1.1. стисла характеристика розділу, мета і завдання його вивчення

Вивчення тем цього розділу має на меті створення своєрідного «стартового майданчика» для опанування базовими положеннями, сутністю та похідними аспектами операційного менеджменту. У процесі опрацювання Теми 1 здійснюється введення студентів, що вивчають дисципліну, в предмет, завдання та методоло­гію операційного менеджменту як науки та як навчальної дисципліни. Результатом вивчення студентом матеріалу цієї теми є: розуміння значення, ролі та місця курсу в системі підготовки менеджерів та економістів, знання його предмету та завдань, уявлення про операційний менеджмент як складову менеджменту організації та (і це є найважливіше) усвідомлення зв’язку між сучасною економічною та управлінською теоріями як методологічною базою та операційним менеджментом як похідною від них дисципліною.

У розділі розглядаються фундаментальні поняття, на застосуванні яких ґрунтується все подальше вивчення дисципліни. Одним із них є поняття «операційна система організації», вивченню складу елементів, структури та зовнішнього оточення якої присвячено тему 2 «Операційна система організації: структурно-процесна характеристика». Розгляду сутності поняття «опе­раційний менеджмент», його змісту, принципів, функцій та ме­тодів приділено поглиблену увагу в темі 3 «Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту». Своєрідним підсумком вивчення матеріалу розділу є тема 4 «Моделі та інструментарій обґрунтування рішень в операційному менеджменті», в якій докладно розглядається широкий спектр найрізноманітніших, досить складних, але значною мірою вже добре знайомих студентові завдяки вивченню дисциплін «Основи менеджменту», «Мікроекономіка» та «Дослідження операцій», методів, засобів та інструментів формування, вибору та обґрунтування управлінських рішень у сфері операційної діяльності ор­ганізації.

Особливе значення для розуміння подальшої структуризації курсу та логіки його загальної архітектоніки має концепція життєвого циклу та режимів функціонування операційної системи, сутність якої студенти мають опанувати при вивченні матеріалів саме цього розділу, оскільки викладений у цій концепції підхід до виділення етапів, періодів і режимів функціонування й визначає виокремлення та вивчення специфіки управ­ління поточним функціонуванням операційної системи організації (розділ 2) та управління її створенням і подальшим розвитком (розділ 3).

Для розуміння ситуаційного характеру операційного менеджменту, тобто для з’ясування того, чому навіть на тому самому етапі функціонування, в тому самому режимі та періоді, в різних операційних системах застосовуються диференційовані підходи до управління їх діяльністю, слід ретельно вивчити специфічні ознаки основних різновидів операційних систем, а також опрацювати критерії, за якими здійснюється їх типологія.

Підсумовує вивчення цього розділу розгляд спектру проблем, пов’язаних з організацією діяльності операційного менеджера, тоб­то особи, яка, власне, й здійснює управління створенням, поточним функціонуванням і розвитком операційної системи. Вивчаючи це питання, студент має з’ясувати, якими є сфери прийняття рішень і функції операційного менеджера, зміст, характер і особливості його праці. Набуття знань у цій сфері має велике перспективне значення, оскільки, скоріше за все, по завершенні навчання, за умови подальшої роботи за фахом, нинішні студенти пра­цюватимуть (а можливо, вже працюють, якщо йдеться про студентів вечірньої та заочної форм навчання) на посадах операційних менеджерів низових управлінських рівнів.

Опрацювавши матеріал тем 2, 3, 4 студент матиме уявлення про операційну функцію організації та про її операційну систему, розумітиме сутність концепції життєвого циклу операційної системи та режимів її функціонування, ідентифікуватиме операційний менеджмент як процес управління свідомим цілеспря­мованим створенням певної корисності для споживачів у вигляді надання їм матеріальних чи нематеріальних послуг або виробництва продукції, знатиме склад елементів і структуру операційної системи та системи управління операційною діяльністю організації, поновить у пам’яті наявні навики або набуде нових вмінь застосування економіко-математичних і мікроекономічних моделей та методів обґрунтування рішень у сфері управління операціями.