3.3. параметри документів

Параметри документів, що є стандартизованими реквізитами останніх, комерційні банки застосовують, виконуючи розрахункові чи касові операції.

1. Символ касових оборотів. Визначає зміст касової операції за Інструкцією № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України». У звіті про касові обороти банку визначаються 22 символи касових операцій за прибутковими статтями і 30 — видатковими. Усі вони відповідно наведені у звітності, а отже, перелічувати їх потреби немає. Розглянемо окремі символи.

За статтями надходження

Надходження торгової виручки споживчої кооперації          01

Надходження торгової виручки всіх торговельних

систем (крім споживчої кооперації)              02

Надходження виручки від усіх видів транспорту     05

Надходження квартирної плати та комунальних платежів 08

Повернення заробітної плати         28

За статтями видатків

Видачі на оплату праці, грошові виплати та заохочення      40

Видачі на стипендії           42

Видачі на витрати за відрядженнями           43

Видачі з рахунків за вкладами громадян    55

Видачі грошей за придбану іноземну валюту           56

Видачі на викуп акцій та інших цінних паперів        60

Пересилання грошей з оборотної каси іншим установам банків         71

Визначений формат параметра — дві цифри.

2. Код контрагента. Відповідає номеру контрагента у внутрішньому списку контрагентів (див. параметр перший контрагентів). Заповнюється для всіх розрахункових документів, які надходять до банку або надсилаються з банку за участю рахунків № 1200, 1207, 1300, 1500, 1600.

3. Код операції. Параметр, який визначає зміст розрахункової операції за стандартною класифікацією платіжного балансу для банків. Він також заповнюється для всіх розрахункових документів, які надходять до банку або надсилаються з банку з використанням рахунків № 1200, 1207, 1300, 1500, 1600. Формат пара- метра — чотири цифри.

За стандартною класифікацією платіжного балансу для банків коди операцій подаються за такими розділами:

товари та послуги;

дохід;

поточні трансферти;

рахунок операцій з капіталом;

фінансовий рахунок;

спеціальні коди.

Наведемо коди операцій за розділом «товари».

І, нарешті, четвертий параметр документів — код країни платника. Набуває значення, яке описано раніше щодо параметрів контрагентів. Заповнюється для всіх розрахункових документів, які надходять до банку або надсилаються з банку за рахунками № 1200, 1207, 1300, 1500, 1600, але за умови, що платник або одержувач платежу (або обидва) є нерезидентами згідно з чинним законодавством України.

Формат параметра — три цифри.

Визначивши параметри (контрагентів (клієнтів) та відкривши за їх кодами картку контрагента, банк починає відкривати безпосередньо аналітичні рахунки. Оскільки аналітичний облік є основою для складання звітності за будь-якими формами, важливими є не лише параметри документів, а й параметри договорів. Саме договори містять великий обсяг інформації для складання звітності за кредитними, депозитними операціями, операціями з цінними паперами.

Параметри договорів та аналітичних рахунків деталізують інформацію щодо операцій, які здійснює банк. Залежно від організації роботи та власних можливостей банк самостійно вирішує, які параметри слід відносити до параметрів рахунків, а які — до параметрів договорів.

Якщо банк має сформовану картку контрагента за всіма переліченими обов’язковими параметрами, то номер аналітичного рахунка сформувати досить просто. Він вказує на зовнішнє подання ідентифікатора рахунку при розрахунках, а також у банківських документах. Як уже зазначалося, номер включає до 14 цифр, причому лише перші п’ять чітко регламентовані: це номер балансового (позабалансового) рахунка і ключовий розряд або контрольний розряд у рахунках доходів бюджету. Інші знаки від 0 до 9 цифр банк формує самостійно відповідно до власних можливостей та потреб. Так, якщо йдеться про внутрішньобанківські рахунки, то банк, як правило, використовує порядковий номер, що його присвоєно рахунку в момент відкриття останнього та внесено до книги відкритих рахунків (форма 0487006). Візьмемо, наприклад, балансовий синтетичний рахунок № 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку». Зрозуміло, що дебіторська заборгованість за цим рахунком може виникати по-різному, а обліковуватися вона має за кожним конкретним дебітором. В момент виникнення заборгованості в автоматичному режимі їй присвоюється номер, наприклад 21. Якщо банк згідно з власними потребами бере чотири цифри в поряд- кових номерах, то номер аналітичного рахунка подається у вигляді 3519.2.0021, де 3519 — балансовий синтетичний рахунок; 2 — ключовий розряд; 0021 — номер в книзі відкриття рахунків. Що ж до номера аналітичного рахунка контрагента, то порядок його відкриття аналогічний. Але до сегмента ЕЕЕЕЕЕЕЕ, що містить у собі інформацію про аналітичний рахунок, крім номера контрагента у внутрішньому списку контрагентів (код контрагента) банки можуть включати такі параметри, як резидентність, код МФО банку — контрагента, код виду економічної діяльності чи деякі інші параметри на власний розсуд. Автоматичний пошук контрагента на підставі його аналітичного рахунка та картки контрагента здійснюється за номером у внутрішньому списку контрагентів.

