Інформаційні системи в менеджменті - Навчальний посібник (Гордієнко І. В.)

2.2. плани практичних занять

Тема 1. Вступ до курсу “Інформаційні системи в менеджменті”

Мета заняття — одержання загальних відомостей про інформаційні системи в менеджменті та про зв’язки дисципліни з іншими дисциплінами.

Питання

1. Характеристика предметної області інформаційних систем менеджменту.

2. Склад інформаційного забезпечення менеджменту.

3. Етапи розвитку ІСМ.

[1, 3, 9, 10]

Тема 2. Концептуальні основи інформаційних систем менеджменту

Мета заняття — засвоєння теоретичних знань з основ створення ІСМ; набуття практичних навичок з постановки задач менеджменту для автоматизованого розв’язання.

Питання

1. Поняття і мета створення ІСМ. Принципи створення і функціонування ІСМ.

2. Структура ІСМ. Забезпечувальні підсистеми ІСМ.

3. Функціональні підсистеми ІСМ.

4. Постановка та алгоритмізація задач менеджменту для автоматизованого розв’язання.

5. Системи підтримки прийняття рішень в області менеджменту.

6. Застосування експертних систем у менеджменті.

[12, 13, 15]

Тема 3. Реалізація принципів нової інформаційної технології в ІСМ

Мета заняття — вивчення характерних особливостей сучасної інформаційної технології та їх впливу на створення інформаційних систем менеджменту.

Питання

1. Характеристика нової інформаційної технології.

2. Концепція автоматизованої обробки інформації у середовищі локальних обчислювальних мереж (ЛОМ).

3. Види топології ЛОМ.

4. Розподільна обробка даних і розподільні бази даних.

5. Організація обробки інформації на базі моделі “клієнт—сервер”.

6. Мережі АРМ управлінського персоналу.

[4, 14]

Тема 4. Інформаційна система виробничого менеджменту

Мета заняття — вивчення організації автоматизованого розв’язання задач виробничого менеджменту на підприємстві.

Питання

1. Організаційно-функціональна структура мережі АРМ управління виробництвом.

2. Автоматизація технічної підготовки виробництва.

3. Автоматизація формування виробничих програм.

4. Автоматизація розв’язання задач оперативного управління виробництвом на підприємстві.

[14]

Тема 5. Автоматизація розв’язання комплексу задач з обліку та аудиту господарської діяльності підприємства

Мета заняття — вивчення організації автоматизованого розв’язання задач обліку та аудиту господарської діяльності підприємства.

Питання

1. Організаційно-функціональна структура мережі АРМ з обліку та аудиту.

2. Автоматизація обліку та аудиту основних засобів.

3. Автоматизація обліку та аудиту матеріальних цінностей.

4. Автоматизація обліку та аудиту праці й заробітної плати.

5. Автоматизація обліку та аудиту фінансово-розрахункових операцій.

6. Автоматизація обліку та аудиту готової продукції.

7. Автоматизація обліку та аудиту витрат на виробництво.

8. Автоматизація зведеного обліку і складання звітності.

[5, 6, 15]

Тема 6. Інформаційна система фінансового менеджменту

Мета заняття — вивчення організації автоматизації розв’язання задач фінансового менеджменту на підприємстві, в організації.

Питання

1. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень з вибору проектів інвестицій.

2. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень з вибору джерел фінансових ресурсів.

3. Автоматизація аналізу фінансової звітності підприємства.

[15]

Тема 7. Інформаційна система управління маркетингом

Мета заняття — вивчення структури і загальної характеристики функцій та задач інформаційної системи маркетингу на підприємстві.

Питання

1. Характеристика інформації, використовуваної в ІС маркетингу.

2. Склад функціональних підсистем ІС маркетингу.

3. Автоматизація обробки результатів маркетингових досліджень.

4. Автоматизація планування маркетингу.

5. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень з ціноутворення.

6. Автоматизація обліку і контролю маркетингу.

