Додатки
МАЙБУТНЯ ВАРТІСТЬ ОДНІЄЇ ГРОШОВОЇ
Додаток 1 ОДИНИЦІ ЧЕРЕЗ n-ПЕРІОДІВ ((1 + r)n)
ТЕПЕРІШНЯ ВАРТІСТЬ
Додаток 2 ОДНІЄЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ (1/(1 + r)n)
© КНЕУ, 2003
[1] Gabler Wirtschaftslexikon. CD-Rom. 14. Auflage. [2] Boemle M. Untеrnehmensfinanzierung. — 12 Aufl. Verlag SKV Zuerich, 1998. — S. 33. [3] Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 13. [4] Политическая экономия: Учебник для вузов / В. А. Медведев, Л. И. Абалкин, О. И. Ожерельев и др. — М.: Политиздат, 1990. — С. 162. [5] Schmalenbach E. Kapital, Kredit und Zins in betriebswirtschaftlicher Beleuchtung. 4. Aufl., Koeln/Opladen 1961, S. 31. [6] Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. — 3-тє вид. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 185. [7] Питання, пов’язані з розрахунком та використанням Cash-flow, висвітлені в розд. 4 посібника. [8] Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 28. [9] Див.: Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. — 3-тє вид. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 14. [10] Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 31. [11] Zur Unternehmensfinanzierung in Deutschland und Frankreich: Eine vergleichende Analyse // Deutsche Bundesbank, Monatsbericht, Oktober 1999. — S. 33. [12] Volkart R. Unternehmensfinanzierung und Kreditpolitik. — Zürich: Versus, 2000. — S. 19. [13] За Eilenberg G. Betriebliche Finanzwirtschaft: Einfuehrung in Investition und Finanzierung, Finanzpolitik und Finanzmanagement von Unternehmungen. 6. Aufl. — München, Wien: Oldenburg, 1997. — S. 323. [14] Див.: Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. 6, Aufl. — Wiesbaden: Gabler, 1995. — S. 1. [15] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. 10. Aufl. — München: Vahlen, 1999. — S. 17. [16] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 486—489. [17] Див.: Modigliani F., Miller M. H. The Cost of Capital, Corporation Finance, and the Theory of Investment // American Economic Review. — 1958. — № 48. — P. 261—297. [18] Markowitz H. M. Portfolio Selection // Journal of Finance. — 1952. — № 7. — P. 77—92. [19] Методика розрахунку середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта кореляції показників розглядається у відповідних підручниках зі статистики та теорії ймовірностей. [20] Boemle M. Untеrnehmensfinanzierung. — S. 53. [21] Назва згаданих ліній уперше вживається в працях В. Шарпа: Sharpe W. F. Capital Asset Prices: A Theory of Market Equilibrium under Conditions of Risk // The Journal of Finance, Vol. 1964. — P. 425; Sharpe W. F. Portfolio Theory and Capital Markets. — New Jork, 1970. — Р. 83—91. [22]Druckarczyk J. Theori und Politik der Finanzierung. 2. Aufl. — München: Vahlen, 1993. — S. 235. [23] Значення показника RM залежить від тенденцій на ринку капіталів окремих країн і розраховується з використанням статистичних методів дослідження. У США, наприклад, значення цього показника приймається на рівні 5—6 \%, в Швейцарії — 4—5 \%. [24] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 119. [25] Див.: Ross S. A. Return, Risk and Arbitrage, in: Friend I., Bicksler J. L. Risk and Return in Finance, Vol. 1. — Cambridge/ Mass, 1977. — S. 189—218, [26] Arrow K. J. The Economics of Agency, in: Principals and Agents: The Structure of Business. — Boston, 1985. — S. 37—51. [27] Терещенко О. О. Теоретичні основи антикризового управління фінансами підприємств // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 4. — К.: КНЕУ, 2001. — C. 258. [28] Swoboda P. Betribliche Finanzierung, 3., ueberarb. Aufl. — Heidelberg, 1994. — S. 162. [29]Lautenschlager P. Workout-Management: theoretische Fundierung und empirische Analyse des Managements von Problemkrediten im schweizerischen Kreditgeschäft. — Bern, Stuttgart, Wien: Haupt, 2000. — S. 32. [30] Finanzplannung und Kontrolle, Controlling zur finanziellen Unternehmensführung / Von G. Mensch. — München; Wien: Oldenburg, 2001. — S. 173. [31] Статистичний щорічник України за 2000 рік: Держ. комітет статистики України / За ред. О. Г. Осауленка. — К.: Техніка — 2001. — С. 293—300. [32] Boemle M. Untеrnehmensfinanzierung. — S. 222. [33] Graefer H. Finanzierung. — 3., Aufl. Hamburg: S + W Steuer und Wirtschaftsverl, 1997. — S. 115. [34] Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — Ludwigshafen: Friedrich Kiehl Verlag GmbH, 1999. — S. 226. [35] Bitz M. Der Jahresabschluβ: Rechtsforschriften, Analyse, Politik / Von Michael Bitz; Dieter Schneeloch; Wilfried Wittstock. — München: Vahlen, 1991. — S. 395. [36] § 150 AbS. 2 AktG. Wichtige Wirtschaftsgesetze — 14. Aufl., Stand: 1. 