Інформаційні системи в менеджменті - Навчальний посібник (Гордієнко І. В.)

3.4. собівартість

Розрахунок собівартості в модулі ТЕП означає розрахунок нормативних витрат на виробництво. Нормативні витрати означають, що для їх розрахунку використовувалися технологічно обгрунтовані норми витрат матеріалів, заданий технологічний процес, планово-облікові ціни матеріалів і тарифні ставки оплати праці.

Модуль розраховує собівартість обсягу виробництва (витрати на обсяг випуску) і собівартість окремих виробів (калькуляції). Собівартість обсягу виробництва включає прямі витрати на весь обсяг виробництва за місяць плюс накладні витрати по підприємству. Собівартість виробу — це калькуляція витрат на виробництво одиниці виробу, яка включає прямі матеріальні й трудові витрати на виготовлення виробу та розподілені на нього накладні витрати цехів і підприємства.

Усі розрахунки, що стосуються оцінки витрат, у системі виконуються на місяць. Витрати на виробництво розраховуються в розрізі цехів, статей калькуляції та економічних елементів витрат. Калькуляція собівартості виробу розраховується по цехах і статтях калькуляції.

Передбачаються два режими розрахунку собівартості: з розрахунком собівартості запасів напівфабрикатів на початок місяця і без урахування собівартості запасів (чиста собівартість звітного періоду). Передбачається, що всі запаси напівфабрикатів, наявні на початок місяця, повністю використовуються у виробництві протягом цього місяця.

Нормативні витрати на виробництво можуть розраховуватись або на плановий, або на фактичний обсяг випуску. Отже, перш ніж розраховувати витрати на виробництво, слід розрахувати або ввести його обсяг.

Проценти включення накладних витрат у собівартість виробів можуть або розраховуватися при розрахунку витрат на обсяг виробництва, або задаватися директивно, наприклад, за результатами минулого періоду.

Розрахунок собівартості обсягу виробництва здійснюється у такій послідовності:

1. Формується масив об’єктів виробництва, який містить перелік виробів, складальних одиниць та їх кількість.

2. Розраховуються прямі витрати на обсяг виробництва. Спочатку розраховуються матеріальні та трудові витрати. У складі матеріальних витрат можуть визначатися транспортні витрати як процент від вартості матеріалів. Від суми матеріальних витрат віднімається вартість зворотних відходів. Далі розраховуються вторинні статті собівартості, тобто ті статті, що належать до прямих витрат і розраховуються як процентні частки від первинних (додаткова зарплата, відрахування на соцстрах). У результаті формується масив прямих витрат, розподілених по цехах, статтях калькуляції та елементах витрат.

3. Розраховуються накладні витрати на випуск за місяць. Для цього визначаються суми витрат за кошторисами по кожному цеху. Кожний кошторис у системі має прив’язку до певної комплексної статті калькуляції. Кожна стаття в кошторисі, крім того, прив’язана до певного елемента витрат. Це дає змогу просумувати накладні витрати в розрізі цехів, статей калькуляції та елементів витрат.

4. Здійснюється розподіл накладних витрат допоміжних цехів по цехах основного виробництва. Пропорції розподілу задаються при формуванні кошторисів накладних витрат для допоміжних цехів. Витрати допоміжних цехів на послуги невиробничим службам підприємства списуються на статтю загальногосподарських витрат.

Зведення витрат по підприємству на обсяг виробництва за місяць у розрізі цехів, статей калькуляції та елементів витрат записується у спеціальну таблицю бази даних.

5. На останньому кроці можуть розраховуватися ставки включення накладних витрат у собівартість виробів по кожному цеху основного виробництва. При цьому для кожної комплексної статті визначається процентне відношення її до тієї статті (або суми статей) прямих витрат, котрі є для неї базою розподілу.

Розрахунок калькуляції собівартості виробу проводиться у такій послідовності:

1. Розраховуються суми прямих матеріальних і трудових витрат на виріб.

2. По кожному цеху розраховуються значення вторинних статей калькуляції у процентах від статей прямих витрат. Результати обох кроків розміщаються в спеціальну таблицю бази даних як калькуляція собівартості виробу в розрізі цехів.

3. Для кожної статті підсумовуються значення по цехах і розраховується калькуляція собівартості виробу в цілому по підприємству. Вона розміщується в окрему таблицю бази даних.