[ 8, 15]

Тема 8. Інформаційна система управління персоналом підприємства

Мета заняття — вивчення змісту автоматизації управління персоналом на підприємстві на базі комп’ютерних технологій.

Питання

1. Автоматизація планування потреби у персоналі.

2. Автоматизація обліку наявності та руху персоналу.

3. Автоматизація планування забезпеченості кадрами.

4. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень у разі залучення персоналу із зовнішніх джерел.

5. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень у разі перерозподілу персоналу.

6. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень у разі усунення надмірності персоналу.

7. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень при плануванні навчання персоналу.

8. Автоматизація оцінки та аналізу персоналу.

[15]

Тема 9. Інформаційна система підприємницької діяльності

Мета заняття — ознайомлення з можливостями комп’ютеризації інформаційної підтримки підприємницької діяльності.

Питання

1. Автоматизація складання розрахункової частини бізнес-плану.

2. Структура розподіленої бази даних підприємницької діяльності.

3. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень з вибору напрямків підприємницької діяльності.

[15]

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Автоматизація розв’язання задач виробничого менеджменту й обліку та аудиту господарської діяльності підприємства на базі системи керування базою даних Visual FoxPro

Мета роботи — навчитися розробляти постановку задачі та алгоритм розв’язання та використовувати можливості СКБД Visual FoxPro для створення бази даних задач менеджменту, запитів до неї і звітів.

Послідовність виконання лабораторної роботи

1. Згідно з одержаним завданням розробити постановку задачі та алгоритм її розв’язання. Структура опису постановки задачі та алгоритму розв’язання задачі мають відповідати прикладу, наведеному у додатку 1.

2. Підготувати вміст файлів даних (таблиць у термінах Visual FoxPro) для заповнення бази даних. Дані таблиць мають відповідати одні одним таким чином, щоб значення полів, за якими таблиці будуть зв’язані між собою, у різних таблицях збігалися.

3. Засобами Visual FoxPro створити базу даних, структури записів таблиць, індекси, занести дані в таблиці та встановити відношення між таблицями.

4. Створити запит до бази даних. Структура запиту має відповідати структурі результатної машинограми по задачі. На базі запиту створити звіт.

5. Надрукувати вміст таблиць бази даних, запит і звіт.

6. Оформити звіт з лабораторної роботи, який має містити титульну сторінку, текст завдання, опис постановки задачі, алгоритм розв’язання, надрукований вміст таблиць бази даних (файлів даних), надруковані запит і звіт.

7. Захистити звіт з лабораторної роботи.

Інструкція по роботі з Visual FoxPro

1. Створення бази даних

Для створення бази даних слід вибрати команду меню File/New або натиснути екранну кнопку New на стандартній панелі інструментів.

У результаті відкриється вікно New, яке містить перемикачі типів файлів (Project, Database, Table, Query, Connection, View, Remote View, Form, Report, Label, Program, Class, Text file, Menu) та екранні кнопки New File (створення нового файла в режимі конструктора) та Wizard (робота з майстрами).

У вікні New слід активізувати перемикач типу файла Database, після чого натиснути екранну кнопку New File.

У результаті відкриється вікно Create.

У вікні Create слід занести у відповідні поля ім’я папки, де зберігатиметься база даних (поле Сохранить в:), ім’я бази даних; потім натиснути екранну кнопку Сохранить.

Після зазначених дій на екрані відкриється вікно конструктора бази даних Database Designer і з’явиться відповідна панель інструментів. На панелі інструментів Database Designer є кнопки:

New Table — створення нової таблиці;

Remove Table — вилучення таблиці;

Modify Table — модифікація таблиці;

Browse Table — вивід таблиці на екран у режимі Browse.

Для створення нової таблиці слід натиснути екранну кнопку New Table на панелі інструментів Database Designer.

На екрані відкриється вікно New Table, яке містить екранні кнопки Table Wizard, New Table, Cancel.

