2.2. діагностика і прогноз макросередовища

В умовах командно-адміністративної економічної системи,

коли ресурси виділялись за рознарядкою «згори»,  звідти ж

«спускались» основні показники виробництва і плани поставок, вивчати зовнішнє середовище не було потреби. До речі, в умовах державної власності на ресурси і вироблену продукцію, навіть аналіз внутрішнього середовища нерідко проводився формально.

Із впровадженням в Україні змішаної економічної системи, без діагностики і врахування динаміки впливу зовнішнього середовища навіть сильні внутрішні сторони підприємства можуть  не   реалізуватися.  Адже  в   умовах   ринку   власне фактори   зовнішнього   середовища   визначають   переважно успіх підприємства та, на жаль, вони найменше залежать від нього. В зовнішньому середовищі знаходяться ресурси. Там же перебувають клієнти і формується певна економічна атмосфера бізнесу.

Крім цього, зовнішнє середовище підприємства характеризується наступними особливостями:

¾ складністю  (факторів  безліч,  до  того  ж  вони перебувають в різних комбінаціях);

¾  взаємозв’язком і взаємообумовленістю факторів (зміна

одного із них може викликати лавину змін інших);

¾  невизначеністю    (стратегічні    рішення          приймають     в

умовах   неповноти   інформації   про   зовнішнє   середовище:

повну здобути неможливо);

¾  багатоваріантністю розвитку середовища (дуже важко

спрогнозувати дію його факторів в стратегічному періоді);

40

¾  динамізмом           і           мінливістю     (зміни в          зовнішньому

середовищі     відбуваються достатньо       динамічно,     з наростаючою швидкістю).

Тому-то діагностика і прогнозування зовнішнього середо- вища повинна посідати центральне місце у формуванні стра- тегії підприємства. Цього потрібно невідкладно і серйозно вчитися українським спеціалістам, причому, як кажуть, на ходу.

Особливо це стосується макросередовища. По-перше, в недалекому минулому на нього мало хто зважав. Отже, будь- який досвід його аналізу відсутній. По-друге, воно анітрохи не залежить від зусиль підприємства; до нього слід адаптуватися. По-третє, його значний вплив на підприємство незаперечний.

Ні для кого не є секретом, що головною причиною жалюгідного становища українських підприємств стали грубі макроекономічні  прорахунки,  повільне  і  неефективне освоєння методів та інструментів державного регулювання економіки, а на місцях – невміння враховувати дію макросередовища, його факторів і параметрів.

У світовій економічній науці аналіз основних факторів макросередовища називають  PEST-аналізом (від абревіатури назв основних елементів цього середовища: P – political and legal  environment  (політико-правове  середовище);  Е  – economie environment (економічне середовище); S – sociocultural environment (соціокультурне середовище); T – technological environment (технологічне середовище).

Зважаючи на реалії, елементи макросередовища, що діють на підприємство як фактори, слід конкретизувати. Отже, предметом діагностики і прогнозування макросередовища мають стати його наступні елементи-фактори та їх складові:

Елементи-фактори макросередовища, що діагностуються і прогнозуються:

41

1. Стан економіки країни. Серед факторів даного елементу макросередовища найбільш відчутний вплив на підприємство можуть справляти: а) обсяги ВНП, ВВП, національного доходу на душу населення; б) фаза економічного циклу;          в) рівень зайнятості ресурсів, безробіття; г) рівень інфляції;           д) участь у зовнішньоекономічній діяльності; е) рівень тінізації національної економіки; є) стан сукупного попиту та ін.

2.  Політико-правові  відносини.  Фактори:  а) економічна система; б) форми власності, розподілу і перерозподілу  ВВП;  в)  політична  система;  г)  законодавча база, ефективність законів і підзаконних актів у галузі економіки; д) рівень лібералізації економічного життя; е) політична стабільність тощо.

