Менеджмент - Навчальний посібник (Соболь С.М.)

Тема 4. методи обґрунтування управлінських рішень

 

Навчальні цілі

Класифікувати методи обґрунтування управлінських рішень.

Ідентифікувати сфери та особливості застосування різних методів обґрунтування управлінських рішень.

З`ясувати сутність методу “платіжна матриця”.

Розкрити механізм використання методу “дерево рішень”.

Засвоїти методику обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності (теоретико-ігрові методи).

 

Методичні рекомендації до вивчення теми

Самостійне опрацювання питань цієї теми необхідно почати з ознайомлення із змістом відповідного розділу типової програми дисципліни та навчальних цілей, що сформульовані вище. Опанування основними прийомами та методами обґрунтування управлінських рішень потребує володіння базовими знаннями та навичками вирішення завдань із економічних дисциплін, економічної статистики, математичного програмування та дослідження операцій.

У сучасній літературі з теорії прийняття управлінських рішень існують різні підходи щодо класифікації методів їх обґрунтування. Певне уявлення про сутність цих підходів можна одержати із досліджень Д. Дерлоу [1], Й.С. Завадського [2], В.М. Колпакова [3], М. Мескона, М. Альберта і Ф. Хедоурі [4], М. Эддоуса і Р. Стэнсфілда [7], В.С. Юкаевої [8]. Узагальнена точка зору стосовно класифікації методів обґрунтування управлінських рішень наведена на рис. 4.1 ілюстративного матеріалу до цієї теми. Використання в подальшому ілюстративного матеріалу сприятиме кращому засвоєнню основних положень, сфер та методик застосування різноманітних методів обґрунтування рішень.

У процесі вивчення першого програмного питання теми необхідно усвідомити, що кількісні методи обґрунтування управлінських рішень застосовують в умовах, коли чинники, що впливають на вибір рішення, а також результат цього вибору можна кількісно визначити та оцінити. В інших випадках, коли кількісні характеристики чинників та результатів не піддаються вимірюванню або невідомі, слід звернутись до якісних методів, серед яких найбільш опрацьованими є експертні методи.

В залежності від інформаційних умов, в яких приймаються управлінські рішення, методи їх обґрунтування поділяються на три великих групи:

Методи, що застосовуються в умовах повної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (до них відносяться аналітичні методи та методи математичного програмування);

Методи, що застосовуються в умовах імовірнісної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (серед них ті самі методи математичного програмування та статистичні методи);

Методи, що застосовуються в умовах невизначеності інформації про ситуацію прийняття рішення, до яких відносяться переважно теоретико-ігрові методи.

Щодо останньої групи методів важливо зрозуміти, що невизначеність ситуації може бути наслідком дії об’єктивних обставин, які невідомі або носять випадковий характер (в цьому випадку ми маємо справу із сферою використання методів теорії статистичних рішень), або ж обумовлена свідомими діями розумного суперника (сфера застосування теорії ігор). Наведені методи докладно висвітлюються в працях Й.С. Завадського [2] та М. Эддоуса і Р. Стэнсфілда [7], іншій спеціалізованій літературі.

Опанування методів теорії статистичних рішень передбачає вміння використовувати специфічні критерії, серед яких основними є:

Критерій Уолда (критерій песимізму, критерій найбільшої обережності), мета якого полягає у виборі найкращого з варіантів рішення за умов очікування вкрай несприятливого розвитку ситуації;

Критерій оптимізму, метою застосування якого є досягнення максимального результату в умовах, коли сподівання особи, яка приймає рішення, пов’язані виключно з оптимістичним сценарієм розгортання подій;

Критерій коефіцієнту оптимізму (критерій Гурвіца) має на меті врахувати рівень оптимізму особи, що приймає рішення, і таким чином досягти більшого ступеню адекватності алгоритму розрахунків кінцевих результатів реалізації альтернатив та відчуттів (інтуїції, сподівань) особи, яка здійснює ці розрахунки. Слід зауважити, що поряд із високим рівнем суб’єктивізму у розрахунках коефіцієнту оптимізму цьому методу притаманний і більш суттєвий недолік – орієнтація на крайні (екстремальні) результати тієї чи іншої альтернативи за різних умов їх реалізації.

