1.5. Інформаційна база стратегічного аналізу

Інформаційна база стратегічного аналізу — це постійно діюча система взаємозв’язків фахівців, обладнання і концептуальних моделей, призначених для збору, класифікації, аналізу та оцінки інформації, необхідної для стратегічного управління підприємством. Джерелом такої інформації є середовище. За ступенем зв’яз­ків елементів середовища зі стратегічним управлінням підприємства розрізняють такі його складові частини:

макрооточення;

безпосереднє оточення;

внутрішнє середовище.

Стратегічний аналіз макросередовища включає вивчення впли­ву економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов і ресурсів, соціальних аспектів на стратегію розвитку підприємства. Ці елементи макрооточення не мають прямого зв’язку з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу.

Безпосереднє оточення аналізується за такими основними компонентами: покупці, постачальники, конкуренти, ринок робочої сили та інші. Воно охоплює тих учасників ринку, з якими підприємство має прямі стосунки або які безпосередньо впливають на його діяльність.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища виявляє можливості і потенціал, на який може розраховувати підприємство у конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей. Внутріш­нє середовище включає такі елементи підприємства: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру. Взаємозв’язок організаційних рівнів середовища та їх елементів наведено на рис. 1.9.

Рис. 1.9. Рівні організації середовища та їх елементи

Макрооточення і безпосереднє оточення разом складають зовнішнє середовище.

Таким чином, об’єкти стратегічного аналізу розміщуються у трьох частинах середовища: макрооточенні, безпосередньому ото­ченні і всередині підприємства. Вони мають різний вплив на стратегію діяльності підприємства.

Ефективність стратегічного аналізу залежить від кількості і якості елементів, які складають його інформаційну базу. Це означає, що фахівці-аналітики до початку аналізу стратегії підприємства повинні визначити межі аналізу середовища.

На визначення цих обмежень для цілей стратегічного аналізу впливають такі основні чинники:

кількість і характер найважливіших елементів середовища;

обмеження аналізу середовища рамками часу.

У короткостроковому періоді підприємство в багатьох випадках може зосередитися тільки на тих елементах, які в основному впливають на його поточне функціонування. У довгостроковому періоді у підприємства з’являються можливості досліджувати загальний характер зовнішнього середовища.

Коли визначені найбільш значущі фактори середовища підприємства, необхідно одержати щодо них усю можливу інформацію.

Формування інформаційної бази стратегічного аналізу починається зі збирання інформації щодо критичних елементів середо­вища такими способами:

сканування середовища, тобто пошук вже сформованої інформації, яка існує у ретроспективі;

моніторинг середовища, тобто відстеження поточної і нової інформації;

прогнозування — спроба представити інформацію про майбутній стан середовища.

Для аналізу інформації на підприємстві створюється спеціальна система оцінки зовнішнього середовища, яка передбачає проведення спеціальних спостережень, пов’язаних з особливими подіями, і регулярних спостережень за станом важливих для під­приємства зовнішніх чинників. Проведення спостережень може здійснюватися у різний спосіб. Найбільш розповсюдженими серед них є:

аналіз матеріалів, опублікованих у періодичний пресі, книжках, інших інформаційних виданнях;

участь у професійних конференціях;

вивчення думок співробітників підприємства;

проведення нарад з проблемних питань на підприємстві;

аналіз досвіду діяльності підприємства.

Вивчення компонентів макрооточення не повинно закінчуватися тільки констатацією того, у якому стані вони знаходилися раніше або знаходяться нині. Потрібно виявити тенденції, характерні для зміни стану окремих важливих факторів і спробувати передбачити тренди розвитку цих факторів, щоб визначити, що загрожує підприємству і які можливості можуть відкритися перед ним у майбутньому.

Система стратегічного аналізу дає необхідний ефект, якщо вона підтримується керівництвом підприємства і забезпечує його інформацією, тісно пов’язаною із системою планування на підприємстві.

