Ринок цінних паперів - Навчальний посібник (Мендрул О. Г., Шевчук І. А.)

5.3. векселі

Загальна

характеристика

Вексель — це цінний папір, що засвідчує незабезпечене зобов’язання сплатити в зазначений термін борг. Борг може сплачуватися самим боржником — простий вексель, а також боржником чи іншою особою — переказний вексель.

Схематично порядок розрахунку векселями показано на рис. 5.2.

 

Рис.5.2. Порядок розрахунку векселями

На відміну від боргових розписок векселі мають властивість обігу — за допомогою передаточного напису вони можуть переходити з рук до рук. Ця властивість забезпечує векселям можливість:

виступати як засіб кредитування;

прискорювати розрахунки між суб’єктами господарювання;

служити інструментом оформлення взаємної заборгованості контрагентів;

замінювати низку бартерних операцій.

Вексель — найстаріший цінний папір, що обслуговував торговельні операції починаючи з ХII століття. З того часу склалася специфічна термінологія вексельного обігу:

аваліст — поручитель по векселю;

аваль — поручительство по векселю;

акцепт — згода на оплату векселя;

акцептант — особа, що згодна оплатити вексель;

алонж — додатковий до векселя листок, на якому вчиняються передавальні написи;

індосамент — передавальний напис на векселі, згідно з яким вексель передається новій особі;

індосант — новий держатель векселя;

ремітент — перший одержувач переказного векселя;

тратта — переказний вексель, платником по якому є не векселедавець, а третя особа, що бере на себе обов’язок платежу;

трасант — векселедавець переказного векселя, що переводить свій платіж на третю особу — платника;

трасат — платник по переказному векселю.

Особливості вексельного обігу в Україні

Вексельний обіг регулюється згідно з Женевською конвенцією 1930 р., до якої приєдналася Україна, а також з національними правовими нормами.

Векселі випускаються на спеціальних бланках, які купують векселедавці у Національного банку за посередництвом комерційних банків. Реквізити векселів наведено в табл.5.3.

 

Таблиця 5.3

Реквізити векселів

Простий вексель

Переказний вексель

 найменування — «простий вексель»;

 найменування — «переказний вексель»

 просте і нічим не обумовлене зобов’я­зання сплатити визначену суму;

 проста і нічим не обумовлена згода сплатити певну суму;

 зазначення строку платежу;

 зазначення строку платежу;

 зазначення місця, в якому має     відбутися платіж;

 зазначення місця, в якому має відбу­тися платіж;

 найменування того, кому або за наказом кого платіж має бути здійснений;

 найменування того, кому, або за наказом кого, платіж має бути здійснений;

 дата і місце складання векселя;

 найменування того, хто повинен платити (платника);

 підпис платника (векселедавця)

 дата і місце складання векселя;

 

 підпис того, хто видає документ

 

Документ, в якому немає хоч одного з реквізитів, наведених у табл.5.3, не має законної сили, за винятком таких випадків:

— вексель, в якому строк платежу не зазначений, вважається таким, що оплачується на пред’явлення;

— за відсутності іншого місце складання документа (для простого векселя) вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника (векселедавця — для простого векселя);

— вексель, в якому не вказано місце його складання, визначається підписами у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Користуватися векселями, а також бути векселедавцями, акцептантами, індосантами й авалістами можуть тільки юридичні особи.

Векселі видаються лише в оплату за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів державних установ та комерційних банків.

Масштабний вексельний обіг в Україні почався з кінця 1994 р. у зв’язку з намаганням уряду ліквідувати кризу неплатежів державних підприємств запровадженням вексельного обігу для покриття взаємної заборгованості [9]. За деякими оцінками обсяг вексельної маси на кінець 1994 р. становив 400 трлн крб. Але, оскільки стягнення на майно боржників тоді (як, між іншим, і нині) накласти було практично неможливо, ясна річ, що функцію погашення заборгованості векселі не могли виконати. Щодо недержавних підприємств, то вони (з тієї самої причини) віддають перевагу грошовим, а не вексельним розрахункам.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

О. Г. Мендрул, І. А. Шевчук

 

РИНОК

ЦІННИХ ПАПЕРІВ

 

Київ 1998

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

О. Г. Мендрул, І. А. Шевчук

 

РИНОК

ЦІННИХ ПАПЕРІВ

 

Навчальний посібник

 

Допущено Міністерством освіти України

 

Київ 1998

ББК 65.262.2                                                  Розповсюдження та тиражування

    М 50                                                  без офіційного дозволу КНЕУ заборонено

 

Рецензенти:

 

О. М. Мозговий, канд. екон. наук

(Держ. комісія з цін. паперів та фондового ринку)

Г.О.Швиданенко, канд. екон. наук, проф. (Київ. нац. екон. ун-т)

 

Редактор

 

І. О. Соломарський

 

Мендрул О. Г., Шевчук І. А.

М50                               Ринок цінних паперів: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 152 с.

ISBN 966–574–006–7

 

У навчальному посібнику, підготовленому відповідно до типової програми дисципліни “Ринок цінних паперів”, розглянуто процес функціонування фондових ринків розвинутих країн, а також специфічні проблеми становлення ринку цінних паперів в Україні.

Для студентів вузів, що навчаються за магістерською програмою “Інвестиційний менеджмент та приватизація”, а також для фахівців у галузі цінних паперів.

 

ББК 65.262.2

 

                    Ó О. Г. Мендрул, І. А. Шевчук, 1998

ISBN 966–574–006–7                   Ó КНЕУ,1998

 

* Автор част. І—IV (розділи 1—8) доц. О. Г. Мендрул.

* Розраховано за [27, с. 48].

* Таке визначення справедливе лише для акцій відкритих акціонерних товариств. Акції закритих акціонерних товариств розповсюджуються серед засновників і на ринку не обертаються — це робить їх подібними до формалізованих часток засновників товариств з обмеженою відпо­відальністю.

* Розраховано за [22, с. 47].

* Розраховано за: [27, c. 46].

* Розраховано за: [27, c. 46].