Зменшення корисностІ активІв: аспекти ІмплементацІЇ нацІональних стандартІв бухгалтерського облІку в державному секторІ у вІтчизняну облІкову практику
У контексті модернізації бухгалтерського обліку в державно- му секторі України Міністерством фінансів було затверджено ряд Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С)БОДС), які найближчим часом будуть запроваджені у вітчизняну облікову практику. Вони максимально наближені до міжнародних стандартів, проте містять досить ба- гато тез, нових для бюджетного обліку в Україні. Це стосується, зокрема, і зменшення корисності активів. НП(С)БОДС 127 «Зменшення корисності активів» [1] визна- чено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів і її розкриття у фі- нансовій звітності. У вітчизняній обліковій практиці в установах державного сектора концептуальні підходи до зменшення корис- ності активів є відмінними від тих, що задекларовані в НП(С)БОДС 127. Зокрема, у НП(С)БОДС 127 активи класифіковано на ті, що забезпечують надходження грошових коштів, і ті, які не забезпе- чують надходження грошових коштів. Активи, які забезпечують надходження грошових коштів, — активи, основною метою утримання яких є отримання доходу. Активи, які не забезпечують надходження грошових коштів, — активи, основна мета утримання яких є інша, ніж отримання до- ходу [1]. У НП(С)БОДС 127 наведено наступні ознаки зменшення ко- рисності активів: зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалося; відсутність потреби в послугах, надання яких пов’язане з викори- станням активу; суттєві негативні зміни у технологічних, право- вих і політичних умовах, в яких діє суб’єкт державного сектору, та зміна рівня, способу використання активу, що відбулися про- тягом звітного періоду або очікуються найближчим часом; заста- ріння, фізичне пошкодження активу; рішення припинити будів- ництво активу до його завершення або доведення до робочого стану; інше свідчення того, що ефективність активу є або буде значно меншою, ніж очікувалось [1]. Відповідно до НП(С)БОДС 127, втрати від зменшення корис- ності активу визнаються іншими витратами, а щодо активів, ві- дображених в обліку за переоціненою вартістю з одночасним зменшенням його балансової (залишкової) вартості [1]. Вітчизняним законодавством досить обмежено порівняно із нововведеними стандартами регламентуються питання зменшен- ня корисності активів. За вітчизняною обліковою практикою су- ма втрат від зменшення корисності об’єкта основних засобів ві- дображається збільшенням суми зносу основних засобів і витрат [2]. НП(С)БОДС 127 у цілому містить положення, які в більшій мірі стосуються порядку обліку активів суб’єктами державного сектора і не входить у протиріччя із Бюджетним кодексом Украї- ни. Тому його прийняття також жодним чином не впливає на зміну господарських відносин, пов’язаних із формуванням і ви- користанням бюджетних ресурсів. Проте уточнення та додатко- вого розкриття в методичних рекомендаціях до зазначеного стан- дарту потребують окремі його положення. Зокрема, у розділі ІІ Стандарту зазначено, що про зменшення корисності активу може свідчити, зокрема, зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалося. Критерії оцінки «суттєво більшої величини, ніж очікувалося» по- требують додаткового розкриття в методичних рекомендаціях. Слід також вказати, хто проводить оцінку зменшення корис- ності активів у кожному із випадків, зазначених у п. 2 р. ІІ, та ви- значити склад, у якому має формуватись комісія для здійснення такої оцінки. Окрему увагу слід присвятити порядку документу- вання проведення оцінки зменшення активів. Рекомендовано сформувати наступну структуру методичних рекомендацій до зазначеного стандарту: 1. Загальні положення (слід розкрити порядок застосування методичних рекомендацій, завдання бухгалтерського обліку зме- ншення корисності активів, порядок узагальнення інформації про зменшення корисності активів, критерії віднесення активів до тих, що забезпечують надходження грошових коштів і тих, що не забезпечують надходження грошових коштів). 2. Ознаки зменшення корисності активів (з уточненням кри- теріїв оцінки суттєвості, розкриттям порядку оцінки зменшення корисності активів). 3. Оцінка майбутніх грошових потоків. 4. Облік втрат від зменшення корисності активів. 5. Ознаки відновлення корисності активів. 6. Відображення в обліку відновлення корисності активів. 7. Облік зменшення та відновлення корисності групи активів, яка забезпечує надходження грошових коштів. У додатках до методичних рекомендацій слід навести прикла- ди розрахунку теперішньої вартості майбутніх чистих грошових надходжень від активу, а також суми очікуваного відшкодування активу, який не забезпечує надходження грошових коштів за ме- тодом залишкової вартості заміщення та методом витрат на від- новлення. Необхідно також привести кореспонденції рахунків обліку зменшення та відновлення корисності активів та групи ак- тивів.
Література
1. Про затвердження національних положень (стандартів) бухгал- терського обліку в державному секторі : Наказ Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629 [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу: https://zakon1.rada.gov.ua/ 2. Інформаційне забезпечення управління державними фінансами: у 2 т. (наук.практ. видан.) / за заг. ред. Ф. О. Ярошенка. — К.: ДННУ «Акад. фін. управління», 2010. — Т. 1: Стандартизація бюджетного об- ліку як інструмент модернізації державний фінансів України / В.І. Єфіменко, Л. Г. Ловінська, С. В. Свірко, С. О. Левицька та ін., 2010. — С. 96.
Івченко Л. В., канд. екон. наук, доцент кафедри обліку підприємницької діяльності, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
|
