1.1. еволюція механізації та автоматизації обліку

Як відомо, Росія була однією з перших країн, де почали використовувати рахункові машини. Уперше їх застосовували в Росії в 1887 р. під час перепису населення. В Англії в 1911 р. [127, с. 7].

За даними, що наводять різні автори та дослідники, можна у хронологічному порядку коротко простежити розвиток механізації в Росії, СРСР, Україні.

1874 р.  · Виготовлення російським інженером В. Т. Однером арифмометра.

1878 р.  · П. Л. Чебишев сконструював машину, яка складала суми.

1881 р. · П. Л. Чебишев сконструював обчислювальну машину.

1911 р.  · Під керівництвом академіка А. М. Крилова в Петербурзі була побудована перша у світі математична машина.

1923 р.  · Організація машинорахункових бюро.

1926 р.  · Створення машинорахункової станції (МРС) при ЦСУ СРСР.

                · Організація перших МРС на деяких великих промисло­вих підприємствах.

                · Установлення комплектів рахунково-перфораційних машин «Пауерс» у Харкові на заводі сільськогосподарських машин «Серп і молот».

1927 р.  · Створення МРС при Центральному відділі статистики і картографії.

                · Правління Держбанку СРСР почало проводити перші дослідження з механізації обліку.

                · Організовано МРС на Московському та Харківському заводах «Серп і молот», на Ленінградському заводі «Красная заря», на заводах Державного електричного тресту, в Першому шерстяному тресті і т. д.

12.1927 р.             · XV з’їзд ВКП(б) запропонував розширити досвід машинізації конторської та рахункової справи.

1928 р.  · Організована перша фабрика механізованого обліку Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС).

1929 р.  · Винахідник Г. Е. Лозовський створив першу у світі кон­струкцію сумарного перфоратора.

1930 р.  · Організована перша МРС у системі Держбанку при Харківській обласній конторі.

1931 р.  · На обліково-економічних факультетах економічних ву­зів введено курс механізації обліку.

                                · У Москві відкрито факультет для підготовки інженерів з організації механізованого обліку.

                · Організована фабрика механізованого обліку при Прав­лінні Держбанку СРСР.

28.08.1931 р.       · РНК СРСР прийняла спеціальну постанову, де було ска­зано, що побудова системи єдиного обліку гальмується використанням недосконалої кустарної техніки обліку.

З 1932 р.               · Створено у Москві завод рахункових машин «САМ» і по­чався випуск клавішних сумарних записуючих машин.

                А з 1934 р. — перфораторів і контрольників електромагнітної дії та електромеханічних сумарних табуляторів.

1934—  · В. Е. Агаповим розроблені принципи використання

1935 рр.                енергії фотоелемента в рахункових машинах.

                · С. К. Неслуховський сконструював рахункові агрегати для виконання спеціальних математичних розрахунків.

З 1935 р.               · Завод «САМ» почав виробляти десятиклавішні обчислювальні напівавтоматичні машини.

З 1936 р.               · Ленінградський завод «Лінотип» почав виробництво електромеханічних сортувалок.

                · СРСР відмовився від імпортування обчислювальної техніки.

З 1949 р.               · Поставлено завдання механізації всіх рахунково-обчислю­вальних робіт, і насамперед робіт, пов’язаних з веденням бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку.

З середини           · Головним ідеологом машинної бухгалтерії став В. І. Ісаков

50-х рр. (1913—1986). Він сформував таблично-перфокартну фор­му рахівництва, створив учення про комплексну механізацію та автоматизацію обліку. Коли В. І. Ісаков почав свою роботу, в розпорядженні бухгалтерів були дві групи машин: з ручним і автоматичним вводом первинних даних, або їх називали рахунково-клавішними та рахунково-перфораційними [335, с. 529].

                · Тоді ж виникли такі поняття, як «стандартизація та уні­фікація первинних документів», «класифікатори», «системи кодування» тощо.

                · Далі «… розповсюдження електронної обчислювальної техніки привело до виникнення нових понять: «автоматизована система управління» (АСУ) та «автоматизоване робоче місце» (АРМ). АСУ — стимулювало тенденцію до централізації обліку, АРМ — до децентралізації» [335, с. 529].

1952 р.  · У колгоспах Києво-Святошинського району вперше почали механізацію обліку та обчислювальних робіт із застосуванням рахунково-перфораційних машин фабрики механізованого рахунку (ФМР) Головного управління обчислювальних робіт ЦСУ СРСР у м. Києві.

1953 р.  · Організована МРС у м. Гатчині Ленінградської області для механізації обліку за допомогою рахунково-перфо­раційних машин у всіх колгоспах та на машинно-тракторних станціях (МТС) району.

1954 р.  · У колгоспах і на МТС почали застосовувати рахунково-клавішні машини.

1955 р.  · Уведена в дію МРС при Києво-Святошинській МТС.

1956 р.  · Створено дослідне МРБ при радгоспі «Комунарка» Ка­лінінградського району Московської області.

1957 р.  · Організована перша в країні кущова МРС для групи радгоспів Московської області.

1958— · Уведено в експлуатацію близько 15 кущових міжрадгосп-

1960 рр.                них МРБ та МРС.

З 1960 р.               · Почали створювати дослідні районні МРС при органах ЦСУ СРСР з метою обслуговування не лише сільськогосподарських підприємств.

1960       · У СРСР створено понад 70 дослідних районних МРС.

1964 рр.               

1966— · У різних галузях промисловості створено понад 300 АСУ.

1970 рр.               

1971— · Парк ЕОМ збільшився більш ніж утричі.

1975 рр.

З того часу науково-технічний прогрес сягнув значних вершин. Починаючи з кінця минулого тисячоліття, приблизно кожні півроку створюється вдвічі досконаліше обладнання для ЕОМ; 1—3 рази на рік удосконалюються програмні продукти.

Постійно збільшується коло користувачів ЕОМ та програмних продуктів, що спрощує роботу економічних і управлінських служб підприємства та допомагає їм приймати оперативні рішення.