Усі ключові стратегічні показники діяльності підприємства разом з показниками, які характеризують виробничий процес, мають кількісно оцінюватися і відображатися у звітах підприємства та його підрозділів. При складанні звітів, що дозволяють контролювати стратегічний процес, слід дотримуватися таких загальноприйнятих правил:

інформація і система звітності повинні містити дані не більше, ніж це необхідно для з’ясування надійної картини теперішнього часу. Серед зібраних даних виділяють стратегічно важливі змінні і чинники, які мають істотне значення для розвитку підприємства;

інформація повинна бути необхідною і достатньою для прий­няття своєчасних управлінських рішень;

статистичні звіти повинні відображати відхилення від планових показників, щоб привернути увагу менеджерів і керівництва до з’ясування причин відхилень від поставлених завдань розвитку підприємства;

звіти і статистичні дані мають бути своєчасними і надавати можливість оперативно корегувати діяльність підприємства.

Звітна та інша інформація дає виконавцям стратегії можливість оцінити показники і забезпечити умови для впровадження нових розробок та дій, які сприятимуть поліпшенню виконання або конкретизації стратегії.

1.6. Оцінка грошових потоків підприємства в стратегічному аналізі

Економічна діяльність підприємства породжує грошові розрахунки з постачальниками, покупцями, фінансовими і кредитними установами. Розрізняють такі грошові потоки:

надходження коштів від контрагентів за реалізовану їм продукцію, виконані роботи і надані послуги, продані активи;

витрати грошових коштів на оплату матеріальних чинників виробництва, оплату праці, комунальних послуг, купівлю акцій інших підприємств, погашення заборгованості кредиторам.

Полярний рух грошових коштів потребує кількісного вимірювання вартості грошей з урахуванням часу, зіставлення з поперед­німи періодами, керування ним з метою підтримки стабільної платоспроможності, виявлення потреби у збільшенні коштів підприємства і кредитах, що дає змогу керівництву одержувати гро­шові кошти на більш вигідних умовах, заздалегідь визначаючи розмір вільних коштів та можливості їхнього інвестування.

У сучасних умовах грошовий потік повинен прогнозуватися на кожному підприємстві. На розмір грошового потоку впливають податкове законодавство, методи нарахування амортизації активів, структура капіталу. Він складається з суми чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

Потоки, носіями яких є грошові кошти, в ринкових умовах мають ціну і перебувають під впливом таких економічних чинників: період часу, інфляція, ризик, ліквідність.

Період часу свідчить про те, що визначений розмір грошового потоку з часом змінює свою вартість: сьогодні грошові кошти дорожчі, ніж завтра. Це пояснюється тим, що сьогоднішні грошові кошти, віддані в кредит або інвестовані в іншу діяльність, породжують нові гроші у вигляді відсотку або прибутку, тоді як завтрашні гроші такої функції не мають.

Інфляція — загальне підвищення цін, що супроводжується зниженням купівельної спроможності грошей, зменшує вартість грошового потоку.

Ризик — невпевненість в майбутньому, сприяє зміні вартості грошового потоку: підвищення ризику викликає збільшення вартості грошового потоку, зниження ризику — зменшення його вартості.

Ліквідність — готовність грошових коштів до платежу, проявляється у тому, що власники грошових коштів віддають перевагу готівці перед її інвестуванням з надією на майбутні прибутки. Якщо вони погоджуються віддати перевагу інвестиціям, то тільки під майбутній високий відсоток, який виправдав би зростаючий ризик.

Розглянуті чинники впливають на оцінку грошових потоків, збільшуючи або зменшуючи їх вартість. Усе це викликає потребу в розрахункових алгоритмах і аналітичних моделях для визначення теперішньої та майбутньої вартості грошових потоків, породжених цінними паперами, інвестиціями і іншими видами фінансової діяльності.

ОЦІНКА МАЙБУТНЬОЇ ВАРТОСТІ

Майбутня вартість — вартість інвестованих в справу грошових коштів через визначений проміжок часу з урахуванням встановленої ставки відсотка. Вона визначається за такою формулою:

FV = P · (1 + k)n,  (1.1)

де FV — майбутня вартість;

Р — вартість грошей в даний момент;

k — відсоткова ставка;

n — кількість років (періодів).

