2.2. задачі кадрових служб в сучасних умовахКласичний підхід до управління працівниками в організації, який мав місце впродовж другої половини XX століття, отримав назву управління трудовими ресурсами. Цей підхід характеризується: 1. Ставленням до працівників як до трудового ресурсу, що використовується в процесі виробництва. 2. Орієнтацію на автократичний стиль керівництва персоналом та вимогою безперечного виконання наказів. 3. Намагання мінімізувати витрати на залучення працівників та підвищення їх кваліфікації. 4. Використання переважно економічних стимулів, 5. Зосередження кадрових служб виключно на паперовій роботі, що не виходять за межі фіксації процесів найму, переміщення і звільнення працівників. Все управління кадровим потенціалом організації за таких умов зосереджується у відділі кадрів і спрямоване на те, щоб забезпечити необхідну потребу в персоналі відповідної кваліфікації у визначений термін. В той же час керівництво працівниками є самостійною функцією, що здійснюється безпосередньо лінійними керівниками незалежно від кадрової служби. Таким чином, відділи кадрів не відіграють роль методично-інформаційних і координуючих центрів кадрової роботи, більш того, вони структурно роз'єднані з відділами, що також виконують функції управління кадровим потенціалом організації, а саме: організації праці і заробітної плати; охорони праці та техніки безпеки; соціально-побутового забезпечення. Сьогодні всі кадрові служби в Україні можна розділити на наступні: 1. Служби, що працюють за новими кадровими технологіями. 2. Служби, що працюють за старими кадровими технологіями. 3. Служби, що частково використовують нові кадрові технології. Таблиця 2.1. Порівняльний аналіз кадрових служб, що працюють за новими та старими кадровими технологіями
Таблиця 2.2. Відмінності УЛР та управління трудовими ресурсами
|
| Оглавление| |