3. 2000. — Herne; Berlin: Verl. Neue Wirtschafts-Briefe, 2000. [37] Реінвестиція — це господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестицій у дане підприємство. [38] За: Grundzüge der Unternehmensfinanzierung / Von G. Wöhe und J. Bilstein. — 10. Aufl. — München: Vahlen, 1996. — S. 76. [39] Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 205. [40] Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 303. [41] За: Grundzüge der Unternehmensfinanzierung. — S. 80. [42] Законодавствами країн з високорозвинутим фондовим ринком, як правило, передбачено, що переважні права можуть не враховуватися, якщо обсяг емісії не перевищує 10 \% статутного капіталу та емісія суттєво не впливає на біржовий курс акцій (максимальна величина падіння курсу становить 5 \%). [43] Для повнішого ознайомлення з процедурою санації балансу див.: Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. — К.: КНЕУ, 2000. [44] Druckarczyk J. Theoriе und Politik der Finanzierung. — S. 398. [45] У запропонованому підручнику автор не зупиняється на дослідженні амортизації як джерела фінансування підприємств, оскільки це питання у вітчизняній економічній літературі висвітлено достатньо повно (див.: Фінанси підприємств: Підручник. — 3-тє вид. / За ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2000). [46] Див.: Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 31, 300; Volkart R. Unternehmensfinanzierung und Kreditpolitik. — S. 27.[47] Оцінка запасів за методом ЛІФО (Last in First Out) передбачає, що запаси використовуються у послідовності, протилежній їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю першого за часом одержання запасів. [48] Пряма інвестиція — це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права. [49] Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. 6, Aufl. — Wiesbaden: Gabler, 1995. — S. 264. [50] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 464. [51] У різних країнах спостерігалися спроби перекласти термін Cash-flow (рух коштів) іншою, ніж англійська, мовою, однак врешті-решт у більшості розвинутих країн відмовилися від власної версії Cash-flow і використовують у звітності при розрахунках в економічній літературі саме англійський варіант. У вітчизняній літературі досить часто при характеристиці Cash-flow вживається термін «грошовий потік», «чистий грошовий потік», що, на нашу думку, є не досить вдалою версією. В цьому підручнику надалі переважно вживатиметься термін Cash-flow, що є виправданим у контексті переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності. [52] IAS 7. International accounting standards 1997: deutsche Fassung / International Accouting Standards Commitee. — Stuttgart: Schäfer-Poeschel, 1998. — S. 144—145. [53] Ex-post аналіз — аналіз, що ґрунтується на оцінці фактичних звітних показників. [54] Еx-ante аналіз — аналіз, що ґрунтується на оцінці прогнозних очікуваних величин. [55] Volkart R. Finanzmanagement: Beiträge zu Theorie und Praxis. — S. 245. [56] Volkart R. Unternehmensfinanzierung und Kreditpolitik. — S. 72. [57] Нетто-заборгованість позначається також як ефективна заборгованість (за аналогом до ефективної ставки процента). [58] Helbling C. Bilanz- und Erfolgsanalyse. — 8. ueberarb. Aufl. — Verlag Paul Haupt: Bern-Stuttgart-Wien, 1992. — S. 213. [59] IAS (International accounting standards) — міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. [60] GAAP (Generally Accepted Accounting Principles) — набір принципів бухгалтерського обліку, за якими складають фінансову звітність підприємства США.[61] Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. 6, Aufl. — Wiesbaden: Gabler, 1995. — S. 544. [62] Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 460. [63] НБУ рекомендує у кредитних договорах передбачити відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням кредиту у вигляді стягнення з позичальника штрафу в розмірі до 25 \% від розміру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку. [64] Barrer R. Kreditgeschäft im Umbruch. — Bern; Stuttgart; Wien: Haupt, 1999. — S. 30. [65] Deutsche Bundesbank, Monatsbericht, März 2000. — S. 50—53. [66] У деяких літературних джерелах під поняттям «Working Capital» розуміють оборотні активи (див. Статистичний щорічник України), однак у німецько- та англомовних джерелах під Working Capital розуміють саме чисті оборотні активи (або робочий капітал), що розраховуються як різниця між оборотними активами та