Інвестуючи, наприклад, 1000 грн. на 5 років під річну ставку, яка становить 12 відсотків, необхідно визначити майбутню вартість інвестиції. Вона дорівнює:

FV = 1000 · (1 + 0,12)5 = 1762,3 грн.

Ця формула для розрахунку майбутньої вартості ґрунтується на складному відсотку, при якому сума прибутку щорічно (або в інші тимчасові періоди) приєднується до внеску й сама приносить відсоток.

Для розрахунку майбутньої вартості внеску, інвестиції, грошового потоку існує спеціальна таблиця. У ній підрахований чинник (1+k)n за визначену кількість періодів на одну грошову одиницю.

У наведеному вище прикладі чинник (1 + k)n = (1 + 0,12)5 = = 1,762. Він визначається за даними табл. 1.6. «Майбутня вартість однієї грошової одиниці через n періодів». Для обчислення майбутньої вартості, наприклад, через 5 років при відсотковій ставці 12 \% для суми 1000 грн. знаходимо в ній від­сотковий чинник (1,762). Помножуючи знайдене значення на суму інвестиції, знаходимо її майбутню вартість — 1762 грн. (1000 · 1,762).

Для розрахунку майбутньої вартості з використанням даних табл. 1.6 застосовується формула:

FV = P · (FVIFk, n),             (1.2)

де FV — майбутня вартість;

Р — вартість грошей в даний момент;

FVIFk, n — відсотковий чинник майбутньої вартості.

Таблиця 1.6

MАЙБУТНЯ ВАРТІСТЬ ОДНІЄЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ ЧЕРЕЗ п ПЕРІОДІВ (FVIF k, n = (1 + k) n)

ОЦІНКА ТЕПЕРІШНЬОЇ ВАРТОСТІ

Теперішня вартість — це вартість на сьогодні майбутніх надходжень грошових коштів з поправкою на ризик. Теперішня вартість є основою для порівняння прибутковості різних інвестицій за певний період.

Отже, для порівняльного аналізу необхідно грошову вартість майбутніх надходжень, прибутків або грошових потоків скоригувати на ставку дисконту. Таким чином, дисконтування — процедура, за допомогою якої обчислюється сьогоднішнє значення будь-якої суми, яка може бути отримана в майбутньому. Дисконтна ставка використовується для розрахунку майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і невпевненість, пов’язані з чинником часу. Із зростанням періоду часу збільшуються ставка дисконту та ставки капіталізації.

Теперішня вартість інвестиції в майбутньому обчислюється за формулою:

PV = FV / (1 + k)п,               (1.3)

де PV — теперішня вартість;

FV — майбутня вартість грошового потоку;

k — відсоткова ставка;

n — кількість років (періодів).

Ця залежність характеризує вплив на вартість грошового потоку чинника часу.

Припустимо, що необхідно визначити теперішню вартість суми в 1000 грн. через 8 років при ставці 13 \%.

PV = 1000 / (1 + 0,13)8 = 1000 / 2,65844 » 376 грн.

Таким чином, теперішня вартість 1000 грн. при відсотковій ставці 13 \% через 8 років становитиме » 376 грн.

Теперішню вартість майбутнього прибутку, грошового потоку можна визначити, користуючись ставками дисконту табл. 1.7 «Теперішня вартість однієї грошової одиниці». Ставка дисконту визначається шляхом ділення одиниці на відсотковий чинник. У наведеному вище прикладі дисконтна ставка становить 0,376 (1 : 2,65844). Помножуючи дисконтну ставку на майбутню вартість, наприклад 1000 грн., отримуємо дійсну вартість 1000 грн. через 8 років при відсотковій ставці 13 \%. Вона дорівнює 376 грн. (1000 · 0,376). Для такого розрахунку використовується формула:

PV = FV · (PVIFk, n),          (1.4)

Таблиця 1.7

ТЕПЕРІШНЯ ВАРТІСТЬ ОДНІЄЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ (PVIFk, n = 1/(1 + k)n)

де PV — теперішня вартість майбутніх надходжень;

FV — майбутня вартість;

PVIFk, n — відсотковий чинник (дисконтна ставка) теперіш­ньої вартості однієї грошової одиниці.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що для керування фінансовою діяльністю підприємства необхідно постійно визначати теперішню вартість грошового потоку і майбутню вартість з урахуванням відсоткових платежів. Таким чином, за допомогою фінансових розрахунків, знаючи теперішню вартість грошових потоків, можна визначити майбутні прибутки, і, навпаки, знання майбутніх надходжень грошових прибутків допомагає визначити їх теперішню вартість.

