Тема 2. облік товарних операцій в оптовій торгівліМетодичні вказівки Дана тема — одна з основних. Вона охоплює питання порядку та обліку придбання, зберігання і реалізації товарів в оптовій торгівлі, включаючи реалізацію товарів у порядку бартерного обміну, виявлення і списання фінансового результату від реалізації. Для засвоєння програмного матеріалу даної теми необхідно відповідно до законодавчих і нормативних актів особливу увагу звернути на такі питання: Облік надходження товарів: порядок приймання товарів, придбаних у постачальників; облік операцій, пов’язаних з придбанням товарів; облік нестачі, виявленої при прийманні товарів; порядок обліку, розподілу і списання транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних з придбанням товарів; облік надходження товарів з інших джерел; організація обліку товарних запасів на складах і в бухгалтерії. Облік реалізації товарів: методи оцінки вибуття товарів; форми реалізації товарів, що застосовуються підприємствами оптової торгівлі; облік реалізації товарів зі складів і баз підприємств оптової торгівлі; облік реалізації товарів транзитом; облік реалізації товарів у порядку бартерного обміну. Облік іншого вибуття товарів. 2.1. Облік надходження товарів 2.1.1. Порядок приймання товарів, придбаних у постачальників Важливе значення в організації обліку надходження товарів на бази і склади оптового торгового підприємства має правильне документальне оформлення приймання товарів. Порядок оформлення приймання залежить від місця приймання товарів (склад постачальника чи покупця), виду поставки товарів (у тарі чи без тари), способу доставки товарів (залізничним, водним, повітряним чи автомобільним транспортом) та від інших факторів. Для одержання товарів безпосередньо на складі постачальника чи станції (порту) призначення уповноваженій особі торгового підприємства видається довіреність типової форми, підписана керівником, головним бухгалтером і завірена печаткою. В довіреності зазначається найменування і кількість товарів, які необхідно отримати за відповідним документом (нарядом, рахунком, накладною тощо). Довіреність реєструється в спеціальному журналі, в якому виділяються графи для розписки про одержання довіреності та відмітки про її використання на підставі наданих документів. Приймання затарених товарів на складі постачальника здійснюється за кількістю місць або за вагою-брутто. При цьому перевіряється кількість місць, вага, стан упаковки, цілість тари. Незатарений товар приймається за кількістю одиниць або вагою-нетто. Приймання товару на залізничній станції проводиться у відповідності із залізничною накладною і вантажною квитанцією. При цьому необхідно перевірити цілість вагона, контейнера, цистерни; наявність пломб і чіткість відтисків на них; відповідність найменування вантажу і транспортного маркування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі. Слід вимагати від органів транспорту видачі вантажу за кількістю місць і вагою. Якщо при прийманні встановлюється пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування і ваги вантажу чи кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, одержувач зобов’язаний вимагати від транспортної організації складання комерційного акта з обов’язковою участю її представника в день одержання вантажу. Приймання товарів на складі одержувача (оптового підприємства) проводиться за вагою-нетто і кількістю товарних одиниць згідно з даними транспортних і товаросупровідних документів (специфікацій, описів, пакувальних ярликів тощо). У разі неможливості переважування товарів без тари вага-нетто визначається шляхом перевірки ваги-брутто в момент одержання і ваги тари після вивільнення її з-під товарів. Результати перевірки оформляються актом, в якому зазначається також вага-нетто товарів, визначена шляхом вирахування з ваги-брутто ваги тари. Якщо при прийманні товарів виявлено нестачу, то одержувач зобов’язаний призупинити подальше приймання і викликати для участі в продовженні приймання товарів і складанні двостороннього акта представника від постачальника (відправника), який повинен мати посвідчення на право такої участі. При неявці даного представника за викликом одержувача приймання товарів і складання акта про нестачу можуть здійснюватися за згодою постачальника в односторонньому порядку підприємством-одержувачем або за участю компетентного представника іншого підприємства чи представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного наказом керівника. Порядок приймання імпортних товарів передбачається в контрактах з іноземними постачальниками. Як правило, такі товари приймаються на складі торгового підприємства шляхом суцільної перевірки. При виявленні розходжень між фактично отриманими товарами і даними товаросупровідних документів нерезидента складається Акт про встановлення розходжень за кількістю та якістю імпортних товарів. Акт складається по кожному іноземному постачальнику на кожну партію одержаних товарів комісією, призначеною наказом керівника підприємства, в присутності матеріально відповідальної особи і представника іноземного постачальника, а при неможливості присутності останнього — (за згодою постачальника) компетентного представника незаінтересованої організації (експерта торгової палати або іншої особи за наявності документа, що засвідчує його право на участь у прийманні товарів). Акти приймання товарів реєструються і зберігаються в порядку, встановленому на підприємстві-одержувачі. Вони служать юридичною підставою для пред’явлення претензії винуватцю нестачі (транспортній організації або постачальнику). Торгові підприємства придбають у постачальників товари за відпускними (договірними) цінами з нарахуванням ПДВ. Постачальник (продавець) зобов’язаний надати покупцеві (одержувачу) за його вимогою підписану уповноваженою особою податкову накладну, яка, крім інших реквізитів, повинна містити: найменування (номенклатурний номер) товарів (робіт, послуг), їх кількість, обсяг; ціну продажу без ПДВ; ставку і суму ПДВ; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ. У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній здійснюється запис «Без ПДВ» з посиланням на статтю 5 Закону України «Про податок на додану вартість». Податкова накладна складається в двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань. Оригінал накладної надається покупцеві, копія залишається у продавця товарів як звітний і розрахунковий податковий документ.
