Тема 4. банкІвська експертиза І оцІнка доцІльностІ та ефективностІ кредитування ІнвестицІйних проектІв

4.1. Методичні вказівки щодо вивчення теми

Вивчення теми необхідно розпочати з комплексу питань стосовно експертизи банком документів обґрунтування інвестицій позичальника, яка залежить від виду та форми інвестиційного проекту [4, с. 60—63].

Предметом такої експертизи мають бути:

зведені документи: виконані інвестиційні або інноваційні проекти, техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), бізнес-плани, розрахунки економічної ефективності, інші документи обґрунтування інвестиційної діяльності;

первинні документи, які використовуються для складання зазначених зведених документів: кошториси, калькуляції, довідки, висновки тощо;

окремі документи обґрунтування інвестицій.

Експертизу цих документів повинен здійснювати в банку відділ експертизи інвестиційних проектів, а за відсутності такого — експерт консалтингової компанії на контрактній основі. Експертиза документів обґрунтування інвестицій складається з поперед­ньої, технічної, юридичної та економічної (див. табл. 4.1).

Результати цих експертиз можуть оформлятися окремими актами або входити у вигляді розділів в один загальний (зведений) акт експертизи даного документа обґрунтування інвестицій. Вони використовуються для прийняття відповідних рішень учасниками інвестиційної угоди, а також є основою для проведення більш поглибленого техніко-економічного аналізу та дослідження інвестиційної діяльності і для вдосконалення методів обґрунтування вкладання капіталу [3, с. 202—205].

Друге питання теми — процедура експертизи банком інвестиційного проекту, яка складається з двох етапів: попереднього та поглибленого аналізу проекту. Експертиза банком інвестиційного проекту є найважливішою стадією роботи над інвестиційним проектом, бо складається з оцінки інвестиційного проекту, фінансового стану підприємства, його платоспроможності, визначення ризиків інвестування і має на меті надання достатньої аналітичної інформації про проект інвесторам для прийняття вива­женого рішення.

Попередній розгляд та аналіз інвестиційного проекту. Його метою є визначення джерела фінансування з внесенням проекту до інформаційної бази даних інвестиційних проектів. Замовник звертається в банк до відділу експертизи інвестицій з пропозицією про розгляд можливості залучення інвестицій та пакетом документів: лист-заява, скорочений бізнес-план або ТЕО інвестиційного проекту, анкета замовника на отримання інвестиції (див. [4, с. 230—238]). Відділ експертизи інвестицій проводить попередні переговори із замовником з метою отримання додаткової інформації про фінансовий стан та діяльність підприємства. На підставі отриманих документів та проведених співбесід визначається відповідність зазначеного проекту вимогам інвестора та банку.

Поглиблений аналіз інвестиційного проекту. Основним зав­данням проведення поглибленої експертизи інвестиційного проекту та оцінки фінансового стану замовника є визначення потенційної можливості реалізації проекту за рахунок коштів банку та спроможності позичальника раціонально розпорядитися залученими інвестиційними коштами з метою отримання очікуваного результату.

Експертиза інвестиційного проекту здійснюється після надання позичальником повного пакета документів, у тому числі розширеного бізнес-плану, а також отримання відділом експертизи інвестицій додаткової інформації з незалежних джерел [1, с. 352—356; 3, с. 205—213].

На підставі експертизи визначається остаточна відповідність зазначеного проекту вимогам інвестора та банку. За результатами експертизи інвестиційних проектів банк, зацікавлений у цьому проекті, приймає одне з наступних рішень:

кредитування для проекту може бути надане;

кредитування може бути надане після виконання певних умов;

кредитування не може бути надане, але до розгляду питання можна згодом повернутися;

кредитування не може бути надане.

У разі прийняття банком позитивного рішення про надання коштів відділ експертизи інвестицій надсилає замовнику письмове повідомлення та погоджує графік оформлення відповідних документів.

У разі незадовільного результату експертизи інвестиційного проекту замовник одержує від відділу експертизи інвестицій обґрунтовану програму дій на майбутнє.

Таблиця 4.1

ВИДИ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ ОБҐРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Основою експертизи інвестиційного проекту є його фінансово-економічна оцінка, тому далі слід звернути увагу на методику, яка включає в себе:

аналіз фінансового стану підприємства протягом 3-х останніх років;

аналіз фінансового стану підприємства в період реалізації інвестиційного проекту;

аналіз беззбитковості виробництва основних видів продукції;

прогноз прибутків та грошових потоків у процесі реалізації інвестиційного проекту;

оцінку ефективності інвестиційного проекту.