У вікні New Table слід натиснути кнопку New table.

Після цього на екрані відкриється вікно Create.

У вікні Create у відповідні поля слід ввести ім’я таблиці, папку; натиснути екранну кнопку Сохранить.

Відкриється діалогове вікно Table Designer. У версії Visual FoxPro 3.0 воно має вкладки Table та Index; у версії Visual FoxPro 5.0 — вкладки Fields, Indexes, Table. Вкладці Table версії VFP 3.0 відповідає вкладка Fields версії VFP 5.0.

У вікні Table Designer слід ввести структуру таблиці та індекси таблиці.

Вкладка Table призначена для введення опису структури таблиці. Сама вкладка Table має табличний вигляд і містить графи:

Name — графа для введення імен полів таблиці.

Type — графа для введення типів даних полів. Для введення типу даних використовується список, що розкривається. При натискуванні на кнопку зі стрілкою праворуч від поля список розкривається, показуючи допустимі значення. Основними типами Visual FoxPro є:

Character — символьний тип даних. Символьні поля можуть мати довжину від 1 до 254 символів. Вони складаються із символів: літер, цифр, пропусків і розділових знаків. Цей тип даних звичайно вибирають для назв, прізвищ, кодів об’єктів. Також цей тип даних доцільно призначати полям, які хоч і складаються тільки з цифр, але над якими не виконуватимуться розрахунки. Символьний тип даних указується за умовчання.

Numeric — числове поле фіксованої довжини. Максимальна довжина поля — 20 знаків; максимальна кількість знаків після коми — 19. У лабораторній роботі такий тип варто вибирати для числових полів, над якими будуть виконуватися розрахунки.

Float — числове поле з плаваючою точкою. Максимальна довжина — 20 знаків.

Date — поле для зберігання дати у вигляді РРРРММДД — чотири цифри на рік, дві на місяць і дві на день.

Date Time — поле для зберігання дати і часу. Додатково до дати зберігає час у вигляді ГГХХСС, де ГГ — години від 00 до 23, ХХ — хвилини, СС — секунди.

Double — числове поле з плаваючою точкою подвійної точності. Містить 18 розрядів у стислому вигляді.

Currency — поле для зберігання грошових сум. Може мати 4 знаки після коми.

Logical — логічне поле, в якому зберігається двійкова інформація у вигляді (.Т.) або (.F.) для запам’ятовування тих характеристик, в яких можливі два стани.

Memo — поля для зберігання довгих текстових рядків (понад 254 символи).

General — різновид memo-полів для зберігання OLE-об’єктів (наприклад, графіки).

Width — третя графа вкладки Table, у якій указується розмір поля у символах. Розмір символьного поля за умовчання — 10 символів, за допомогою лічильника його можна змінювати від 1 до 254. Кількість символів можна ввести і з клавіатури.

Decimal — указується кількість десятичних знаків після коми. Вводиться лише для полів числового типу.

Null — визначає, чи може поле мати значення Null (невизначене значення). Позначається натискуванням на кнопку, що знаходиться у даній графі.

У версії Visual FoxPro 5.0 вкладка Fields містить, крім зазначених, графу Index, яка дає можливість визначити поле як індексне.

Перехід між графами вкладки Table здійснюється за допомогою клавіші Tab або за допомогою клацання мишею.

Опис структури таблиці має стільки рядків, скільки полів має кожний запис таблиці. Кнопки у лівій частині вкладки Table слугують для змінювання порядку полів при виконанні перегляду таблиці.

Вкладка Index вікна Table Designer служить для введення інформації про індекси таблиці. Індекси таблиці у лабораторній роботі слугуватимуть для створення відношень між таблицями, тобто встановлення зв’язку між записами одної таблиці і записами іншої. Для кожної таблиці, що використовується в задачі, слід визначити, які поля або сукупності полів слугуватимуть для створення відношень між даною таблицею та іншими, і створити відповідні індекси. Наприклад, таблиця “Довідник поопераційних норм часу на виготовлення деталей” TRUD і таблиця “Довідник основних засобів” FOND можуть бути зв’язані за полем “код обладнання”.