ОЦІНКА АНУЇТЕТІВ

Ануїтет, або довгострокова фінансова рента — це рівновеликі платежі або надходження, здійснювані за рівні проміжки часу протягом певного періоду часу. Кожний окремий платіж, кожне окреме надходження, що входять до складу ануїтету, є його членами.

Ануїтетні платежі і надходження можуть бути річними, півріч­ними, щоквартальними і щомісячними. До ануїтетів відносяться щомісячні платежі за заставою під нерухомість, орендні платежі, періодичне погашення позик, внески зі страхування тощо.

Ануїтети класифікуються на майбутні і теперішні. Відповідно розрізняють майбутню і теперішню вартості ануїтетів. Розглянемо алгоритми їх розрахунків.

АЛГОРИТМ ОЦІНКИ МАЙБУТНЬОЇ ВАРТОСТІ АНУЇТЕТУ

Підприємство в останній день кожного місяця перераховує 5000 грн. на депозитний рахунок. Щомісячна ставка відсотка — 5 \%. Розрахуємо майбутню вартість квартального ануїтету, враховуючи, що в момент надходження коштів відсоток не нараховується, а в інші місяці кварталу він нараховується за формулою майбутньої вартості, яка для розрахунків вартості членів ануїтету має такий вигляд:

FVa = a · (1 +k)(n – 1),       (1.5)

де FVa — майбутня вартість членів ануїтету;

а — ануїтетні платежі;

k — відсоткова ставка;

n — кількість періодів.

Розрахуємо за наведеними вище даними майбутню вартість першого, другого і третього періодів ануїтету за формулою (1.5).

Перший період охоплює три місяці

FVa = 5000 · (1 + 0,05)(3 – 1) = 5000 · 1,1025 = 5512,5 грн.

Другий період — два місяці

FVa = 5000 · (1 + 0,05)(2 – 1) = 5000 · 1,05 = 5250 грн.

Третій період — один місяць

FVa = 5000 · (1 + 0,05)(1 – 1) = 5000 · 1 = 5000 грн.

Сумарний результат трьох періодів дорівнює майбутній вартості квартального ануїтету (5512,5 + 5250 + 5000 = 15762,5 грн.)

Майбутню вартість квартального ануїтету можна розрахувати за формулою:

FVa = a · (FVIFAk, n),        (1.6)

де FVa — загальна майбутня вартість ануїтету на кінець визначеного періоду;

а — ануїтетні платежі;

FVIFAk, n — ануїтетний чинник майбутньої вартості ануїтету.

У наведених вище розрахунках використовувалися множники: в першому періоді — 1,1025; у другому періоді — 1,05, в третьому — 1,0. Якщо підсумувати ці множники, то отримаємо відсотковий чинник майбутньої вартості ануїтету для розглянутого вище прикладу. Він дорівнює 3,1525 (1,1025 + 1,05 + 1,0). Користуючись цим чинником і сумою ануїтетного платежу — 5000 грн., одержуємо результат:

5000 · 3,152 = 15760 грн.

Ануїтетні чинники для розрахунку майбутньої вартості ануїтету наведені в табл. 1.8 «Майбутня вартість однієї грошової одиниці ануїтету» (відсотковий чинник ануїтету), яка використовується для визначення майбутніх ануїтетів за формулою (1.6). Для нашого прикладу в таблиці знаходимо рядок, що відповідає кількості періодів (3), і графу з відсотковою ставкою 5 \%. На перетині цих показників одержуємо відсотковий чинник, який дорівнює 3,152.