Податкова накладна Дата виписки податкової накладної 26 жовтня 200 р. Порядковий номер 203 Продавець Покупець
(індивідуальний податковий номер продавця) (індивідуальний податковий номер покупця)
Умова продажу Договір № 45 від 24.10.2001 (форма цивільно-правового договору) Форма проведених розрахунків Оплата з поточного рахунку (бартер, готівка, оплата з поточного рахунку, чек тощо)
* Суми ПДВ, нараховані (сплачені) в зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг), зазначених у цій накладній, визначені вірно та відповідають сумі податкових зобов’язань продавця і включені до книги обліку продажу Іванець О.М. (підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну)
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Останні дають право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої постачальнику при придбанні товарів. У будь-якому випадку продавець виписує рахунок-фактуру та товаросупровідні документи, що підтверджують факт передачі товарів покупцеві із зазначенням суми ПДВ (або того, що оплата товарів здійснюється без ПДВ). У разі імпорту товарів документом, що засвідчує право на одержання податкового кредиту, є оформлена належним чином митна декларація та наявність платіжного документа про сплату ПДВ. Платники податку повинні вести окремий облік по придбанню і продажу товарів щодо: операцій, які оподатковуються за основною ставкою; операцій, звільнених від оподаткування; операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва або обігу; імпортних операцій; експортних операцій (що оподатковуються за нульовою ставкою). Для одержання такої інформації ДПАУ розроблено і затверджено дві книги: Книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг), яка містить порядок обліку операцій з придбання товарів (робіт, послуг) і служить підставою для можливого віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальникам у звітному періоді при придбанні товарів; Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг), яка включає порядок обліку операцій з продажу товарів (робіт, послуг) і служить підставою для можливого віднесення до податкових зобов’язань сум ПДВ, нарахованих у звітному періоді у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг). Книги обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг) повинні бути пронумеровані, прошнуровані і зареєстровані в податковому органі. Дата початку ведення книги і дата її закінчення засвідчуються підписами керівника підприємства і головного бухгалтера. Якщо платник податку проводить операції з продажу товарів (робіт, послуг), які не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування згідно із Законом України «Про податок на додану вартість», сплачені суми до податкового кредиту не включаються, а відносяться до складу валових витрат виробництва або обігу. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати ПДВ, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а в разі імпорту робіт, послуг — актами приймання робіт (послуг) чи банківськими документами, які засвідчують перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Датою виникнення права платника ПДВ на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: — або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату вартості товарів (робіт, послуг), а в разі використання банківських платіжних карток чи розрахункових чеків — дата виписки відповідного документа; — або дата одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником ПДВ товарів (робіт, послуг). Для операцій з імпорту товарів (робіт, послуг) датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати ПДВ митному органу за податковим зобов’язанням. 2.1.2. Облік операцій, пов’язаних з придбанням товарів у постачальників У бухгалтерському обліку оптового підприємства операції, пов’язані з придбанням товарів у постачальників, відображаються в такому порядку (табл. 2.1). Облік придбання товарів по імпорту. При ввезенні товарів по імпорту на митну територію України об’єктом оподаткування є договірна (контрактна) вартість цих товарів, зазначена у ввізній митній декларації з урахуванням: витрат на транспортування, навантаження, розвантаження і страхування вантажу до пункту перетину митного кордону України; плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, які належать до таких товарів, акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, включених до ціни товару. Зобов’язання щодо сплати ПДВ по імпорту товарів виникають у день оформлення ввізної митної декларації. При імпорті товарів у платника податків виникають не тільки податкові зобов’язання по ПДВ, але він набуває права на податковий кредит. Таблиця 2.1 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПРИДБАННЯМ ТОВАРІВ У ПОСТАЧАЛЬНИКІВ
Вартість товарів, зазначена в документах постачальника-нерезидента в іноземній валюті, підлягає перерахуванню в національну валюту України (у гривні) за курсом НБУ на дату оприбуткування товарів. Операції, пов’язані з придбанням товарів по імпорту, в бухгалтерському обліку оптового підприємства (одержувача) відображаються в такому порядку (табл. 2.2). Таблиця 2.2 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПРИДБАННЯМ ТОВАРІВ ПО ІМПОРТУ
2.1.3. Облік нестачі, виявленої при прийманні товарів
У всіх випадках у бухгалтерському обліку оптового підприємства на рахунку 281 «Товари на складі» повинна бути відображена вартість лише фактично одержаних товарів. Нестача товарів, виявлена при прийманні вантажу й оформлена відповідними актами, відображається в обліку залежно від причин виникнення такої нестачі: в межах норм природного убутку при перевезенні; з вини транспортної організації або постачальника; з вини посадової матеріально відповідальної особи, що супроводжувала вантаж при перевезенні. За рахунком-фактурою постачальника значилося: вартість відвантажених товарів за відпускними (договірними) цінами — 160 000 грн сума ПДВ — 32 000 грн Разом до сплати — 192 000 грн
Фактична вартість одержаних товарів становила 156 000 грн, тобто нестача товарів дорівнювала 4000 грн, що оформлено належним актом. Для записів у бухгалтерському обліку розраховуються вартість фактично одержаних товарів і сума ПДВ, що до них відноситься (табл. 2.3). Таблиця 2.3 РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ФАКТИЧНО ОДЕРЖАНИХ ТОВАРІВ І СУМИ ПДВ, ЩО ДО НИХ ВІДНОСИТЬСЯ
Згідно із складеним актом встановлено такі причини нестачі товарів:
У бухгалтерському обліку оптового підприємства операції, пов’язані з нестачею товарів при перевезенні, відображаються в такому порядку (табл. 2.4). Таблиця 2.4 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕСТАЧЕЮ ТОВАРІВ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ
Закінчення табл. 2.4
2.1.4. Порядок обліку, розподілу і списання транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних з придбанням товарів Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбані запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинною вартістю товарів, придбаних за плату, є їх собівартість, в яку включаються суми, сплачені постачальнику згідно з договором, і фактичні транспортні та інші витрати, пов’язані з придбанням товарів. Повну інформацію про всі витрати, пов’язані з придбанням товарів, торгові підприємства можуть одержати лише після відображення всіх господарських операцій за звітний місяць (враховуючи, що деякі витрати визначаються тільки після закінчення звітного періоду — витрати на оплату праці працівникам, зайнятим заготівлею товарів, вартість транспортних послуг за рахунками, пред’явленими в цілому за місяць та ін.). Складність визначення повної фактичної собівартості придбання за кожним найменуванням товарів викликана також їх широким асортиментом у торгових підприємствах. Тому витрати на придбання товарів у торгових підприємствах (крім ціни постачальника) можуть обліковуватися як за кожною одиницею товарів (однорідною групою товарів), так і в цілому за товарними запасами. На порядок обліку впливають такі фактори: номенклатура товарів; склад витрат на придбання товарів і можливість прямого включення їх до первинної вартості товарів; методи оцінки вибуття товарів; потреба в інформації про собівартість придбання товарів за кожною одиницею для прийняття управлінських рішень. Звідси в торгових підприємствах можуть застосовуватися два методи розподілу транспортно-заготівельних витрат: метод прямого розподілу; метод розподілу за середнім процентом. При прямому методі транспортно-заготівельні витрати розподіляються між одиницями придбаних товарів пропорційно їх вартісному, кількісному чи ваговому співвідношенню і включаються до собівартості придбаних товарів. Так, якщо торгове підприємство для доставки конкретної партії товарів, придбаних у постачальника, сплатило транспортні послуги сторонній організації, то такі транспортні витрати включаються до собівартості товарів і обліковуються на рахунку 281 «Товари на складі». При методі розподілу за середнім процентом транспортно-заготівельних витрат торгове підприємство може обрати таку облікову політику, в умовах якої облік товарів протягом місяця ведеться за прийнятими обліковими цінами: оптові підприємства — за покупними цінами (без урахування інших елементів, включених до первинної вартості товарів); роздрібні підприємства — за продажними (роздрібними) цінами. Витрати на придбання товарів (витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за навантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування запасів) згідно з наказом Мінфіну України від 14.06.2000 № 131 «Зміни і доповнення до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку» торгові підприємства протягом місяця обліковують на рахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати». В кінці місяця відображені витрати розподіляють між товарами реалізованими і залишком нереалізованих на кінець місяця товарів за таким розрахунком (табл. 2.5). Таблиця 2.5 РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ ТРАНСПОРТНО-ЗАГОТІВЕЛЬНИХ ВИТРАТ МІЖ ТОВАРАМИ РЕАЛІЗОВАНИМИ І ЗАЛИШКОМ НЕРЕАЛІЗОВАНИХ ТОВАРІВ
Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до реалізованих товарів, списується з кредиту рахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати» на дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» (чим коригується покупна вартість реалізованих товарів до фактичної собівартості їх придбання). Транспортно-заготівельні витрати, що відносяться до залишку нереалізованих товарів, при складанні балансу додаються до залишку цих товарів за обліковими (покупними) цінами (що забезпечує відображення в балансі товарних запасів за фактичною собівартістю їх придбання). 2.1.5. Облік надходження товарів з інших джерел Товари, що надійшли в торгове підприємство в порядку внеску до статутного капіталу, оцінюються за вартістю, узгодженою засновниками (учасниками). В даному випадку узгоджена замовниками (учасниками) вартість буде справедливою вартістю товарів. У бухгалтерському обліку на справедливу вартість товарів, внесених засновниками до статутного капіталу торгового підприємства, здійснюється запис по дебету рахунку 281 «Товари на складі» і кредиту рахунку 40 «Статутний капітал». Товари, отримані безоплатно від інших юридичних осіб (наприклад, зразки товарів з метою реклами), за справедливою вартістю зараховуються до складу інших доходів від операційної діяльності записом по дебету рахунку 281 «Товари на складі» і кредиту рахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». 2.1.6. Організація обліку товарних запасів на складах і в бухгалтерії В процесі діяльності на складах оптових підприємств зосереджуються значні запаси товарів, необхідні для формування торговельного асортименту і забезпечення роздрібної торгової мережі та інших споживачів необхідними товарами. Важливим завданням бухгалтерського обліку є правильна організація обліку товарних ресурсів за місцями їх зберігання і в бухгалтерії. В оптових підприємствах облік товарів може здійснюватися попартіонним або оперативно-бухгалтерським методом. При попартіонному методі кожну партію товарів, що надходить за одним документом, зберігають і обліковують окремо. На кожну партію товарів виписують товарний ярлик, який розмі- щують при товарах, а на кожне тарне місце стійкою фарбою наносять номер партії. Цей номер в подальшому вказують на всіх видаткових документах, якими оформляють відпуск товарів. Одночасно в товарному ярлику записують номер видаткового документа і кількість відпущеного товару. На кожну партію товарів відкривають окрему картку, записи в якій на підставі відповідних прибутково-видаткових документів здійснюють за найменуваннями товарів, що входять до даної партії. Після кожного запису виводять залишок. Із закінченням реалізації товарів даної партії в товарному ярлику і в картці підводять загальні підсумки, які разом з товарним звітом здають в бухгалтерію матеріально відповідальними особами. В бухгалтерії аналітичний облік товарів при попартіонному методі ведуть в порядку аналогічному, як і по місцях зберігання — в окремих картках, що відкриваються на кожну партію товарів. При реалізації товарів в упаковці постачальника рух кожного тарного місця в картці