Основним елементом техніко-економічної експертизи є оцінка ефективності інвестицій, яку необхідно проводити за такими принципами:

оцінка капіталу, що інвестується, базується на основі показника грошового потоку (cash flow), який формується за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту;

обов’язкове приведення до справжньої вартості як інвестованого капіталу, так і суми грошового потоку. Приведення здійснюється диференційовано по кожному етапу подальшого інвестування;

вибір диференційованої ставки відсотка в процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів;

варіація форм ставки відсотка, що використовується для дисконтування, здійснюється залежно від мети оцінки. Для розрахунку різних показників ефективності інвестицій як ставки відсот­ка, яка вибирається для дисконтування, можуть бути використані: середньозважена вартість капіталу; середня депозитна чи кредитна ставка; індивідуальна норма прибутковості; рівень ризику та ліквідності інвестицій тощо [5, с. 197—198].

Детальний аналіз ефективності інвестиційного проекту повинен залежати від масштабності проекту та від суми кредиту, необхідного для фінансування інвестицій.

Виходячи з цього, основними критеріями відбору проектів до кредитування повинні бути такі кількісні та якісні показники (див. табл. 4.2).

У наступному питанні слід звернути увагу на розрахунок показників ефективності реальних інвестиційних проектів.

Таблиця 4.2

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Залежно від основних принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів комерційними банками використовується низка методів. Основним з них є розрахунок чистого приведеного доходу (NPV), який визначається як величина, одержана шляхом дисконтування різниці між усіма річними відпливами та припливами реальних грошей, які накопичуються протягом усього життя проекту.

Оскільки приплив грошових коштів розглядається протягом певного часу, то його дисконтування має здійснюватися за певної відсоткової ставки i, яка часто вибирається на рівні ціни авансованого капіталу або на рівні середньозваженої вартості капіталу (WACC). Зокрема, остання може бути визначена як рівень дохідності, якого має сягати інвестиційний проект, щоб можна було забезпечити одержання всіма інвесторами доходу, аналогічного тому, який їм забезпечували б інші об’єкти інвестування з подібним ступенем ризику. Середньозважена вартість капіталу є відносною величиною, тому вона виражена у відсотках та розраховується як середня величина з необхідної прибутковості за різними джерелами фінансування, а питомою вагою кожного показника є частка кожного джерела фінансування інвестицій.

,           (4.1)

де ri — необхідна дохідність (норма прибутку) з капіталу, одержаного з і-го джерела; di — частка капіталу (інвестиційних ресурсів), одержаного з і-го джерела.

Приклад 4.1. Визначити ціну капіталу за даними табл. 4.3.

Таблиця 4.3

WACC = 0,028 · 0,152 + 0,89 · 0,121 + 0,421 · 0,165 + 0,403 ´ ´ 0,195 +0,059 · 0,186 = 0,1740 (17,4 \%).

Оскільки всі витрати підприємства з виплати доходу всім влас­никам залучених інвестованих коштів до загальної суми інвестованих коштів становить 17,4 \%, то це означає, що підприємство може приймати інвестиційне рішення, очікувана рентабельність якого не нижче цього показника. Отже, показник WACC може вибиратися як ставка дисконту при розрахунку чистого приведеного потоку (NPV), який визначається за такою формулою:

,       (4.2)

де P1, P2, Pk ,....., Pn — річні грошові надходження протягом n років; IC — стартові інвестиції; і — ставка дисконту; PV = =  — загальна сума дисконтованих надходжень за проектом.

У разі, коли NPV > 0, проект варто приймати до реалізації; якщо NPV < 0, проект варто відхилити, бо він збитковий; NPV = = 0 — проект не прибутковий і не збитковий.

Розглянемо приклад з використанням цього методу для оцінки інвестиційного проекту.

Приклад 4.2. Підприємство розглядає інвестиційний проект — придбання технологічної лінії. Вартість лінії 15 млн грн, строк експлуатації — 5 років, знос на обладнання вираховується за методом прямолінійної амортизації, тобто 20 \% на рік, виручка від реалізації продукції по роках прогнозується в таких обсягах (без ПДВ), тис. грн: 10 200; 11 100; 12 300; 12 000; 9000. Поточні витрати становлять у перший рік — 5100 тис. грн і в наступні щоріч­но збільшуються на 4 \%. Ставка податку на прибуток становить 30 \%, а ціна авансованого капіталу — 14 \%.

Визначити чистий приведений дохід за проектом.

Спочатку розрахуємо вихідні дані за проектом.

NPV = 4470 · 1,14–1 + 4957,2 · 1,14–2 + 5648,66 · 1,14–3 + + 5284,24 · 1,14–4 + 3023,59 · 1,14–5 – 15000 = 898,0 тис. грн.

Оскільки NPV = 898,0 тис. грн > 0, то проект є прибутковим.