Майбутня вартість ануїтету може бути графічно представлена за допомогою лінії часу на рис. 1.10.

Таблиця 1.8

МАЙБУТНЯ ВАРТІСТЬ ОДНІЄЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ АНУЇТЕТУ (FVIFAk, n)

МАЙБУТНЯ ВАРТІСТЬ АНУЇТЕТУ

Рис. 1.10. Структурна схема майбутньої вартості ануїтету

Тримісячний член майбутньої вартості ануїтету, представлений на рис. 1.10, складається з трьох періодів: першого з нульовим ступенем, другого з першим ступенем і третього з другим ступенем. Це означає, що квартальний внесок знаходиться на заощадженні три місяці: за перший місяць відсотки не нараховані, оскільки він надійшов на рахунок в останній день місяця, за другий місяць його сума зросла на 5 \%, за третій місяць на (5\%)2 і за квартал становитиме 5512,5 грн.

Одномісячний член майбутньої вартості ануїтету складається з одного нульового періоду і становить 5000 грн. Сукупна майбутня вартість ануїтету, що дорівнює 15762,5 грн., отримана множенням ануїтетного платежу на ануїтетний відсотковий чинник майбутньої його вартості.

Таким чином, майбутня вартість ануїтету — загальна майбутня вартість ануїтету на кінець першого періоду кожного члена ануїтету.

АЛГОРИТМ ОЦІНКИ ТЕПЕРІШНЬОЇ ВАРТОСТІ АНУЇТЕТУ

Теперішня вартість ануїтету — це грошова оцінку майбутніх надходжень або платежів за рівні проміжки часу протягом певного періоду. Наприклад, при погашенні банківської позики в сумі 1000 грн. протягом трьох років при 5 \% річній ставці банку алгоритм теперішньої вартості ануїтету має три члени. Теперішня вартість ануїтету за кожним його членом розраховується за формулою:

PVa = a / (1 + k)n,               (1.7)

де PVa — теперішня вартість члена ануїтету за кожний період;

а — ануїтетні платежі (грошові потоки);

k — відсоткова ставка;

n — кількість періодів.

Теперішню вартість членів ануїтету і його загальну вартість графічно можна представити за допомогою рис. 1.11, який ілюструє як суть, так і методи розрахунків теперішньої вартості кожного члену ануїтету. Як видно з прикладу, кожний член ануїтету має суму грошового потоку (ануїтетний платіж) і множник, а саме — 0,864; 0,907; 0,952. Сума цих показників дорівнює відсотковому чиннику теперішньої вартості ануїтету

2,723 (0,864 + 0,907 + 0,952).

Рис. 1.11. Структурна схема теперішньої вартості ануїтету

Для визначення цього чинника можна скористатися табл. 1.9 «Теперішня вартість однієї грошової одиниці ануїтету». При використанні в розрахунках даних цієї таблиці слід застосовувати формулу:

PVa = a · (PVIFAk, n),        (1.8)

де PVa — теперішня вартість ануїтету;

a — ануїтетний грошовий потік;

PVIFAk, n — ануїтетний чинник або відсотковий чинник теперішньої вартості ануїтету.

У нашому прикладі замість додавання трьох членів ануїтету слід скористатися формулою (1.8):

1000 · 2,723 = 2723 грн.,

де 2,723 — відсотковий чинник теперішньої вартості ануїтету, який можна визначити за даними табл. 1.9 на перетині рядка 3 (кількість років погашення банківської позики) та графи 5 (відсоткова ставка — 5 \%).

Завдання, аналогічні розглянутим вище, постійно вирішуються в процесі управління фінансами підприємства, прогнозуванні господарських операцій та оцінки їх ефективності.

Слід зазначити, що відсоткові ставки розраховуються на певні періоди, найчастіше — на один рік. Якщо відсотки нараховуються за періоди менше одного року (півріччя, квартал, місяць), то складний відсоток за більш короткий період, наприклад квартал, становить ¼ річного відсотка, а період нарахування відсотка — ¼ року.