записується із зазначенням його номера, кількості і вартості товарів, що значаться в тарному місці. В кінці місяця за даними карток складають оборотну відомість із зазначенням номера партії, кількості тарних місць і вартості товарів і звіряють з даними синтетичного обліку. Перевагою попартіонного методу зберігання й обліку товарів є те, що при цьому методі забезпечується контроль за строками реалізації товарів кожної партії і виявляють товари, що не користуються попитом споживачів; а також більш оперативно виявляють товарні втрати при зберіганні (якщо вони мали місце), оскільки вони встановлюють після реалізації кожної партії товарів. Оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку застосовується при великій номенклатурі товарних запасів на складах і базах оптових підприємств. При цьому методі кількісно-сортовий облік товарів на складах ведуть в картках складського обліку, які відкриваються на кожний номенклатурний номер товарів. Записи в картках здійснюються щоденно матеріально відповідальними особами на підставі прибутково-видаткових документів по надходженню і видатку товарів з виведення залишку після кожного запису (для забезпечення контролю за дотриманням норми запасу). Бухгалтерія здійснює постійний контроль за правильністю ведення складського обліку товарів. Для цього працівник бухгалтерії, який веде облік товарів, у встановлені строки (щонайменше одного разу на тиждень) в присутності матеріально відповідальної особи перевіряє правильність виконаних нею записів і виведених залишків у картках складського обліку. Після цього за реєстром він приймає прибутково-видаткові документи, підтверджуючи факт отримання документів та правильність записів своїм підписом на картках складського обліку (в графі «Контроль»). В результаті такої перевірки картки складського обліку перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри оперативно-бухгалтерського обліку. В зв’язку з цим відпадає необхідність вести в бухгалтерії паралельну картотеку аналітичного обліку товарів. Аналітичний облік товарів в бухгалтерії здійснюється лише в грошовому вимірнику за групами товарів і місцями їх зберігання (матеріально відповідальними особами). Для ув’язки кількісного складського обліку з вартісним бухгалтерським обліком товарів для кожного складу (матеріально відповідальної особи) відкривають сальдову відомість (або книгу залишків товарів). Ці відомості (книги) кожного першого числа місяця бухгалтерія передає на склади для перенесення в них матеріально відповідальними особами з карток складського обліку залишків кожного виду і сорту товарів на початок нового місяця. В бухгалтерії такі залишки товарів оцінюються за прийнятими обліковими цінами, підводяться підсумки вартості їх за групами й складами в цілому, а потім звіряються з даними бухгалтерського обліку. При виявленні розходжень по тій або іншій групі товарів помилки виявляються і виправляються до складання балансу. Перевагою оперативно-бухгалтерського методу бухгалтерського обліку товарів є тісний взаємозв’язок між складським кількісним та бухгалтерським вартісним обліком, завдяки чому значно спрощується і прискорюється ведення аналітичного обліку товарів. Бухгалтерія, замість дублювання обліку й складання громіздких сортових оборотних відомостей, має можливість більше зосередити увагу на контролі за якістю ведення складського обліку. На малих підприємствах при незначній кількості товарів і відсутності складів, замість карток, облік товарів у коморах може вестися в матеріальних звітах, де показуються залишки товарів (за назвами та сортами) на початок місяця, їх надходження і видаток протягом місяця й залишок на кінець місяця. Матеріальні звіти з доданими прибутково-видатковими документами здаються матеріально відповідальними особами в бухгалтерію і після перевірки використовуються для записів у бухгалтерському обліку. В бухгалтерії аналітичний облік товарів ведеться в картках (або книгах) за кількістю і вартістю, за даними яких у кінці місяця складаються оборотні відомості по аналітичних рахунках та звіряються з даними синтетичного обліку товарів. При автоматизованому обліку товарів з використанням комп’ютера на підставі даних прибутково-видаткових документів складається машинограма — сортова оборотна відомість, у якій по кожній групі і найменуванню товарів повністю відображаються дані про залишки на початок звітного періоду (в натуральному і грошовому вимірниках), їх надходження, вибуття та залишки на кінець звітного періоду. Машинограми складаються по кожному складу (матеріально відповідальній особі) та оптовому підприємству в цілому. Крім того, в них вводяться дві додаткові графи: норматив запасу і відхилення від норм, що забезпечує автоматичний контроль за станом товарних запасів на складах. 2.2. Облік реалізації товарів 2.2.1. Методи оцінки вибуття товарів Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» підприємство має право самостійно обирати один з методів оцінки списання запасів, у тому числі товарів у разі їх вибуття: ідентифікованої собівартості одиниці запасу; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); ціни продажу (для роздрібних підприємств). Для всіх одиниць товарів, які мають однакове призначення і рівні умови використання, застосовується лише один з наведених методів. Однак підприємство одночасно для різних товарів може використовувати різні методи оцінки вибуття. Так, для товарів, які мають високу вартість, воно може застосовувати метод ідентифікованої собівартості одиниці запасу, для інших товарів — метод середньозваженої собівартості тощо. Обраний метод оцінки списання товарів серед інших елементів облікової політики фіксується в наказі, затвердженому керівником підприємства. Метод ідентифікованої собівартості одиниці товару може застосовуватися у випадках виконання спецзамовлень і проектів, а також за невеликої номенклатури товарів. Його зручно використовувати, наприклад, в обліку автомобілів, комп’ютерів, ювелірних виробів, меблевих гарнітурів тощо. Цей метод передбачає облік фактичної собівартості за кожною конкретною одиницею товарів і є найточнішим, оскільки дає можливість зіставляти оцінку кінцевого залишку з фактичною вартістю одиниць товару, проданих у звітному періоді. Однак за великої номенклатури товарів застосування методу ідентифікованої собівартості одиниці товарів недоцільне. Оцінка товарів за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею товарів діленням сумарної вартості таких товарів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці товарів на сумарну кількість товарів на початок звітного