Податковий облік - Навчальний посібник (Задорожний З.В., Гугул Г.І. Лещишин Л.Г.)

1.4.методи і правила ведення податкового обліку і їх характеристика

 

Правила ведення податкового обліку розрахунків з бюджетом з ПДВ і податку на прибуток регламентовані відповідними наказами ДПАУ, в яких детально описано як заповнювати податкові накладні, книги обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг). В цих наказах описується: коли повинні складатися  податкові  накладні,  як  потрібно  здійснювати  записи  у  вище зазначені книги.

Щодо аналітичного і синтетичного обліку валових витрат і валових доходів, то на сьогоднішній день немає нормативного документу, який би регламентував  порядок  ведення  їх  податкового  обліку.  Мінфіном  України

4.08.97р. були видані Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, які передбачали використання для обліку валових доходів рахунок 48 „Валові доходи”, а для обліку валових витрат – рахунок 18 „Валові витрати”. Ці Рекомендації не носили обов’язковий характер, а після введення нового Плану рахунків з 2000 року взагалі втратили актуальність.

Варіант синтетичного обліку, який передбачався цими Рекомендаціями був названий „мінфінівським ортодоксальним”. Цей метод синтетичного обліку можна використовувати і на сьогоднішній день, але для узагальнення валових доходів і валових витрат підприємства можуть використовуватися рахунки, які не зайняті в Плані рахунків. Перевага цього методу полягає в тому, що загальну суму валових доходів можна отримати як кредитовий оборот, наприклад, за рахунком 749 „Валові доходи”, а суму валових витрат, як дебетовий оборот, наприклад, за рахунком 29 „Валові витрати”.

Наприклад, віднесення до валових доходів продажної вартості готової продукції (виконаних робіт, послуг) буде відображатися наступними записами: Дт 36 Кт 749, і одночасно Дт 749 Кт 70. Віднесення до валових витрат вартості придбаних виробничих запасів буде відображатися одночасно двома записами Дт 29 Кт 63, Дт 20 Кт 29.

Як видно із наведених прикладів, що вищеназвані рахунки (749, 29) є

 

„транзитними” і сальда на кінець звітного періоду не мають.

Крім мінфінівського ортодоксального методу обліку валових витрат і доходів можуть використовувати ще такі методи:

-           мінфінівський модифікований;

 

-           табличний;

 

-           регістровий;

 

-           метод бухгалтерських проведень тощо.

 

Суть мінфінівського модифікованого методу полягає в тому, що облік валових витрат і доходів ведеться з використанням окремих рахунків синтетичного обліку (наприклад рахунки

749 та 29) із субрахунками та аналітичним рахунками, якими є відповідні додатки до

 

Декларації з податку на прибуток підприємства або їх рядки.

 

Суть табличного методу полягає в тому, що валові витрати і доходи для складання відповідної декларації накопичуються в окремих таблицях, будова яких не регламентується, а розробляється самим підприємством.

Суть регістрового методу полягає в тому, що валові витрати і валові доходи узагальнюються в спеціальних регістрах, які відповідають додаткам до декларацій.

При використанні методу бухгалтерських проведень валові витрати і доходи відображаються на окремих листках у вигляді бухгалтерських проведень за даними Головної книги з деяким їх коригуванням. Так, зокрема, не складаються бухгалтерські проведення на суму доходів і витрат від зміни залишків по розрахунках за авансами і залишків запасів на складах, в незавершеному виробництві і в готовій продукції.