ПроблемнІ аспекти фІнансового аналІзу в умовах впровадження в украЇнІ мІжнародних стандартІв фІнансовоЇ звІтностІ І аудиту

Потреби української економіки у фінансових ресурсах вима- гають пошуку нових джерел їх залучення, які передбачають вихід на міжнародні фінансові ринки за світовими правилами, серед яких слід відзначити стандартизацію розкриття інформації фі- нансового та не фінансового характеру. Безумовно що фінансова відкритість є обов’язковою компонентою здатності України бра- ти участь в міжнародних кредитно-фінансових відносинах без негативних наслідків для макроекономічної стабільності держа- ви. Все це передбачає поступове впровадження в Україні міжна- родних стандартів фінансової звітності (IFRS), аудиту (IFAC), стандартів розкриття інформації, встановлених Міжнародною комісією з цінних паперів (IOSCO).

Від прозорості та уніфікованості інформаційної складової фінан- сового простору залежить фінансова безпека учасників. Введення в практику стандартизованих за основними параметрами форм фінан- сової звітності дає змогу розробляти і використовувати типові ме- тодики аналізу звітності, аналітичні процедури. Однозначність тра- ктування інструментів економічного аналізу створює необхідні умови для формування якісної бази управлінських рішень, посилює дохідливість інформації фінансової звітності, висуває підвищені вимоги до аналітиків, відповідальністю яких є — підготовка на ос- нові отриманої інформації високоякісних дослідницьких матеріалів.

Як відомо, прийняття управлінських рішень не можливо без аналізу, в цьому основа наукового управління. Аналітичне обґру-

нтування управлінських рішень — це запорука життєздатності підприємства.  В  останні  роки  намітилась  тенденція  посилення

провідної ролі фінансового аналізу в системі аналітичних дослі-

джень, що обумовлена наступним:

1) Підвищенням ролі і значення фінансових показників в оці-

нці суб’єктів господарювання. Це пов’язано з тим, що в кінцево-

му рахунку, у фінансових показниках концентруються всі інші

показники  господарської  діяльності  і,  відповідно,  господарські

операції. В умовах ринкової економіки дія конкуренції призво-

дить до того, що на перше місце висуваються показники плато-

спроможності та ліквідності, фінансової стійкості, ділової актив-

ності,   рентабельності.   Всі   ці   показники   складають   основу

фінансового аналізу.

2) Доступністю інформаційної бази — фінансової звітності, що

є основним джерелом інформації для зовнішніх користувачів, яка

не становить комерційної таємниці. Підтвердженням цьому є ре-

формування системи бухгалтерського обліку в Україну з 2000 р.

Формування обов’язкового стандартного масиву інформації,

особливо на корпоративному рівні, не може не торкнутися пи-

тання уніфікації (типізації) аналітичних показників, тобто приве-

дення їх до єдиної норми, до однаковості. Система аналітичних

показників, використовуваних у теорії і практиці як в Україні, так

і інших країнах СНД, свідчить, що з цього питання є великі недо-

робки. З одного боку, немає єдиної термінології, а з іншого — ті

самі за назвою аналітичні показники розраховують різними спо-

собами, що безумовно, позначається на їхньому змісті і, відпові-

дно на сфері застосування. У цьому разі йдеться про ідентичність

назви і формули розрахунку показників, а також про підходи до

встановлення їхніх припустимих значень і формування на цій ос-

нові висновків щодо фінансового стану підприємств.

Невідповідність назви показників їх формулам розрахунку та

рекомендованим значенням стає критично значущою в умовах за-

стосування досить великої кількості методик аналізу фінансово-

господарської діяльності. Критичний аналіз діючих методик еко-

номічного і фінансового аналізу в Україні показує, що деякі з них

не враховують змін, що відбуваються в системі бухгалтерського

обліку і фінансової звітності, як найважливішого джерела інфор-

мації. Крім того, вони механічно копіюють один одного з певними

характерними помилками. Таким чином, можна сказати, що без

«наведення порядку» у діючих методиках аналізу, затверджених

органами виконавчої влади, неможливо вирішити питання ство-

рення єдиної аналітичної бази суб’єкта господарювання. При цьо-

му, потрібно вирішити питання термінології показників і формул

розрахунку, нормативних значень, сфери застосування тощо.

Стандартизований набір аналітичної інформації і, насамперед, на корпоративному рівні в рамках фінансового звіту, істотно роз- ширить його аналітичні можливості: буде чітко видно стан кожної компанії в межах галузі в розрізі основних фінансових показників. Важливо також і те, що динаміка таких показників згодом дасть змогу виробити галузеві норми (рекомендовані значення) по кож- ному з них. Актуальність цього визначається тим, що у вітчизня- них методиках фінансового аналізу рекомендовані значення тих чи інших показників не враховують галузевої специфіки підприємств. Необхідною умовою для виходу підприємств на ринок цінних паперів є розробка єдиної методології оцінки господарської дія- льності для цілей фондового ринку. Цивілізований фондовий ри- нок ґрунтується на інформаційній відкритості та прозорості, що забезпечується розкриттям інформації емітентами цінних паперів про результати діяльності й перспективи розвитку. В деяких ме- тодиках аналізу має місце формальний підхід до інтерпретації показників. По перше, це відноситься до коефіцієнта фінансової

незалежності (автономії), при значенні якого ≥  0,5 робиться ви-

сновок о добром фінансовому стані підприємства. Це не завжди

відповідає реальності, а іноді свідчить про збитковість діяльності і можливість банкрутства.

За останні два десятиріччя у нас широко використовуються фінансові коефіцієнти. Формалізований підхід до їх розрахунку створює ілюзію простоти і доступності проведення аналізу. Фі- нансові коефіцієнти — це інструменти подальшого проведення аналізу, який передбачає знання господарських операцій, логіку формування показників фінансової звітності і їх взаємозв’язок.

Кіндрацька Л. М.,

д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу, ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»