Вкладка Index має табличний вигляд і містить такі поля:

Name — довільне ім’я індексу. Стрілки ліворуч від імені індексу визначають порядок індексації: — за зростанням значення індексу; ¯ — за убуванням.

Type — тип індексації. У Visual FoxPro використовуються такі типи індексації:

Regular — означає, що значення індексного виразу буде записане для кожного запису таблиці. Якщо значення виразу одне і те саме для декількох записів, в індексному файлі будуть зберігатися декілька покажчиків по одному на кожний запис. Значення типу індексації Regular присвоюється за умовчання.

Unique — такий індекс у разі повторювання значень індексного виразу у декількох записах буде містити тільки один покажчик — на запис, який зустрівся першим. При перегляді такої таблиці замість декількох записів з однаковими індексними виразами з’явиться лише перший з них.

Candidate — унікальний індекс, який містить покажчики на всі записи таблиці. При використанні такого індексу в таблиці забороняється повторювання записів з одним і тим самим значенням індексного виразу. Індекс Candidate однозначно визначає будь-який запис таблиці.

Primary — має такі ж властивості, що й Candidate, але має назву “первинного ключа” таблиці. Таблиця може мати декілька полів, кожне з яких однозначно визначає запис, але первинний ключ може бути тільки один. Решта є “кандидатами на роль первинного ключа”.

Expression — поле вкладки Index, в якому вводиться вираз для індексації. Індексний вираз може бути представлений одиночним полем (наприклад, KodMater) або комбінацією полів. Для задавання складного виразу можна скористатися конструктором виразів Expression Builder, який викликається натискуванням екранної кнопки праворуч від поля вводу Expression. Прості вирази можна набирати безпосередньо у полі Expression, наприклад, KodMater + + KodDetal.

Filter — поле для задавання умови фільтрації.

По закінченні введення опису структури таблиці та індексів слід натиснути екранну кнопку ОК.

Visual FoxPro видає запит на введення даних у таблицю “Input data records now?”.

У відповідь на запит слід вибрати “Yes” і ввести дані в таблицю.

Якщо після введення структури таблиці було натиснуто клавішу Enter, вікно Table Designer закриється без запиту на введення даних. У такому разі ввести інформацію можна, додаючи записи в таблицю у вікні Browse. Для цього слід двічі клацнути лівою кнопкою миші (далі — клацнути) на полі заголовка таблиці (або натиснути екранну кнопку Browse Table на панелі інструментів Database Designer), у результаті відкриється вікно перегляду таблиці. В меню слід вибирати команду Table/Append New Record або натискувати комбінацію клавіш Ctrl+Y для додавання порожнього запису в таблицю і заповнювати його.

Якщо є потреба внести зміни у структуру або індекси таблиці, на панелі інструментів Database Designer слід натиснути екранну кнопку Modify Table і у вікні Table Designer, що відкриється, внести необхідні зміни.

Після створення всіх таблиць слід створити відношення між таблицями. Для цього у вікні Database Designer слід прокрутити вікна кожної з таблиць униз так, щоб було видно список індексів. Далі можна захопити мишею ім’я індексу одної таблиці і перенести його на місце індексу, що відповідає йому за змістом, в іншій таблиці. Тип індексу в першій таблиці має бути Primary або Candidate. Визначити постійне відношення між двома індексами Regular або Unique неможливо. Створене відношення у вікні Database Designer має вигляд лінії, що з’єднує таблиці між собою.

Для вилучення непотрібного відношення слід виділити його, клацнувши на лінії відношення мишею, і натиснути клавішу Delete.

2. Створення запиту

Перед створенням запиту має бути відкрита база даних, що містить таблиці, до яких буде спрямований запит.

