Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів - Монографія (Кириленко В.В.)

Висновки

 

У країнах з перехідною економікою, де не вдається успішно реалізувати програми ринкового реформування і підвищити ефективність виробництва, актуальними є проблеми активізації інноваційної діяльності підприємств.

Проведене дослідження стану інноваційної діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств Західного регіону України показало відставання його розвитку порівняно з підприємствами країн з розвинутою ринковою економікою. Аналіз основних тенденцій розвитку інноваційної діяльності дає можливість зробити висновок про її згортання, незважаючи на поліпшення економічного становища.

Значний вплив інноваційних процесів на ефективність виробництва підтверджує і практика господарювання машинобудівних підприємств регіону. Так, згідно зі статистичними даними інновації впливають на більшість економічних показників, пов’язаних зі зниженням собівартості продукції. Найсуттєвішим є їх значний вплив на підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства. Зрозуміло, що все вищезазначене веде до зниження витрат, зростання прибутків, а значить – до підвищення ефективності виробництва. Комплексний аналіз рівня рентабельності виробництва досліджуваних машинобудівних підприємств дав змогу встановити, що найсуттєвіший вплив тут мають такі показники, як рівень наукомісткості й оновлення продукції на підприємстві. Впровадження цих показників у практику роботи машинобудівних підприємств дасть можливість оцінити не лише стан, а й перспективи розвитку інноваційної діяльності підприємства.

Для усунення недоліків в інноваційній політиці України, виявлених за допомогою аналізу,    в монографії запропоновано: вдосконалити законодавчо-нормативну базу щодо регулювання інноваційної діяльності;

ввести ряд диференційованих податкових пільг для підприємств залежно від їх активності в інноваційному процесі; ввести прогресивну шкалу оподаткування для венчурних підприємств; запровадити статистичну звітність малих інноваційних підприємств.

Важливе значення для активізації інноваційної діяльності має розвиток мережі венчурних підприємств, невеликих за розміром, гнучких ризикових фірм, котрі створюються з метою апробації, доопрацювання і доведення до промислової реалізації інновацій, що характеризуються високим ступенем ризику. Виваженим і найдоцільнішим методом упровадження інновацій є створення при великих підприємствах внутрішніх венчурів, що дає змогу значно зменшити ризик великих підприємств, оскільки вони братимуть до впровадження лише перевірені венчурними підприємствами високоефективні інноваційні проекти.

Однією  з  найсуттєвіших  перешкод  активізації  інноваційної діяльності в умовах перехідної економіки є нестача інформації. Для усунення цих перешкод необхідно налагодити роботу регіональних інформаційних центрів, а на рівні господарських одиниць (підприємств) – інноваційно-інформаційних центрів, що дасть можливість використати внутрішні та зовнішні резерви активізації інноваційної діяльності. Функціями даного структурного підрозділу будуть: інформаційне забезпечення досліджень і розробок, налагодження електронних комунікацій, активізація винахідницько-раціоналізаторської роботи на підприємстві.

Результати досліджень підтвердили, що на жодному з діючих підприємств, котрі аналізуються, ще не склався дієвий механізм маркетингового забезпечення інноваційної діяльності. Даний недолік пропонуємо усунути шляхом створення групи інноваційного маркетингу, фахівці якої брали б активну участь у генеруванні нових ідей. Запропонований у монографії механізм маркетингового забезпечення інноваційної діяльності, котрий дасть змогу значно підвищити її ефективність, можна рекомендувати для використання у маркетингових відділах промислових підприємств.

Запропоновані  механізми  активізації  інноваційної  діяльності доцільно враховувати при формуванні нормативних документів, які її регламентують. Крім цього, Державному комітету статистики України та обласним управлінням варто усунути обмеження щодо надання зацікавленим установам (вченим, науковцям) необхідної інформації з питань інноваційної діяльності підприємств.

Подана у другому розділі  методика економічної оцінки інноваційної діяльності та інноваційних процесів проілюстрована на прикладах: обґрунтування доцільності освоєння виробництва нової продукції (наприклад радіоелектронної апаратури на інтегральних схемах), а також обґрунтування доцільності впровадження нових методів організації та управління виробництвом (наприклад автоматизованих систем управління технологічними процесами).

Наведені у другому розділі приклади наглядно проілюстрували необхідність індивідуального, творчого підходу до оцінки економічної ефективності  кожного  з  інноваційних  процесів  із  врахуванням специфічних умов діяльності підприємства.