9.4. оформлення посилань і цитування. додатки

Магістерську роботу як кваліфікаційну працю оцінюють також за рів- нем бібліографічного апарату, котрий характеризує використані автором джерела. Для підтвердження власних аргументів з посиланням на авто- ритетне джерело або критичного аналізу друкованого твору слід наво- дити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення може викривити зміст, закладений авто- ром. Крім тексту до цитат належать запозичені таблиці, схеми, діаграми, формули тощо.

Загальні вимоги до цитування такі:

1.  Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться до- слівно, тобто у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання.

2.  Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авто- рського тексту і перекручень думок автора. Пропуск слів і речень у цита- ті допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками.

3.  Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

4.  При непрямому цитуванні (переказі, викладанні думок інших авто- рів своїми словами) слід бути максимально точним і коректним, посила- тися на джерело.

5.  Якщо автор виявляє своє відношення до цитованого тексту, то пі-

сля нього в круглих дужках ставиться знак оклику або знак питання.

Посилання в тексті магістерської роботи роблять відповідно до їх пе- реліку в квадратних дужках [1–7] або [48]. Коли використовуються моно- графії, статті, інші джерела, що мають великий об’єм, тоді в посиланні необхідно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул, на- приклад, [1, с. 25]. Допускається наводити посилання на джерела у ви- носках, які розміщують у нижній частині сторінки і відокремлюють рис-

кою, наприклад:

1) Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяль-

ності: Підручник. – К.: Знання, 2004. – С. 228.

Додатки оформлюють переважно як продовження магістерської ро- боти на наступних сторінках або як окрему частину (книгу) і розміщують у порядку наведення посилань у тексті.

Кожний додаток починається з нової сторінки, йому дають назву, на- друковану з великої літери симетрично до тексту. Над заголовком посе- редині рядка з великої літери друкується слово “Додаток” і велика літе- ра, що його позначає.

Вони позначаються послідовно великими літерами української абет-

ки, крім літер Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на роз- діли і підрозділи, які нумеруються в межах додатку за загальними пра- вилами: А.2, А.2.1.

Ілюстрації, таблиці і формули нумеруються в межах кожного додатка:

рис. Д.1.2; формула (А.3).