Вибрати команду меню File/New або натиснути екранну кнопку New на стандартній панелі інструментів.

У вікні New, що відкриється, активізувати перемикач типу файла Query, після чого натиснути екранну кнопку New File.

Відкриється вікно конструктора запитів Query Designer і вікно для додавання таблиць у запит Add Table or View.

У вікні Add Table or View вибрати таблиці бази даних, що братимуть участь у запиті. Якщо вікно Add Table or View закрилося до того, як усі таблиці були додані у запит, слід для його відкриття скористатися екранною кнопкою Add Table на панелі інструментів Query Designer.

Вікно Query Designer у версії VFP 3.0 містить вкладки Selection Criteria (Критерії вибору), Fields (Поля), Order By (Упорядкувати за), Group By (Групувати за). У версії VFP 5.0 замість вкладки Selection Criteria вікно містить вкладку Join (Зв’язки); крім того, додатково воно містить вкладку Miscellaneous (Змішаний), яка служить для зазначення кількості записів у запиті, заборони повторювань і т. ін.

Вкладка Selection Criteria призначена для введення критеріїв вибору записів таблиць у запит, наприклад: ім’я_ таблиці 1.поле Equal ім’я_таблиці 2.поле. Якщо у запит були вибрані таблиці, між якими існують відношення, то програма сама пропонує критерії вибору за встановленими зв’язками.

Для змінення критерію вибору слід двічі клацнути на екранній кнопці « поряд з критерієм. Для введення критерію слід натиснути екранну кнопку Add Join (Додати зв’язок) на панелі інструментів Query Designer. В обох випадках відкривається вікно Join Condition, яке дає змогу відредагувати умову зв’язку таблиць.

Вікно діалогу Join Condition містить списки полів таблиць, з яких можна вибрати поля, за допомогою котрих зв’язуються таблиці. Крім того, можна змінити критерій зв’язку. У VFP 3.0 зв’язки підтримують п’ять можливих критеріїв:

Equal — рівняння (рядки посимвольно порівнюються доти, поки один з них не скінчиться);

Like — входження. Visual FoxPro посимвольно порівнює рядок, що стоїть ліворуч, з рядком, що стоїть праворуч, поки він не скінчиться;

Exactly Like — фактичне рівняння, при якому спочатку короткий рядок доповнюється пробілами до довжини довшого рядка, а потім проводиться посимвольне порівнювання;

More Than — більше (для числових полів). Здійснюється вибір записів зі значенням більшим за тестове;

Less Than — менше (для числових полів). Здійснюється вибір записів зі значенням меншим за тестове.

У Visual FoxPro 5.0 підтримуються такі види зв’язків:

Inner Join — результатний набір містить тільки ті записи лівої таблиці, які за критерієм відповідають записам правої таблиці;

Left Join — результатний набір містить записи лівої таблиці й ті записи правої, які їм відповідають;

Right Join — результатний набір містить записи правої таблиці й ті записи лівої, що їм відповідають;

Full Join — результатний набір містить усі записи лівої та усі записи правої таблиць.

Вкладка Fields у вікні Query Designer призначена для вибору полів таблиць для включення у запит. Вона містить два списки Avaliable Fields (Досяжні поля) та Selected Fields (Вибрані поля). Початково всі поля з вибраних таблиць знаходяться у списку досяжних полів, а список вибраних полів порожній.

Для перенесення окремого поля зі списку досяжних у вкладці Fields слід двічі клацнути на ньому або спочатку виділити його, а потім натиснути екранну кнопку Add.

Поля у списку вибраних спочатку розташовані у такому порядку, в якому їх додавали. Для зміни порядку слід натискувати кнопку переносу ліворуч від кожного поля.

У полі Expression слід задати вираз для розрахунку результату, наприклад, prihod.kol * mater.cena і додати його у запит.

Додавання і вилучення полів здійснюється за допомогою екранних кнопок Add (Додати), Add All (Додати всі), Remove (Вилучити), Remove All (Вилучити всі).

