Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики - Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 6—7 грудня 2012 р.

Розвиток науковоЇ складовоЇ економІчного контролю

 

Трансформація методів управління національною економікою взагалі та сучасним суб’єктом господарювання, зокрема, потре- бує модернізації системи економічного контролю на всіх його рі-

внях. Так, існуючій системі державного економічного контролю у переважній більшості притаманні ознаки епізодичності, безсис- темності, низької ефективності. Вказані вади системи контролю обумовлені відсутністю координації діяльності контролюючих органів, слабкою розробкою єдиних методичних основ проведен- ня економічного контролю. На ці та інші подібні вади звертається увага практично в усіх працях вітчизняних науковців.

Визначення проблеми вбачається нами у необхідності всебіч- ного, детального обґрунтування наукових поглядів і концепцій для застосування у практиці економічного контролю. Фахівці по-

терпають від методичної неузгодженості податкового та бухгал- терського обліку, відстороненої абстрагованості нормативних чинників від можливостей управлінського обліку, законодавчої занедбаності стосовно внутрішнього економічного контролю. Усі надії на високе сумління в управлінській сфері покладено безпо- середньо  на  господарюючі  суб’єкти,  котрі  на  власний  розсуд

обирають облікову політику, впроваджують внутрішній конт- роль. У своїх дослідженнях науковці підкреслюють той факт, що, як державний економічний контроль, так і внутрішній контроль практично не виконують превентивної функції та виступають пе- реважно реєстратором порушень, а не інструментом їх попере- дження. Заходи окремих органів державного контролю щодо за-

безпечення ефективності не дають очікуваного результату. Тому, лише структурна перебудова всієї системи економічного контро- лю загалом визначатиме зміст і наслідки трансформаційних про- цесів, без проведення яких системний розвиток національної економіки в Україні є неможливим.

Ще суттєвіші проблеми спостерігаються у питаннях організації

та проведення внутрішнього контролю, адже відсутня нормативно-

правова база його проведення, а також методики щодо налаго-

дження систем внутрішнього контролю. Проведення економічної

інтеграції в умовах фінансової кризи, обмежених фінансивих ре-

сурсів і майже зношеної матеріально-технічної бази реального се-

ктору економіки, актуалізує дослідження теоретичних і методоло-

гічних  аспектів  обґрунтування  основних  засад  трансформації

системи економічного контролю. Ці та інші недоліки системи еко-

номічного контролю складають комплексну проблему наукового

та прикладного характеру, пошук шляхів до вирішення якої є пре-

дметом багатьох тем дослідження. Результати ознайомлення з ди-

сертаціями, авторефератами, публікаціями вітчизняних науковців

свідчать про достатню обґрунтованість і достовірність більшості

наукових положень і рекомендацій. Поряд з цим мають місце деякі

неточності, недостатнє обґрунтування організаційно-методичних підходів, пропозицій, які в свою чергу породжують зауваження і дискусійні питання. Зокрема, у сфері критичного аналізу загаль- ним є зауваження для практично всіх дисертантів: слід дотримува- тись елементарних етичних правил при проведенні критичного аналізу наукових напрацювань попередників. Автори припуска- ються некоректності при формулюванні думки науковця згадува- ної в публікації тієї чи іншої праці. Передусім, не вказується конк- ретна сторінка (сторінки), наводиться оброблений автором текст, який не завжди відповідає наявному, робляться узагальнення дис- кусійного характеру, котрі не завжди співпадають з викладеним у публікації, що аналізується.

Окремі позиції науковців мають забарвлення відвертого ви- клику попередникам. Так, наприклад, стверджується про відсут- ність у працях попередників системного підходу щодо розкриття сутності та виділення видів об’єкту контролю. По-перше, конт-

роль має не один об’єкт, а цілу систему. По-друге, і головне за змістом зауваження — у кожній першій дисертації з контролю наявним є дослідження з позицій системного підходу. Інша спра- ва, наскільки такі дослідження є глибинними, науково ємними та дійсно системними. Однак, попри всі можливі до них зауважен- ня, практично усі дослідження з контролю проводяться із засто-

суванням системного підходу. Існує безліч наукових розробок із вказаного приводу.

Отже, власне система контролю запропонована попередниками. Всі інші пропозиції навколо цього питання є вдосконаленням, роз- витком тощо. Розвиток сучасної наукової парадигми економічного контролю неможливо уявити без теоретичних обґрунтувань. Од-

нак інколи замість уточнень і розвитку окремих теоретичних по- ложень автори припускаються таких прикрих помилок, які приз- водять до ще більшої плутанини. В окремих випадках спостеріг- гається непослідовність наукових обґрунтувань і тверджень. Наприклад, стверджується, що об’єктом науки не може бути окре- мий метод, необхідно досліджувати лише методологію. При цьому

наступний абзац розпочинається підзаголовком «Визначення ме- тоду». Виникає запитання: яка проблема розглядається автором — проблема визначення методу економічного контролю, чи пробле- ма визначення методів дослідження економічного контролю, як науки? Часто виникає плутанина при обґрунтуванні авторських тлумачень стосовно класифікації контролю.

Розвиток наукової складової економічного контролю потребує більш пильної уваги дослідників щодо якості, чистоти власне до-

сліджень. Причетність контролю до економічної кібернетики вказує на можливість виокремлення системних характеристик, у тому числі — формулювання системних принципів. Система має два обмеження — вона або є, або її нема. Для системи економіч- ного контролю справедливим також є проміжне положення — можуть бути наявними лише елементи системи. Тому всі систем- ні ознаки взагалі стосуються наявності власне системи.

 

Панков Д. А.,

д-р екон.наук, професор,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в галузях народного господарства, Білоруський державний економічний університет, м.Мінськ, Білорусь