Операційний менеджмент - Навчальний менеджмент (Омельяненко Т. В., Задорожна Н. В.)

3.3. поглиблений рівень опрацювання матеріалу

Рекомендації щодо самостійного опрацювання матеріалу

Слід зауважити, що якісне засвоєння сутності того, чим є вироб­нича стратегія організації, дає своєрідний ключ для розуміння змістовного наповнення та логіки всіх інших питань тем 8 та 9 («Ключові аспекти проектування та створення операційної системи» та «Ключові аспекти перетворень і розвитку операційної системи»), а можливо й усього курсу в цілому. Це зумовлено тим, що на сьогодні саме виробнича стратегія (її зміст і послідовність фірми щодо її реалізації) розглядається як один з першочергових чинників перемоги у конкурентній боротьбі та як запорука досягнення організацією довготривалого ринкового успіху. Для поглибленого вивчення цього аспекту операційного менеджменту студенту мож­на порадити самостійно відшукати публікації щодо концепції, відомої на Заході під назвою «виробничо-стратегічна парадигма». При цьому в пригоді йому стануть, в першу чергу, відомості про розробників цієї концепції та стислий виклад її змісту, наведені у:

Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е изд.: Пер. с англ.: М.: Издат. дом «Вильямс», 2001. — Гл. 1: Введение в дисциплину — С. 28.

Мабуть, для студента вже стало звичним часте застосування понять-антонімів «канонічний» — «сучасний». Так і стосовно виробничої стратегії: у рамках вивчення нормативного матеріалу теми 8 студент засвоює сутність і зміст канонічного її трактування. Для того щоб мати уявлення про сучасні виробничі стратегії, сконструйовані на такому фундаменті, як інформація та час (стратегічні ресурси періоду початку ХХІ ст.) слід працювати із виданнями, які охоплюють проблематику не стільки операційного, скільки — інноваційного менеджменту — адже саме там скоріше можливо відшукати нетрадиційні, і в дечому навіть провокаційні, трактування змісту сучасної виробничої стратегії:

Гунин В. Н. и др. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 272 с.

Инновационный менеджмент: Справ. пособие / Под ред. П. Н. Завлина, А. К. Казанцева, Л. Э. Миндели. — СПб.: Наука, 1997.

Для поглибленого вивчення ключових аспектів перетворень і розвитку операційної системи можна порадити студенту звернути увагу, зокрема, на такий напрям як розвиток власне системи управління виробництвом / операціями. Видання останнього часу, присвячені проблематиці організації виробництва та управлін­ня виробництвом, приділяють цим моментам велику увагу:

Организация производства на предприятии: Учеб. для техн. и экон. спец.: Под ред. О. Г. Туровца и Б. Ю. Сербиновского; Сер. «Экономика и управление». — Ростов н/Д.: Издат. центр МарТ, 2002. — Гл. 14: Совершенствование организации производства. — С. 396—451;

Управление производством: Учеб. / Под ред. Н. А. Салома­тина. — М.: ИНФРА-М, 2002. — Гл. 3: Управление производством: системное представление. — С. 63—84; Гл. 7: Развитие управления производством. — С. 190—203.

Ще одним вельми цікавим напрямом поглибленого опрацювання ключових аспектів перетворень і розвитку операційної системи є з’ясування того, чим насправді є реінжиніринг бізнес-процесів — дійсною революцією в менеджменті чи лише ще однією модною ідеєю — одноденкою у широкому наборі численних управлінських концепцій, народжених ХХ ст. Для цього має сенс опрацювати роботу фундаторів цієї концепції М. Хаммера та Дж. Чампі, а також ознайомитися із трактуванням реінжинірингу, запропонованим Е. Г. Ойхманом та Е. В. Поповим:

Хаммер М., Чампи Дж. Реинжиниринг корпорации: Манифест революции в бизнесе: Пер. с англ. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1997. — 332с.;

Ойхман Е. Г., Попов Э. В. Реинжиниринг бизнеса: Реинжиниринг организаций и информационные технологии. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 336 с.

Ґрунтовне вивчення різноманітних аспектів проектного менеджменту — від передпроектної фази до аналізу ефективності реалізації проекту, від управління змістом і предметною сферою проекту до управління ризиками — очікує студента дещо пізніше — в рамках вивчення окремого курсу, що має назву «Управ­ління спеціальними проектами». Тому при поглибленому опрацюванні матеріалу теми 10 студенту рекомендується звернути увагу не стільки на якісь окремі специфічні аспекти управління проектами, скільки на діагностику та аналіз причин, які викли­кали протягом останніх двох десятиліть бурхливу зацікавленість у розвитку зазначеної сфери. При цьому такі причини слід роз­глядати не взагалі, а прив’язати саме до проблемного поля опе­раційного менеджменту. Однією з них можна вважати характер­ний для багатьох су­часних бізнесових організацій перехід від канонічних виробничих стратегій, фундаментом побудови яких традиційно виступали або мінімізація виробничих витрат, або модифікація виробів, або якість продукції чи послуги, до прогресивних виробничих стратегій, фундаментом яких є час (а в рамках саме проектного менеджменту розроблено різноманітні витончені інструменти управління часом). Стратегії, що базуються на такій конкурентній перевазі, як час, фокусуються на всілякому скороченні термінів виконання різних бізнес-процесів: розроблення нової продукції / послуг та постановки їх на виробництво, реагування на зміни суспільного чи споживчого попиту, поставки замовнику виробів чи надання йому послуг тощо. Відповідний матеріал студент може знайти в:

Минаев Э. С., Агеева Н. Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 15. — М.: ИНФРА-М, 1999. — Учебный элемент № 2: Производственная стратегия. — С. 54—56);

Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менеджмент: 8-е изд.: Пер. с англ. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2001. — Гл. 2: Операционная стратегия и конкурентоспособность. — С. 36—40.

