Вогнева підготовка - Навчальний посібник (О. А. Савченко)

ПРАВОВІ ОСНОВИ ПОРЯДКУ ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ

  Відповідно до Положення про порядок застосування вогнепальної зброї, затвердженого постановою КМ України від 12 жовтня 1992 р. № 575, посадові особи, яким відповідно до чинного законодавства дозволено володіти вогнепальною зброєю, мають право застосовувати її як крайній захід у таких випадках:

для відбиття группового чи збройного нападу на себе, членів своєї сім'ї  або окремих громадян, якщо їхньому життю або здоров'ю загрожує небезпека;

для захисту від злочинних посягань на своє житло та майно;

для затримання особи, яка вчинила злочин і намагається втекти або  чинити збройний опір;

для відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державного та громадського підприємства, установи й організації, де працює ця посадова особа;

для знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров'ю посадової особи, членів її сім'ї або окремих громадян.

Перед застосуванням вогнепальної зброї посадова особа повинна попередити про намір її застосування, крім випадків, коли її життю чи життю інших людей загрожує безпосередня небезпека.

  При враженні нападаючого внаслідок застосування вогнепальної зброї посадова особа повинна негайно викликати швидку медичну допомогу для пораненого, вжити заходів до забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.

 Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи, а також по відношенню до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку чи з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх (крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю чи здоров'ю громадян, або збройного нападу чи збройного опору).

Правова основа та особливості застосування вогнепальної зброї працівниками міліції

Ст. 12 Закону України “Про міліцію”  надала право працівникам міліції застосовувати вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбаченому цим законом. Застосуванню вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір її використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження вона може застосовуватись тоді, коли виникла безпосередня загроза життю і здоров'ю працівників міліції чи інших громадян.

  Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю працівників міліції, інших громадян, або збройного нападу чи збройного опору.

  У разі неможливості уникнути застосування вогнепальної зброї її застосування не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим у найкоротший строк.

  Про всі випадки застосування зброї працівник міліції зобов'язаний негайно письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві.

  Перевищення повноважень по застосуванню зброї тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ст. 15 Закону України “Про міліцію”  регламентує порядок застосування вогнепальної зброї. Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також для звільнення заручників;

для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю чи здоров'ю загрожує небезпека;

для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, житлові приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ та організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

для  затримання особи,  яку  застали при  вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

для  затримання  особи,  яка  чинить  збройний  опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї чи інших предметів,  чим загрожує життю й здоров'ю працівника міліції;

для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

  Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

  За цими ж правилами може бути використана вогнепальна зброя, відібрана у правопорушників, та мисливська зброя, яка є власністю працівника міліції.

Стаття 15-1 Закону України “Про міліцію”  надала гарантії особистої безпеки озброєному працівникові міліції.

  Працівник міліції має право оголити зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників, або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

  Спроба особи, яка затримується працівником міліції з вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дає працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.