Застосування економІко-математичних методІв аналІзу у концепцІЇ управлІнського облІку бюджетних установ
Необхідність впровадження управлінського обліку у бюджет- них установах вже не є дискусійним питанням. Актуальність до- слідження цієї проблематики підтверджується об’єктивними фа- кторами, чільне місце серед яких посідає процес модернізації системи управління державними фінансами, та відповідно, бух- галтерського обліку у державному секторі. Слід відмітити наявність окремих напрацювань науковців на терені побудови теоретичних основ управлінського обліку бю- джетних установ, що безперечно є суттєвим кроком у його розви- тку. Втім, майже відсутні наукові роботи з побудови його ціліс- ної концепції як системи теорій, поглядів, ідей, втілених у принципах, правилах, методах і прийомах його ведення. З цієї точки зору у економічній літературі концепція розглядається як поняття більш загальне ніж принципи, правила, методи, тобто ця система їх об’єднує і на їх основі функціонує. Вирішення цього завдання ускладнюється тим, що основопо- ложним у впровадженні управлінського обліку є свобода суб’єк- та господарювання у виборі методів і правил його ведення. Управлінський облік комерційного сектору господарювання пе- редбачає розробку дієвої його системи самим суб’єктом господа- рювання з використанням можливостей, що дають сформовані зарубіжними й вітчизняними науковцями і практиками ґрунтов- ний теоретичний базис і практичний інструментарій. Обмежують використання всіх можливостей і переваг, що дає впровадження управлінського обліку у діяльність бюджетних установ, по-перше, більш жорстка регламентація з боку держави їх діяльності порівняно з суб’єктами господарювання комерцій- ного сектору, по-друге, окремі позиції чинної методики плану- вання та контролю діяльності бюджетних установ, сформовані під випливом особливостей їх правового статусу та організацій- но-правових форм господарювання. Отже, ініціювати напрацювання механізмів впровадження управлінського обліку у діяльність бюджетних установ і побудо- ву загальної концепції управлінського обліку має держава, оскі- льки саме вона як власник майна закріплює його за бюджетними установами для здійснення ними некомерційної господарської діяльності в інтересах суспільства. Визначення загальної концепції управлінського обліку у бю- джетних установах ускладнюється також їх багатопрофільністю та належністю до різних галузей господарювання. Спільним у ді- яльності бюджетних установ всіх галузей є застосування програ- мно-цільового методу планування видатків, який вже впровадже- ний для установ, що отримують асигнування із державного бюджету та впроваджується для установ, що отримують асигну- вання із місцевого бюджету. У цьому сенсі програмно-цільове бюджетування може розгля- датися як дієвий компонент управлінського обліку, оскільки його мета ідентична меті управлінського обліку: досягнення стратегі- чних цілей, що означає задоволення потреб учасників господар- ської діяльності. Усе викладене дозволяє стверджувати, що окремі аспекти веден- ня управлінського обліку у бюджетних установах слід покласти на державних замовників і керівників державних цільових програм: визначення критеріїв, що оцінюють їх виконання та порівняння цих показників із середніми по виконавцях, програмах, галузі. Для впровадження цієї норми існує низка обмежень: чинне нормативно-правове поле висвітлює фрагментарно, а у окремих випадках не містить конкретного переліку результативних показ- ників виконання державних цільових програм, затверджених їх паспортами. Крім того, визначення критеріїв та показників ре- зультативності, ефективності і якості виконання державних ці- льових програм і досі є дискусійним питанням. Відсутність нау- ково обґрунтованих критеріїв і показників визначення результат- тивності, якості та ефективності тієї чи іншої програми ускладнює оцінку їх виконання. Також, чинником, що ускладнює порівняння показників за ре- зультатами виконання державних цільових програм, є їх різноі- менність і кількість. Порівнювати різноіменні показники дозволяє застосування ін- струментарію математичної статистики. Показником, що характе- ризує інтенсивність зміни одного ряду динаміки порівняно з іншим за однакові проміжки часу, є коефіцієнт випередження. Застосову- ючи степеневу середню отримуємо узагальнюючу характеристику показника швидкості зміни обсягу ресурсу, залученого для досяг- нення мети виконання програм відносно швидкості зміни результа- тів, отриманих під час її виконання. Використання методичного ін- струментарію моделювання багатовимірних об’єктів дає можли- вість встановити комплексну характеристику діяльності та законо- мірності, що існують при її здійсненні. Тобто ці методи дозволяють отримати одну синтетичну ознаку, яка показує напрямок і масштаби змін у процесах, описуваних сукупністю довільного числа вихідних ознак. Отже, уможливлюють отримання інтегральних порівнюваних показників діяльності по державних цільових програмах. Можливість використання всіх переваг що дає впровадження управлінського обліку потребує розширення повноважень вико- навцям державних цільових програм в управлінні бюджетними коштами та підвищення їх зацікавленості у впровадженні управ- лінського обліку у діяльність установ; побудови такої його конце- пції, яка б враховувала особливості бюджетного процесу в Украї- ни та задовольняла потреби управління бюджетними коштами.
Коротаев С. Л., д-р екон. наук, професор кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в галузях народного господарства, Білоруський державний економічний університет, м.Мінськ, Білорусь
|
| Оглавление| |