Тема 15
ПАМ’ЯТКА БАРМЕНУ
Кожному предмету на своєму робочому місці відведіть певне, постійне місце, щоб він (інвентар, посуд, сировина) завжди був під рукою. Це і полегшить працю і прискорить обслуговування. Сиропи, подрібнені горіхи, терті вафлі і шоколад роз- міщують справа. Перед собою ставлять глеки з соками, ко- ктейльну соломку, чашу-термос або відерце з льодом. З лі- вого боку зручно розмістити нарізані апельсини і лимони, фрукти (для оформлення виробів) і підноси з фужерами, скланками. Обдумуючи назву бару, прагніть відобразити в ньому щось характерне; місце розташування (особливо пов’язане з історією міста), специфіку асортименту, обслуговування, на- ціональні особливості, цільове призначення і т. п. Меню не обов’язково друкувати на машинці. Його можна писати і крейдою на грифельній дошці, встановленій на вид- ному місці. Більше цей сучасний прийом підходить для де- серт-барів типу ПБО. Не нагромаджуйте вітрину за стійкою зайвими предмета- ми, дрібничками, бутафорією. Вітрина повинна виконувати свою основну функцію—демонструвати продукцію бару, ре- кламувати послуги. Враховуючи, що відвідувачі, як правило, виявляють живу цікавість до складу та технології десертних виробів і напоїв, можна віддрукувати в друкарні свого роду сувенірні пам’ятки-рецепти і вручати їх всім охочим. На видному місці не буде зайвим виставити піднос із го- товою фірмовою продукцією, щоб гість міг одразу визначи- тись із вибором, оскільки одних назв у меню недостатньо — вони зазвичай мало що говорять.
Допомагаючи відвідувачу у виборі замовлення, порадьте спробувати нову страву або напій. Це важливо як в реклам- них цілях, так і для формування смаку споживачів. При розрахунку не забудьте подякувати гостеві за відві- дини і запросити прийти до бару ще раз. Поцікавтеся також, що з продукції йому якнайбільше сподобалося, а що — ні. Це допоможе поліпшити роботу, чітко реагувати на попит. Якщо відвідувач просить не класти в напій або виріб будь- який з компонентів (горіхи, наприклад), підіть йому назу- стріч, а не посилайтеся на норми закладки. Чужі смаки треба поважати. При відпусканні продукції навинос бажано передбачити фірмові паперові або пластикові пакети як елемент реклами бара. У залі повинен бути хоча б один спеціальний стілець для маленьких дітей, щоб батьки, які прийшли з ними, не мали незручностей. Уникайте надмірностей при оформленні і гарніруванні ви- робів. Це не стільки привертає, скільки відлякує відвідувачів. При готуванні морозива власного виробництва, треба вра- ховувати деяку тонкість. Щоб не зважувати продукт кожного разу, його краще всього заморожувати у формах, які викорис- товують, наприклад, для випічки кексів, ромових баб та ін. При подаванні морозиво з форми викладають в креманку або інший посуд. Для полегшення цієї операції форми занурюють на декілька секунд в гарячу воду. Як додаткову послугу для гостей можна організувати при- ймання замовлень на виклик таксі. У бармена про всяк випадок повинна бути невелика апте- чка типу автомобільної. Каву по-східному треба подавати зразу ж після приготу- вання, щоб зберігся важливий компонент напою — шапка пі- ни. Щоб гарячий напій остигав не так швидко, чашку і блюдце заздалегідь треба підігріти. Деякі відвідувачі люблять запивати каву холодною водою, завдяки чому гостріше відчувається смак напою. В цьому ви- падку гостеві слід запропонувати воду з льодом в невеликому келиху.
Молоту каву, що знаходиться в дозаторі, потрібно ви- тратити до кінця робочого дня. Інакше втрачається її аромат. Пристрій для варіння кави на піску повинен бути з терморегулятором. Інакше може вийти так, що напій за- кипатиме або дуже швидко (кава не встигне достатньо ек- страгувати), або занадто повільно, що уповільнить обслу- говування. Цукор відвідувачу треба відпускати виключно за сма- ком (як окремо, так і в напоях). Це важливо, оскільки за- раз дехто п’є чай і каву без цукру. Не зважати на смак го- стей не можна. Якщо на барній стійці немає місця для марміту, підігріти напій можна парою з експрес-кавоварки.
|