У таких випадках оцінка майбутньої вартості грошового потоку визначається за формулою:

FV = P · (1 + k/n )nm,         (1.9)

де FV — майбутня вартість;

P — величина грошового потоку в даний момент;

k — відсоткова ставка;

n — кількість періодів;

m — кількість разів нарахування складного відсотка.

Використання формули (1.9) розглянемо на прикладі фінансової операції. Припустимо, необхідно визначити майбутню вартість вкладених в банк на депозит коштів в сумі 4000 грн. під 8 \% річних з щоквартальним нарахуванням відсотків.

FV = 4000 · (1 + 0,08/4) 4*1 = = 4000 · (1 + 0,02)4 = 4000 · 1,082 = 4328 грн.

Таблиця 1.9

ТЕПЕРІШНЯ ВАРТІСТЬ ОДНІЄЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ АНУЇТЕТУ (PVIFAk, n)

При визначенні FV в даному прикладі потрібно скористатися даними табл. 1.6 і знайти величину відсоткового чинника майбут­ньої вартості — 1,082.

На основі вищерозглянутого прикладу проаналізуємо, що вигідніше для підприємства: зберігати гроші за вказаних умов або нараховувати відсотки один раз на рік.

При нарахуванні відсотків один раз на рік майбутня вартість вкладу становить:

FV = 4000 · (1 + 0,08)l = 4000 · 1,08 = 4320 грн.

Порівняльний аналіз показує: щоквартальне нарахування річного відсотка є більш вигідним, оскільки дає підприємству додат­ковий дохід.

ОЦІНКА І АНАЛІЗ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Цінні папери — загальний термін для позначення акцій, облігацій і деяких інших фінансових інструментів, що продаються і купуються в процесі діяльності підприємства.

Цінні папери щодо виплати доходів можна розподілити на папери з фіксованим рівнем доходу (облігації, привілейовані акції) і з нефіксованими доходами (звичайні акції).

ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ОБЛІГАЦІЙ

Облігація — цінний папір, що являє собою зобов’язання виплатити грошовий борг його власнику в передбачений строк з обумовленим фіксованим відсотком. Облігації можуть випускатися урядом і підприємствами з метою залучення позикового капіталу. На облігації вказуються: величина відсотка, що сплачується емітентом, час погашення основного боргу, номінальна вартість облігації.

Ціна облігації — це теперішня вартість її майбутніх грошових потоків, яка визначається за формулою:

P = C / (1 + k) + C / (1 + k)1 + … + C/(1 + k)n +

+ H / (1 + k)n = С · 1 / (1 + k)n + H / (1 + k)n,                (1.10)

де Р — теперішня вартість облігації;

С — річна відсоткова ставка, вказана на купоні облігації;

k — очікувана ставка доходу на облігацію при її погашенні;

Н — номінальна ціна облігації;

n — період сплати відсотків.

Припустимо, що термін погашення облігації становить 5 років, купонна ставка — 11 \%, очікувана ставка доходу — 12 \%, номінальна ціна облігації — 1000 грн. Ціна облігації розраховується за формулою (1.10):

Р = 110 / (1 + 0,12) + 110 / (1 + 0,12)2 + 110 / (1 + 0,12)3 + + 110 / (1 + 0,12)4 + 110 / (1 + 0,12)5 + l000 / (1 + 0,12)5 = = 110 / 1,12 + 110 / 1,2544 + 110 / 1,4049 + 110 / 1,5735 + + 110 / 1,7623 + 1000 / 1,7623 = 110 · (0,89286 + 0,79719 + + 0,71179 + 0,62553 + 0,56744) + 1000 · 0,56744 = = 110 · 3,605 + 1000 · 0,567 = 396,55 + 567 = 963,55 грн.

Множник 3,605 — це відсотковий чинник справжньої теперіш­ньої вартості ануїтету, який позначимо PVIFА, а цифра 110 — сума відсотків за кожний період, (позначимо їх символом I).

Множник 0,567 — це відсотковий чинник теперішньої вартості (PVIF), а цифра 1000 — номінальна ціна облігації (H).

При, розрахунку теперішньої вартості облігації (Р) скористаємося формулою:

P = I · PVIFAk, n + H · PVIFk, n,     (1.11)

де k — дисконтна ставка;

n — число періодів.

