1.1.  предмет  і метод курсу

Економетрія — порівняно молода галузь науки, відома під такою назвою лише з 1930 року, коли було засновано Економетричне об’єднання, яке визначило себе так: «міжнародне об’єднання для розвитку економічної теорії і її зв’язку зі статистикою та математикою». З 1933 виходить журнал «Економетрія», який видається цим об’єднанням.

термін економетрія запропонував львівський вчений П. Чомпа, опублікувавши у Львові в 1910 році книгу «Нариси економетріі і природної теорії бухгалтерії, яка грунтується на політичній економії».

За рубежем перші праці з економетрії, що належали Муру, вийшли друком протягом 1914–1917 рр. У 1928 році було опубліковано роботи Ч. Кобба і П. Дугласа про виробничу функцію. Ця функція ввійшла в економетрію як класичний приклад і досі є важливим інструментом економічного аналізу.

Термін «економетрія» означає вимірювання в економіці, і вимірюван­ня справді є важливою частиною економетрії. Але не всі вимірювання в економіці належать до економетрії. Якщо раніше деякі автори майже всі прикладні математичні дослідження в економіці відносили до економетрії, то тепер поширений погляд, згідно з яким зміст її значно звужується. Згідно зі сказаним дамо таке визначення.

Економетрія вивчає методи оцінювання параметрів економетричних моделей, які характеризують кількісні взаємо­зв’язки між економічними показниками, а також розглядає основні напрямки застосування цих моделей в економічних дослідженнях.

Визначення предмета економетрії в різних виданнях тлумачиться дещо по-різному. Сьогодні можна умовно вирізнити п’ять підходів до визначення предмета економетрії, що характерні для зарубіжної економетричної літератури:

Л. Клейн [9] визначає економетрію як науку, що вивчає вимірювання зв’язків у відповідному економічному аналізі.

Г. Тінтнер [8] ототожнює економетрію з економічною статистикою.

Г. Хансен [5] під економетрією розуміє застосування математичних і статистичних методів в економіці.

За іншими визначеннями економетрія є синтезом економічної теорії і математики.

5. Деякі автори під економетрією розуміють економічну теорію, математику і статистику.

Кожне з цих визначень предмета економетрії має своє раціональне зерно. Але всі вони частково містять у собі щойно наведене визначення предмета економетрії і відповідають тому матеріалу, який вивчається в курсі.

Економетрія не розглядається як галузь математики, але математика віді­грає в ній дуже важливу роль. Тому методи викладання і вивчення економетрії практично такі самі, як у математичних курсах. Вони передбачають постановку задачі, а також аналіз розв’язків, що базуються на теоремах і основних визначеннях. В економетрії не завжди всі твердження строго доводяться, але алгоритми задач неодмінно грунтуються на методах математичної статистики, широко використовуються матрична алгебра та інші класичні розділи математики.