Далі розглянемо наступний метод оцінки інвестиційного проекту — метод визначення індексу рентабельності інвестицій (PI), він є продовженням попереднього. Однак, на відміну від показника NPV, показник PI — це відносна величина, яка визначається за такою формулою:

.           (4.3)

Таблиця 4.4

(тис. грн)

Якщо PI = 1, то це означає, що дохідність інвестицій точно відповідає нормативу рентабельності. Якщо PI > 1, то проект прибутковий, і навпаки, якщо PI < 1 — проект збитковий.

Скориставшись даними прикладу 4.2, визначимо індекс рентабельності для даного проекту:

PI = 15 898 : 15 000 = 1,06 (106,0 \%).

Отже, PI > 1 — проект прибутковий.

Наступний метод — визначення внутрішньої норми дохідності (IRR) інвестицій, що є одним з найважливіших для комерційних банків. Показник, що характеризує відносний рівень витрат (відсотки за позичковий капітал, плата за залучений акціонерний капітал та ін.), називається ціною за використаний (авансований) капітал (СС). У разі фінансування проекту з різних джерел цей показник визначається за формулою середньої арифметичної зваженої. Щоб забезпечити дохід від інвестованих коштів або відшкодувати їх, необхідно, щоб чиста поточна вартість була біль­шою або дорівнювала нулю.

Для цього треба підібрати таку відсоткову ставку для дисконтування грошового потоку, яка б забезпечувала вирази: NPV > 0 або NPV = 0. Така ставка (бар’єрний коефіцієнт) повинна відображати очікуваний середній рівень позичкового відсотка на фінансовому ринку з урахуванням фактора ризику.

Тому під внутрішньою нормою дохідності розуміють ставку дисконту, використання якої б забезпечило рівність поточної вар­тості очікуваних грошових відпливів та поточної вартості очікуваних грошових припливів.

Показник внутрішньої норми дохідності IRR характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути в процесі реалізації інвестиційного проекту.

Наприклад, для реалізації інвестиційного проекту одержана банківська позичка, значення IRR показує верхню межу допустимого рівня банківського відсотка, перевищення якого робить проект збитковим.

Таким чином, інвестор або банк повинні порівняти значення IRR з ціною залучених фінансових ресурсів СС:

якщо IRR > СС, то проект варто реалізовувати;

IRR < СС — проект варто відхилити;

IRR = СС — проект ні прибутковий, ні збитковий.

Практичне застосування цього методу зводиться до того, що в процесі аналізу відсотків за позичковий капітал вибирається два значення ставки дисконту і1 < і2 таким чином, щоб в інтервалі (і1, і2) функція NPV =  f(і) змінювала своє значення з «+» на «–» або навпаки. Таким чином, використовують формулу:

          (4.4)

Приклад 4.3. За інвестиційним проектом вартістю 20 млн грн передбачаються грошові надходження р1 = 6 млн грн, р2 = 8 млн грн, р3 = 14 млн грн. За якою ставкою проситиме інвестор у банка кредит, щоб витрати окупилися протягом трьох років, якщо середня кредитна ставка на ринку позичкових капіталів становить 18 \%.

Спочатку виберемо два значення відсоткової ставки для коефіцієнта дисконтування в межах 18 \% — і1 =15 \%, і2 =20 \%. Потім визначимо значення NPV15 та NPV20 за допомогою розрахунків у табл. 4.5.

Таблиця 4.5

(млн грн)

За даними розрахунків NPV15 та NPV20 визначимо IRR.

IRR = 15 + 0,4714 : [0,4714 – (–1,3432)] · (20 – 15) = 16,3 \%.

Таким чином 16,3 \% — це верхня межа відсоткової ставки, за якою фірма може окупити кредит для фінансування інвестиційного проекту. Для одержання прибутку фірма має брати кредит за ставкою менше 16,3 \%.

Останній метод, який часто використовується банками для оцінки ефективності інвестиційного проекту, — це метод визначення строку окупності інвестицій.

Якщо не враховувати фактор часу, то показник строку окупності інвестицій можна визначити за такою формулою:

ny = IC : Pс ,  (4.5)

де ny — спрощений показник строку окупності; IC — розмір інвестицій; Pс — щорічний середній чистий прибуток.

Таким чином, строк окупності інвестицій — це тривалість часу, протягом якого недисконтовані прогнозні надходження грошових коштів перевищують недисконтовану суму інвестицій, тобто це кількість років, необхідних для відшкодування інвестицій.

Приклад 4.4. За даними прикладу 4.3 визначити строк окупності інвестицій.

Спочатку визначимо середній щорічний дохід за проектом:

Рс = (6 + 8 + 14) : 3 = 9,3 млн грн.