місяця та одержаних у звітному місяці товарів: Оцінка вибуття товарів за методом ФІФО базується на припущенні, що товари використовуються (реалізуються) в тій послідовності, в якій вони надійшли на підприємство і відображені в бухгалтерському обліку. Цей метод найчастіше застосовується для таких товарів, як фрукти, овочі, інші продукти харчування, коли перші товари, що надійшли, повинні реалізовуватися в першу чергу, щоб уникнути збитків від їх псування. Оцінка вибуття товарів за методом ЛІФО базується на припущенні, що товари використовуються (реалізуються) в послідовності, протилежній їх надходженню на підприємство (прийняттю на облік). При цьому методі товари, які реалізуються, списуються за вартістю перших за часом надходження товарів. У період інфляції метод ЛІФО показує найбільшу собівартість реалізованих товарів, оскільки відображає останні ціни, які склалися. У разі його застосування у звітному періоді зменшується прибуток, а отже, і сума по- датку на прибуток. Тому згідно з вимогами Положення (стандарту) 9, якщо для оцінки запасів використовується метод ЛІФО, то в примітках до фінансової звітності необхідно наводити різницю між вартістю, яка відображена на дату балансу в обліку і звітності, і найменшою з вартості, обчисленої із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО та чистої вартості реалізації. Кожен з розглянутих методів має певні переваги і недоліки. Так, метод ідентифікованої собівартості певної одиниці запасів (товарів) вимагає постійної інформації про кількість реалізованих одиниць товарів і їх залишку на кінець звітного періоду. Тому застосування його в обліку доцільне, коли кожній одиниці товарів властиві специфічні характеристики. Метод середньозваженої собівартості товарів дає більш об’єктивну оцінку наявності і руху товарів, проте не забезпечує достатнього контролю за правильністю їх списання у разі їх вибуття (реалізації). При застосуванні методу ФІФО в оцінці вибуття товарів вартість їх кінцевих залишків наближається до ринкової, а собівартість реалізації є заниженою. Результат застосування методу ЛІФО — це максимально наближена до звітного періоду собівартість реалізованих товарів і менша порівняно з іншими методами оцінки величина чистого прибутку. Тому кожне підприємство в обліковій політиці повинно вибирати найоптимальніший метод оцінки вибуття товарних запасів виходячи з економічних умов господарювання. 2.2.2. Форми реалізації товарів, що застосовуються підприємствами оптової торгівлі Оптові підприємства застосовують дві форми реалізації товарів: зі складів (складський оборот); транзитом (транзитний оборот). При складській реалізації товари покупцям відпускаються і відвантажуються зі складів та баз оптового підприємства. При транзитній реалізації товари покупцям відвантажуються безпосередньо зі складів підприємства-виробника (постачальника), минаючи проміжну ланку — склади і бази оптового підприємства. Реалізація товарів транзитом є економічно більш доцільною, оскільки сприяє швидкому просуванню товарів від виробників до покупців і зниженню витрат обігу. Однак у випадках, коли необхідно відвантажити товари споживачам у кількості нижче транзитних норм (тобто мінімальної кількості товарів, яка може бути відвантажена у вагоні, цистерні, контейнері тощо) або потрібне комплектування, більш раціональним є складський оборот. До переваг складської форми реалізації належать також можливість обслуговування більшої кількості покупців при відносно невеликих товарних запасах, швидкість постачання товарів у необхідному асортименті. Тому, незважаючи на зростання витрат обігу, складська форма реалізації товарів займає значне місце в оптовому товарообороті. Оптові торгові підприємства повинні знаходити оптимальні варіанти поєднання складської і транзитної форм реалізації для своєчасного забезпечення необхідними товарами покупців. 2.2.3. Облік реалізації товарів зі складів і баз підприємств оптової торгівлі
Підприємства оптової торгівлі реалізують товари, як правило, на підставі укладених договорів купівлі-продажу. При разових поставках або відпуску товарів у невеликій кількості реалізація їх може здійснюватися без укладання письмового договору на підставі виписаних накладних і рахунків-фактур. Відпуск товарів зі складу оптового підприємства представнику покупця здійснюється на підставі пред’явленої ним довіреності і документа, що засвідчує його особу, з оформленням накладної і рахунку-фактури. Відвантаження товарів іногороднім покупцям здійснюється на підставі наказів-накладних, виписаних комерційною службою (відділом збуту) оптового підприємства, підписаних керівником оптового підприємства або уповноваженою ним особою. При доставці оптовим підприємством товарів покупцям (роздрібним та іншим підприємствам) власним або орендованим автотранспортом оформляється товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН). Для проведення розрахунків з покупцями виписують рахунки-фактури, в яких зазначають: найменування, кількість, сорт товарів, ціну, вартість товарів, ставку і суму ПДВ, транспортні та інші послуги, що підлягають до оплати, загальну суму до оплати. Одночасно виписується податкова накладна, оригінал якої надається покупцеві (зареєстрованому як платник ПДВ), а копія залишається в оптовому підприємстві (у продавця) і служить для відповідних записів у Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг). Згідно з чинним законодавством дохід від реалізації визначається за датою відвантаження товарів покупцеві (тобто за датою передачі йому права власності на товари) відповідно до базових умов поставки, узгоджених сторонами (а для робіт, послуг — за датою оформлення документів, що засвідчують їх виконання), незалежно від строку здійснення платежів. Звідси в бухгалтерському обліку оптового підприємства на відпускну (договірну) вартість товарів, відвантажених вітчизняним покупцям, здійснюється запис: Дебет рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кредит рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». Відвантажені покупцям товари за обліковою вартістю списуються з кредита рахунку 281 «Товари на складі» на дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів». Сума податкового зобов’язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації (без ПДВ), відображається записом: Дебет рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» Кредит рахунку 641 «Розрахунки за податками». У міру надходження коштів від покупців за відвантажені їм товари на підставі виписок банку роблять запис: Дебет рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кредит рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Якщо оптовим підприємством витрати, пов’язані з придбанням товарів (крім покупної ціни), відображаються на рахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати», то в кінці місяця такі витрати в сумі, що відноситься до реалізованих товарів, списуються з кредита цього рахунку на дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів». Таким чином, на дебеті рахунку 902 формується фактична собівартість реалізованих товарів, яка складається з покупної вартості товарів і витрат, пов’язаних з їх придбанням. У кінці звітного періоду списуються на фінансові результати: 1) собівартість реалізованих товарів записом: Дебет рахунку 791 «Результат операційної діяльності» Кредит рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»; 2) сума чистого доходу від реалізації (за вирахуванням ПДВ): Дебет рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» Кредит рахунку 791 «Результат операційної діяльності». Крім того, на дебет рахунку 791 «Результат операційної діяльності» з кредиту рахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» списується сума податку на прибуток, нарахована за звітний період. Шляхом порівняння на рахунку 791 «Результат операційної діяльності» кредитового обороту (сума одержаного доходу) з дебетовим оборотом (сума витрат для одержання такого доходу) визначається фінансовий результат (прибуток, збиток) від реалізації товарів у звітному періоді, який списується на відповідні субрахунки рахунку 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» записами: 1) на суму одержаного прибутку: Дебет рахунку 791 «Результат операційної діяльності» Кредит рахунку 441 «Прибуток нерозподілений»; 2) на суму збитку: Дебет рахунку 442 «Непокриті збитки» Кредит рахунку 791 «Результат операційної діяльності». Приклад відображення в обліку операцій, пов’язаних з реалізацією товарів зі складів і баз оптового підприємства, наведено в табл. 2.6. Таблиця 2.6 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ТОВАРІВ ЗІ СКЛАДІВ І БАЗ ОПТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Продовження табл. 2.6
Закінчення табл. 2.6
2.2.4. Облік реалізації товарів транзитом Як зазначалося раніше, при транзитній реалізації товари покупцям відвантажуються підприємствами-виробниками, минаючи склади і бази оптових підприємств. Така форма реалізації товарів прискорює їх просування до споживачів, забезпечує зниження витрат обігу, оскільки усуваються проміжні операції з розвантаження, складування, зберігання і реалізації товарів. Реалізація товарів транзитом може здійснюватися двома способами: за участю оптового підприємства в розрахунках; без участі його в розрахунках. У разі транзитної реалізації товарів за участю в розрахунках оптове підприємство не тільки є організатором обороту, але й само веде розрахунки за товари як з постачальниками, так і з покупцями.
СХЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ ТРАНЗИТОМ ЗА УЧАСТЮ В РОЗРАХУНКАХ ОПТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
При цій формі реалізації товарів оптове підприємство на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з постачальником і покупцем, виписує постачальнику наряд на відвантаження товарів покупцеві, в якому зазначає перелік товарів, що підлягають відвантаженню, а копію наряду надсилає покупцеві. Постачальник на відвантажені транзитом товари покупцеві виписує розрахунково-платіжні документи, один комплект яких надсилає покупцеві, а другий — оптовому підприємству (посереднику) з дорученням провести розрахунки, тобто отримати належні суми з покупця за реалізовані товари і перерахувати їх на рахунок постачальника. За організацію транзитного обороту й проведення розрахунків між постачальником і покупцем оптове підприємство нараховує націнку (винагороду) в передбаченому договором проценті до відпускної вартості товарів постачальника. Операції по реалізації товарів транзитом за участю в розрахунках відображаються в тій же системі рахунків, що і при реалізації товарів зі складів оптового підприємства з тією різницею, що придбання (тобто виникнення заборгованості постачальнику) та відвантаження товарів покупцеві відображаються одночасно, минаючи рахунок 281 «Товари на складі». Одержуючи розрахунково-платіжні документи постачальника на відвантажені транзитом товари покупцеві, оптове підприємство на відпускну вартість таких товарів здійснює запис: Дебет рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покуп- цями» Кредит рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Одночасно оптове підприємство виписує і пред’являє до оплати покупцеві суму винагороди, передбаченої договором. На цю суму робиться запис: Дебет рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кредит рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». Сума податкового зобов’язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до суми націнки (винагороди) оптового підприємства, відображається записом: Дебет рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» Кредит рахунку 641 «Розрахунки за податками». При надходженні коштів, одержаних від покупців за реалізовані транзитом товари (для подальшого їх перерахування постачальнику), на підставі виписок банку в бухгалтерському обліку оптового підприємства здійснюється запис: Дебет рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кредит рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Перерахування належної суми постачальнику за реалізовані транзитом товари покупцеві оформляються записом: Дебет рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кредит рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Облік операцій по реалізації товарів транзитом ведеться в спеціальній відомості, яка служить регістром не тільки обліку транзитного обороту, але й аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і покупцями по транзитних поставках. Приклад обліку операцій, пов’язаних з реалізацією товарів транзитом за участю оптового підприємства в розрахунках, наведено в табл. 2.7. Таблиця 2.7 ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ ТРАНЗИТОМ ЗА УЧАСТЮ В РОЗРАХУНКАХ
У разі реалізації товарів транзитом без участі в розрахунках оптове підприємство виступає як посередник: бере активну участь в операціях, пов’язаних з плануванням поставок, визначенням номенклатури товарів, укладанням договорів з постачальниками і покупцями; контролює їх виконання. Однак розрахунки з постачальником веде безпосередньо покупець (одержувач товарів). Тому така форма реалізації одержала назву «організуючого обороту».
СХЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ ТРАНЗИТОМ БЕЗ УЧАСТІ В РОЗРАХУНКАХ ОПТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
В загальному товарообороті транзит без участі в розрахунках займає значну питому вагу, оскільки забезпечує прямі зв’язки покупців (споживачів) з постачальниками товарів, сприяє прискоренню розрахунків між ними. Однак у разі незадовільної платоспроможності покупця може виникнути затримка в оплаті рахунків постачальників. Тому оптове підприємство повинно видавати наряди на транзитну поставку товарів покупцям з обов’язковим урахуванням їх фінансових можливостей. Підставою для контролю за виконанням договорів поставок служать копії розрахунково-платіжних документів, які постачальники надають оптовому підприємству на відвантажені на адресу покупців товари. Витрати, пов’язані з організацією транзитного товарообороту (поштово-телеграфні витрати, витрати на відрядження тощо), відображаються на рахунку 93 «Витрати на збут». На суму винагороди, належної згідно з договором постачальників і покупців за організацію транзитного обороту, бухгалтерія оптового підприємства виписує та пред’являє до оплати рахунки-фактури, на підставі яких здійснюється запис по кредиту рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» і дебету рахунків: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (на суму винагороди, що підлягає сплаті покупцями); 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (на суму винагороди, що підлягає сплаті постачальниками). При надходженні належної суми винагороди на рахунок оптового підприємства на підставі виписок банку роблять запис: Дебет рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кредит рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (на суму винагороди, одержаної від покупців) Кредит рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (на суму винагороди, одержаної від постачальників). На суму податкового зобов’язання по ПДВ, визначену за встановленою ставкою до суми доходу (винагороди), роблять запис: Дебет рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» Кредит рахунку 641 «Розрахунки за податками». Приклад обліку операцій, пов’язаних з реалізацією товарів транзитом без участі оптового підприємства в розрахунках, наведено в табл. 2.8.
Таблиця 2.8 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ТОВАРІВ ТРАНЗИТОМ БЕЗ УЧАСТІ В РОЗРАХУНКАХ
Закінчення табл. 2.8
2.2.5. Облік реалізації товарів у порядку обміну на інші активи В діяльності торгових підприємств значне місце займають бартерні (товарообмінні) операції. При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з обміном товарів на інші активи, необхідно враховувати, на що обмінюються запаси (товари). Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» передбачений поділ бартерних операцій на обмін подібними і неподібними активами. Подібними визнаються активи, які мають однакове функціональне призначення й однакову справедливу вартість. Під справедливою вартістю розуміють суму, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість по операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Такими сторонами можуть бути звичайні суб’єкти підприємницької діяльності — учасники господарської операції, які знають ринкову ціну аналогічного товару і відповідно можуть наблизити до неї вартість об’єкта бартерної операції. Подібна справедлива вартість, як прийнято в міжнародній практиці, не повинна відрізнятися більше ніж на 10 \% від справедливої вартості іншого активу, який бере участь в обмінній операції. Первинна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, визначається на рівні балансової вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних в обмін запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів відноситься на витрати звітного періоду. У разі обміну подібними активами у підприємства дохід від операції не визнається, що передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», згідно з п. 9 якого «дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами) та іншими активами, які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість». Вважається, що замість одного активу, підприємством у результаті обміну було одержано еквівалент цього активу. Таким чином, суть бартерного обміну на подібні активи полягає в тому, щоб одержати за вартістю рівноцінний актив, від якого в подальшому підприємство матиме економічну вигоду. У господарській діяльності торгових підприємств більш поширені бартерні операції з обміну неподібними активами (наприклад, обмін товарів на пальне, запасні частини, будівельні матеріали тощо). Первинна вартість запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні активи, дорівнює справедливій вартості одержаних в обмін активів. На відміну від обміну подібними активами (товарами) у разі обміну неподібними активами дохід по такій операції у кожного підприємства визнається, оскільки така операція відрізняється від звичайної реалізації лише формою оплати (тобто без участі грошових коштів). Бартерні операції оформляються договором (контрактом), у якому товари (роботи, послуги), що обмінюються, оцінюються за договірними (контрактними) цінами. Ціни в контракті повинні бути збалансовані. При обміні подібними запасами (товарами) у бухгалтерському обліку суб’єкти підприємницької діяльності (учасники бартерної операції) повинні відображати, з одного боку, реалізацію запасів (товарів), а з іншого — процес їх придбання (без відображення на рахунках обліку грошових розрахунків). Звідси вартість товарів, переданих у порядку обміну на подібні запаси (товари), відображається записом: Дебет рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кредит рахунку 281 «Товари на складі». На суму податкового зобов’язання по ПДВ, визначену за встановленою ставкою до контрактної вартості товарів, складається бухгалтерська проводка: Дебет рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кредит рахунку 641 «Розрахунки за податками». Оприбуткування одержаних в обмін подібних активів (товарів) за справедливою вартістю відображається записом: Дебет рахунку 281 «Товари на складі» Кредит рахунку «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». При одержанні товарів (робіт, послуг) взамін відпущених по бартеру відбувається заключна (балансуюча) операція і підприємство набуває право на податковий кредит по ПДВ, що в бухгалтерському обліку відображається записом: Дебет рахунку 641 «Розрахунки за податками» Кредит рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Оскільки бартерні операції є натуральним товарообміном, за яким кількість одного або кількох товарів обмінюється на еквівалентну за контрактними цінами вартість інших товарів, то заборгованість одного учасника бартерної операції погашається взаємним заліком іншому, що в бухгалтерському обліку відображається записом: Дебет рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кредит рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Приклад відображення в обліку операцій, пов’язаних з обміном подібними активами (товарами), наведено в табл. 2.9. Таблиця 2.9 ОБЛІК БАРТЕРНИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБМІНОМ ПОДІБНИМИ ЗАПАСАМИ (ТОВАРАМИ)
Продовження табл. 2.9
Закінчення табл. 2.9
У разі обміну неподібними запасами (товарами), як уже зазначалося, дохід по такій операції визначається у кожного учасника бартерної операції (оскільки така операція розглядається як реалізація активів без грошових розрахунків). У бухгалтерському обліку операції по обміну неподібними запасами (товарами) відображаються в такому порядку (табл. 2.10). Таблиця 2.10 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБМІНОМ НЕПОДІБНИМИ ЗАПАСАМИ (ТОВАРАМИ)
Закінчення табл. 2.10
2.3. Облік іншого вибуття товарів Крім реалізації, товари з торгових підприємств можуть вибувати внаслідок передачі товарів як внеску до статутного капіталу іншого підприємства, безоплатної передачі іншим підприємствам, безоплатної роздачі зразків товарів з метою реклами, списання товарів у результаті надзвичайних подій тощо. Безоплатна роздача зразків товарів здійснюється торговими підприємствами з метою реклами на товари, що пропонуються для продажу, привернення уваги покупців. Витрати по проведенню передпродажних і рекламних заходів, на безоплатну роздачу зразків товарів відповідно до податкового законодавства можуть включатися до валових витрат підприємства, але не більше 2 \% від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік. Операції з безоплатного розповсюдження зразків товарів з метою реклами здійснюються за наказом керівника підприємства, в якому зазначаються дата і місце проведення рекламної акції, номенклатура і кількість розповсюджуваних товарів, відповідальні за проведення рекламної акції і складання відповідних документів особи. Факт проведення рекламної акції, номенклатура і кількість розповсюджених зразків товарів оформляються актом, підписаним відповідальними особами. На підставі зазначених документів у бухгалтерському обліку виконуються такі записи (табл. 2.11).
