Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики - Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 6—7 грудня 2012 р.

Застосування економІко-математичних методІв аналІзу у концепцІЇ управлІнського облІку бюджетних установ

 

Необхідність впровадження управлінського обліку у бюджет- них установах вже не є дискусійним питанням. Актуальність до- слідження цієї проблематики підтверджується об’єктивними фа- кторами, чільне місце серед яких посідає процес модернізації системи управління державними фінансами, та відповідно, бух- галтерського обліку у державному секторі.

Слід відмітити наявність окремих напрацювань науковців на терені побудови теоретичних основ управлінського обліку бю-

джетних установ, що безперечно є суттєвим кроком у його розви-

тку. Втім, майже відсутні наукові роботи з побудови його ціліс-

ної  концепції  як  системи  теорій,  поглядів,  ідей,  втілених  у

принципах, правилах, методах і прийомах його ведення. З цієї

точки зору у економічній літературі концепція розглядається як

поняття більш загальне ніж принципи, правила, методи, тобто ця

система їх об’єднує і на їх основі функціонує.

Вирішення цього завдання ускладнюється тим, що основопо-

ложним у впровадженні управлінського обліку є свобода суб’єк-

та  господарювання  у  виборі  методів  і  правил  його  ведення.

Управлінський облік комерційного сектору господарювання пе-

редбачає розробку дієвої його системи самим суб’єктом господа-

рювання з використанням можливостей, що дають сформовані

зарубіжними й вітчизняними науковцями і практиками ґрунтов-

ний теоретичний базис і практичний інструментарій.

Обмежують використання всіх можливостей і переваг, що дає впровадження управлінського обліку у діяльність бюджетних установ, по-перше, більш жорстка регламентація з боку держави їх діяльності порівняно з суб’єктами господарювання комерцій- ного сектору, по-друге, окремі позиції чинної методики плану- вання та контролю діяльності бюджетних установ, сформовані під випливом особливостей їх правового статусу та організацій- но-правових форм господарювання.

Отже, ініціювати напрацювання механізмів впровадження управлінського обліку у діяльність бюджетних установ і побудо-

ву загальної концепції управлінського обліку має держава, оскі- льки саме вона як власник майна закріплює його за бюджетними установами для здійснення ними некомерційної господарської діяльності в інтересах суспільства.

Визначення загальної концепції управлінського обліку у бю-

джетних установах ускладнюється також їх багатопрофільністю

та належністю до різних галузей господарювання. Спільним у ді-

яльності бюджетних установ всіх галузей є застосування програ-

мно-цільового методу планування видатків, який вже впровадже-

ний  для  установ,  що  отримують  асигнування  із  державного

бюджету та впроваджується для установ, що отримують асигну-

вання із місцевого бюджету.

У цьому сенсі програмно-цільове бюджетування може розгля-

датися як дієвий компонент управлінського обліку, оскільки його

мета ідентична меті управлінського обліку: досягнення стратегі-

чних цілей, що означає задоволення потреб учасників господар-

ської діяльності.

Усе викладене дозволяє стверджувати, що окремі аспекти веден-

ня управлінського обліку у бюджетних установах слід покласти на

державних замовників і керівників державних цільових програм:

визначення критеріїв, що оцінюють їх виконання та порівняння цих

показників із середніми по виконавцях, програмах, галузі.

Для впровадження цієї норми існує низка обмежень: чинне

нормативно-правове поле висвітлює фрагментарно, а у окремих

випадках не містить конкретного переліку результативних показ-

ників виконання державних цільових програм, затверджених їх

паспортами. Крім того, визначення критеріїв та показників ре-

зультативності, ефективності і якості виконання державних ці-

льових програм і досі є дискусійним питанням. Відсутність нау-

ково обґрунтованих критеріїв і показників визначення результат-

тивності,   якості   та   ефективності   тієї   чи   іншої   програми

ускладнює оцінку їх виконання.

Також, чинником, що ускладнює порівняння показників за ре- зультатами виконання державних цільових програм, є їх різноі- менність і кількість.

Порівнювати різноіменні показники дозволяє застосування ін-

струментарію математичної статистики. Показником, що характе-

ризує інтенсивність зміни одного ряду динаміки порівняно з іншим

за однакові проміжки часу, є коефіцієнт випередження. Застосову-

ючи степеневу середню отримуємо узагальнюючу характеристику

показника швидкості зміни обсягу ресурсу, залученого для досяг-

нення мети виконання програм відносно швидкості зміни результа-

тів, отриманих під час її виконання. Використання методичного ін-

струментарію  моделювання  багатовимірних  об’єктів  дає  можли-

вість встановити комплексну характеристику діяльності та законо-

мірності, що існують при її здійсненні. Тобто ці методи дозволяють

отримати одну синтетичну ознаку, яка показує напрямок і масштаби

змін у процесах, описуваних сукупністю довільного числа вихідних

ознак. Отже, уможливлюють отримання інтегральних порівнюваних

показників діяльності по державних цільових програмах.

Можливість використання всіх переваг що дає впровадження

управлінського обліку потребує розширення повноважень вико-

навцям  державних  цільових  програм  в  управлінні  бюджетними

коштами та підвищення їх зацікавленості у впровадженні управ-

лінського обліку у діяльність установ; побудови такої його конце-

пції, яка б враховувала особливості бюджетного процесу в Украї-

ни та задовольняла потреби управління бюджетними коштами.

 

Коротаев С. Л., д-р екон. наук, професор кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в галузях народного господарства, Білоруський державний економічний університет,

м.Мінськ, Білорусь