А строк окупності інвестицій становитиме:

ny = 20 : 9,3 = 2,15 року (2 роки та 54 дні).

Для більш точного визначення строку окупності інвестицій використовують метод, який включає в себе ітеративний пошук року, на якому грошові надходження будуть покривати вкладені кошти.

Для визначення складемо таблицю.

Таблиця 4.6

З таблиці видно, що інвестиції окупляться на третьому році. Але щоб знайти конкретний час, потрібно зробити такі розрахунки:

1. Визначимо, скільки коштів необхідно одержати на третьому році, щоб проект окупився:

20 – (6 +8) = 6 млн грн.

2. Визначимо, за який період на третьому році ми одержимо необхідні 6 млн грн. Для цього складемо пропорцію і розв’яжемо її.

14 млн грн — 12 місяців;

6 млн грн — х місяців;

х = (6 · 12) : 14;

х = 5,14 місяця.

Таким чином, строк окупності становитиме 2 роки та 5,14 місяця, або 2 роки та 155 днів, що на 100 днів більше, ніж у першому розрахунку. Отже, інвестори на практиці частіше використовують другий спосіб знаходження строку окупності інвестицій.

Крім спрощеного строку окупності інвестицій визначають також і дисконтований nok (PP), під яким розуміють тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій:

РР = п, за якого å[Pk : (1 + i)n] = IC.         (4.6)

Порядок знаходження дисконтованого строку аналогічний знаходженню спрощеного.

Приклад 4.5. Інвестиційний проект характеризується таким потоком платежів, які відносяться до кінця року (див. табл. 4.7). Ставка відсотка, прийнята для дисконтування: і = 10 \%. Визначити строк окупності інвестиційного проекту.

Таблиця 4.7

(млн грн)

Розв’язок.

30 – (9,052 + 10,65) = 10,298 млн грн,

10,38 млн грн — 12 місяців,

10,298 млн грн — х місяців,

х = (12 · 10,298) : 10,38,

х = 11,9 місяця.

Таким чином, дисконтований строк окупності інвестицій становить 2 роки та 11,9 місяця.

Останнім питанням теми має бути оцінка інвестиційного проекту в умовах невизначеності. Основними причинами для невизначеності є інфляція, зміни в технології, хибна одиниця проектної потужності, порушення строків будівництва тощо. Проблема невизначеності посилюється також порушенням часових строків на виконання кожної фази проекту. Тому комерційні банки мають визначити вплив інфляції на оцінку інвестицій, оцінити результати аналізу чутливості проекту, аналізу беззбитковості та аналізу еквівалента певності.

Рішення про проведення такої оцінки приймається банком лише в тому разі, якщо існують серйозні сумніви відносно життєдіяльності інвестиційного проекту, який буде профінансовано за рахунок кредиту.

Вплив інфляції на оцінку інвестицій. Інфляція — це загальне підвищення цін. Коли зростає інфляція, реальна вартість сподіваних грошових потоків падає [2, с. 71—75; 5, с. 148—150]. Якщо інвестор не врахує ризик інфляції, то NPV або IRR можуть бути штучно завищені. Таким чином, у процесі аналізу інвестиційного проекту варто врахувати інфляцію, коригуючи або грошові потоки за проектом, або ставку дисконту. Розглянемо це на прикладі.

Приклад 4.6. Оцінити інвестиційний проект, який має такі параметри: стартові інвестиції — 8000 тис. грн; період реалізації — 3 роки; грошовий потік по роках (тис. грн): 4000; 4000; 5000; необхідна ставка дохідності (без урахування інфляції) — 18 \%; середньорічний індекс інфляції — 10 \%.

Спочатку визначимо оцінку проекту без урахування та з урахуванням інфляції. Розрахунок показників ефективності проекту без урахування інфляції наведено в табл. 4.8.

Для визначення оцінки ефективності проекту з урахування інфляції необхідно: або скоригувати грошові потоки на середньоріч­ний індекс інфляції, а потім на ставку дисконту; або визначити

Таблиця 4.8

ставку дисконту, яка б враховувала індекс інфляції (див. формулу (4.7)), і потім скоригувати грошові потоки за новою ставкою, яка враховує індекс інфляції.

Ri = (1 + R) · (1 + і) – 1,        (4.7)

де Ri — ставка дисконту (коефіцієнт) з урахуванням інфляції; R — ставка дисконту (коефіцієнт) без урахування інфляції; і — середньорічний індекс інфляції (коефіцієнт).

За даними нашого прикладу визначимо дисконтну ставку з урахуванням інфляції:

Ri = (1 + 0,18) · (1 + 0,1) – 1 = 0,298 (29,8 \%).