3.  Ефективність  державного  регулювання економіки. Фактори: а) уміле поєднання механізмів ринкового саморегулювання економіки з важелями її державного регулювання;     б) фіскальна політика держави, податкова система, стан держбюджету, стан державного боргу; в) монетарна  (грошово-кредитна)  політика  держави, регулювання грошової маси в обігу банківською системою, доступність кредитів, резерви і процентні ставки банків, обмінні курси, платіжний баланс країни; г) антиінфляційна політика; д) антициклічна політика; е) зовнішньоекономічна політика держави; є) контроль за дотриманням законів; ж) уміле обмежене застосування адміністративних регуляторів економіки (дозволів, заборон, обмежень, норм).

4. Розвиток НТП. Фактори: а) розвиток освіти і науки; б) рівень інновацій; в) технологічний рівень; г) технічний рівень економіки.

5. Соціальний розвиток. Фактори: а) рівень доходів населення; б) рівень поляризації населення в доходах; в) соціальний захист вразливих верств суспільства (безробітних, дітей, інвалідів, пенсіонерів, студентів, тощо); г) встановлення певних  соціальних  параметрів:  межі  бідності,  мінімальних

42

обсягів  зарплати, пенсій,  стипендій, допомог; д)  індексація доходів; е) рівень умов праці і техніки безпеки тощо.

6. Розвиток культури, ціннісні орієнтації в суспільстві. Фактори: а) рівень освіченості та професійної підготовки населення; б) розвиток всіх складових культури; в) ціннісні орієнтації населення, традиції, менталітет.

7. Природні умови, екологія. Фактори: а) запаси і використання природних ресурсів: вугілля, нафти, газу, руди, лісів, водних ресурсів тощо; б) клімат і ґрунти; в) екологічні вимоги щодо захисту повітря, ґрунту і води від забруднення внаслідок економічної діяльності.

8. Демографія. Фактори: а) чисельність і склад населення;   б) розподіл населення по території; в) рівень народжуваності, смертності і природний приріст; г) середня тривалість життя  і  середній  вік  працюючих; д) співвідношення чоловіків і жінок; е) демографічне навантаження; є) механічний рух населення, міграції.

9. Дієвість профспілок. Фактори: а) соціальне партнерство профспілок з роботодавцями і владою; б) рівень профспілкових вимог щодо рівня і умов зайнятості; в) вимоги профспілок щодо умов і захисту праці; г) робота профспілок з оздоровлення працюючих і їх сімей.

10. Міжнародне становище. Фактори: а) наявність військових конфліктів; б) рівень діяльності міжнародних організацій з врегулювання міжнародний політичних і економічних зносин; в) рівень діяльності зовнішньоекономічних відомств і вищих органів влади країни з врегулювання зовнішньоекономічної діяльності.

11. Форс-мажорні обставини. Йдеться про фактори випадку, при-родні чи техногенні катаклізми, надзвичайні ситуації,  які  мо-жуть  суттєво  вплинути  на  реалізацію стратегії: аварії, повені, пожежі, бурі, обледеніння тощо.

Покажемо  це  на  схемі  аналізу  макросередовища  на умовному прикладі умовного м’ясокомбінату (табл. 2.1).

43

У наведеному прикладі аналізу макросередовища перелік його факторів і їх можливого прояву на підприємстві подано неповно. Показано лише найсуттєвіші, щоб показати основні підходи до аналізу даного середовища.

Примірна схема аналізу макросередовища умовного підприємства (м’ясокомбінату)

Таблиця 2.1

44

45

Результатом такого аналізу є виявлення загроз підприємству, що містяться у зовнішньому середовищі і можливостей, які надає йому це середовище.

За допомогою експертів і відповідних методів (про це в наступних темах) оцінюють ступінь впливу кожного фактора- загрози  та  реальності  кожної  можливості,  їх  градацію  за важливістю. Виявляють критичні для підприємства загрози та найбільш реальні і бажані можливості.

46