Як ще одну причину того, що проектний менеджмент із категорій «високих матерій» перейшов до розряду прикладного інструментарію управлінського сьогодення, можна назвати те, що ідеологія «масового виробництва на замовлення» (англ. — mass customization) нині є дуже поширеною, і не тільки в теорії, а передусім — на практиці. Створення операційних систем, що базуються на одночасному використанні переваг масового та одиничного виробництва, при елімінуванні властивих їм вад, окрім усього іншого вимагає і застосування адекватних управлінських методів і засобів. А, як це вже відомо студентові з матеріалу нормативного рівня, однією із сфер застосування СПУ в управлінні операціями є планування та контроль перебігу одиничного виробництва. Щоб мати уявлення про сутність концепції, доцільно звернутися до:

Майталь Ш. Экономика для менеджеров: Десять важных инструментов для руководителей: Пер. с англ. — М.: Дело, 1996. — Гл. 6: От объема к разнообразию. — С. 183—213.

Перше, що студентові рекомендується зробити під час поглиб­леного вивчення еволюційних аспектів операційного менеджменту (тема 11), — це визначитися із періодизацією в діалектиці матеріального виробництва як складової матеріальної цивілізації людства та опрацювати різні погляди на виокремлення етапів у процесі виникнення й розвитку управління виробництвом та операціями. Джерелами, в яких висвітлюються ці аспекти, можуть слугувати:

Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс: Учеб. — С. 26—31;

Гвишиани Д. М. Организация и управление. — 3-е изд., перераб. — М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1998. — Гл. 1: Роль организации и управления в общественном развитии. — С. 39—49.

Джерелами, повністю присвяченими викладенню питань щодо історії розвитку організації та управління виробництвом, є зокрема:

Дункан Дж. У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики: Пер. с англ. — М.: Дело, 1996. — 272 с.;

Фалько С. Г. История науки об организации производства. — М.: МВТУ им. Н. Э. Баумана, 1988. — 218 с.

Студентам, які віддають перевагу не еволюційному підходу, а вивченню історії розвитку науки управління операціями / вироб­ництвом крізь призму особистостей, які створювали цю науку, має сенс працювати з такими виданнями:

Шелдрейк Дж. Теория менеджмента: от тейлоризма до японизации / Пер. с англ. под ред. В. А. Спивака. — СПб.: Питер, 2001. — 352 с.;

Классики менеджмента / Под ред. М. Уорнера; Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2001. — 1168 с.

Для глибокого вивчення різнопланового світового досвіду, нагромадженого к кінцю ХХ ст. у сфері організації та управління виробничою і невиробничою діяльністю, студенту слід звертатися насамперед до найновіших публікацій у відповідних часописах; певне узагальнення такого досвіду (зокрема американського та європейського) містять видання:

Современное управление: Энцикл. справ. в 2-х т. — М.: «Издатцентр», 1997. — Т. 1. — 584 с.;Т. 2 — 576 с.;

Менеджмент: Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес» (Сер. Мастерство), 1999. — 704 с.

Питання для поглибленого вивчення, підготовки рефератів, виконання наукових досліджень

Еволюційне та революційне в процесі розвитку операційної системи.

Проблеми управління процесом створення операційної системи та напрями їх розв’язання.

Проблеми управління процесами перетворень операційної системи та напрями їх розв’язання.

Засоби управління процесами перетворень операційної системи при засвоєнні виробництва нових продуктів.

Засоби управління процесами перетворень операційної системи при впровадженні нових технологій.

Базові концепції проектування операційної системи як практичне втілення сучасних досягнень менеджменту.

Проблеми управління життєвим циклом продукції та напрями їх розв’язання.

Проблеми управління життєвим циклом технології та напрями їх розв’язання.

Методи та засоби управління диверсифікацією продукції та виробництва.

Взаємна адаптація продукції та виробництва: методи оцінювання необхідності та шляхи здійснення.

Функціонально-вартісний аналіз: сутність і сфери застосування в процесі розроблення (вдосконалення) продуктів.

Проблеми управління підготовкою виробництва нової продукції та напрями їх розв’язання.

Проблеми управління освоєнням виробництва нової продукції та напрями їх розв’язання.

Проблеми управління постановкою нової продукції на виробництво та напрями їх розв’язання.

Проблеми управління технічним переозброєнням виробництва та напрями їх розв’язання.

Проблеми управління виробничим потенціалом промислового підприємства та напрями їх розв’язання.

Потужність операційної системи: поняття, складові елементи, шляхи підвищення.

Управління сполучанням потужностей структурних елементів операційної системи.

Стратегія технічного розвитку виробничої системи фірми.

Шляхи та методи управління оновленням продукції.

Шляхи та методи управління оновленням устаткування.

Шляхи та методи управління розвитком виробництва.

Ключові етапи розроблення та умови ревізії виробничої стратегії організації. 2. Задачі до практичних занять

Практичне заняття — форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань...

Практичне заняття включає ... розв’язування завдань з їх обговоренням...

Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161, розділ 3 «Форми організації навчання».

Організація самостійної роботи студентів з вивчення дисципліни та проведення аудиторних (зокрема практичних) занять з курсу «Операційний менеджмент» базуються здебільшого, як це видно з уже розглянутого матеріалу посібника, на розв’язанні задач, що являють собою своєрідний полігон для відпрацювання навиків практичного застосування студентом тих чи тих теоретич­них положень дисципліни.

Основною метою розв’язання задач з проблематики управління виробництвом та операціями є прищеплення студентові вмінь і навиків самостійного виконання техніко-економічних розрахунків, пов’язаних з аналізом та обґрунтуванням управлінських рішень щодо створення операційної системи, підтримки усталеного режиму її функціонування та перетворень.