Як приклад розглядався варіант визначення теперішньої вартості облігації, коли відсоткова ринкова ставка вища за купонну. У цьому випадку теперішня вартість облігації падає. Припустимо, що ринкова дисконтна ставка становить не 12 \%, а 9 \%. Тоді теперішня вартість облігації за інших ринкових умов дорівнює:

Р = I · PVIFA9,5 + H · PVIF9,5 = 110 · 3,890 + 1000 · 0,650 =  = 427,9 + 650 = 1077,9 грн.

Таким чином, ціна облігації змінюється протилежно ринковій відсотковій ставці. Коли ринковий відсоток зростає, ціна облігації (з ціною купонної ставки нижчою за ринкову) знижується, і навпаки, якщо купонна ставка облігації вища за ринкову, ціна облігації зростає.

Така полярна залежність характерна також для привілейованих і звичайних акцій.

ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ПРИВІЛЕЙОВАНИХ АКЦІЙ

За привілейованими акціями їх власники систематично отримують фіксовані дивіденди. На відміну від облігацій привілейовані акції не мають терміну погашення. Ціну цих акцій можна визначити шляхом дисконтування суми дивідендів на нескінченний період за формулою:

Р = Д / (1 + k)1 + Д / (1 + k)2 + ... + Д / (1 + k)n,            (1.12)

де Р — ціна привілейованої акції (теперішня вартість);

Д — фіксований дивіденд;

k — дисконтна ставка.

Математично доведено, що формула (1.12) може бути представлена у вигляді простішої формули:

Р = Д / k.                 (1.13)

Наприклад, якщо номінальна ціна акції — 1000 грн., дивіденд — 30 грн., очікувана ставка прибутку — 11 \%, то теперішня вартість акції дорівнює:

Р = 30 / 0,11 = 272,73 грн.

Дивіденди за привілейованими акціями є незмінними, але ціна цих акцій може змінюватися внаслідок підвищення або зниження ринкового відсотка по акціях. Припустимо, що ринкова ставка знизилась з 11 \% до 9 \%, тоді ціна привілейованої акції становитиме:

Р = 30 / 0,09 = 333,33 грн.

При підвищенні ринкової дисконтної ставки до 13\% ціна акції за інших рівних умов дорівнюватиме:

Р = 30 / 0,13 = 230,77 грн.

ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ЗВИЧАЙНИХ АКЦІЙ

Покупці звичайних акцій є співвласниками підприємства. Тому дивіденди за звичайними акціями не гарантуються, а їх величина може змінюватися. У зв’язку з цим дивіденди за такими акціями потрібно прогнозувати відповідно до обраної стратегії підприємства. При цьому припускається, що підприємство функціонує вічно, і ціна акцій не залежить від того, скільки років інвестор збирається володіти акціями. На ціну звичайних акцій впливають такі чинники, як величина дивідендів, темпи їх приросту, необхідна ставка доходу, яка використовується для дисконтування майбутніх доходів. Якщо підприємство має високий рівень ризику, то власники акцій очікують на високу необхідну ставку доходу.

Дивідендна політика підприємства залежить від місця підприємства на ринку, величини прибутку та інших чинників. Розглянемо вплив дивідендної політики на визначення ціни звичайних акцій.

ОЦІНКА АКЦІЙ З ПОСТІЙНИМИ ДИВІДЕНДАМИ

Ціна таких акцій визначається аналогічно ціні привілейованих акцій за формулою (1.13). Припустимо, що акціонерне товариство сплачує дивіденди у сумі 80 грн. на акцію, необхідна ставка доходу на акцію — 13 \%. Тоді ціна акції становить:

Ро = 80 / 0,13 = 615,39 грн.

ОЦІНКА АКЦІЙ З ПОСТІЙНИМ ПРИРОСТОМ ДИВІДЕНДІВ

Для оцінки акцій з постійним приростом дивідендів необхідно мати інформацію про темпи приросту дивідендів і останню дивідендну ставку. Наприклад, якщо остання дивідендна ставка становить 10 грн., а щорічний приріст дивідендів — 15 \%, то в наступному звітному періоді дивідендна ставка дорівнюватиме 11,5 грн. (10 · (1 + 0,15).

Для аналізу і оцінки акцій з постійним приростом дивідендів використовується модель Гордона, яка має такий вигляд:

Ро = (До · (l + g)) / (ks – g), або Д1 / (кs – g),                  (1.14)

де Ро — ціна акції з постійним приростом дивідендів;

До — величина останнього дивіденду, сплаченого на акцію;

Д1 — очікуваний дивіденд на акцію;

ks — необхідна ставка доходу;

g — темп приросту дивідендів.

Припустимо, що остання виплата дивідендів на кожну акцію — 80 грн. Підприємство сподівається, що його дивіденди зростатимуть на 8 \%, а необхідна ставка прибутку становитиме 12 \%.

Визначимо ціну акції за таких умов:

Ро = (80 (1 + 0,08)) / (0,12 – 0,08) = 2160 грн.

Ціна акцій, як і у випадках з облігаціями і привілейованими акціями, знижується, якщо дисконтна ставка ks зростає. Наприклад, при ставці 15\%, ціна акції становитиме:

Ро = 80 (1 + 0,08) / (0,15 – 0,08) = 1234,29 грн.

Якщо ціна акції зростає при падінні дисконтної ставки, наприклад до 11 \%, то результат буде таким:

Ро = 80 (1 + 0,08) / (0,11 – 0,08) = 2880 грн.

Таким чином, зворотна залежність між ціною акції та ставкою дисконту виявляється у тому, що активність на ринку цінних паперів знижується, коли зростають відсоткові ставки, і навпаки, при їх зниженні — збільшується.

ОЦІНКА АКЦІЙ З НЕПОСТІЙНИМ ПРИРОСТОМ ДИВІДЕНДІВ

Коли дивіденди зростають різними темпами за окремі роки, то ціна акції являє собою теперішню вартість майбутніх доходів. Для її оцінки визначають дохід за кожний рік, а потім ці доходи дисконтують. Внаслідок таких фінансових процедур отримують ціну акцій з непостійним приростом дивідендів.

Припустимо, що минулого року акціонерне товариство сплатило річні дивіденди в сумі 80 грн. на акцію. Відповідно до обраної дивідендної політики передбачається, що протягом двох років щорічний приріст дивідендів дорівнюватиме 17 \%. Потім він нормалізується і становитиме 7 \%. Визначимо теперішню вартість акцій, якщо необхідна ставка доходу — 11 \%.

Для цього розрахуємо спочатку майбутню вартість очікуваних грошових надходжень за акціями в період швидкого зростання, а потім дисконтуємо ці грошові потоки для визначення теперішньої вартості щорічних доходів. У процесі розрахунків скористаємося даними табл. 1.6 і 1.7.

1-й рік: майбутня вартість грошових надходжень становитиме:

До · FVIF17,l = 80 · 1,170 = 93,6 грн.

Теперішня вартість цього доходу дорівнює:

93,6 · PVIF11,1= 93,6 · 0,901 = 84,33 грн.

2-й рік: майбутня вартість передбачуваних грошових надходжень становитиме:

До · FVIF17,2 = 80 · 1,369 = 109,52 грн.

Теперішня вартість цього доходу дорівнює:

109,52 · PVIF11,2 = 109,52 · 0,812 = 88,93 грн.

Сума теперішньої вартості дивідендів за два роки — 173,26 грн. (84,33 + 88,93).

Визначимо величину теперішньої вартості дивідендів у наступні роки, скориставшись моделлю Гордона:

Р2 = (109,52 (1 + 0,07)) / (0,11 – 0,07)= 2929,66 грн.

Розрахуємо теперішню вартість акції за другий рік:

PVP2 = 2929,66 · PVIF11, 2 = 2929,66 · 0,812 = 2378,88 грн.

Підсумовуючи теперішню вартість доходу отримуємо ціну акції. Вона дорівнює на сьогодні:

Ро = 88,93 + 2378,88 = 2467,81 грн.