СтратегІчний бенчмаркІнг — проблеми І рІшення
Для успішної інтеграції України в світове господарство необ- хідно вивчення, систематизація і впровадження зарубіжних тео- ретичних і практичних досягнень у стратегічній діяльності підп- риємств. Для прийняття рішень щодо позиціонування підпри- ємства на ринку й вибору стратегії розвитку доцільним є застосування бенчмаркінгу. У теперішній час немає загальноприйнятої класифікації видів і типів бенчмаркінгу, змішуються типи і види бенчмаркінгу. Так, Р. Рейдер виділяє наступні види бенчмаркінгу: внутрішній та зо- внішній. Залежно від обраних еталонів для порівняльної оцінки він виділяє кілька різновидностей зовнішнього бенчмаркінгу: конкурентний бенчмаркінг, галузевий бенчмаркінг, бенчмаркінг в порівнянні з організаціями, кращими у своєму класі. Е.В. Ареф’єва розглядає такі види бенчмаркінгу: 1) внутрішній бенчмаркінг; 2) бенчмаркінг конкурентоспроможності; 3) функ- ціональний бенчмаркінг; 4) бенчмаркінг процесу. В.С. Романова додає в цей перелік: спільний (асоційований і стратегічний). Р. Кемп пропонує класифікацію типів бенчмаркінгу, при цьому виділяє: 1) внутрішній; 2) конкурентний; 3) функціональний; 4) загальний процес. Грегори Х. Ватсон при класифікації бенчма- ркінгу по цілям проведення виділяє стратегічний бенчмаркінг і операційний бенчмаркінг. Отже, залежно від того, який саме обрано об’єкт для порівнян- ня, поширені такі види бенчмаркінгу: конкурентний, внутрішній, галузевий, міжгалузевий. Залежно від предмета порівняння бенч- маркінг поділяють на певні види: процесний, бенчмаркінг резуль- татів діяльності, функціональній, стратегічній. И.П. Данилов виді- ляє такі типи бенчмаркінгу: внутрішній, конкурентний, функціо- нальний, загальний, бенчмаркінг показників, бенчмаркінг процесу, стратегічний бенчмаркінг, глобальний і асоціативний. У літературі також виділяють п’ять історичних генерацій бенчмаркінгу: ревер- сивний, конкурентний, процесний, стратегічний, глобальний. У теперішній час немає загальноприйнятого визначення стра- тегічного бенчмаркінгу. Наведемо приклади. Стратегічній бенч- маркінг — систематичний процес, спрямований на оцінювання альтернатив, реалізацію стратегій і вдосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій підпри- ємств-партнерів. Його метою може бути пошук відповіді на пи- тання, які стратегічні зміни потрібно впровадити, щоб позиції пі- дприємства на ринку поліпшились, а його ринкова частка перевищила ту, яку займає еталонне підприємство [1]. Стратегічний бенчмаркінг — порівняння стратегічних рішень та умов їх реалізації. Його мета — перевірка конкурентоспромо- жності компанії. Він розглядає кілька галузей у пошуках най- більш вдалих корпоративних стратегій [2]. Стратегічний бенчмаркінг — процес забезпечення відповідності стратегії компанії ключовим факторам успіху в галузі і стратегіям поведінки конкурентів [3]. Стратегічний бенчмаркінг у цілому зв’язаний з аналізом того, як окремі організації досягають конкуре- нтних переваг [4]. Стратегічний бенчмаркінг — дослідження, наці- лене на зміну загальних принципів ведення організацією свого біз- несу. Об’єкти вивчення — стратегічна направленість бізнесу, організаційна структура і управління підприємством, рішення по ві- дношенню інвестицій в основні фонди чи у НДДКР, рішення мене- джменту відносно позиціонування підприємства у цілому… [5] і т.д. Аналіз літератури показує, що серед учених і спеціалістів не- має єдиного погляду на зміст стратегічного бенчмаркінгу, також не існує методик проведення стратегічного бенчмаркінгу. Слід виділити, що у суб’єктів господарювання існує, як правило, кіль- ка стратегій, у тому числі: корпоративна, функціональні, бізнесо- ві. Усі стратегії підприємства оригінальні і їх сліпе копіювання може привести до негативних результатів. Основна задача стратегічного бенчмаркінгу — розробка (ко- ригування) ефективних стратегій і стратегічних рішень. Страте- гічний бенчмаркінг може використовуватися при розробці стра- тегій підприємств, регіонів та окремих держав. На думку автора, він включає широке коло питань, наприклад, стратегії ведення бі- знесу, рішення в області злиття, поглинання, інвестицій, дивер- сифікації, виходу на нові ринки тощо. Автор пропонує наступні основні етапи стратегічного бенчмаркінгу: 1) вибір підприємства для порівняння (по фінансовим резуль- татам, долі ринку і т.д.); 2) порівняння стратегій і стратегічних рішень; 3) проведення внутрішнього бенчмаркінгу; 4) аналіз зовнішнього середовища; 5) розробка та використання стратегічних рішень.
Література 1. Новітній маркетинг: Навч. посіб. / Є.В. Савельєв, С.І. Чеботар, Д.А. Штефанич та ін.; За ред. Є.В. Савельєва. — К.: Знання. 2008. — 420 с. 2. Данилов И.П., Данилова Т.В. Бенчмаркинг как основа создания конкурентоспособного редприятия; науч. ред. С.Ю. Михайлова. — М.: РИА «Стандарты и качество», 2005. — 72 с. 3. Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посіб. / К.І. Редченко. — 2-е вид., доп. — Л.: Новий світ- 2000, 2003. — 271 с. 4. Лукьянец А.А, Ротарь В.Г., Шумский А.А., Чернов А.Г. Возможно- сти бенчмаркинга для управления предприятиями комунального ком- плекса // Экономика. — 2009. — С. 126—131. 5. Грегори Х. Ватсон Бенчмаркинг в примерах // Деловое совершен- ство. — № 8. — 2006. — С. 28—29. Буцан Д. В., здобувач кафедри міжнародного обліку і аудиту, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
| Оглавление| |