У пропонованому задачнику наведено 25 типових задач, що можуть бути використані як:

робочі завдання для розв’язування та обговорення під час проведення практичних занять;

домашні завдання для самостійного опрацювання, закріплення та поглиблення засвоєного під час аудиторних занять навчального матеріалу;

взірцеві завдання для підготовки до поточного та проміжного модульного контролю.

Задачі не прив’язано до конкретних питань, тем, розділів курсу, окремих семінарських і практичних занять, а лише пронумеровано, з тим щоб викладачі мали змогу індивідуально добирати задачі для практичних занять або для домашнього розв’язання, з урахуванням кількості годин, відведених на вивчення дисципліни в цілому та на проведення і практичних занять, а також зважаючи на специфіку спеціальності та конкретного потоку студентів.

Задачник

Задача 1 Операційний менеджер має у своєму розпорядженні інформацію щодо очікуваного агрегованого попиту на продукцію фірми на наступні вісім місяців року, який становить 14 200 од. Орієнтовний розподіл попиту по місяцях на цей період такий:

Очікуваний попит на продукцію фірми

Місяць

Обсяг очікуваного попиту, од.

Квітень

1400

Травень

1600

Червень

1800

Липень

1800

Серпень

2200

Вересень

2200

Жовтень

1800

Листопад

1400

Розглядаються три можливих варіанти організації майбутньої операційної діяльності фірми у цих умовах.

Відповідно до варіанта А щомісячний обсяг виробництва має відповідати обсягу попиту; збільшення або зменшення обсягу виробництва супроводжується відповідним звільненням чи найманням додаткового персоналу. Витрати, пов’язані з наймом додаткового персоналу, становлять 5000 грн на кожні 100 од. зростання обсягу випуску продукції; витрати, пов’язані зі звільнен­ням персоналу, — 7500 грн на кожні 100 од. скорочення обсягу випуску продукції. За базу (100 \%-ву чисельність) при здійсненні розрахунків слід прийняти ситуацію березня, коли обсяг виробництва становив 1600 од.

За варіантом Б передбачається: встановити місячний обсяг виробництва продукції на рівні 1400 од., що відповідає рівню мінімального попиту, а різницю між обсягами виробництва та обсягами попиту компенсувати за рахунок залучення субконтракту. Додаткові витрати становитимуть 75 грн на кожну одиницю продукції, що вироблятиметься на стороні.

За варіантом В передбачається, що: місячний обсяг виробництва встановлюється на рівні середнього за відповідний період попиту; чисельність працівників залишається незмінною; субконт­ракт не залучатиметься; різниця між обсягами попиту та виробництва компенсуватиметься за рахунок зміни рівня запасів готової продукції.

Розробити календарні плани виробництва за кожним із варіантів; визначити, з якими додатковими витратами пов’язана реалізація кожного з можливих варіантів організації поточної операційної діяльності; виходячи з критерію мінімізації сукупних додаткових витрат прийняти рішення щодо вибору оптимальної лінії поведінки фірми.

 

 

місячні витрати зберігання запасів — 20 грн за одиницю;

втрати продажу через нестачу готової продукції на складі — 100 грн на одиницю;

залишки від продажу березня — 200 од. готової продукції на складі;

витрати, пов’язані з втратами робочого часу, можна не враховувати.

Задача 2 Розробити графік Гантта щодо виконання замовлення «виготовлення приладу ВК-12». Інформацію, необхідну для здійснення допоміжних розрахунків, та cхему складання приладу наведено наведено нижче. Крім того, відомо, що: тривалість перебування деталей на комплектувальному складі — не більше 2 днів; тривалість випробувань готового приладу — 5 днів; термін готовності виробу — 20 грудня поточного року; режим роботи підприємства — однозмінний, два вихідних дні.

Час, необхідний для виготовлення або складання приладу вк-12

Найменування

Шифр

Тривалість виготовлення або складання, дні

1.Прилад ВК-12

ВК-12

5

2. Складальна одиниця № 1

С-1

3

3. Складальна одиниця № 2

С-2

4

4. Деталь № 1

Д-1

4

5. Деталь № 2

Д-2

4

6. Деталь № 3

Д-3

2

7. Деталь № 4

Д-4

5

8. Деталь № 5

Д-5

7

9. Деталь № 6

Д-6

7

 

Схема складання приладу ВК-12

Задача 3 Фірма СРК, що займається купівлею-продажем старих автомобілів, запропонувала станції технічного обслуговування № 6 (СТО № 6) ексклюзивний контракт на виконання робіт з ремонту та техогляду машин фірми, призначених до реалізації. Умовою підписання контракту (своєрідне тестування виробничих можливостей СТО № 6) є виконання такого завдання: протягом однієї доби відремонтувати та перефарбувати п’ять автомобілів. Час, необхідний ремонтній та фарбувальній дільницям СТО на виконання робіт по кожному з автомобілів, наведено у таблиці (припускається, що машини спочатку надходять до ремонтної діль­ниці, а потім — до фарбувальної). Визначити, чи в змозі СТО № 6 виконати поставлене завдання.

Витрати часу на виконання робіт

№ автомобіля

Час на ремонт, год

Час на фарбування, год

1

6

3

2

0

4

3

5

2

4

8

6

5

2

1

 

Задача 4 Обсяг продажу товару А магазином «Побутові дрібнички» становить 500 од. на рік; попит на цей товар протягом зазначеного періоду розподілений рівномірно. Вартість подачі одного замовлення для поповнення запасів товару на складі — 10 грн (витрати на оформлення та виконання замовлення), витрати на зберігання одиниці товару А — 20 \% від його ціни. Якщо розмір замовлення менше 200 од., то закупівельна ціна становить 2 грн за одиницю; у разі замовлення від 200 до 499 од. надається знижка на закупівельну ціну в 2 \%, замовлення 500 од. і більше — знижка в 4 \%.

Виходячи з критерію мінімізації сумарних витрат визначити розмір замовлення та встановити, чи доцільно магазину при оптовій закупівлі товару А користуватися пропонованими знижками.

