Стратегія підприємства - Підручник (Саєнко М. Г.)

9.1. сутність та призначення функціональних стратегій

 

Функціональні стратегії – це забезпечуючі стра- тегії, що визначають стратегічну орієнтацію функціо- нальних напрямків – підсистем управління підприєм- ством (маркетингу, виробництва, фінансів, науково- дослідного сектору, управління персоналом, екологіч- ної і соціальної сфер) і забезпечують досягнення їх цілей, а також керованість процесом виконання корпо- ративної та конкурентної стратегій, приймаючи при цьому відчутну участь у розробці і коригуванні остан- ніх.

 

Тобто, функціональні стратегії мають узгоджуватись і працювати  на  корпоративну  та  конкурентну  стратегії.  У свою чергу корпоративна і конкурентна стратегії повинні спиратися на функціональні, без врахування аналітичних даних і можливостей яких, розробити повноцінну і, головне, придатну для реалізації загальну чи бізнесову стратегію не- можливо.

Відповідальність за розробку функціональних стратегій лежить на керівниках і головних спеціалістах відповідних функціональних служб.

 

Таким чином, призначенням функціональних стратегій є забезпечення розробки і досягнення довгострокових цілей кожною функціональною службою в руслі корпоративної і конкурентної стратегій підприємства, будучи при цьому:

 

а) одним із елементів системи формування корпоративної і конкурентної стратегій;

 

283

б)  суб’єктами  реалізації  цих  основних  декомпонованих стратегій підприємства.

**

Функціональні стратегії не ідентиферентні, а становлять систему. Тобто вони взаємодіють між собою. Але основопо- ложною серед них в ринковій економіці є маркетингова стратегія. Вона дає стратегічні установки всім іншим функ- ціональним стратегіям при відповідних змінах ринкового середовища (рис. 9.1).

 

Виробнича стратегія

 

 

Фінансова стратегія

 

 

Маркетин

-гова стратегія

Стратегія

НДНКР

 

 

Екологічна     Соціальна

 

Стратегія управління персоналом

 

Рис. 9.1. Система функціональних стратегій підприємства

 

Специфічні чинники

 

Кожна  функціональна  служба  (функція  управління)  має свої специфічні і найбільш загальні характеристики по яких їх розрізняють:

а) мета;

б) інформаційна база;

в) методи прийняття, оформлення і доведення рішень;

г) кадри певної кваліфікації;

 

284

д) спеціальна технічна база і обладнання;

е) специфіка планування;

є) організація діяльності і управління;

ж) мотивація діяльності і контроль.

Ці характеристики безумовно є одночасно специфічними чинниками, що впливають на розробку тієї чи іншої функціо- нальної стратегії.

 

Загальні чинники

 

Крім того, функціональні стратегії розробляються з ураху-

ванням наступних загальних чинників:

9 змісту діяльності підприємства;

9 взаємозв’язку  змісту  та  напрямку  впливу  конкретної

служби на досягнення місії та конкретних цілей підприємства в цілому;

9 характеру впливу виконання робіт кожною службою на

розвиток чи занепад підприємства в цілому;

9 меж функціональних служб та сфер інтересів, що пере-

хрещуються;

9 сильних і слабких сторін в діяльності окремих функці-

ональних служб, у їх взаємодії;

9 наявності  вузько  специфічних  інтересів  і підходів  та

конфлікту інтересів у розв’язанні загальних проблем підпри-

ємства;

9 збалансованості інтересів підприємства і функціональ-

них служб, між напрямками розвитку фірми в цілому і компе- тенцією фахівців, які є виконавцями окремих функцій, їх про- фесіоналізмом, етичними нормами, підприємницьким духом тощо.

Функціональні стратегії інколи називають субстратегіями.

 

Елементи функціональної стратегії

 

До структури функціональної стратегії входять наступні елементи:

285

а) цілі даної функціональної служби узгоджені по вертика- лі і горизонталі, тобто з цілями підприємства та інших функ- ціональних підрозділів;

б) характеристика існуючих і потенційних умов середови-

ща діяльності служби;

в) параметри корпоративної і конкурентних стратегій, які має забезпечувати служба;

г) основні напрямки їх розв’язання, тобто, напрямки діяль-

ності служби за різних сценаріїв розвитку подій;

д) послідовність і      взаємо узгодженість розв’язання зав-

дань;

е) перелік основних заходів по забезпеченню цілей і зав-

дань.

 

286