короткостроковими зобов’язаннями. [67] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 534. [68] Акцесорний (від лат. accessorius) — додатковий договір або зобов’язання, що приєднуються до іншого (головного) договору чи зобов’язання. [69] Детальніше див. розд. 8. [70] Eisele W. Technik des betrieblichen Rechnungswesens: Buchführung und Bilanzierung — Kosten- und Leistungsrechnung. — 6., ueberarb. Aufl. — München: Vahlen, 1998. — S. 187. [71] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 389. [72] Wöhe G., Bilstein J. Grundzüge der Unternehmensfinanzierung. — S. 213. [73] Синергізм (переклад з гр. — діючий разом) — явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого. Основний принцип синергізму: «до двох додати два дорівнює п’ять». [74] Див.: Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.00. [75] Питання оцінки вартості підприємства детальніше висвітлені в розд. 9. [76] Volkart R. Unternehmensbewertung und Akquisitionen. — S. 20. [77] Volkart R. Unternehmensbewertung und Akquisitionen. — S. 124. [78] У цьому розділі досліджується коло питань, пов’язаних із здійсненням фінансових інвестицій підприємствами, основною метою діяльності яких не є одержання доходів від фінансових інвестицій, зокрема операцій з цінними паперами. Дослідження безпосередньо не стосується фінансових посередників, банківських установ, інвестиційних фондів тощо. [79] Див.: Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 181—182; Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. — S. 152. [80] Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 95. [81] Алгоритм розрахунку цих показників наведено в розд. 3 та 5. [82] Nicholson S. F. Price-Earning-Ratios // Financial Analyst Journal 16 (1960) 4. [83] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 224. [84] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 211—212. [85] Для детальнішого ознайомлення з методологією визначення тренду та періоду циклічних коливань на фондовому ринку див. спеціалізовану літературу, присвячену дослідженню фінансового ринку та фінансового посередництва. [86] Див.: Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.94 № 567/94. [87] Рахунок типу «П» відкривається уповноваженим банком постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України. Рахунок типу «Н» відкривається представництвам нерезидентів (у т. ч. іноземних банків), установам, які представляють інтереси нерезидентів в Україні і не займаються підприємницькою діяльністю на території України, а також тим, які залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги чи міжнародної технічної допомоги. [88] Pellengahr Ch. Die Forfaitierung in der Praxis. — München: DG-Verlag, Wiesbaden / Bayerischer Raiffeisen- und Volksbanken-Verlag GmbH, 1995. — S. 13. [89] Існують варіанти організації контролінгу, за якими фінансист відповідає за управління фінансовими ресурсами, а контролер забезпечує бухгалтерський облік i фінансове планування. При цьому контролер повинен займатися середньо- і довгостроковим фінансовим плануванням i плануванням ліквідності, а казначей (treasurer) — короткостроковим плануванням ліквідності в межах управління грошовими потоками, а також забезпеченням підприємства капіталом, а в певних випадках — фінансуванням договорів. [90] Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. М. Л. Лукашевича, Е. Н. Тихоненковой. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 271. [91] Horvath P. Controlling. — München: Vahlen, 1979. — S. 447. [92] Finanz-Controlling: Finanzplannung und- Kontrolle, Controlling zur finanziellen Unternehmensführung / Von G. Mensch. — München; Wien: Oldenburg, 2001. [93] Volkart R. Strategische Finanzpolitik. — S. 40. [94] Finanz-Controlling: Finanzplannung und- Kontrolle, Controlling zur finanziellen Unternehmensführung / Von G. Mensch. — München; Wien: Oldenburg, 2001. — S. 379. [95] За: Eilenberg G. Betriebliche Finanzwirtschaft: Einfuehrung in Investition und Finanzierung, Finanzpolitik und Finanzmanagement von Unternehmungen. 6. Aufl. — München, Wien: Oldenburg, 1997. — S. 42. [96] Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління. — К.: КНЕУ, 1999. — С. 108. [97] Щодо включення внутрішньої ревізії до компетенцій контролінгу серед економістів немає одностайності. На сьогоднішній день згідно з американською концепцією контролінгу внутрішня ревізія є невід’ємною складовою контролінгу. На відміну від цього на більшості німецьких підприємств ревізія організаційно відокремлена від контролінгу. [98] Horvath P. Controlling. 