Задача 5 Визначити точку замовлення в моделі з фіксованим розміром замовлення, якщо відомо, що резервний запас становить 150 од., середньодобовий збут — 8 од., термін доставки замовлень — 6 днів.

Задача 6 Визначити річні витрати на виконання замовлень, якщо відомо, що річний попит становить 1470 од., оптимальний розмір партії поставки — 35 од., витрати на виконання замовлень — 10 грн.

Задача 7 Страхова фірма протягом року розміщує замовлення та поповнює запаси різноманітних офісних товарів і канцелярського приладдя, необхідних для забезпечення її діяльності. Відомо, що: річний обсяг використання фірмою паперу — 6000 пачок; вартість однієї пачки — 2,5 грн; середня вартість виконання замовлення (незалежно від його обсягу) — 15 грн; витрати на зберігання однієї пачки паперу на складі фірми — 20 \% від вит­рат на її придбання.

Розрахувати обсяг замовлення, витрати фірми на виконання замовлень, на зберігання запасу паперу та сукупні витрати для кількості замовлень на рік від 8 до 12. Результати розрахунків занести в таблицю за наведеною нижче формою; за отриманими даними побудувати графік; у розрахунковий та графічний способи визначити оптимальний розмір замовлення та оптимальну кіль­кість замовлень на рік.

Підсумкові дані

Показник

Кількість замовлень на рік

8

9

10

11

12

Обсяг замовлення, пачок

 

 

 

 

 

Вартість збереження запасу, грн

 

 

 

 

 

Вартість виконання замовлення, грн

 

 

 

 

 

Сукупні витрати, грн

 

 

 

 

 

Задача 8 Здійснити класифікацію номенклатурних позицій запасів матеріальних ресурсів фірми (див. табл.), використовуючи методику АВС-аналізу.

Запаси матеріальних ресурсів

Шифр виду матеріального ресурсу

Річна потреба, од.

Вартість одиниці, грн

А2

3000

50

В8

4000

12

С7

1500

45

D1

6000

10

Е9

1000

20

F3

500

500

G2

300

1500

H2

600

20

I5

1750

10

J8

2500

5

Задача 9 Виходячи з вимог процесу складання, здійснено статистичний аналіз якості процесу виготовлення вала редуктора. За його результатами прийнято параметри вибіркового приймального контролю з одинарною вибіркою: за обсягу випуску валів 5000 шт. на місяць вибірка має становити 3 \%, допустима кількість дефектних виробів — не більше 2 шт.

Скласти алгоритм одноступеневого контролю.

Задача 10 Контроль якості виробничої діяльності механообробної дільниці, на якій виготовляються три найменування деталей, здійснюють 15 контролерів. За наведеними у таблиці даними щодо місячних обсягів виробництва та трудомісткості контрольних операцій по кожній з деталей визначити рівень вибірковості контролю, який забезпечує така кількість працівників контрольної служби, якщо відомо, що 20 \% свого робочого часу кожний контролер витрачає на обхід робочих місць та оформлення документації:

Вихідні дані для розрахунків

Найменування деталі

Місячний обсяг виробництва, шт.

Трудомісткість контролю однієї деталі, хв.

Поршень

15 000

5,0

Клапан

20 000

3,0

Шток

35 000

1,0

Розрахувати кількість контролерів, необхідну для забезпечення 100 \%-го контролю процесу виробництва на дільниці.

 

 

дільниця працює в одну зміну;

тривалість зміни — 8 год.;

в одному місяці 22 робочих дні.

Задача 11 Компанія «HVJ Engineering» випускає деталі для виробництва автомобілів. На одній з виробничих ліній виконується нарізування сталевих прутків. Довжина кожного з нарізуваних прутків — 6,65 см. Відповідно до результатів спостережень за різальним верстатом в умовах, коли його робота контро­лювалася, визначено, що стандартне відхилення технологічного процесу становить 0,07 см. Контроль за перебігом процесу здійснюється кожні 30 хв шляхом відбору та перевірки випадкових вибірок обсягом 4 прутки.

Побудувати для даного верстата контрольні карти середніх арифметичних і розмаху технологічного процесу. Нанести наведені у таблиці дані щодо результатів вимірів по останніх 10 вибірках на побудовані контрольні карти та, виходячи з отриманої інформації, охарактеризувати роботу верстата за період, протягом якого здійснювалися спостереження.

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ

Номер вибірки

Довжина сталевого прутка, см

1

6,79

6,68

6,60

6,61

2

6,46

6,56

6,75

6,59

3

6,39

6,60

6,61

6,63

4

6,65

6,72

6,73

6,56

5

6,62

6,67

6,70

6,70

6

6,65

6,58

6,75

6,79

7

6,69

6,73

6,61

6,61

8

6,65

6,51

6,72

6,73

9

6,55

6,66

6,71

6,58

10

6,61

6,70

6,59

6,74

Задача 12 Відповідно до проекту планування операційної системи для освітлення виробничих приміщень фірми малого бізнесу треба встановити 100 од. електроосвітлювальних приладів. Середня (точніше, середньорічна) тривалість періоду роботи з увімкненим освітленням становить 10 год. на добу (за двозмінного режиму роботи). За проектом передбачається використання приладів ціною 30 грн за одиницю, що мають ресурс роботи 800 год, однак, у рамках реалізації програми зниження витрат, керівник приймає рішення про використання дешевших приладів. Їхня ціна — 25 грн за одиницю, ресурс роботи — 500 год.

Визначити, скільки буде зекономлено коштів у разі застосування замість електроосвітлювальних приладів, передбачених проектом, більш дешевих.

Задача 13 У результаті вдосконалення планування робочого місця фрезерувальника було запропоновано оснастити його столом-підставкою для деталей і заготовок, а також наблизити інструментальну шафу до робочої зони, що дасть змогу виключити нахиляння та повороти корпусу тіла і скоротити шлях переміщень робітника.

Визначити зростання продуктивності праці за умови, що приріст оперативного часу становитиме 80 \% від загальної економії часу.

Вихідні дані для розрахунків наведено у таблиці.

Характеристика варіантів організації робочого місця фрезерувальника

Вихідні дані

Одиниця виміру

Умовне позначення

Варіанти

існуючий

запропонований

Відстань переміщення робітника за період ви­конання однієї операції

м

lпр

3,9

1,1

Норма виробітку за зміну

шт.

qв.зм

83

83

Швидкість переміщення робітника

м/хв

un

20

20

Кількість нахилів та по­воротів корпусу при ви­конанні однієї операції

шт.

2

Тривалість нахилу та повороту

хв

0,1

Шлях робітника за інструментом

м

li

5,0

1,4

Кількість замін інстру­менту протягом робо­чого дня

 

nз.і

4

4

Кількість днів роботи на рік

 

Fр.д

261

261

Операційний час роботи на рік (за умови роботи в одну зміну)

год

Топ.

1380

Режим роботи

змін

Кзмін

2

2

Задача 14 Ступінчастий вал може бути виготовлений з викуванця, отриманого за методом штампування на молотах, або на радіально-кувальній машині (ВРКМ). Характеристики технологіч­них процесів виготовлення ступінчастого вала штампуванням на молотах із подальшим механічним обробленням і точним штампуванням на ВРКМ із подальшим механічним обробленням наведено у табл. 1 та 2, витрати на виготовлення деталі за обома варіантами технологічного процесу — у табл. 3.

Упровадження обох варіантів технологічного процесу потребує однакових капіталовкладень.

Визначити сфери доцільного використання порівнюваних технологічних процесів та обрати найбільш економічний варіант технології виробництва при річному випуску в обсязі 260 виробів.

Таблиця 1

Технологічний процес виготовлення ступінчастого вала штампуванням на молотах із подальшим механічним обробленням

Номер операції

Найменування операції

Устаткування

Інструмент

Норма штучного часу, хв

1

Різання заготовок

Прес-ножиці, 240 т

Ножі

0,4

2

Штампування:

 

 

 

— нагрівання

Камерна газова піч

Обценьки

0,71

— штампування в закріплених штампах

Штампувальний молот, 2 т

Штамп

0,71

— обрізування зачіпок

Обрізний прес, 250 т

Обрізний штамп

0,71

3

Нормалізація

Газова піч

4

Зачищення під бринеллювання

Обдирально-точильний верстат

Шліфувальний круг

0,2

5

Бринеллювання

Прес Бринелля

0,2

6

Чорнове точіння:

 

 

14,65

— підрізування торців

Токарно-гвинто­різний верстат

Різець підріз­ний Т5К10

 

— центрування

Те ж саме

Центроване свердло діа­метром 5 мм

 

— чорнове точіння кругом

Те ж саме

Різець прохід­ний чорновий

 

Норма витрат металу — 9,16 кг; маса відходів, що реалізуються, — 2,93 кг.

Таблиця 2

Технологічний процес виготовлення ступінчастого вала точним штампуванням на ВРКМ із подальшим механічним обробленням

Номер операції

Найменування операції

Устаткування

Інструмент

Норма часу, хв

1

Різання заготовок

Прес-ножиці, 240 т

Ножі

0,4

2

Точне штампування:

 

 

 

нагрівання

Газова карусельна піч з полом, що обертається

 

1,0

штампування

ВРКМ

Бойки

1,0

3

Нормалізація

Конвеєрна піч газова

4

Зачищення під бринелювання

Обдирально-то­чильний верстат

Шліфувальний круг

0,2

5

Бринеллювання

Прес Бринелля

0,2

6

Підрізування торців та центрування

Токарно-гвин­торізний верстат

Різець підрізний Т5К10, центро­ване свердло діаметром 5 мм

6,0

Норма витрат металу — 8,86 кг; маса відходів, що реалізуються, — 2,45 кг.

Таблиця 3

Витрати на виготовлення ступінчастого валА за варіантами технологічного процесу

Показник

Одиниця виміру

Варіант технології

І

ІІ

Основні матеріали

грн/шт.

71,360

67,780

Заробітна плата виробничих робітників (основна та додаткова) з нарахуваннями

– // –

25,680

16,790

Технологічне паливо

– // –

9,872

4,464

Електроенергія силова

– // –

1,379

1,572

Інструмент

– // –

1,640

0,300

Поточний ремонт устаткування

– // –

3,370

2,650

Амортизація устаткування

– // –

4,083

5,589

Амортизація споруд

– // –

0,370

0,244

Витрати на придбання спеціального устаткування та інструменту, на налагодження обладнання тощо

грн/рік

25000,000

32000,000

Задача 15 Визначити доцільність використання руйнівного або неруйнівного методів контролю якості, якщо відомо, що:

загальний обсяг річного випуску виробів — 150 000 шт.;

собівартість виробу — 15 грн;

витрати на здійснення однієї контрольної операції у разі руйнівного контролю — 5 грн;

витрати на здійснення однієї контрольної операції у разі неруйнівного контролю — 8 грн;

обсяг вибірки, що підлягає контрольним операціям, у разі руйнівного контролю — 1 \% від загального обсягу річного випус­ку виробів;

обсяг вибірки, що підлягає контрольним операціям, у разі неруйнівного контролю — 4 \% від загального обсягу річного випуску виробів;

витрати на придбання та монтаж устаткування для здійснення руйнівного контролю — 40 000 грн;

витрати на придбання та монтаж устаткування для здійснення неруйнівного контролю — 40 000 грн.