У вкладці Order By можна задати послідовність упорядкування результатів запиту. Для цього потрібне поле (за яким має здійснюватись упорядкування) переносять зі списку Selected Output (Вибраний вивід) у список Ordering Criteria (Критерії упорядкування). Для перенесення та вилучення поля використовують кнопки Add і Remove.

Якщо у списку критеріїв упорядкування буде декілька полів, це означає, що записи у запиті будуть упорядковані спочатку за першим полем, а вже потім, при однакових значеннях у першому полі, — за другим і так далі.

Стрілка поряд з полем у списку критеріїв упорядкування вказує на порядок упорядкування: — за зростанням; ¯ — за убуванням. За умовчання встановлюється послідовність упорядкування за зростанням.

Для змінення послідовності упорядкування слід помітити поле у списку критеріїв і явно задати послідовність упорядкування за допомогою перемикача Ascending /Descending — За зростанням / За убуванням.

У вкладці Group By, коли є потреба, встановлюють порядок групування кількох записів запиту в один. Це робиться тоді, коли у декількох записах повторюється значення деякого поля, наприклад, коду обладнання, а в результаті потрібно одержати підсумок для кожного значення цього поля. В такому разі у запиті можна замість декількох записів виводити лише один. Для цього слід дане поле перенести зі списку Available Fields у список Group By Fields.

У разі групування записів за деяким полем слід вирішити, що робити з рештою полів запиту. За умовчання VFP виводить у результатній таблиці значення полів в останньому записі кожної групи. У противному випадку слід задати функції групування для цих полів.

Для задавання функцій групування записів слід перейти у вкладку Fields і натиснути кнопку зі стрілкою поряд із полем Functions/Expressions. При цьому буде виведений список функцій, що використовуються у разі групування записів.

Функціями групування записів є:

COUNT() — підрахувати кількість записів у групі;

SUM() — підсумувати значення числового поля в усіх записах групи;

AVG() — підрахувати середнє значення поля у групі;

MIN() — знайти мінімальне значення поля у групі;

MAX() — знайти максимальне значення поля у групі;

COUNT(DISTINCT) — підрахувати кількість відмінних записів у групі;

SUM(DISTINCT) — просумувати значення числового поля по відмінних записах групи;

AVG(DISTINCT) — підрахувати середнє значення поля по відмінних записах групи.

У полі Functions/Expressions вкладки Fields слід задати необхідні функції групування записів і додати їх у запис за допомогою кнопки Add. Функції групування можуть як вибиратися зі списку, так і формуватися користувачем за логікою розрахунків, наприклад, SUM(Table1.pole1*Table2.pole2).

Зберегти запит, натиснувши кнопку Save на стандартній панелі інструментів і задавши ім’я запиту у вікні Save As.

Для перегляду результатів поточного запиту слід натиснути кнопку Run (!) на стандартній панелі. Результати виводяться в режимі Browse.

Вивести запит на друк. Для цього вибрати команду Query/Query Destination; у вікні Query Destination вибрати вкладку Screen; у вкладці активізувати перемикач To Printer і натиснути OK. Для запуску на виконання натиснути екранну кнопку Run (!).

3. Створення звіту на базі запиту

Перед створенням звіту на базі запиту має бути відкритий запит, для якого буде створений звіт.

На панелі інструментів Query Designer натиснути екранну кнопку Query Destination.

У вікні Query Destination натиснути кнопку Report.

У вкладці Report для запуску майстра зі створення звітів натиснути екранну кнопку Report Wizard.

Використовуючи майстер звітів, створити звіт, у якому джерелом даних є результати запиту. У вікні Wizard Selection вибрати майстер Report Wizard. У вікні Report Wizard на першому кроці слід вибрати у звіт усі поля запиту. На другому кроці вибирають стиль звіту, на третьому — орієнтацію звіту і визначають, як будуть розміщуватися поля — у колонках чи у рядках. Четвертий крок може бути пропущений, а на п’ятому кроці зберігають звіт.