Критерій Лапласа своїм алгоритмом розрахунку усуває останній недолік попереднього критерію і ставить за мету вибір найкращої з альтернатив за умов, коли настання тих чи інших умов їх реалізації є явищем цілком випадковим.

Критерій жалю (критерій Севіджа) також може розглядатись як критерій крайнього песимізму, але в якості показників, що оптимізуються, виступають не виграші (прибуток, дохід, обсяг обороту, частка ринку тощо), а втрачені можливості (неотриманні прибуток, дохід, обсяг обороту, частка ринку тощо) або ризики, які намагаються мінімізувати.

Під час вивчення методики застосування методів обґрунтування управлінських рішень в умовах імовірнісної визначеності інформації про ситуацію варто звернути увагу на особливості використання методу “платіжна матриця” та методу “дерево рішень”. Обидва цих методи спираються на поняття очікуваного ефекту, однак на відміну від методу “платіжна матриця”, який охоплює лише один цикл розрахунків, метод “дерево рішень” передбачає можливість обрахування цілої низки таких циклів. Ця особливість дозволяє ефективно використовувати цей метод у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто для прийняття послідовних рішень. Враховуючи тісну взаємозалежність подій та явищ в діяльності організацій, сфера застосування методу “дерево рішень” видається достатньо широкою.

Важливими методами обґрунтування управлінських рішень є кількісні та якісні методи прогнозування та експертні методи прийняття рішень. Їх склад, сфери та особливості застосування знайшли відображення в дослідженнях М. Мескона, М. Альберта і Ф. Хедоурі [4], В.Б. Ременнікова [5], Е.О. Смірнова [6], В.С. Юкаевої [8]. Серед методів прогнозування управлінських рішень розрізняють кількісні і якісні. До першої групи відносять: нормативний метод, параметричний метод, метод екстраполяції, індексний метод. До другої групи методів прогнозування належать: експертний метод, функціональний метод, метод оцінки технічних стратегій.

Експертні методи обґрунтування управлінських рішень знайшли широке застосування у випадках, коли для прийняття рішень неможливо використовувати кількісні методи. З усього різноманіття експертних методів в практичній діяльності менеджерів найбільш вживаними є метод простого ранжування та метод вагових коефіцієнтів. Останній за методикою свого використання дозволяє досягти вищого рівня точності розрахунків значущості того чи іншого об’єкта оцінювання (чинника, елемента, процесу тощо) за рахунок більшої диференціації оцінок експертів стосовно об’єктів оцінювання.

 

Ілюстративні матеріали

 

 

 

Рис. 4.1. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень

 

 

 

Рис. 4.2. Графік "дерева рішення" в задачі інвестування коштів фірми

 

 

Таблиця 4.1

Критерії теорії статистичних рішень

 

План семінарського заняття

Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень.

Інструменти обґрунтування управлінських рішень.

Обґрунтування рішень в умовах невизначеності.

 

Контрольні запитання

Як можна класифікувати методи обґрунтування управлінських рішень?

За яких умов доцільно використовувати:

аналітичні методи;

статистичні методи;

методи математичного програмування;

теоретико-ігрові методи;

експертні методи.

У чому сутність методу “платіжна матриця”?

Поясніть механізм використання методу “дерево рішень”.

Які критерії використовуються для рішення задач в теорії статистичних рішень?

Як формується основна задача теорії ігор?

Що таке ціна гри та сідлова точка?

Як Ви розумієте категорії “чиста стратегія” та “змішана стратегія”?

Які експертні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень?

 

Навчальні завдання для самостійної роботи

Складіть задачу на використання одного з критеріїв теорії статистичних рішень.