Задача 16 Визначити тривалість операційного циклу оброблення партії деталей розміром 10 шт. за всіх видів руху предметів праці по операціях. Побудувати графіки процесу оброблення за таких умов:

технологічний процес оброблення деталі складається з 6 операцій, тривалість яких становить: t1 = 8 хв; t2 = 4 хв; t3 = 3 хв; t4 = 10 хв; t5 = 5 хв; t6 = 6 хв;

передавання деталей з однієї операції на іншу у разі паралельного руху — поштучне.

Як зміниться тривалість операційного циклу за всіх видів руху, якщо ntp дорівнює 2; 5?

Задача 17 Механообробне підприємство організує потокову лінію з обробляння фланців. Добове завдання — 450 шт.; передбачається, що лінія працюватиме протягом двох змін. Норми часу на виконання технологічних операцій наведено у таблиці.

Визначити такт потокової лінії, розрахувати кількість робочих місць, потрібну кількість робітників і коефіцієнт їхньої зайнятості.

 

 

тривалість однієї зміни — 8 год;

регламентовані перерви — 30 хв на зміну.

Вихідні дані для розрахунків

Номер операції

Норма часу, хв.

1

12,0

2

10,8

3

23,4

4

13,0

5

5,8

6

10,8

7

5,4

 

Задача 18 Визначити норму штучного часу на операцію, якщо основний час — 16 хв, допоміжний час — 6 хв, час технічного обслуговування робочого місця — 3,5 \% від основного часу, час організаційного обслуговування робочого місця — 4 \% від оперативного часу, час перерв на відпочинок та особисті потреби робітників — 5 \% від часу оперативної роботи.

 

Задача 19 Визначити норму часу на складання та розбирання вузла в умовах дрібносерійного виробництва. Кількість виробів у партії n = 2 шт., маса готового вузла — 6,5 кг. Робота виконується у важкодоступному місці.

Операційний час збирання вузла за переходами:

tоп1 = 13,5 хв; tоп2 = 2,3 хв; tоп3 = 6,1 хв.

Час на розбирання вузла після проведення випробування становить 85 \% від часу складання.

 

 

коефіцієнт, який враховує час підготовчо-завершальної роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби, — 1,10 (kп – з);

коефіцієнт, який враховує розмір партії збираних вузлів — 1,12 (kп);

коефіцієнт, який враховує вплив ступеня зручності роботи, — 1,20 (kзр.).

Задача 20 Розрахувати норми обслуговування та чисельності наладчиків за таких умов:

норма часу обслуговування верстата на зміну (tоб.) — 17,2 хв;

підготовчо-завершальний час (tп.з) — 20 хв;

час на відпочинок та особисті потреби (tвідп) — 24 хв;

кількість верстатів для обслуговування — 73;

тривалість зміни — 8 год.

 

Задача 21 За даними хронометражного дослідження операції, наведеними у табл. 1, визначити норму оперативного часу на оброблення вала. Узяти до уваги, що виробництво є великосерійним.

 

 

значення нормативних коефіцієнтів усталеності хроноряду наведено у табл. 2.

Таблиця 1

Хронокарта операції

Найменування елементів операції

Тривалість елементів операції, с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1. Взяти деталь, надіти та закріпити хомутик, змастити центри

32

35

52

31

35

33

30

35

37

33

2. Установити деталь у центрах і закріпити

12

14

13

12

15

13

16

12

14

13

3. Запустити верстат, підвести різець, увімкнути подачу

12

14

13

12

12

15

13

14

15

13

4. Обточити деталь діаметром 5—7 мм

115

118

117

120

116

117

121

120

115

117

5. Вимкнути подачу, відвести різець, зупинити верстат

9

9

8

9

12

8

9

12

10

8

6. Зняти деталь

7

8

7

6

7

9

18

6

8

7

7. Відвернути гвинт, зняти хомутик, відкласти деталь

11

13

11

13

25

10

14

13

11

10

Таблиця 2

Коефіцієнт усталеності хронорЯду

Тип виробництва

Тривалість елемента операції, с

Коефіцієнт усталеності

Машинні роботи

Ручні роботи

Масовий

до 10

1,2

2,0

 

понад 10

1,1

1,3

Великосерійний

до 10

1,2

2,3

 

понад 10

1,1

1,7

Серійний

до 10

1,2

2,5

 

понад 10

1,1

2,3

Дрібносерійний

1,2

30

Задача 22 Знайти помилки у побудові та кодуванні наведеного на рисунку сітьового графіка. Побудувати правильний графік за умови, що результати робіт (1-3); (5-8); (11-12) під час виконання наступних робіт не використовуються.

Сітьовий графік

Задача 23 Побудувати сітьовий графік виконання робіт з проектування та виготовлення випробувального стенда за наведеними у таблиці даними. Розрахувати часові параметри подій сітьового графіка.

Вихідні дані для побудови графіка

Зміст роботи

Тривалість роботи (робочих днів)

1. Розроблення технічного завдання

5

2. Добір даних щодо типажу машини, яка підлягає випробуванням

10

3. Укладання специфікації на прилади та комплектувальні вузли

3

4. Розроблення ескізного проекту

12

5. Розроблення методики досліджень машини

8

6. Оформлення замовлень на комплектувальні вузли та прилади

3

7. Розроблення програми досліджень

7

8. Отримання комплектувальних вузлів і приладів

15

9. Розроблення схеми випробувань

10

10. Розроблення інструкцій щодо випробувань

8

11. Розроблення технічного проекту

15

12. Перевірка приладів

10

13. Виконання робочих креслень

15

14. Виготовлення деталей стенда та оснастки

10

15. Загальний монтаж стенда

10

16. Перевірка виготовленого стенда

5

Задача 24 Розрахувати часові параметри наведеного сітьового графіка:

Сітьовий графік

Задача 25 Розрахувати параметри наведеного сітьового гра­фіка.

Сітьовий графік

Провести оптимізацію графіка за часом за умови, що директивний термін виконання комплексу робіт становить 31 добу, а виконавець може скоротити тривалість лише двох робіт і не більш як удвічі.