Надрукувати звіт. Для цього на панелі інструментів Query Designer натиснути екранну кнопку Query Destination; у вікні Query Destination натиснути кнопку Report. У вкладці Report активізувати перемикач To printer і натиснути ОК. На стандартній панелі інструментів натиснути екранну кнопку Run (!).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Розв’язання задач техніко-економічного планування на підприємстві з використанням програмного комплексу “Галактика”

Мета роботи: вивчити основи використання програмного комплексу “Галактика” для автоматизації задач виробничого менеджменту на підприємстві.

Послідовність виконання лабораторної роботи

1. Відповідно до одержаного від викладача завдання сформувати контрольний приклад розрахунку.

2. Ввести вхідні дані контрольного прикладу у базу даних, користуючись екранними формами модуля ТЕП програмного комплексу “Галактика”.

3. За допомогою процедур модуля ТЕП здійснити автоматизовані розрахунки і надрукувати звіти з розрахунків.

4. Оформити звіт з лабораторної роботи. Звіт містить титульну сторінку, зміст завдання, опис контрольного прикладу, короткий опис роботи з системою, надруковані звіти з розрахунків.

5. Захистити звіт.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Сформувати звіти: про структуру виробу, про склад виробу, про входимість об’єкта обліку, про поопераційний маршрут виготовлення виробу.

Склад вхідної інформації: одиниці виміру, групи об’єктів обліку, структурні підрозділи, професії, види робіт, технологічні операції, групи і види обладнання, каталог об’єктів обліку, системи оплати, тарифні ставки, норми трудовитрат (технологічний процес), матеріальні норми.

Завдання 2. Сформувати звіт про потребу у матеріалах на виріб.

Склад вхідної інформації: одиниці виміру, групи об’єктів обліку, структурні підрозділи, види робіт, технологічні операції, каталог об’єктів обліку, категорії відходів, ціни матеріалів і покупних комплектуючих виробів, технологічний процес, норми витрат матеріалів і застосовності деталей.

Завдання 3. Сформувати звіти: про поопераційний маршрут виготовлення виробу, про потребу у трудовитратах на виріб.

Завдання 4. Сформувати звіт про потребу у матеріалах на замовлення.

Завдання 5. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на замовлення.

Завдання 6. Сформувати звіти: список цін об’єктів обліку, про потребу у матеріалах на замовлення.

Завдання 7. Сформувати звіт про потребу у матеріалах на план випуску.

Завдання 8. Сформувати звіт про потребу у матеріалах на робочу виробничу програму.

Завдання 9. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на план випуску.

Завдання 10. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на робочу виробничу програму.

Завдання 11. Сформувати звіти: з плану виробництва; про потребу у матеріалах на план випуску.

Завдання 12. Сформувати звіт з робочої виробничої програми.

Склад вхідної інформації: одиниці виміру, групи об’єктів обліку, структурні підрозділи, каталог об’єктів обліку, технологічний процес, норми витрат матеріалів і застосовності деталей, план випуску, настройка системи.

Завдання 13. Сформувати звіт з калькуляції собівартості виробу.

Склад вхідної інформації: одиниці виміру, статті калькуляції, групи об’єктів обліку, структурні підрозділи, професії, види робіт, технологічні операції, групи і види обладнання, каталог об’єктів обліку, категорії відходів, ціни матеріалів і покупних комплектуючих виробів, системи оплати, тарифні ставки, норми трудовитрат (технологічний процес), норми витрат матеріалів і застосовності деталей, настройка кошторисів витрат, настройка системи.

Завдання 14. Сформувати звіт — зведену відомість калькуляції собівартості на плановий обсяг випуску виробів.

Завдання 15. Сформувати звіт — зведення витрат на обсяг виробництва за статтями калькуляції.

Завдання 16. Сформувати звіт — зведення витрат на обсяг виробництва за елементами витрат.