Таблиця 2.11 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З БЕЗОПЛАТНОЮ РОЗДАЧЕЮ ЗРАЗКІВ ТОВАРІВ У РЕКЛАМНИХ ЦІЛЯХ
Безоплатна передача товарів іншим юридичним і фізичним особам здійснюється за письмовим наказом керівника підприємства, в якому зазначається підстава такої операції. Передача товарів одержувачу оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей, один примірник якої надається одержувачу, а другий — передається до бухгалтерії і служить підставою для відповідних записів. Безоплатна передача товарів вважається валовим доходом і підлягає оподаткуванню ПДВ. У бухгалтерському обліку операції по безоплатній передачі товарів іншим юридичним і фізичним особам відображаються в такому порядку (табл. 2.12).
Таблиця 2.12 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ПО БЕЗОПЛАТНІЙ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРІВ
Контрольні запитання 1. На підставі яких документів здійснюється приймання товарів на складі постачальника, від станції (порту) призначення, на складі одержувача (покупця)? 2. Яким документом оформляються розходження між даними товаросупровідних документів і фактично одержаними товарами, виявлені при прийманні? 3. На підставі якого документа надається право покупцеві (зареєстрованому як платник ПДВ) на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої постачальнику при придбанні товарів? 4. Які бухгалтерські проводки складаються при оприбуткуванні товарів, одержаних оптовим підприємством від постачальника, якщо перша подія — надходження товарів? 5. Які бухгалтерські проводки складаються при оприбуткуванні товарів, одержаних оптовим підприємством від постачальника, якщо перша подія — передоплата? 6. Як відображається в обліку вартість нестачі товарів при перевезенні залежно від причин її виникнення: 1) в межах норм природного убутку; 2) понад норму природного убутку з вини транспортної організації або постачальника? 7. Який порядок обліку, розподілу і списання транспортно-заготівельних витрат у торгівлі (при прямому методі розподілу та за середнім процентом)? 8. Які форми реалізації товарів застосовуються підприємствами оптової торгівлі? 9. Який порядок відображення в обліку реалізації товарів зі складів і баз оптового підприємства? 10. Який порядок відображення в обліку реалізації товарів транзитом за участю оптового підприємства в розрахунках? 11. Який порядок відображення в обліку реалізації товарів транзитом без участі оптового підприємства в розрахунках? 12. Як відображаються в обліку операції з реалізації товарів у порядку бартерного обміну подібними запасами (товарами)? 13. Як відображаються в обліку операції з реалізації товарів у порядку бартерного обміну неподібними запасами (товарами)? 14. Як відображаються в обліку операції з безоплатної передачі товарів іншим юридичним особам? Завдання для самостійного виконання Підприємством оптової торгівлі протягом звітного періоду були зареєстровані такі господарські операції, пов’язані з придбанням товарів:
Що треба зробити. Записати господарські операції в Реєстраційний журнал і скласти відповідні бухгалтерські проводки. Протягом звітного періоду підприємством оптової торгівлі зареєстровано такі господарські операції, пов’язані з придбанням товарів по імпорту:
Що треба зробити. Записати господарські операції в Реєстраційний журнал і скласти відповідні бухгалтерські проводки.
За даними товаросупровідних документів, одержаних від постачальника, значиться: вартість відвантажених товарів за відпускними цінами — 96 000 грн (у тому числі ПДВ — 16 000 грн). Фактична вартість одержаних товарів — 93 600 грн (у тому числі ПДВ — 15 600 грн). Вартість нестачі товарів — 2400 грн (у тому числі ПДВ — 400 грн). Згідно із складеним актом установлено причини нестачі: в межах норм природного убутку при перевезенні — 1200 грн; понад норму природного убутку з вини транспортної організації — 960 грн; понад норму природного убутку з вини посадової матеріально відповідальної особи, що супроводжувала вантаж, — 240 грн. Фактично одержані товари вартістю 93 600 грн (у тому числі ПДВ — 15 600 грн) оприбутковано. Транспортній організації на вартість нестачі товарів на суму 960 грн пред’явлено претензію, яка нею визнана. Що треба зробити. Записати господарські операції в Реєстраційний журнал у послідовності, наведеній нижче, і скласти відповідні бухгалтерські проводки:
Протягом звітного періоду підприємством оптової торгівлі зареєстровано такі господарські операції, пов’язані з реалізацією товарів зі складів і баз:
Закінчення табл.
Що треба зробити. Записати господарські операції в Реєстраційний журнал і скласти відповідні бухгалтерські проводки.
Підприємством оптової торгівлі протягом звітного періоду зареєстровано такі господарські операції, пов’язані з реалізацією товарів транзитом:
Закінчення табл.
Що треба зробити. Записати господарські операції в Реєстраційний журнал і скласти відповідні бухгалтерські проводки. |
| Оглавление| |