Виходячи з початкових умов і директивного терміну виконання комплексу робіт у 34 доби провести оптимізацію сітьової моделі за часом за рахунок перерозподілу трудових ресурсів, враховуючи, що роботи (1—3) і (2—3) виконуються робітниками од­нієї спеціальності у кількості 16 та 8 осіб відповідно. Чисельність робітників і тривалість виконання робіт знаходяться у пропорційній залежності.

Для тієї самої вихідної сітки виконання комплексу робіт встановлено директивний термін виконання — 34 доби. Вирішено, що частину роботи (3—5) можна виконати протягом 8 діб після закінчення половини роботи (2—3), тобто через 7 діб, а частину — лише після повного закінчення роботи (2—3).

Необхідно графічно інтерпретувати завдання, розрахувати параметри нової сітьової моделі та визначити, чи буде проект (після оптимізації) завершений у термін, який дорівнює директивному.

3. Завдання для самостійного опрацювання прикладних аспектів операційного менеджменту

Надання кваліфікації «Бакалавр з менеджменту», «Фахівець з менеджменту» забезпечується ... нормативною комплексною практикою з фаху три­валістю не менше 3 тижнів (162/3 годин/кредитів).

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра з напряму «Менеджмент» ГСВО МОН, розділ 5 «Нормативний зміст освітньо-професійної програми».

Основною метою виконання завдань з опрацювання прикладних аспектів операційного менеджменту є прищеплення студентам, які вивчають дисципліну, конкретних навиків збирання, аналізу та узагальнення інформації техніко-економічного та органі­заційно-управлінського характеру, яка безпосередньо стосується операційної (виробничої) та управлінської діяльності реально існуючої організації.

Результати, отримані в процесі виконання завдань, у подальшому можуть бути використані студентами під час науково-дослід­них робіт та підготовки конкурсних робіт і виступів (доповідей) на студентських наукових конференціях, написання курсових робіт і звітів про результати навчальної та переддипломної практики, розроблення консультаційних проектів і, в підсумку — під час виконання випускної дипломної роботи.

Виконані студентами завдання оформляються відповідно до вимог, викладених у частині V посібника, і подаються на кафедру менеджменту викладачеві, відповідальному за викладання дисципліни на відповідному потоці.

 

Охарактеризувати операційну систему організації, зокрема:

визначити характер операційної функції;

дати докладну характеристику входів і виходів операційної системи, основних складових елементів, ключових підрозділів та структури операційної системи в цілому;

охарактеризувати інформаційні та матеріальні потоки в операційній системі;

визначити вид операційної системи (за різними класифікаційними ознаками);

проаналізувати склад і структуру зовнішнього оточення операційної системи, визначити характер взаємодії між операційною системою та її зовнішнім оточенням.

 

Проаналізувати операційну діяльність організації, зокрема:

визначити типи корисності, що створюються в рамках даної операційної системи;

проаналізувати обсяги випуску та номенклатурний склад продукції (послуг), стадії життєвого циклу продуктів, рівень якос­ті та конкурентоспроможності продукції (послуг);

здійснити докладний аналіз ресурсів, які споживаються операційною системою, та з’ясувати, що є критичним ресурсом;

визначити характер і види операційних процесів, охарактеризувати операційні (виробничі) технології, приділивши максимальну увагу автоматизованим, гнучким та інформаційним технологіям.

 

Охарактеризувати систему та процес управління операціями в організації, зокрема:

визначити цілі та завдання управління операціями;

проаналізувати функції та методи управління операціями;

охарактеризувати склад і структуру системи управління операціями (виробництвом);

охарактеризувати систему стратегічного та поточного управління операційною діяльністю.

 

Виконати аналіз ключових стадій життєвого циклу операційної системи організації, зокрема:

визначити етап життєвого циклу, на якому перебуває в поточний момент операційна система організації;

визначити характер періоду та режим функціонування операційної системи організації;

проаналізувати специфіку управління операціями, зумовлювану стадією життєвого циклу операційної системи та режимом її функціонування.

 

Виконати аналіз стратегічних рішень у сфері операцій, що приймалися під час створення або останнього суттєвого перепроектування організації, зокрема:

визначити зміст виробничої стратегії та її узгодженість з іншими стратегіями організації;

визначити рівень потужності операційної системи (проектний) та здійснити аналіз фактичного завантаження потужностей;

проаналізувати форми організації виробничого (операційного) процесу, методу організації виробничої (операційної) діяльності;

дати характеристику основних методів організації робіт і нормування праці, визначення чисельності та рівня кваліфікації персоналу;

проаналізувати, які застосовувалися моделі проектування (перепроектування) робіт;

визначити, виходячи з яких критеріїв здійснювався вибір устаткування та його розміщення, проаналізувати тип планування операційної системи;

проаналізувати, які чинники визначили вибір місця розташування операційної системи та чи сприяє воно вирішенню поточних і стратегічних завдань організації.

 

Розглянути підходи до управління поточним функціонуванням операційної системи, що сформувалися в організації, зокрема:

охарактеризувати заходи, здійснювані в організації задля підтримки стабільності функціонування операційної системи;

охарактеризувати систему планування операційної діяльності, визначити сфери, охоплювані плануванням, дати характеристику видів і методів планування виробництва (операцій);

виконати аналіз складу, процесу формування і послідовності розроблення виробничої програми та споріднених планів;

розглянути систему оперативного управління функціонуванням операційної системи, охарактеризувати інструментарій поточного планування та контролю операцій, приділивши максимальну увагу комп’ютеризації процесу оперативного планування та контролю.