4., Überarb. Aufl. — München: Vahlen, 1991. — S. 397. [99] Дихотомія (від гр. — поділ на дві частини) — метод статистики, за якого досліджувану сукупність поділяють на дві підсукупності залежно від значення обраного критерію (показника). [100] Beaver W. Financial Ratios as Predictors of Failure. — P. 71—111. [101] Weibel P. F. Die Aussagefähigkeit von Kriterien zur Bonitätsbeurteilung im Kreditgeschäft der Banken. — Bern, 1973. — S. 235. [102] Згідно з англомовним першоджерелом окремі показники дискримінантої функції Альтмана розраховуються таким чином: X1 = Working Capital / Total assets; X2 = Retained Earnings / Total assets; X3 = Earnings bevore interest and taxes / Total assets; X4 = Market value equity / Total debt; X5 = Sales / Total assets. [103] У разі неможливості визначення ринкової вартості корпоративних прав для розрахунків можна взяти балансову вартість власного капіталу, скориговану на суму прихованих резервів чи прихованих збитків (якщо вони наявні). [104] Altman E. J. Financial Ratios, Discriminant Analysis and the Prediction of Corporate Bankruptcy // Journal of Finance. — 1968. — No. 4. — P. 598. [105] Baetge J. Früherkennung negativer Entwicklungen der zu prüfenden Unternehmung mit Hilfe Kennzahlü: Die Wirtschaftsprüfung, Heft 22—23. — 1980. — S. 661. [106] Beermann K. Prognosemoeglichkeiten von Kapitalverlusten mit Hilfe von Jahresabschlussen. — Düsseldorf, 1976. — S. 118—121. [107] VDI — Gemeinschaftsausschuss «Wertanalyse». — Düsseldorf, 1975. — S. 5. [108] Для більш поглибленого вивчення методики портфельного аналізу див.: Фольмут Х. Й. Инструменты контроллинга от А до Я. [109] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 605. [110] Для детальнішого ознайомлення з порядком визначення середнього значення в заданій сукупності варіантів див.: Статистика: Підручник / За ред. С. С. Герасименка. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 60—80. [111] Конвергенція (від лат. convergentio — сходитись, наближатись) — схожа чи подібна оцінка одних і тих же явищ, яка виникає незалежно в різних експертів (чи груп експертів). [112] Екстраполяція — поширення кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у результаті вивчення впливу минулих подій на майбутні (прогнозні) періоди. [113] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 609. [114] Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 115. [115] Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 610. [116] Villa F. Elementi di Amministratione e Contabilita. 3. Aufl. — Pavia, 1857. — S. 67. [117] Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 195. [118] Див: Horvath P. Controlling. 4., überarb. Aufl. — München: Vahlen, 1991. — S. 447; Zuend A. Treasurer und Controler — Umrisse zweier moderner Berufsbilder im Finanz- und Rechnungswesen grösserer Unternehmungen. — Büro und Verkauf, 1973. — S. 99—73. [119] Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 111. [120] Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 182. [121] Способи бюджетування не слід плутати з методами прогнозування (див. розд. 11). [122] Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 68—69. [123] Для детальнішого ознайомлення з порядком визначення потреби в оборотному капіталі див.: Фінанси підприємств: Підручник / За наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. 3-тє вид. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 157—190. [124] Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 79. [125] За відсутності по окремих видах продукції розроблених норм витрат потреба в матеріальних ресурсах у плановому періоді розраховується з даних про фактичні витрати матеріалів (сировини тощо) у попередньому періоді і зниження їх у плановому періоді. [126] Див.: Фінанси підприємств. — С. 171—172. [127] Haerle D. Finanzierungsregeln und Liquiditätsbeurteilung: Finanzierungshandbuch / Von H. Janberg, 2. Aufl. — Wiesbaden, 1970. — S. 94. [128] Deutsche Bundesbank, Monatsbericht, März, 2000. — S. 50—53. [129] Volkart R. Strategische Finanzpolitik. — S. 70. [130] За: Wöhe G., Bilstein J. Grundzüge der Unternehmensfinanzierung. [131] Boemle M. Unetrnehmensfinanzierung. — S. 120. [132] Lanz R. Controlling in kleinen und mittleren Unternehmen. — Bern-Stuttgart, 1990. — S. 68. [133] Eilenberg G. Betriebliche Finanzwirtschaft: Einfuehrung in Investition und Finanzierung, Finanzpolitik und Finanzmanagement von Unternehmungen. 6. Aufl. — München; Wien: Oldenburg, 1997. — S. 315—316. * FVIF > 99,999. * The factor is zero to four decimal places. |