9.1. сутність та призначення функціональних стратегій
Функціональні стратегії – це забезпечуючі стра- тегії, що визначають стратегічну орієнтацію функціо- нальних напрямків – підсистем управління підприєм- ством (маркетингу, виробництва, фінансів, науково- дослідного сектору, управління персоналом, екологіч- ної і соціальної сфер) і забезпечують досягнення їх цілей, а також керованість процесом виконання корпо- ративної та конкурентної стратегій, приймаючи при цьому відчутну участь у розробці і коригуванні остан- ніх.
Тобто, функціональні стратегії мають узгоджуватись і працювати на корпоративну та конкурентну стратегії. У свою чергу корпоративна і конкурентна стратегії повинні спиратися на функціональні, без врахування аналітичних даних і можливостей яких, розробити повноцінну і, головне, придатну для реалізації загальну чи бізнесову стратегію не- можливо. Відповідальність за розробку функціональних стратегій лежить на керівниках і головних спеціалістах відповідних функціональних служб.
Таким чином, призначенням функціональних стратегій є забезпечення розробки і досягнення довгострокових цілей кожною функціональною службою в руслі корпоративної і конкурентної стратегій підприємства, будучи при цьому:
а) одним із елементів системи формування корпоративної і конкурентної стратегій;
283 б) суб’єктами реалізації цих основних декомпонованих стратегій підприємства. ** Функціональні стратегії не ідентиферентні, а становлять систему. Тобто вони взаємодіють між собою. Але основопо- ложною серед них в ринковій економіці є маркетингова стратегія. Вона дає стратегічні установки всім іншим функ- ціональним стратегіям при відповідних змінах ринкового середовища (рис. 9.1).
Виробнича стратегія
Фінансова стратегія
Маркетин -гова стратегія
Стратегія НДНКР
Екологічна Соціальна
Стратегія управління персоналом
Рис. 9.1. Система функціональних стратегій підприємства
Специфічні чинники
Кожна функціональна служба (функція управління) має свої специфічні і найбільш загальні характеристики по яких їх розрізняють: а) мета; б) інформаційна база; в) методи прийняття, оформлення і доведення рішень; г) кадри певної кваліфікації;
284 д) спеціальна технічна база і обладнання; е) специфіка планування; є) організація діяльності і управління; ж) мотивація діяльності і контроль. Ці характеристики безумовно є одночасно специфічними чинниками, що впливають на розробку тієї чи іншої функціо- нальної стратегії.
Загальні чинники
Крім того, функціональні стратегії розробляються з ураху- ванням наступних загальних чинників: 9 змісту діяльності підприємства; 9 взаємозв’язку змісту та напрямку впливу конкретної служби на досягнення місії та конкретних цілей підприємства в цілому; 9 характеру впливу виконання робіт кожною службою на розвиток чи занепад підприємства в цілому; 9 меж функціональних служб та сфер інтересів, що пере- хрещуються; 9 сильних і слабких сторін в діяльності окремих функці- ональних служб, у їх взаємодії; 9 наявності вузько специфічних інтересів і підходів та конфлікту інтересів у розв’язанні загальних проблем підпри- ємства; 9 збалансованості інтересів підприємства і функціональ- них служб, між напрямками розвитку фірми в цілому і компе- тенцією фахівців, які є виконавцями окремих функцій, їх про- фесіоналізмом, етичними нормами, підприємницьким духом тощо. Функціональні стратегії інколи називають субстратегіями.
Елементи функціональної стратегії
До структури функціональної стратегії входять наступні елементи: 285 а) цілі даної функціональної служби узгоджені по вертика- лі і горизонталі, тобто з цілями підприємства та інших функ- ціональних підрозділів; б) характеристика існуючих і потенційних умов середови- ща діяльності служби; в) параметри корпоративної і конкурентних стратегій, які має забезпечувати служба; г) основні напрямки їх розв’язання, тобто, напрямки діяль- ності служби за різних сценаріїв розвитку подій; д) послідовність і взаємо узгодженість розв’язання зав- дань; е) перелік основних заходів по забезпеченню цілей і зав- дань.
286 |
| Оглавление| |