 

Визначити, як здійснюється управління забезпеченням стабільного функціонування операційної системи організації, зокрема:

проаналізувати склад підрозділів виробничої інфраструктури та дати характеристику організації управління виробничою інфраструктурою;

виконати аналіз підходів до управління обслуговуванням і використанням устаткування, що застосовуються в організації;

визначити, яким чином здійснюється матеріально-технічне забезпечення виробництва (операцій);

охарактеризувати підходи до управління запасами матеріаль­них ресурсів;

охарактеризувати підходи до управління виробничим персоналом;

проаналізувати ступінь забезпеченості виробництва просторовими ресурсами;

проаналізувати ступінь забезпеченості виробництва інформаційними та програмно-алгоритмічними ресурсами.

 

Проаналізувати підходи до управління якістю та продуктивніс­тю операційної діяльності організації, зокрема:

визначити види та методи контролю якості продукції;

визначити види та методи контролю якості технологічних та управлінських процесів;

охарактеризувати систему управління якістю, що існує в організації;

визначити складові продуктивності операційної діяльності та за якими методиками здійснюється оцінювання продуктивності;

з’ясувати, як визначаються напрями та розробляються конк­ретні програми щодо підвищення продуктивності операційної діяльності.

Визначити, яким чином здійснюється управління перетвореннями та розвитком операційної системи організації, зокрема:

дати характеристику загальних і специфічних чинників, що визначають необхідність ревізії виробничої стратегії та здійснення перетворень операційної системи;

охарактеризувати методи планування, організації та контролю, застосовувані в процесі управління перетвореннями операційної системи;

охарактеризувати систему та процес управління перетвореннями операційної системи, що застосовувалися при освоєнні нових продуктів;

охарактеризувати систему та процес управління перетвореннями операційної системи, що застосовувалися при впровадженні нових технологій;

охарактеризувати систему та процес управління перетвореннями операційної системи, що застосовувалися при впровадженні нових форм і методів організації виробництва та праці.

 

Дати характеристику функцій і сфер діяльності операційних менеджерів організації різних рівнів управління, зокрема:

проаналізувати функції апарату управління виробництвом (операціями);

охарактеризувати рішення, прийняття яких віднесено до компетенції операційних менеджерів організації (за сферами їхньої діяльності);

охарактеризувати рішення, прийняття яких віднесено до компетенції операційних менеджерів організації (за рівнями управління).

4. Перелік питань для самостійного опрацювання еволюційних аспектів операційного менеджменту

Від ремісничого до комп’ютерноінтегрованого виробництва (ключові етапи розвитку практики організації виробництва та операцій).

Спеціалізація та її значення для підвищення продуктивності (виклад ідеї у працях А. Сміта та Ч. Беббіджа).

Р. Аркрайт — перший емпірик у застосуванні системного підходу до управління виробництвом.

Критика К. Марксом теорії організації та управління капіталістичним виробництвом.

Ф. У. Тейлор — засновник наукового підходу до організації виробництва та праці.

В. І. Ленін про тейлоризм як про «наукову систему вичавлювання поту».

І. Уено — фундатор наукових підвалин ефективності японської промислової культури.

Подружжя Гілбретів: започаткування проектування робіт і нормування часу на базі вивчення мікрорухів.

Спрямованість виробництва на досягнення максимальної ефектив­ності та принципи продуктивності за Г. Емерсоном.

Г. Гантт: планування послідовності виробничих операцій, але не тільки...

Г. Форд-старший — організатор першого в історії промислового суспільства масового потокового виробництва.

«Батько індустріальної психології» Г. Мюнстерберг.

Концепція адміністрування А. Файоля та її зв’язок з операційним менеджментом.

«Ідеальна бюрократія» М. Вебера як необхідна умова та відправна точка формування наукової концепції масового потокового виробництва.

О. К. Гастєв, П. М. Керженцев, О. Ф. Розмирович, Й. А. Єрман­ський — яскраві представники радянської школи наукової організації праці та виробництва.

Тектологія О. О. Богданова — загальна організаційна наука.

Г. В. Теплов та його внесок у теорію та практику планування діяль­ності машинобудівного підприємства.

Внесок К. Г. Татевосова у розвиток теорії та практики оперативно-виробничого планування.

О. І. Непорент — радянський фундатор концепції організації виробничого процесу в часі.

Наукові підвалини концепції групової технології С. П. Мітро­фанова.

Внесок радянських учених (В. А. Петрова, С. А. Думлера, Ф. І. Па­рамонова) у розв’язання проблеми побудови оптимальних календарних планів оброблення деталей (задачі Джонсона).

Дж. Вудворд: дослідження видів технологій та типів виробництва.

Г. Черч, Е. Баффа, Р. Чейз — весь американський виробничий менеджмент лише у трьох підручниках.

Родина Тойода — засновники та культиватори японської промислової системи.

А. Моріта — яскравий представник «командармів» японської промислової системи.

Статистичні методи контролю якості У. Шухарта та їх розвиток протягом ХХ ст.

«Математичні методи організації та планування виробництва» Л. В. Канторовича.

Г. Саймон: прийняття рішень як сутність управлінської діяльності.

М. Старр: досвід дослідження операцій з позиції ситуаційного підходу.

Ф. Кросбі, Е. Демінг, Дж. Джуран — найвідоміші гуру менеджменту якості ХХ ст.

Т. Левітт: концептуалізація товарів і послуг як поштовх до ревізії канонічних маркетингу та менеджменту.

Ідеологія системи виробничого планування Е. Гольдрата.

Теорія Z У. Оучі — наймодніша концепція організації виробництва та бізнесу 80-х років ХХ ст.

М. Хаммер і Дж. Чампі: реінжиніринг бізнесу як революція в менеджменті кінця ХХ ст.

«Третя хвиля» та прогрес у виробничій діяльності: наскільки Е. Тоффлер мав рацію?

 

Виробнича та маркетингова стратегія фірми: сутність, різновиди, взаємозв’язок і взаємообумовленість.

Управління проектами: сутність і сфери застосування в менеджменті операцій.