Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Навчальний посібник (Михайлов М. Г., Телегунь М. І., Славкова О. П.)

1. методологічні основи фінансування

Бюджетне фінансування — це виділення коштів із бюджету (дер- жавного чи місцевого)  в розпорядження керівників установ на здій- снення видатків, передбачених кошторисом  установи.

Основні принципи  побудови бюджетної системи в Україні, її структура, правові основи функціонування визначені  Бюджетним кодексом України.

Фінансування здійснюється з дотриманням таких основних принципів:

 Цільовий  характер бюджетних асигнувань. Бюджетні  асигну-

вання  мають використовуватися виключно  за призначенням. Кошти  з бюджету  на утримання установ  виділяються тільки при наявності затвердженого кошторису доходів і видатків бю- джетної установи та плану асигнувань, де вказуються  конкрет- ні напрями  використання бюджетних коштів.

Якщо  в процесі  виконання кошторису  контролюючими органа- ми буде встановлено,  що розпорядники витрачають  грошові кошти на цілі, які не відповідають затвердженим бюджетним призначенням, такі дії кваліфікуватимуться як нецільове використання бюджетних коштів.

 

При встановленні контрольно-ревізійними органами випадків нецільового  використання коштів, на підставі Акту ревізії розпоряд- никам зменшуються  бюджетні асигнування та їх повернення  в дохід відповідного бюджету.

 Фінансування здійснюється в межах асигнувань, передбаче-

них кошторисом бюджетної установи.

Бюджетні  установи  мають право брати зобов’язання  та викорис- товувати  бюджетні  кошти  тільки  на цілі  і в межах  встановлених в кошторисах.

 Безповоротність бюджетних асигнувань. Суми, що виділені з

бюджету не підлягають поверненню. Тобто, вони надходять на покриття видатків установи відповідно до кошторису для здій- снення установою статутних функцій.

 Безоплатність бюджетних асигнувань. За  користування бю-

джетними коштами, які передбачені затвердженими в установ- леному законодавством порядку,  або кошторисом  установа чи організація  не сплачує будь-яких процентів.

 Отримання максимального ефекту  при  мінімумі  витрат.  Це

досягається  при оптимальному фінансуванні завдань,  як еко- номічного так і соціального розвитку  держави та зворотного притоку  коштів  від вирішення цих завдань.  Цей принцип  ре- алізується через запровадження програмно-цільового методу фінансування.

Для фінансування бюджетних установ існують певні методи бю- джетного фінансування. На сьогодні розрізняють наступні:

1. Пряме бюджетне фінансування. Сутність цього методу полягає в наданні бюджетних асигнувань, які забезпечені відповідними джерелами  надходжень.  При цьому суми надходжень  з місце- вого чи державного бюджету, що передбачені в кошторисі за- раховуються бюджетним установам на їх реєстраційні рахунки.

2. Трансферти. У разі незабезпеченості необхідних витрат відпо- відними джерелами  надходжень  або недостатності  цих джерел на регіональному рівні використовуються дотації та субвенції. Субвенції  та дотації  як  безповоротні  платежі  виділяються з бюджету як бюджетним установам так і іншим підприємствам. Наприклад, сільськогосподарським підприємствам виділяють- ся дотації з бюджету на розвиток  певних галузей, виробництва

 

молока, тварин,  проведення  селекційної  роботи. Метою їх на- дання є вирівнювання розвитку  регіонів чи галузей.

3. Бюджетні позики.  До цієї категорії  належать  платежі  бюдже- тів усіх рівнів, у результаті  яких у них з’являються фінансові вимоги до позичальників, які передбачають обов’язкове повер- нення  коштів, у тому числі резервного  фонду державного  або місцевого бюджетів, асигнування за якими  відкриті на умовах повернення. Метою таких платежів  є проведення  економічної політики,  а не управління ліквідністю  або отримання прибут- ків.

При цьому у позичальника з’являються зобов’язання  перед бюд- жетом і ці кошти повинні бути повернені до бюджету, що є ресурсами бюджету і можуть бути спрямовані  як на подальше надання кредитів так і на здійснення видатків.

Такий вид фінансування займає проміжне положення між безпо- воротним бюджетним фінансуванням і позиками комерційних банків. Відмінність  від бюджетного безповоротного фінансування полягає в тому, що цей вид позик надається  з умовою повернення, але або без процентів або за пільгові проценти, які набагато нижчі від процентів, які застосовують  комерційні  банки. Надання цього виду позик здій- снюється на основі розпорядження Кабінету Міністрів України.

Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом