ІнституцІЇ облІку та аналІзу в ІнформацІйнІй системІ суб’ЄктІв господарювання
У сучасних економічних процесах питанням бухгалтерського обліку та економічного аналізу відводиться важливе місце. Ще донедавна вони розглядалися окремо з огляду на специфіку фун- кцій, виконуваних у діяльності суб’єктів господарювання. Нині логічно вести мову про комплекс обліково-аналітичного забезпе- чення процесу управління. Висока міра ризику втрати позицій на ринку, на чутливість до зовнішніх чинників негативно впливає на загальну ефективність ведення бізнесу, зокрема і банківського. Іншими словами сучасні реалії економіки створюють досить ма- сштабні інформаційні проблеми, більшість з яких можливо розв’язати тільки шляхом формування міцного базису обліково- аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень. За такого підходу дискусії між науковцями та практиками по- винні вестись не довкола «оригінальності» підходів до визначен- ня ролі бухгалтерського обліку та економічного аналізу в еконо- мічних процесах, а стосовно розширення їх інформаційних можливостей у процесі прийняття управлінських рішень в умо- вах невизначеності і ризиків ведення бізнесу. Тому проблема до- цільності чіткого розподілу функцій бухгалтерського обліку та економічного аналізу в господарському процесі видається наду- маною. Зрештою, хай не так виразно, але все ж таки реально ма- ємо вести мову про специфіку бухгалтерської справи як інстру- менту формування, накопичення, інтерпретації та узагальнення великообсягової інформації про фінансовий стан господарюючо- го суб’єкта і перспективи його підтримки на визначеному рівні. Зазвичай будь-яка справа включає комплекс дій, виконуваних послідовно. Можливо змінити цю послідовність, утім конкретні факти господарського життя, хоча і змінюються, але незмінно за- лишаються об’єктами бухгалтерської справи. Це незаперечно, бо коріння бухгалтерської справи занурене у глибину становлення і розвитку комплексу економічних наук, основою яких є бухгал- терський облік із характерними йому принципами, функціями, методиками і, найголовніше, методологією. У цьому сенсі бухга- лтерську справу слід розглядати як інформаційну систему, скла- довими якої є облік, аналіз та контроль. Відповідно відлік функ- ціонування бухгалтерської справи починається із процедури планування. У підсумку маємо інформаційну систему, взаємо- пов’язану логічною схемою взаємодії її елементів. Такий підхід дає змогу трансформувати всі елементи бухгалтерської справи відповідно до потреб інформаційного забезпечення прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Діє споконвічний принцип: інформація є цінним ресурсом, втім її обсяг не повинен переобтяжувати її сприйняття користу- вачем. По суті інформація має бути дозованою відповідно до іє- рархічних рівнів управління господарюючим суб’єктом. Щоб не допустити інформаційне перевантаження цих рівнів, вже на етапі планування важливо визначитись із обсягами та структурою пот- рібної інформації, що можливе завдяки аналітичній функції бух- галтерського обліку. Таким чином бухгалтерська справа у своїй основі вже має комплекс обліково-аналітичних дій. Не виключа- ються і нові об’єкти обліку, які потребують бухгалтерсько- аналітичного дослідження. Кожен рівень розвитку бухгалтерської справи потребує конк- ретних методів дослідження і підтвердження їх теоретичної цін- ності, що у загальному формує своєрідну наукову парадигму ви- вчення все нових об’єктів. У сучасній парадигмі розвитку облікової системи питання обліку і економічного аналізу невідді- льні. Щоб виокремити новий об’єкт обліку, слід детально про- аналізувати наявну інформаційну базу і встановити прогалини у повноті інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень. Не слід також украй захоплюватися аналізом минулих подій. Такий аналіз безпосередньо не має цінності, втім важливий, оскі- льки надає інформацію для прийняття рішень стосовно майбутніх періодів діяльності. У такий спосіб підприємство виробляє своє- рідний імунітет до дії різних чинників, які порушують його нор- мальну відтворювальну діяльність. Бухгалтерський облік і еко- номічний аналіз як елементи інформаційної системи діють воднораз і забезпечують чіткість взаємозв’язку: «первинні облі- кові дані — результативна інформація звітності — аналіз інфор- мації — прийняття рішень — контроль законності здійснення операцій — зміна стратегії діяльності». Бухгалтерська справа ви- ступає як складна система відображення і пізнання всіх госпо- дарських процесів і явищ господарської діяльності. Ії методоло- гічною основою є обґрунтований матеріалістичною діалектикою принцип єдності змісту і форми мислення. Цю єдність розглядаю як рух у напрямі вдосконалення системи. Суттєвим компонентом процесу вдосконалення є забезпечення функціональності інфор- маційної системи через визнання цілісності змісту, методології, предмета і методу його складових: планування, обліку, аналізу, контролю. Їх об’єднання у єдиний інформаційний процес підтве- рджується відомою тезою: бухгалтерський облік — це, переду- сім, аналіз, процедури яких формуються на планових показниках і завершуються контролем дотримання їх значень. Це накладає критерій корисності на весь комплекс інформації, що є продук- том системи і передбачає запровадження у процес її організації підходу, орієнтованого на прийняття обґрунтованих управлінсь- ких рішень. У цьому зв’язку представники і охоронці спадщини радянсь- кого бухгалтерського обліку мають рацію, коли стверджують, що змінювати треба обережно, а модернізація доречна відповідно до потреб користувачів. Врахування цього реформаторами бухгал- терського обліку і економічного аналізу виключить плутанину у сфері бухгалтерської справи і сприятиме формуванню комплексу потрібної і корисної інформації. Досить того, що управління отримає грунтовну інформаційну базу, а звідки вона походить — не так уже й важливо. Важливо, щоб на підприємстві було відп- рацьовано ефективну бухгалтерську справу, фундаментальний результат якої — корисна інформація.
Кутер М. И., д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Кубанський державний університет, м.Краснодар, Росія
РОЛЬ ИСТОРИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ В РАЗВИТИИ ТЕОРИИ БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА
Проблема развития теории бухгалтерского учета всегда оста- валась самой главной для исследователей бухгалтерии. Менялись типы учета и учетные идеологии, которые требовали «изменений в теории», хотя, казалось, наоборот, развитие теории должно приводить к совершенствованию идеологии и практики. Сегодня для бухгалтерских школ постсоветского пространства назрела необходимость уточнения учетной теории, возвращаясь к истокам нашей профессии, к истории бухгалтерского учета. Никто не собирается переписывать бухгалтерскую историю и, соответственно, теорию, хотя уточнение некоторых положений напрашивается. Это связано с вкравшимися в наше сознание пос- тулатами двойной бухгалтерии, которым приписываются имена Луки Пачоли, Жака Савари и других известных авторов. История становления бухгалтерии — история развития бухгалтер- ских регистров. Прежде всего, необходимо уточнить этапы этого раз- вития. Генезис бухгалтерских регистров включает следующие этапы: — униграфические счета дебиторов и кредиторов; — униграфические счета продажи товаров; — униграфические счета накопления операционного финан- сового результата; — униграфические счета инвентаря; — униграфические книги прихода и расхода денежных средств; — тосканские дуальные счета продажи товаров; — генуэзские и венецианские дуальные счета дебиторов и кредиторов; — генуэзские и венецианские дуальные счета продажи товаров; — счета финансового результата («Прибыли и убытки»); — введение счета собственного капитала; — пробный аналитический сальдовый баланс; — синтетический сальдовый баланс. Остановимся на ключевых моментах. Изначально бухгалтерия выполняла чисто управленческие функции. Ее целью был контроль над своевременностью сбора долгов и погашения долговых обязательств, а также определение эффективности торговых сделок за счет выявления операционно- го результата по каждой партии товара. Появление униграфичес- ких счетов накопления операционного результата позволило вы- являть финансовый результат деятельности. Применение «Книг прихода и расхода наличных» создало предпосылки возникновения двойной записи на униграфических счетах, когда последствия свершившихся фактов хозяйственной жизни одновременно отражались на двух односторонних счетах. Появление счетов долгосрочной утвари (инвентаря), в конеч- ном счете, обусловило потребность начисления амортизации это- го имущества. Уже на ранних стадиях наблюдаются примеры, свидетельствующие о применении переоценок для выявления ве- личины понижения стоимости имущества и отнесения ее на убы- тки. В 1399 г. выявлен первый факт распределения стоимости имущества по всему интервалу его использования методом ли- нейного распределения исторической стоимости. На становление бухгалтерии оказали существенное влияние та- кие факторы как дуальные счета, двойная запись и балансовая триа- да (баланс счета, баланс результатов, баланс всех счетов системы). Дуальные счета (с дебетом и кредитом) способствовали даль- нейшему развитию двойной записи, когда последствия свершив- шихся ФХЖ стали отражаться равновеликими суммами однов- ременно в дебете и кредите двух счетов. Появление генуэзских и венецианских счетов привело к бала- нсу каждого счета. Последнее исключает построение пробного оборотного баланса, так как на счетах подсчитывались равнове- ликие суммы оборотов по дебету и кредиту счета. На развитие бухгалтерского учета отрицательное влияние ока- зывало стремление сохранения коммерческой тайны. Показатели инвестированного и реинвестированного капитала, прибыли к распределению, жалование топ менеджеров изымались из учет- ной системы и содержались в отдельной «секретной» книге. Введение счета собственного капитала окончательно завер- шило формирование информационной бухгалтерской системы на основе многоступенчатого контроля и балансовой жесткости сис- темы. В первую очередь следует выделить баланс счета финансового результата, что позволило выявленный результат присоединять к собственному капиталу или показывать его отдельной строкой в балансе в качестве реинвестированного капитала. Аналитический пробный сальдовый баланс обеспечил конт- роль над правильностью ведения счетов Главной книги и повы- сил контроль над сохранностью имущества собственников. В ба- лансе счета показывались в том количестве и порядке, в каком они имели место в Главной книге. Следующим важным этапом следует признать классификацию счетов по экономическому содержанию, группировку счетов по этому признаку, их сжатие в синтетические показатели и постро- ение синтетических сальдовых балансов. В ходе развития учета сформировались 3 базовые постулата: — последствия свершившихся фактов хозяйственной жизни отражаются равновеликими суммами одновременно на двух сче- тах: в дебете одного счета и кредите другого; — сумма показателей, записанных в дебет одного счета, равна сумме показателей, записанных в кредит того же счета; — сумма сальдо счетов дебетовых системы счетов равна сум- ме сальдо счетов кредитовых той же системы счетов.
Лазаришина І. Д., д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри обліку та аудиту, Національний університет водного господарства та природокористування, м.Рівне
|
| Оглавление| |