ПрофесІйне судження в контекстІ облІковоЇ полІтики пІдприЄмства

Методологія бухгалтерського обліку повинна ґрунтуватися на ідеї вдосконалення методів створення якісної, надійної і корисної кількісної інформації для зацікавлених осіб, і професійної відпо- відальності за неї. Чільне місце у створенні такої достовірної бу- хгалтерської інформації займає облікова політика підприємства.

Основне призначення облікової політики полягає у впорядку-

ванні облікового процесу на підприємстві; методологічному та

методичному  відображенні майна підприємства,  господарських

операцій і результатів його діяльності; наданні бухгалтерському

обліку планомірності та цілеспрямованості; забезпеченні ефекти-

вності обліку. Облікова політика дозволяє вибрати оптимальний варіант обліку, який максимально відповідатиме меті діяльності підприємства та поставленим завданням.

Складність формування облікової політики полягає в тому, що

вітчизняне бухгалтерське законодавство передбачає широкі можли-

вості для застосування значної кількості методів оцінки, а отже, ва-

ріантів організації бухгалтерського обліку та показників звітності

підприємств.  Варіативність  показників  фінансової  звітності  зале-

жить від вибору певного способу обліку об’єкта із передбачених

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку України.

Наявність дозволених альтернативних варіантів оцінки, а та-

кож їх зміна, дозволяє в межах облікової політики варіювати фа-

ктори,  що  впливають  на  показники  фінансових  результатів,  і

впливати на фінансовий стан підприємства. Існування такої варі-

ативності забезпечує організацію бухгалтерського обліку індиві-

дуального характеру з урахуванням інтересів власника та систе-

ми управління підприємством.

За відсутності суцільної регламентації (наявності варіативнос-

ті) облікового процесу виникає невизначеність, для усунення якої

бухгалтер приймає рішення, застосовуючи професійне судження.

Облікова політика фактично затверджує власний унікальний на-

бір методів і способів ведення обліку здійснених на основі про-

фесійного судження бухгалтера.

На думку Я.В. Соколова, «професійне судження — це думка,

що добросовісно висловлена професійним бухгалтером про гос-

подарську ситуацію, і є корисним як для її висвітлення, так і для

прийняття дієвих управлінських рішень». Л.З. Шнейдман розгля-

дає професійне судження як «думку, висновок, що є підставою

для прийняття рішення в умовах невизначеності. Воно базується

на знаннях, досвіді та кваліфікації відповідних фахівців». На на-

шу думку, професійне судження — це зважене рішення профе-

сійного  бухгалтера  щодо  достовірного  відображення  фактів  і

явищ господарської діяльності у звітності на основі застосування

необхідних навичок, знань і досвіду у контексті стандартів бух-

галтерського обліку та професійної етики.

Професійне судження застосовується бухгалтером при здійс-

ненні облікового процесу за наявності:

• певних об’єктів обліку, які мають свою специфіку у виборі

критеріїв щодо їх класифікації і відповідно у виборі методики їх

обліку;

• суперечливих положень нормативно-правових актів;

• альтернативних варіантів оцінки та обліку об’єктів;

• окремих господарських операцій, по яких порядок обліку не врегульовано нормативними документами, і рішення необхідно

приймати на підставі загальноприйнятих принципів і правил ве-

дення бухгалтерського обліку;

• загального характеру положень щодо організації обліку та

відсутності конкретних критеріїв вибору принципів побудови си-

стеми бухгалтерського обліку на певному підприємстві;

• внутрішньої (управлінської) звітності, орієнтованої на інфо-

рмаційні потреби внутрішніх зацікавлених користувачів.

Застосування професійного судження при прийнятті певного

рішення зумовлює невизначеність для підприємства, оскільки ре-

зультати прийнятого рішення виявляються лише в майбутньому і

відсутня впевненість у тому, що фактичні результати співпадуть

з очікуваними. Невизначеність призводить до появи бухгалтерсь-

ких ризиків, які викликані застосуванням професійного суджен-

ня. Такі ризики необхідно враховувати при організації бухгалтер-

ського обліку, формуванні його облікової політики та системи

звітності.

Величина ризику застосування професійного судження зале-

жить від ряду суб’єктивних та об’єктивних чинників. До суб’єк-

тивних чинників належать: освіта, кваліфікація, досвід та устав-

лена   практика   ведення   обліку,   доступність   інформації,   вік

бухгалтера. Суб’єктивні  чинники більшою  мірою залежать від

практики ведення обліку, що склалася в галузі та професійних

навичок бухгалтера, тому для підвищення якості прийнятих рі-

шень необхідним є покращення рівня кваліфікації бухгалтера та

отримання  ним  доступної  інформації  щодо  проблем  обліку  та

звітності.

Серед об’єктивних чинників можна назвати: нормативне регу-

лювання бухгалтерського та податкового обліку, судову практику,

умови укладених підрядних договорів, затверджені плани перспе-

ктивного розвитку підприємства, практику перевірок контролюю-

чими органами. Об’єктивні фактори знаходяться поза полем пря-

мого впливу бухгалтера, окрім внутрішніх факторів, як то умови

договорів і перспективні плани розвитку підприємства.

Разом з тим, застосування професійного судження бухгалтера

ускладнюється  в  наслідок  частих  змін  положень  законодавчих

актів;  нерозуміння  керівництвом  облікових  проблем,  формаль-

ним ставленням (відношенням) до обліку; відсутністю зацікавле-

ного користувача бухгалтерської інформації на більшості підпри-

ємств; значними обсягами та високою інтенсивністю праці бух-

галтера.

Бутинець Ф. Ф., д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри, Петренко Н. І.,

канд. екон. наук, доцент, професор,

кафедра бухгалтерського обліку,

Житомирський державний технологічний університет