Розрахунок оцінки проекту з урахуванням інфляції подано в табл. 4.9.

Таблиця 4.9

Як видно з табл. 4.8, без урахування інфляції проект доцільно прийняти, бо NPV = 1305,7 тис. грн. Однак розрахунок, проведений з урахуванням інфляції за двома варіантами, показує, що проект вар­то відхилити, бо NPV від’ємне і становить – 258 тис. грн.

Аналіз чутливості проекту. За допомогою цього аналізу можна показати, як змінюється чистий прибуток або прибутковість інвестицій за різних значень заданих змінних (питомої продажної ціни, питомих витрат, обсягу продажів та ін.). Аналіз чутливості повинен прийматися вже на етапі планування проекту, коли приймаються рішення, які стосуються основних факторів проекту.

Аналіз беззбитковості. Мета цього аналізу — визначити точки рівноваги, в яких надходження від продажів дорівнюють витратам на продану продукцію. Коли обсяг продажів нижче цієї точки, то фірма несе збитки, а на точці, де надходження рівні витратам, — фірма веде справи беззбитково [2, с. 75—79; 5, с. 220—235].

Аналіз беззбитковості служить для порівняння використання запланованої потужності з обсягом виробництва, нижче якого фір­ма має збитки. Точку беззбитковості можна визначити в показниках фізичних одиниць виробленої продукції або рівня використання виробничої потужності, за якої надходження від продажів та витрати виробництва рівні. Надходження від продажів у точці беззбитковості є вартістю беззбиткових продажів, а ціна одиниці продукції в цій точці є беззбитковою продажною ціною.

Перед тим як вирахувати величини беззбитковості, необхідно перевірити наявність таких умов та допущень:

витрати виробництва та маркетингу є функцією обсягу виробництва або продажів;

обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів;

постійні експлуатаційні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва;

змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва, і, таким чином, повні витрати виробництва також змінюються пропорційно до його обсягу;

продажні ціни на продукт або продуктовий комплекс для всіх рівнів випуску не змінюються з часом, тому загальна вартість продажів є лінійною функцією від продажних цін та кількості проданої продукції;

величина беззбитковості визначається для одного продукту, а у разі різної номенклатури її структура, тобто відношення між виробленою кількістю, повинна залишатися постійною.

Математично беззбиткове виробництво визначається так: кількість одиниць продукції V, яку необхідно виробити та продати, щоб повністю покрити річні постійні витрати Cf за даної продажної ціни одиниці продукції Ps та змінних питомих витратах Cv, або:

(Ps – Cv ) · V = Cf ,   (4.8)

V = Cf : (Ps – Cv),     (4.9)

де Ps — ціна одиниці продукції; Cv — змінні витрати на одиницю продукції; V — кількість одиниць випущеної продукції; Cf — річні постійні витрати.

Приклад 4.7. Компанія виготовляє продукт А. Величина постійних витрат — 220 тис. грн для даного виробництва. Максимально можливий обсяг випуску продукції становить 1000 одиниць. Одиниця продукції реалізується за ціною 820 грн, змінні витрати становлять 270 грн на одиницю продукції. Таким чином за формулою (4.9):

V = 220 000 : (820 – 270) = 400 одиниць продукції.

Отже, при випуску 400 одиниць виробів А підприємство не має збитків, але і не має прибутків.

У процесі реалізації концепції беззбитковості можна помітити, що будь-яка зміна виручки від реалізації продукції та послуг знач­но впливає на зміну прибутку. Це явище називається ефектом виробничого левереджа (або операційного важеля).

Розглянемо це на прикладі.

Приклад 4.8. Підприємство випускає продукцію А. В першому році змінні витрати становили 20 000 грн., а постійні — 2500 грн.

Загальні витрати становлять 20 000 + 2500 = 22 500 грн. Вируч­ка від реалізації продукції — 30 000 грн. Таким чином, прибуток за перший рік становитиме 30 000 — 22 500 = 7500 грн.

На другому році внаслідок збільшення продукції на 15 \% одночасно виросли на таку саму величину змінні витрати та обсяг реалізації.

У такому випадку змінні витрати становитимуть 20 000 × 1,15 = = 23 000 грн, а виручка 30 000 · 1,15 = 34 500 грн. При незмінності постійних витрат загальні витрати становитимуть 23 000 + 2500 = = 25 500 грн, а прибуток — 34 500 – 25 500 = 9000 грн. Порівнявши прибуток у другому та першому році, отримаємо 9000 : 7500 = = 1,2 (120 \%). Тобто при збільшенні реалізації продукції на 15 \% спостерігається зростання обсягу прибутку на 20 \% — це і є результат впливу операційного (виробничого) важеля.