Розв`яжіть задачу з теорії ігор:

Задача.

Компанії А і В конкурують у галузі збуту однакових товарів у трьох містах, які розташовані за такою схемою:

 

               10 км                            10км

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      1 місто                       2 місто                           3 місто

 

Відстань між сусідніми містами дорівнює 10 км. Якщо чисельність населення всіх трьох міст прийняти за 1, то в першому та третьому містах мешкає по 1/4, а в другому - 1/2. Кожна з компаній, бажаючи захопити якомога більший ринок збуту товарів, вирішила побудувати магазин в одному з цих міст. При цьому місцева влада заборонила компанії А будівництво магазину в 3-ому місті.

Стратегія кожної з компаній полягає у виборі міста для будівництва магазину. Виграш компанії А вимірюється її обігом у відсотках (якщо компанія А отримає N \% обігу, то компанія В втрачає N \% обігу). Обіг кожної компанії залежить від відстані між покупцями і магазинами таким чином - компанії А належить:

80\% обігу в кожному місті, до якого ближче її магазин;

60\% обігу в кожному місті, однаково віддаленому від обох магазинів;

40\% обігу в кожному місті, до якого ближче магазин компанії В.

Потрібно побудувати платіжну матрицю гри і відповісти на такі запитання:

Чи має ця матриця сідлову точку? Якщо так, яку стратегію Ви рекомендуватимете компанії А?

Якщо компанія В дізнається про зміст цієї стратегії, якими будуть її дії?

Тести

Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.

 

Метод вирішення задач, в яких результати одного прийнятого рішення впливають на наступні рішення:

а) метод “платіжна матриця”

б) метод “дерево рішень”

в) метод теорії статистичних рішень

г) метод теорії ігор

 

Теорія ігор застосовується для обґрунтування вирішення ситуацій, невизначеність яких обумовлена:

а) наявністю фактору ризику прийняття неоптимального рішення

б) відсутністю адекватних аналітичних та статистичних методів обґрунтування рішень

в) свідомими діями розумного противника

г) об’єктивними обставинами, які невідомі або носять випадковий характер

 

У наведеній матриці наведені розміри втрат, які можливі в процесі реалізації кожної з трьох стратегій за різного впливу факторів середовища.

 

Стратегія

Фактори середовища

S1

S2

S3

№ 1

5

1

0

№ 2

0

8

5

№ 3

7

0

3

 

Якій стратегії слід віддати перевагу:           а) № 1

                б) № 2

                в) № 3

 

Фірма визначила наступні вихідні данні для побудови графіка беззбитковості:

ціна одиниці продукції     –    45

умовно-змінні витрати на одиницю продукції          –    30

умовно-постійні витрати                 – 1200

Точка беззбитковості в цьому випадку дорівнює:

а) 45 шт.

б) 50 шт.

в) 75 шт.

г) 80 шт.

 

Фірма передбачає розширення виробничих потужностей. При цьому вона розраховує, що в залежності від зміни попиту на її продукцію:

ймовірність отримання доходу в розмірі 80 тис. грн. складає             30\%

ймовірність отримання доходу в розмірі 50 тис. грн. складає             50\%

ймовірність збитків в розмірі 10 тис. грн. складає    20\%

Очікуваний ефект від реалізації цього рішення дорівнює:

а)   20 тис. грн.

б)   47 тис. грн.

в) 110 тис. грн.

 

Чи має дана матриця сідлову точку:

 

 

В1

В2

В3

А1

12

10

9

А2

14

8

13

А3

9

11

7

 

а) має

б) не має

 

Виходячи із умов, наведених в попередньому питанні, визначте, чи є величина 9:

а) верхньою ціною гри

б) нижньою ціною гри

 

Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.

