Удосконалення облІку витрат вугледобувного пІдприЄмства в контекстІ облІковоЇ полІтики

В інформаційному забезпеченні управління підприємством за обліковими показниками велику роль відіграє облік витрат на виро- бництво. Але останнім часом облік витрат на виробництво продук- ції піддається критичним оцінкам, пропонуються суттєві його зміни.

Специфіка виробничих процесів підприємств окремих галузей зумовлює необхідність упровадження галузевих інструкцій з бух- галтерського обліку для покращення ефективності обліку витрат

на вітчизняних підприємствах.

Слід звернути увагу на особливості обліку витрат на вугільних

підприємствах, які зумовлені специфічністю технологічних про-

цесів, а саме: гірничо-капітальні роботи, гірничо-підготовчі, екс-

плуатаційно-розвідувальні, нарізні роботи, безпосередній видо-

буток вугілля. Тому слід визначити класифікацію витрат і для

підприємств вугільної галузі. Виникає необхідність відійти пев-

ною мірою від діючої системи класифікації та обліку виробничих витрат підприємства.

Ці витрати доцільно групувати залежно від виробничого спо-

живання тих факторів, якими вони зумовлені, в розрізі чотирьох

груп статей: витрати на утримання й експлуатацію засобів праці;

витрати матеріальних ресурсів для технологічних цілей; витрати

на оплату праці і здійснення соціальних заходів; витрати на орга-

нізацію, обслуговування й управління виробничими процесами.

В першу групу слід об’єднати витрати на утримання та екс-

плуатацію виробничих засобів: амортизація машин і обладнання,

виробничих будівель і споруд, усі інші витрати.

Доцільно деталізувати першу групу витрат на статті:

1) амортизація засобів праці:

— основні машини і обладнання (гірничо-капітальні виробітки,

очисні комбайни, струги, конвеєри, комплекси), транспортні засоби;

— спеціалізовані будівлі й споруди, передаточні пристрої;

— малоцінні та швидкозношувані предмети;

2) експлуатація обладнання (допоміжні матеріали, які викори-

стовуються на утримання обладнання; вартість електроенергії на

приведення в дію вугільних комбайнів, конвеєрів, насосів, венти-

ляторів та іншого виробничого обладнання; основна і додаткова

заробітна плата робочих, що обслуговують виробничі обладнан-

ня: наладчика, електромонтера, слюсаря, машиніста тощо; відчи-

слення на соціальне страхування від суми зарплати цих робочих);

3) поточний ремонт обладнання й транспортних засобів (вар-

тість запасних частин, кабелів, стрічки конвеєрної, ланцюгів, риш-

таків і конвеєрів та інших матеріалів для ремонту обладнання; за-

робітна плата і відрахування на соціальне страхування ремонтних

робітників; монтаж і демонтаж комплексів; вартість послуг елект-

ромеханічних майстерень, інших спеціалізованих організацій);

4) інші витрати на утримання й експлуатацію обладнання, які

не ввійшли у попередні статті.

До другої групи слід віднести витрати матеріальних ресурсів для

технологічних цілей і деталізувати на статті:1) допоміжні матеріали

(лісні матеріали, вибухові речовини, детонатори, закладні матеріали,

рейки, кріплення, риштаки, крепі металеві й залізобетонні, труби во-

допровідні й повітряно-провідні металеві, труби вентиляційні рези-

нові, стальні канати, акумуляторні батареї тощо); 2) паливо (масла,

емульсії, паливо); 3) електроенергія; 4) послуги виробничого харак-

теру (ВТУ та залізничного транспорту: по вивозу вугілля й породи,

по доставці вугілля на переробку; автотранспорту).

Третя група має охоплювати витрати не тільки на оплату праці, а й на всі інші витрати, зумовлені використанням робочої сили і може включати статті: 1) витрати на основну заробітну плату виробничих працівників; 2) витрати на додаткову заробітну плату (надбавки й доплати, оплата відпусток, премії, винагороди тощо); 3) суми відрахувань на соціальні заходи;4) охорона праці робітників; 5) витрати на медичні й санітарні заходи.

До четвертої групи входять витрати на організацію, обслуго- вування, управління виробничими процесами на шахті і їх слід розділяти на статті:

1) витрати на організацію виробництва (збір на геологорозві- дувальні роботи, витрати на топографічні та маркшейдерські ро- боти, витрати на рекультивацію земель, витрати на гасіння поро- дних відвалів, витрати по відведенню земель, платежі за спеціальне використання водних ресурсів, платежі за користу- вання надрами, збір за забруднення навколишнього середовища,

комунальний податок, транспортний податок тощо);

2) витрати на обслуговування виробництва (витрати на ремонт

основних засобів загальновиробничого призначення, витрати до-

поміжних цехів; вартість матеріалів, електроенергії, що викорис-

товується у виробничо-технічних потребах; амортизація основ-

них      засобів            загальновиробничого           призначення; витрати          по

технічному контролю якості вугільної продукції, витрати по пе-

реробці вугілля на фабриках тощо);

3) витрати на управління виробництвом (витрати на заробітну

плату апарату управління підрозділами й дільницями, нараховані

премії,  матеріальна  допомога,  винагорода  таким  працівникам,

суми відрахувань на соціальні заходи).

Витрати чотирьох груп витрат є водночас центрами витрат, що

створюють інформаційну базу для організації центрів відповідальності.

Делиболтоян А. Э., аспірант кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Кубанський державний університет, м. Краснодар, Росія