Практика ведення аналітичного обліку в банках свідчить, що до загального номера аналітичного рахунка достатньо включати такі параметри:

номер балансового або позабалансового рахунка відповідно до Плану рахунків;

код контрагента;

код валюти або банківського металу.

Раніше було наведено картку клієнта — товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа». Банк, де відкрито поточний рахунок, параметр цього рахунка подав у вигляді

2600 2 000 422.

Тут 2600 — номер балансового синтетичного рахунка «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»; 2 — ключовий розряд;

000422 — код контрагента у внутрішньому списку клієнтів розглядуваного банку. Як видно з наведеної картки, номер власника рахунка ТОВ «Альфа» — 422, але оскільки формат параметра «Код контрагента» не регламентується, банк узяв значення формату з цифр.

При формуванні аналітичного рахунка важливим є параметр «характеристика аналітичного рахунка», який вказує на належність рахунка до класу балансу.

Види економічної діяльності — параметр, який вказує на поділ суб’єк­тів за видами економічної діяльності.

Галузь економіки — параметр, що вказує на віднесення суб’єктів господарської діяльності до галузей народного господарства.

Ідентифікаційний код — персональний номер суб’єкта господарської діяльності — резидента відповідно до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або фізичної особи — платника податків відповідно до Державного реєстру фізичних осіб.

Інсайдер — споріднена щодо комерційного банку особа (юридична або фізична).

Інституційний сектор економіки — параметр, який вказує на належність суб’єктів господарської діяльності до секторів економіки.

Код країни — параметр, який містить код країни контрагента (клієнта) відповідно до Класифікатора держав світу (ДК007—96).

Параметри договорів і аналітичних рахунків — параметри, котрі деталізують інформацію щодо операцій, які здійснює банк.

Параметри документів — стандартизовані реквізити документів, які заповнюються при виконанні комерційним банком розрахункових або касових операцій.

Параметри контрагентів (клієнтів банку) — обов’язкові параметри, що деталізують інформацію про контрагентів (клієнтів).

Форма власності — параметр, який вказує на розподіл контрагентів — суб’єктів господарської діяльності за формами власності.

Дидактичні матеріали

Теми рефератів

1. Формування номера аналітичного рахунка.

2. Характеристика параметрів кредитних договорів і відповідних аналі­тичних рахунків.

3. Характеристика параметрів депозитних договорів і відповідних ана­літичних рахунків.

4. Характеристика параметрів аналітичних рахунків з обліку цінних паперів.

5. Особливості нумерації аналітичних рахунків доходу бюджету.

6. Основні об’єкти, форми та реєстри аналітичного обліку.

7. Особові рахунки, їх зміст, призначення та порядок ведення.

Для зрозуміння змісту підсистеми аналітичного обліку слід насамперед докладно вивчити положення Інструкції, затвердженої Постановою Правління НБУ від 30.12.97 за № 466 «Порядок ведення аналітичного обліку установами банків України».

Скориставшись такою інформацією, дайте відповідь на такі запитання.

1. Чому нові підходи до аналітичного обліку вважають елементом програми реформування бухгалтерського обліку в банках?

2. Як здійснюється порядковий облік рахунків, що ведуться в банках?

3. У чому полягає різниця між формуванням номера аналітичного рахунка та нумерації рахунків доходу бюджету.