 

3.4.1. Настроювання кошторисів витрат

Для комплексних статей калькуляції необхідно розробляти кошториси накладних витрат. Для їх налаштування служить пункт меню Себестоимость/Накладные расходы/Настройка смет расходов, який відкриває на екрані вікно вибору Список смет расходов. У ньому слід вибрати один з наявних кошторисів або ввести новий за допомогою клавіші F7. У результаті відкривається інтерфейс Смета расходов, який має анкетно-табличну форму і складається з двох частин. У верхню частину вводяться найменування і характеристики кошторису; у нижню — перелік статей витрат, який надалі копіюється в кошторис при його формуванні на конкретний період. Нижче наводиться призначення основних полів інтерфейсу.

Название — назва поточного кошторису.

Формируется по ... на ... — кошторис може формуватися або по цехах, або по підприємству в цілому на місяць, квартал або рік. Допустимі значення поля (по предприятию, по цехам, а також на месяц, на квартал, на год) можуть змінюватися клавішею F3.

Комплексная статья калькуляции — найменування комплексної статті калькуляції, для розрахунку якої формується даний кошторис. Вибирається з класифікатора статей.

№ п/п — порядковий номер статті. Формується автоматично при введенні нового запису.

Наименование статьи расходов — найменування статті витрат у кошторисі. Вводиться з клавіатури. Не слід плутати статті калькуляції собівартості і статті витрат у кошторисі. Кошторис у цілому розраховує значення одної з комплексних статей калькуляції собівартості.

Элемент затрат — назва елемента витрат, до якого належить стаття. Вибирається з переліку допустимих значень за допомогою клавіші F3. Стаття витрат також може бути комплексною, тобто включати витрати, які належать до різних елементів витрат. У такому разі вона розшифровується за елементами при введенні конкретного кошторису на період. Для таких статей у цьому полі вводять значення Комплексная статья.

При потребі статті витрат можуть бути налаштовані на план рахунків. Для цього служить екранна кнопка Настройка статей рас­ходов на план счетов. Методика налаштування аналогічна до описаної у розділі 3.1.2.

Результати налаштування можуть бути відображені у звіті, який формується при натисненні екранної кнопки Отчет о настройке.

 

3.4.2. Прив’язка кошторисів витрат до цехів

Кошториси витрат, які при налаштуванні були визначені як такі, що формуються по цехах, необхідно прив’язати до конкретних цехів. Тобто для таких кошторисів слід ввести перелік цехів, для яких вони формуються. Кошториси, що формуються по підприємству, прив’язати до цехів неможливо.

Для проведення цих дій слід скористатися пунктом меню Себестоимость/Накладные расходы/Привязка смет к цехам, який відкриває вікно Списки смет расходов по цехам и отнесенных к ним цехов. Вікно складається з двох панелей. У верхній панелі наводиться перелік назв кошторисів витрат, які формуються по цехах. З нього за допомогою курсора вибирається потрібний кошторис, після чого натискують комбінацію клавіш Alt+¯ і переходять до нижньої панелі. Сюди слід ввести перелік цехів, по яких формується кошторис, вибираючи коди і назви цехів зі списку (клавіша F7). Вилучення цехів з переліку виконується за допомогою клавіші F8.

 

3.4.3. Кошториси витрат

Для введення кошторису витрат на деякий період служить пункт меню Себестоимость/Накладные расходы/Сметы расходов. Він відкриває на екрані вікно вибору, в якому слід вибрати: кошторис (один із кошторисів, введених при налаштуванні); вид кошторису — плановий чи фактичний; цех, для якого формується кошторис (якщо кошторис формується по цехах); період, на який формується кошторис. Після одержання цих даних модуль відкриває інтерфейс кошторису, наприклад, Плановая смета расходов по цеху на квартал. Інтерфейс складається з двох панелей: верхня містить назву кошторису та його атрибути, нижня — статті витрат та суми по статтях витрат. Нижня панель крім інформаційної виконує також функцію вибору статті витрат для редагування. Редагування виконується в спеціальному вікні, яке має різний вигляд для звичайних статей витрат і для комплексних статей і містить назву кошторису, назву підрозділу, період, порядковий номер і назву статті, суму по статті, а також назву елемента витрат для звичайних статей або перелік назв елементів витрат і відповідних сум витрат для комплексних статей.

Інтерфейс кошторису витрат містить екранну кнопку Отчеты, яка дає можливість вивести кошторис витрат на екран і на друк.

Для цехів допоміжного виробництва необхідно розподіляти витрати по цехах основного виробництва. Для введення пропорцій розподілу в інтерфейсі Плановая смета расходов по цеху на квартал для цехів допоміжного виробництва використовується екранна кнопка Распределение, яка відкриває вікно редагування Распределение сметы расходов цеха вспомогательного производства. Вікно складається з двох панелей. Верхня панель є довідковою і містить назву кошторису, назву цеху, період і назву бази розподілу. Нижня панель має табличну форму і включає стовпці: Название подразделения та Значение. У стовпець Название подразделения назви заносяться шляхом вибору із списку за допомогою клавіші F3. У поле Значение з клавіатури заносяться обсяги робіт по кожному цеху відповідно до бази розподілу.