Завдання 17. Сформувати звіт — зведення витрат на обсяг виробництва за статтями калькуляції та елементами витрат.

Інструкція по роботі з модулем ТЕП програмного комплексу “Галактика”

1. Загальна характеристика

Модуль техніко-економічного планування на підприємстві (ТЕП) призначений для автоматизації розрахунків при формуванні планів випуску продукції і виробничої програми, оцінки матеріальних і трудових потреб на виробництво. Додатково модуль уможливлює розрахунок нормативних витрат на виробництво, калькуляції собівартості і ціни виробів, що випускаються.

Головними функціями модуля ТЕП є:

ведення нормативно-довідкової інформації;

планування виробництва;

розрахунок собівартості.

Кожна з цих функцій складається з процедур введення інформації, розрахункових функцій і процедур-запитів до бази даних з метою одержання вихідної інформації у різноманітних часових, структурних і номенклатурних розрізах. База даних модуля ТЕП входить до складу інтегрованої бази даних комплексу “Галактика”.

Крім названих, модуль включає сервісні функції по роботі з текстовим редактором, калькулятором, драйверами монітора та принтера.

2. Структура меню

Меню найвищого рівня модуля ТЕП наведене на рис. 1.

Пункт меню ≡ містить загальні сервісні функції системи.

Рис. 1. Структура меню найвищого рівня

Пункт меню Справочники призначений для початкового введення змісту довідників і допоміжних таблиць і для подальшого їх поповнення та коректування. Структура пункту меню Справочники подана на рис. 2.

Рис. 2. Структура меню Справочники

Пункт меню Нормативы призначений для введення і редагування необхідних каталогів і нормативів. Структура відповідних меню нижчих рівнів наведена на рис. 3.

Рис. 3. Структура меню Нормативы

Пункт меню Объекты учета дає доступ до вікна введення даних у каталог об’єктів обліку. Об’єктами обліку в термінах “Галактики” є матеріальні цінності та предмети виробництва будь-якого типу.

Пункт меню Цены дає доступ до інтерфейсу введення та редагування планово-облікових цін, забезпечує розрахунок планово-облікових і середніх відпускних цін й одержання звіту про ціни об’єктів обліку.

Пункт меню Технологический процесс забезпечує доступ до інтерфейсу введення даних про технологічні процеси виготовлення виробів та норми трудових витрат для операцій технологічного процесу.

Пункт меню Материальные нормы забезпечує можливість введення норм витрат матеріалів і застосовності деталей на вироби, напівфабрикати, складальні одиниці та інші об’єкти обліку власного виробництва.

Пункт меню Запросы дає можливість одержати звіти щодо структури і складу об’єктів обліку, поопераційного маршруту, матеріальних і трудових потреб на виріб на основі інформації, що зберігається у базі даних.

Пункти меню Служебные функции і Настройка параметров системы призначені для налаштовування параметрів модуля ТЕП та їх змінення в процесі роботи.

Пункт головного меню Планирование забезпечує виконання розрахунків з планування товарного випуску продукції підприємства і відповідно до підходів щодо планування поділяється на три гілки: Производственные заказы, План выпуска, Рабочая производственная программа. Кожна з них дає змогу визначити склад плану, провести розрахунки, визначити матеріальні та трудові витрати, сформувати звіти. Структура меню Планирование наведена на рис. 4.

Рис. 4. Структура меню Планирование

Пункт головного меню Себестоимость призначений для здійснення розрахунків витрат на виробництво, собівартості і ціни продукції, складання калькуляцій по цехах та підприємству. Структура меню Себестоимость наведена на рис. 5.

Пункти Накладные расходы і Установка параметров статей забезпечують введення даних і налаштування модуля для проведення розрахунків витрат, собівартості та цін виробів. Решта пунктів забезпечують проведення розрахунків та одержання звітів.

Рис. 5. Структура меню Себестоимость

| Оглавление|

2.2. плани практичних занять

Содержание