Для виконання практичних розрахунків залежності зміни прибутку від зміни обсягів реалізації пропонується така формула:

С = (Ps · V – Ззм) : Пв = (Зпос + Пв) : Пв ,           (4.10)

де С — сила впливу виробничого важеля; Ps — ціна одиниці продукції; V — кількість одиниць реалізованої продукції; Ps · V — обсяг реалізації в грошовому еквіваленті; Ззм — загальна величина змінних витрат; Зпос — загальна величина постійних витрат; Пв — валовий прибуток.

Для нашого випадку сила впливу виробничого важеля в першому році була такою: С = (2500 + 7500) : 7500 = 1,3333. Ця величина означає, що зі збільшенням виручки від реалізації, припустимо, на 15 \% (у нашому випадку) прибуток зростає на 1,3333 × 0,15 = 20 \%.

Аналіз еквівалента певності. Ідея цього аналізу полягає у тому, щоб розподілити грошовий потік на безпечну та ризиковану частини. Грошові потоки переводяться в безпечні (певні), потім дисконтуються за безпечною ставкою. Наприклад, у США ставка за державними облігаціями уряду вважається безпечною і, як правило, береться за основу.

Вирахування еквівалентів певності проводиться в такій послідовності:

визначаються сподівані грошові потоки від проекту;

визначається фактор еквівалента певності або відсоток сподіваного грошового потоку, що є певним;

вираховуються певні грошові потоки: величину сподіваних грошових потоків перемножують на фактор еквівалента певності;

визначається теперішня вартість проекту шляхом дисконтування певних грошових потоків на безпечну дисконтну ставку;

визначається чиста теперішня вартість проекту: від чистої теперішньої вартості безпечних грошових потоків віднімають початкові інвестиції;

якщо значення NPV дорівнює нулю або позитивне, проект можна ухвалити, і навпаки, проект не можна ухвалити, якщо значення NPV негативне.

Розглянемо це на прикладі.

Приклад 4.9. Компанія вирахувала, що протягом наступних п’яти років щорічно матиме відповідно такі грошові потоки (дол. США): 7000, 6000, 5000, 4000, 3000. Фактори еквівалента певності за ті ж самі періоди відповідно будуть такими: 95 \%, 80 \%, 70 \%, 60 \%, 40 \%. Початкові інвестиції в проект 11 000 дол. США. Безпечна ставка (дохідність облігацій уряду США) — 10 \%. Визначити, чи проект прийнятний, застосувавши метод еквівалента певності.

Розв’язок. Спочатку слід виділити безпечні грошові потоки зі сподіваних грошових потоків. Це можна зробити, помноживши сподівані грошові потоки на фактор еквівалента певності (див. табл. 4.10).

Таблиця 4.10

Отримавши безпечні грошові потоки, дисконтуємо їх за безпечною ставкою 10 \% і отримуємо теперішню вартість безпечних грошових потоків (див. табл. 4.11).

Таблиця 4.11

Далі, скориставшись формулою (4.2) визначимо:

NPV = 15 631 – 11 000 = 4631 дол. США .

Якщо NPV позитивне, то це означає, що проект прийнятний і його варто схвалити.

4.2. План семінарського заняття

1. Експертиза банком документів обґрунтування інвестицій позичальника.

2. Експертиза банком інвестиційного проекту.

3. Фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту.

4. Розрахунок показників ефективності реальних інвестиційних проектів.

5. Оцінка інвестиційного проекту в умовах невизначеності.

4.3. Контрольні запитання

Охарактеризуйте процедуру оцінки інвестиційного проекту банком.

Назвіть види експертиз документів обґрунтування інвестицій.

Визначте основні завдання відділу банку з експертизи інвестицій.

Що таке процедура експертизи інвестиційного проекту?

Що включає в себе попередній розгляд та аналіз інвестиційного проекту?

Назвіть основні критерії оцінки діяльності замовника при інвестиційному кредитуванні.

Що включає в себе поглиблений аналіз інвестиційного проекту?

Які складові включає в себе фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту?

За якими принципами слід проводити фінансово-економічну оцінку інвестиційного проекту?

За якими критеріями банки формують інформаційні масиви інвестиційних проектів?

Які чинники має врахувати банк під час фінансово-економічної оцінки інвестиційного проекту?

Назвіть основні критерії та показники, за якими визначається ефективність інвестиційного проекту.

Що таке середньозважена вартість капіталу та як вона визначається?

Що таке чистий приведений дохід, індекс рентабельності інвестицій та як вони визначаються?

Охарактеризуйте зміст внутрішньої норми дохідності інвестицій.

Як визначається строк окупності інвестицій?