 

В умовах імовірнісної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішень використовуються:

а) теоретико-ігрові методи

б) статистичні методи

в) аналітичні методи

г) методи математичного програмування

д) методи теорії статистичних рішень

 

До кількісних методів обґрунтування управлінських рішень відносять:

а) теоретико-ігрові методи

б) експертні методи

в) аналітичні методи

г) статистичні методи

 

До експертних методів прийняття рішень відносять:

а) метод сум

б) метод середньої арифметичної

в) метод простого ранжування

г) метод екстраполяції

д) метод вагових коефіцієнтів

 

До теоретико-ігрових методів обґрунтування управлінських рішень відносять:

а) статистичні методи

б) теорія ігор 

в) теорія статистичних рішень

 

Можливі варіанти інвестування коштів (А1, А2, А3) за різних умов зовнішнього середовища (S1, S2, S3) приносять наступний прибуток (тис. грн.):

 

Стратегія

Фактори середовища

S1

S2

S3

А1

30

15

25

А2

20

30

25

А3

40

20

10

 

Чи є стратегія А3 найкращою:

а) за критерієм  песимізму

б) за критерієм коефіцієнта оптимізму (особа, що приймає рішення, відчуває, що вона на 40\% є  песимістом і на 60\% оптимістом)

в) за критерієм оптимізму

г) за критерієм Лапласа

д) за критерієм жалю

 

Термінологічний словник

Аналітичні методи обґрунтування управлінських рішень - методи, що встановлюють аналітичні (функціональні) залежності між умовами вирішення задачі (факторами) та її результатами (прийнятим рішенням).

Змішані стратегії - стратегії, що визначають рішення гри без сідлової точки шляхом використання кількох чистих стратегій.

Кількісні методи обґрунтування управлінських рішень (методи дослідження операцій) – методи, що застосовуються за умов, коли фактори, які впливають на вибір рішення, можна кількісно визначити та оцінити.

Метод "дерева рішень" – метод обґрунтування управлінських рішень, що застосовується у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто для прийняття послідовних рішень.

Методи математичного програмування – методи вирішення екстремальних задач з кількома змінними.

Метод платіжної матриці – метод оцінки кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи.

Методи теорії ігор – методи, що використовуються для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком свідомих дій розумного супротивника.

Методи теорії статистичних рішень – методи, що використовуються для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком дії об'єктивних обставин, що невідомі або носять випадковий характер.

Очікуваний ефект - це сума можливих результатів реалізації альтернативи за різних ситуацій, помножених на імовірність настання кожної з них.

Основна задача теорії ігор - визначення стратегії, застосування якої гарантує кожному гравцю оптимальний виграш, тобто стратегію, відхилення від якої здатне тільки зменшити виграш.

Парні ігри з нульовою сумою - ігри, в яких приймають участь тільки дві сторони, при цьому одна сторона виграє рівно стільки, скільки програє інша.

Сідлова точка – елемент в платіжній матриці гри, який є мінімальним у своєму рядку і одночасно максимальним у своєму стовпчику.

Статистичні методи обґрунтування управлінських рішень - методи, що ґрунтуються на збиранні та обробці статистичних матеріалів та врахуванні випадкових впливів та відхилень.

Чисті стратегії – це пара стратегій (для кожного з гравців), які перехрещуються в сідловій точці.

Якісні методи обґрунтування управлінських рішень – методи, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення, не можна кількісно охарактеризувати або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню.

 

Рекомендована література

Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. – К.: Всеувито, Наукова думка 2001. – 242 с. – (Сер. "Усе про менеджмент").

Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – Вид. 2-е. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.

Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 256 с.: ил.

Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.

Ременников В.Б. Разработка управленческого решения: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 140 с.

Смирнов Э.А. Управленческие решения. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 264 с. – (Серия «Вопрос-ответ»).

Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений/ Пер. с англ. Под ред. Член-корр. РАН И.И. Елисеевой. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. - 590 с.

Юкаева В.С. Управленческие решения: Учеб. Пособие. - М.: Аудит, Издательский дом "Дашков и КО", 1999. - 292 с.