Регулювання облІку банкІвських ІнвестицІй за мсфз
Операції з фінансового інвестування відображаються банків- ськими установами на рахунках бухгалтерського обліку та у статтях фінансової звітності відповідно до правил і принципів, визначених у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Міжнародні стандарти фінансової звітності, що регулюють облік інвестиційних операцій банків, поділяються на дві групи: стандарти, що регулюють операції із портфельного інвестування, та стандарти, що регулюють операції із прямого інвестування з метою формування асоційованих і дочірніх компаній. Всі придбані банком цінні папери, що класифікуються як фі- нансові інструменти та включаються до одного з трьох портфе- лів, входять до сфери застосування шести міжнародних стандар- тів фінансової звітності: МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» [1], МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» [2], МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» [3], МСБО 18 «Дохід» [4], МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» [5], МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» [6]. Виняток стано- вить МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» [7], норми якого поширюються виключно на операції із цінними паперами в портфелі банку на продаж — інвестиціями в асоційовані та дочірні компанії, що утримуються з метою продажу протягом 12 місяців з дати їх придбання. Група стандартів, що регулюють процедури обліку та відобра- ження у звітності інформації щодо операцій із фінансовими ін- струментами, зазнали значних змін протягом останніх років. Принципи обліку, відповідно до яких інформація відображалася у фінансових звітах і примітках до них, не дозволяли надати об’єктивну оцінку результатам операцій із фінансовими інструме- нтами та ризикам, на які наражалися суб’єкти господарювання в процесі здійснення кредитних та інвестиційних операцій. Резуль- татом швидкого реагування на виявлені недоліки облікових та зві- тних процедур стала заміна МСБО 39 «Фінансові інструменти: ви- знання та оцінка» МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», а також формуванням нового МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості». У нових міжнародних облікових стандартах визначено три види оцінки, що застосовуються до придбаних фінансових ін- струментів: справедлива вартість із відображенням переоцінки в прибутку чи збитку, справедлива вартість із переоцінкою в ін- шому сукупному доході та амортизована собівартість. Боргові цінні папери оцінюються за амортизованою собіварті- стю за умов утримання активу з метою отримання контрактних грошових потоків, що являють собою виключно погашення осно- вної суми та процентів за користування активом. У випадку, як- що умови користування активом відповідають умовам їх визнан- ня за амортизованою собівартістю, проте виникає невідповідність оцінки між активом і пов’язаним із ним зобов’язанням («неузго- дженість обліку»), суб’єкт господарювання може прийняти рі- шення оцінювати борговий інструмент за справедливою вартістю із переоцінкою в прибутку чи збитку. В інших випадках, коли метою придбання фінансового інструме- нту не є отримання контрактних грошових потоків у вигляді пога- шення основної суми та відсотків, боргові цінні папери оцінюються за справедливою вартістю з переоцінкою в прибутку або збитку. За умов здійснення фінансових інвестицій шляхом придбання інструментів капіталу (пайових цінних паперів), банк може при- йняти рішення про їхню оцінку за справедливою вартістю із ві- дображенням переоцінки в іншому сукупному доході. В усіх ін- ших випадках, придбані акції оцінюються за справедливою вартістю із переоцінкою в прибутку або збитку. Таким чином, відповідно до нової класифікації фінансових акти- вів, цінні папери в торговому портфелі оцінюються виключно за справедливою вартістю з переоцінкою в прибутку або збитку, оскі- льки «портфель фінансових активів, який відповідає визначенню утримуваного для торгівлі, не утримується з метою отримання кон- трактних грошових потоків» [2, Б4.1.6]. Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж можуть оцінюватися за амортизованою собівартістю або справедливою вартістю з відображенням переоці- нки в прибутку чи збитку. Подальша оцінка пайових цінних паперів в портфелі на продаж здійснюється за справедливою вартістю з ві- дображенням переоцінки в прибутку чи збитку або справедливою вартістю з відображенням переоцінки в іншому сукупному доході. Боргові фінансові інструменти в портфелі до погашення визнаються в обліку за амортизованою собівартістю або справедливою вартістю з відображенням переоцінки в прибутку чи збитку.
Література
1. Міжнародний стандарт фінансової звітності 7 «Фінансові інстру- менти: розкриття інформації» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon1.rada.gov.ua. 2. Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 «Фінансові інструме- нти» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon1.rada.gov.ua. 3. Міжнародний стандарт фінансової звітності 13 «Оцінка справед- ливої вартості» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon1.rada.gov.ua. 4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 «Дохід» [Еле- ктронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon1.rada.gov.ua. 5. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 32 «Фінансові ін- струменти: подання» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua. 6. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 «Фінансові ін- струменти: визнання та оцінка» [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу: https://zakon1.rada.gov.ua. 7. Міжнародний стандарт фінансової звітності 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу: https://zakon1.rada.gov.ua.
Захарова Т. В., канд. екон. наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку, Північно-Кавказський федеральний университет, м.Ставрополь, Росія
|
|