Чому оцінка банком інвестиційного проекту в умовах невизначеності є обов’язковою?

Що таке аналіз чутливості інвестиційного проекту?

Що таке аналіз беззбитковості і як він проводиться на практиці?

Що таке виробничий левередж (операційний важіль) та як він визначається?

Що таке аналіз еквівалента певності і як він проводиться на практиці?

4.4. Термінологічний словник основних понять (категорій)

Аналіз беззбитковості — аналіз, коли визначаються точки рів­новаги, в яких надходження від продажів дорівнюють витратам на продану продукцію.

Аналіз еквівалента певності — аналіз, за якого грошовий потік від інвестиційного проекту поділяється на безпечну та ризиковану частини.

Аналіз чутливості проекту — аналіз, за допомогою якого можна показати, як змінюється чистий прибуток або прибутковість інвестицій за різних значень заданих змінних (питомої продажної ціни, питомих витрат, обсягу продажів та ін.).

Внутрішня норма дохідності (IRR) — ставка дисконту, використання якої забезпечило б рівність поточної вартості очікуваних грошових відпливів та поточної вартості очікуваних грошових припливів від реалізації інвестиційного проекту.

Ефект виробничого левереджу (або операційного важеля) — явище, за якого зміна виручки від реалізації продукції та послуг значно впливає на зміну прибутку.

Індекс рентабельності інвестицій (PI) — відносна величина, яка характеризує дохідність інвестицій.

Середньозважена вартість капіталу (WACC) — рівень дохідності, який повинен приносити інвестиційний проект, щоб можна було забезпечити одержання всіма інвесторами доходу, аналогічного тому, який їм забезпечували б інші об’єкти інвестування з подібним ступенем ризику.

Строк окупності інвестицій — тривалість часу, протягом якого недисконтовані (дисконтовані) прогнозні надходження грошових коштів перевищують недисконтовану (дисконтовану) суму інвестицій, тобто це число років, необхідних для відшкодування інвестицій.

Точка беззбитковості — показник у фізичних одиницях виробленої продукції, або рівень використання виробничої потужності, за якого надходження від продажів та витрати виробництва рівні.

Чистий приведений дохід (NPV) — величина, одержана шляхом дисконтування різниці між усіма річними відпливами та припливами реальних грошей, які накопичуються протягом усього життя проекту.

4.5. Навчальні завдання

Теми рефератів

Експертиза банком документів обґрунтування інвестицій.

Методи оцінки інвестиційного проекту, які використовуються при банківському інвестиційному кредитуванні.

Оцінка банком інвестиційного проекту в умовах невизначеності.

Питання для дискусії

1. Які вимоги ставить банк до якості бізнес-плану та інших документів при інвестиційному кредитуванні?

2. Який показник строку окупності інвестицій (дисконтований чи недисконтований) варто використовувати банком під час оцін­ки інвестицій?

3. За якими критеріями має вибиратися ставка дисконту під час оцінки інвестицій при банківському інвестиційному кредитуванні?

4. Як впливатиме інфляція на оцінку інвестицій при банківському інвестиційному кредитуванні?

4.6. Запитання та завдання для перевірки знань

Тести

1. Як називається дисконтна ставка, за якою майбутня вартість грошового потоку має бути приведена до теперішньої вар­тості інвестованих коштів:

а) внутрішньою нормою дохідності;

б) дисконтною ставкою проекту;

в) середньою депозитною ставкою;

г) нормою дохідності інвестицій з урахуванням рівня інфляції, ризику та ліквідності?

2. Як визначається вплив основних статей витрат та змін обсягів продажів на потік грошових коштів та прибутковість проекту:

а)         аналізом сценаріїв;

б)         аналізом чутливості реагування;

в)         методом імітаційного моделювання (метод Монте-Карло);

г)         β-аналізом?

3. Величина грошового потоку за реальними інвестиціями визначається як:

а)         сума валового прибутку та амортизаційних відрахувань від вартості матеріальних активів фірми;

б)         різниця між теперішньою вартістю грошових потоків і розміром прибутку, який виплачується інвестору;

в)         розмір доходу, який планує одержати інвестор;

г)         сума чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.

4. Відсотки за довгострокові позички в грошовому потоці відносяться до:

а) грошового відпливу за  операційною діяльністю;

б) грошового відпливу за фінансовою діяльністю;

в) грошового припливу за фінансовою діяльністю;

г) грошового відпливу за інвестиційною діяльністю.

5. Період окупності інвестицій характеризує:

а) ступінь покриття поточних зобов’язань за рахунок поточних активів;

б) рівень дохідності інвестицій;

в) термін, за який інвестиції повністю окупаються;

г) правильні відповіді а, в;

д) усі відповіді неправильні.

