Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики - Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 6—7 грудня 2012 р.

Розкриття фІнансово-економІчноЇ ІнформацІЇ банкІв І фІнансово-промислових систем

 

Розкриття інформації про групу банків, фінансових і промис- лових підприємств є важливим елементом функціонування рин- ку. Без відповідної інформації, яку містять фінансові та інші види звітів, ринок не може успішно встановлювати ціни на фінансові

інструменти, ефективно функціонувати і сприяти раціональному розподілу капіталу.

Особливу роль у цьому процесі відіграє фондовий ринок. Дос-

від країн з розвиненими і активними ринками цінних паперів сві-

дчить, що розкриття інформації може бути могутнім інструмен-

том  впливу  на  поведінку  компанії  і  захист  прав  інвесторів.

Чіткий режим розкриття інформації підтримує довіру до фондо-

вого ринку і може сприяти залученню капіталу. Акціонери і по-

тенційні інвестори потребують регулярної, надійної інформації. Її

обсяг повинен бути достатнім для оцінки якості управління і ух-

валення рішень щодо майбутніх інвестицій. Неякісна інформація

може необґрунтовано змінити вартість капіталу і зумовити нера-

ціональний розподіл ресурсів.

Проблема  забезпечення  фінансово-промислових  систем,  як

головних  учасників  ринку  капіталу,  якісною  обліково-аналі-

тичною інформацією поки що  не  вирішена. Тому  економічна

політика держави повинна бути спрямована на реалізацію прин-

ципу максимально повного розкриття інформації. Слід зазначи-

ти, що в Україні здійснюються певні заходи, спрямовані на ви-

рішення  цієї  проблеми.  Державна  комісія  з  цінних  паперів  і

фондового ринку в Україні зобов’язує емітентів розкривати ін-

формацію про всі істотні події, які стосуються компанії, вклю-

чаючи   фінансовий   стан,   результати   діяльності,   власність   і

управління компанією.

Інформація повинна готуватися, перевірятися і розкриватися

відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Пе-

вні принципи, домовленості, правила та практика, прийняті підп-

риємством для складання та подання фінансової звітності визна-

чаються  обліковою  політикою.  Облікова  політика  має  бути

розкрита  у  примітках  до  фінансової  звітності  шляхом  опису

принципів оцінки статей фінансової звітності та облікових мето-

дів, застосованих до окремих статей фінансової звітності. Таке

розкриття допомагає користувачам зрозуміти певні операції, по-

дії або умови, відображені у звіті про фінансовий стан, звіті про

результати діяльності підприємства та ін.

Розкриття інформації — система здійснюваних заходів, спря-

мованих на інформування акціонерів, державних органів та ін-

ших учасників про свій фінансово-економічний стан, заходи, що

вживаються та інших відомостях, передбачених законодавством.

Система містить у собі взаємозв’язок певних елементів. Процес

розкриття   фінансової   інформації   про   діяльність   будь-якого

суб’єкту проходить у кілька стадій. Першоосновою є організація

збору, накопичення та формування даних щодо діяльності уста- нови, наступним етапом є безпосередньо складання фінансової звітності як головного джерела фінансової інформації зі всіма притаманними технологічними аспектами. Розкрита фінансова інформація опосередковано через рішення управлінців буде впливати на діяльність фінансово-промислової системи, а отже й на формування первісної інформації. Кожен з етапів розкриття фінансової інформації має певні задачі до вдосконалення та певні процедури.

Першочерговими  задачами  є  встановлення  домінант,  вимог користувачів  і  встановлення  методології  складання  фінансової

звітності. Наголосимо, що для чіткішого розуміння задач івста-

новлення напрямів й інструментів їх розв’язання, доцільно буде

представити  систему  розкриття  інформації  в  якості  алгоритму

вирішення взаємопов’язаних завдань

Оскільки доступна форма вираження будь-якої інформації —

документ, слід розглянути систему інформації щодо процесу гос-

подарювання та її взаємозв’язок саме через документарну форму

її вираження. Взаємопов’язана сукупність інформації, яку вміще-

но в конкретному документі, може розглядатися як інформаційна

ємність одиниці господарювання.

Ґрунтуючись на досвіді підприємств, а також виходячи з того,

що МСФО (IAS) 01 встановлює, що, крім наведеної інформації в

різних  видах  звітності,  об’єднання  повинні  також  забезпечити

додаткове розкриття інформації, коли інформативність публічних

даних  недостатня,  для  того,  щоб  користувачі  могли  зрозуміти

вплив конкретних операцій, інших подій та умов на фінансовий

стан і фінансові результати

Інформація повинна розкривати вплив зовнішніх і внутрішніх

чинників на процеси функціонування банків, фінансових і про-

мислових систем.

Аналіз міжнародного досвіду свідчить, що компанії, які мають

великий досвід роботи на ринку капіталу (великі банки, промисло-

ві корпорації) для стабілізації позиції на ринку та залучення інвес-

тицій постійно розвивають та удосконалюють звітність з метою

забезпечення її прозорості та відкритості. Одні компанії надають

інформацію про свою галузь або прагнуть зробити свою фінансову

звітність зрозумілішою. Інші виходять за межі вимог регулюючих

органів і розкривають нефінансову інформацію, яка дозволяє інве-

сторам отримати повнішу і точнішу уяву про їх профіль. Нефінан-

сова інформація включає так звані «чинники вартості», які скла-

дають основу для майбутніх фінансових результатів.

Отже, в умовах функціонування банків та фінансово-промис- лових систем необхідна об’єднуюча інформаційна модель, яка сконцентрує зусилля на досягненні загальної мети — забезпечен- ні інвесторів і інших зацікавлених сторін інформацією, яка їм не- обхідна для ухвалення рішень.

 

Іонін Є. Є., д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри «Облік, аналіз і аудит», Донецький національний університет