 

3.4.4. Параметри розрахунку статей

Для тих статей калькуляції, які розраховуються в процентах від первинної статті (наприклад, основної зарплати) або від суми деяких інших статей, необхідно вводити процентні ставки розрахунку статей калькуляції. Для цього призначений пункт меню Себестоимость/Установка параметров статей, який після вибору варіанта задавання процентних ставок відкриває на екрані вікно Список значений параметров расчета в ... г. Вікно вміщує такі поля:

Год — поле у заголовку інтерфейсу — рік, на який вводяться проценти розрахунку. Вводиться автоматично на основі настройки (пункт меню Нормативы/Служебные функции/Установка года и месяца).

Статья калькуляции — найменування статті калькуляції, для розрахунку якої задається процент. Вибирається з класифікатора статей при вході в інтерфейс.

Номенклатурный разрез — поле без імені, в якому вказується вибраний номенклатурний розріз. Можливі варіанти поширення процентної ставки — на всю номенклатуру виробів, на групу виробів, на окремий виріб.

Структурный разрез — поле без імені, в якому вказується вибраний цех, на який розповсюджується процентна ставка для розрахунку вибраної статті калькуляції, або підприємство в цілому.

Вариант расчета статьи калькуляции — видається для довідки. Вказується в класифікаторі статей.

Процентная ставка — проценти розрахунку статті калькуляції по місяцях. Поділяється на три графи (три види ставок): планова, нормативна, фактична.

Плановая — використовується для розрахунку планових калькуляцій собівартості виробів. Для комплексних статей ця ставка розраховується модулем, коли відомі плановий обсяг випуску і планові кошториси накладних витрат.

Нормативная — розраховується в системі, коли відомі фактичний обсяг випуску за місяць і фактичні кошториси накладних витрат.

Фактическая — розраховується у модулі “Розрахунок фактичних витрат” за даними файла проводок.

Для таких статей, як “Відрахування на соцстрах” і “Додаткова зарплата”, проценти для всіх видів ставок здебільшого однакові і можуть бути введені одразу на весь рік.

Для комплексних статей калькуляції, що відображають включення накладних витрат у собівартість продуктів виробництва, ці ставки мають розраховуватися щомісячно за результатами виробництва.

Абсолютная сумма — абсолютне вартісне значення статті, яке при розрахунку калькуляцій буде перенесене у калькуляцію собівартості кожного виробу, на який поширюється дана установка. Якщо задається абсолютне значення, то воно вважається більш пріоритетним, ніж значення процентних ставок, задані у цьому рядку таблиці, й останні ігноруються.

Пункт меню Себестоимость/Установка параметров статей/ Контроль параметров дає змогу сформувати звіт щодо всіх встановлених параметрів розрахунку статей калькуляції.

 

3.4.5. Собівартість виробів

Для заповнення таблиці нормативної калькуляції собівартості виробів на місяць слід вибрати пункт меню Себестоимость/Себе­стоимость изделий, після чого на екрані відкривається вікно вибору місяця, потім вікно вибору об’єкта обліку. Після вибору об’єкта обліку відкривається інтерфейс Список значений статей калькуляции себестоимости изделия, який має дві панелі. Верхня панель містить довідкову інформацію про об’єкт обліку, нижня — список статей калькуляції. До складу інтерфейсу входять поля:

Тип объекта учета — тип вибраного об’єкта обліку;

Название изделия — назва об’єкта обліку. Може змінюватись при натискуванні клавіш Page Up i Page Down;

Единица измерения — основна одиниця виміру виробу;

Цех-изготовитель — найменування кінцевого цеху-виготовлю­вача виробу;

Дата расчета — дата поточного значення статей калькуляції.

Нижня панель у табличній формі містить найменування статей та їх значення. Статті калькуляції розташовані відповідно до номерів, які відповідають системним номерам статей у класифікаторі статей калькуляції. Значення статей доступні для редагування і можуть бути введені або змінені з клавіатури.

У верхній панелі інтерфейсу знаходиться екранна кнопка Функции, яка відкриває меню з такими пунктами:

Параметры расчета — формує звіт про діючі у вибраному місяці для поточного виробу процентні ставки розрахунку статей калькуляції собівартості цього виробу;

Расчет калькуляции — розрахунок статті калькуляції собівартості поточного виробу. При цьому перелічуються калькуляції собівартості всіх деталей і складальних одиниць, що входять у цей виріб на всіх рівнях входження.