6. Дисконтна ставка, за якою майбутня вартість грошового потоку має бути приведена до теперішньої вартості інвестованих коштів, називається:

а) внутрішньою нормою дохідності;

б) дисконтною ставкою проекту;

в) рівнем дохідності інвестицій;

г) середньою депозитною ставкою;

д) нормою дохідності інвестицій з урахуванням рівня інфляції, ризику та ліквідності.

7. Реальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діючого устаткування та податків називається:

а) початковими інвестиціями;

б) грошовим потоком;

в) зведеними витратами;

г) питомими капітальними витратами.

8. Чистий приведений дохід визначається як:

а) сума інвестованих коштів і приведеного до майбутньої вартості грошового потоку;

б) різниця між приведеним до теперішньої вартості грошовим потоком і сумою інвестованих коштів;

в) різниця між сумою інвестованих коштів та приведеним до теперішньої вартості грошовим потоком;

г) різниця між отриманим доходом і сумою інвестованих коштів.

9. Інвестиційний проект є економічно ефективним, якщо індекс дохідності інвестицій (РІ):

а) дорівнює 0;

б) більше 0, але менше 1;

в) дорівнює 1;

г) більше 1.

Задачі

1. Визначити ціну інвестиційного капіталу за даними таблиці.

2. Підприємство розглядає інвестиційний проект: реконструкція підприємства. Вартість — 17 млн грн, строк реалізації — 4 роки, знос на обладнання за проектом вартістю 9 млн грн вираховується за методом прямолінійної амортизації, тобто 20 \% на рік, виручка від реалізації продукції по роках прогнозується в таких обсягах (без ПДВ), тис. грн: 11 200; 11 000; 12 000; 13 000; 10 000. Поточні витрати становлять у перший рік — 4900 тис. грн і в наступні щорічно збільшуються на 3 \%. Ставка податку на прибуток становить 30 \%, а ціна авансованого капіталу — 16 \%. Визначити чистий приведений дохід за проектом та індекс рентабельності інвестицій.

3. Інвестиційний проект характеризується таким потоком платежів, які відносяться до кінця року: стартові інвестиції — 10 000 тис. грн; грошовий потік по роках (тис. грн): 5000; 4000; 4000; ставка відсотка, прийнята для дисконтування, — і = 10 \%. Визначити дисконтований та недисконтований строк окупності інвестиційного проекту.

4. За інвестиційним проектом вартістю 22 млн грн передбачаються грошові надходження р1 = 7 млн грн, р2 = 9 млн грн, р3 = 13 млн грн. За якою ставкою проситиме інвестор у банку кредит, щоб витрати окупилися протягом трьох років, якщо середня кредитна ставка на ринку позичкових капіталів становить 17 \%?

5. Оцінити інвестиційний проект, який має такі параметри: стартові інвестиції — 9000 тис. грн; період реалізації — 3 роки; грошовий потік по роках (тис. грн): 6000; 5000; 4000; необхідна ставка дохідності (без урахування інфляції) — 18 \%; середньорічний індекс інфляції — 10 \%.

6. Компанія виготовляє продукт А. Величина постійних витрат — 240 тис. грн для даного виробництва. Максимально можливий обсяг випуску продукції становить 3000 одиниць. Одиниця продукції реалізується за ціною 930 грн, змінні витрати становлять 340 грн на одиницю продукції. Визначити математично та графічно точку беззбитковості.

7. Підприємство випускає продукцію А. У першому році змінні витрати становили 30 000 грн, а постійні — 3500 грн. Виручка від реалізації продукції становила 40 000 грн. На другому році внаслідок збільшення продукції на 17 \% одночасно виросли на таку саму величину змінні витрати та обсяг реалізації. Визначити силу впливу виробничого важеля.

8. Компанія вирахувала, що протягом наступних п’яти років щорічно матиме відповідно такі грошові потоки (дол. США): 6000, 5000, 4000, 4000, 3000. Фактори еквівалента певності за ті самі періоди відповідно будуть такими: 90 \%, 85 \%, 75 \%, 60 \%, 40 \%. Початкові інвестиції в проект — 12 000 дол. США. Безпечна ставка — 11 \%. Визначити, чи проект прийнятний, застосувавши метод еквівалента певності.

4.7. Література

Беренс В., Хавранек П. М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. — М.: Экономика, 1995. — 527 с.

Мелкумов Я. А. Организация и финансирование инвестиций: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 248 с.

Москвин В. А. Кредитование инвестиционных проектов: Рекомендации для предприятий и коммерческих банков. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 240 с.

Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 271 с.

Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учеб. пособие. — К.: Абсолют-В, Эльга, 1999. — 304 с.