2.3. кошти, що отримуються від інших бюджетних установ.

Це кошти, які відповідно до рішень Уряду або календарних планів проведення централізованих заходів (чи інших документів) перераховуються від однієї бюджетної установи до іншої бюджетної установи з певною метою із загального фонду до спеціального фонду бюджету (або в межах спеціального фонду).

Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду охоплюють надходження, які надійшли за розподілами головних розпорядників коштів з урахуванням грошових коштів у дорозі, а також коштів, які надходять безпосередньо на спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ за іншими надходженнями спеціального фонду бюджету.

Схему класифікації доходів бюджетної установи наведено на рис. 2.1.

2.2.2. Класифікація видатків

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів.

Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Побудова бухгалтерського обліку видатків здійснюється залежно від чинної їх класифікації (рис. 2.2).

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду — видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету.

Зауважимо, що видатки бюджету на утримання бюджетних установ не завжди збігаються з видатками самих установ. Так, розмір грошових коштів, перерахованих постачальникам матеріалів, характеризує суму видатків бюджету, але для установи — це зміна складу активів (грошові кошти на рахунках — матеріали на складі) без реальних видатків коштів. Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ, вони поділяються на касові та фактичні.

Рис. 2.2. Класифікація видатків бюджетних установ

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань. Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Приклади касових і фактичних видатків: перераховані кошти з рахунка лікарні постачальникові за продукти харчування — касові видатки, а вартість продуктів харчування, витрачених на харчування хворих, — фактичні видатки; отримання готівки з рахунків у банку чи казначействі до каси для виплати заробітної плати — касові видат­ки, а сума нарахованої заробітної плати — фактичні видатки.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. Якщо частина грошових коштів на рахунках у бан­ку чи в казначействі обертається на поповнення запасів матеріалів, перебуває в розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення раніше виниклої кредиторсь­кої заборгованості, то фактичні видатки менші за касові. Якщо установа має у своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, бо витрата матеріалів не спричинюється до зменшення грошових коштів на рахунках.

Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видат­ки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги, то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі видатки називаються прямими.

Взаємозв’язок касових і фактичних видатків ілюструє рис. 2.3.

Рис. 2.3. Взаємозв’язок касових і фактичних видатків

Касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об’єктами бухгалтерського обліку. У бюджетних установах касові й фактичні видатки планують і обліковують за єдиною номенклатурою видатків. Бюджетну класифікацію видатків покладено в основу планування видатків, їх синтетичного й аналітичного обліку. Ця класифікація істотно впливає на всю організацію бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ.

Рис. 2.4. Економічна класифікація видатків бюджету

Закінчення рис. 2.4

Бюджетна класифікація видатків застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджет­них коштів, проведення необхідного аналізу за організаційними, функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників. Видатки бюджету згідно з бюджетною класифікацією, розробленою й затвердженою Мінфіном України, класи­фікуються за такими ознаками:

функціями, з виконанням яких пов’язані видатки — функціональна класифікація видатків;

ознакою головного розпорядника бюджетних коштів — відомча класифікація видатків;

економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки, — економічна класифікація видатків;

програмно-цільовим методом формування бюджету.

Функціональна класифікація видатків має два рівні деталізації:

розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрямки спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відбивають поділ коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код. Класифікацію видатків бюджету за економічним змістом наведено на рис. 2.4.

Розглянемо склад статей економічної класифікації видатків:

Поточні видатки (код 1000)

Видатки на товари і послуги (код 1100)

Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110). Ця категорія охоплює оплату праці всіх працівників бюджетних установ та залучених за трудовими угодами згідно з установленими посадовими окладами, ставками, розцінками.

Ця категорія містить:

код 1111 «Заробітна плата». До цієї статті належать видатки на виплату основної та додаткової заробітної плати за встановленими окладами, ставками чи розцінками всім штатним працівникам; оплату праці за трудовими угодами; надбавку за вислугу років; доплату за ранг, надбавки та доплати обов’язкового характеру (оплати нічних змін, позаурочних, за науковий ступінь, за викорис­тання в роботі знання іноземних мов тощо); надбавки, що мають стимулювальний характер; премії (усі види преміальних виплат); щомісячну довічну плату науковцям; матеріальну допомогу;

код 1112 «Грошове утримання військовослужбовців», зокре­ма основні та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ;

код 1113 «Виплати з тимчасової непрацездатності за перші п’ять робочих днів непрацездатності працівників».

Нарахування на заробітну плату (код 1120). Ця категорія охоплює нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці працівників, зокрема:

до Пенсійного фонду — 32 \%;

фонду загальнообов’язкового державного соціального стра­хування у зв’язку із втратою працездатності — 2,9 \%;

фонду загальнообов’язкового державного соціального стра­хування на випадок безробіття — 2,1 \%;

фонду загальнообов’язкового соціального страхування від нещасних випадків — 0,2 \%.

Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130).

Ця категорія містить:

Код 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

До цієї статті належать видатки:

на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, включаючи канцелярське, креслярське, письмове приладдя та матеріали;

виготовлення та придбання бухгалтерських, статистичних бланків, відомостей, а також класних журналів, бланків дипломів, свідоцтв, медалей, нагрудних знаків, грамот та іншої документації для навчальних закладів;

придбання чи передплату періодичних, довідкових, інформаційних видань, підручників;

придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей: щіток, мастики, мийних засобів, електричних лампочок тощо; видатки на прання і санітарно-гігієнічне обслуговування контингенту, який обслуговується медичними, соціально-реабілітаційними установами, військовослужбовців строкової служби;

придбання аптечок та їх поповнення, якщо в цій установі немає медичного кабінету чи пункту;

придбання предметів терміном служби менш як рік чи однорідних малоцінних предметів (наприклад, калькулятори, посуд, іграшки для дитячих установ, фізкультурний інвентар), а також матеріалів і предметів для науково-дослідних і навчальних робіт — реактивів, хімікалій, спеціальної посуди, тканин, насіння для дослідницьких робіт;

виготовлення карт, схем, макетів, які мають тимчасовий характер, наприклад, для організації виставок; на інші матеріали і предмети, зокрема тварин для станції переливання крові та науково-дослідних установ і корму для них.

Код 1132 «Медикаменти і перев’язувальні матеріали».

До цієї статті належать видатки:

на придбання медикаментів, медиковідновлювальних засобів, бактеоріологічних препаратів, ендропротезів, перев’язуваль­них матеріалів для лікувально-профілактичних і лікувально-вете­ринарних установ;

проведення діагностичних тестів;

придбання вітамінів, вакцин, сироватки, дезинфікаційних засобів, плівок для рентгенівських знімків, матеріалів для проведення аналізів;

оплату донорів;

придбання крові для переливання;

придбання дрібного медичного інвентарю (термометри, лан­цети, пінцети, голки тощо);

придбання ліків, які відпускаються безкоштовно.

Код 1133 «Продукти харчування». До цієї статті належать видатки на придбання продуктів харчування в лікувально-профілак­тичних установах, будинках-інтернатах, загальноосвітніх навчаль­них закладах, дитячих будинках, дитячих дошкільних установах, профтехучилищах, вищих навчальних закладах та інших установах і організаціях, а також видатки на безплатне дитяче харчування дітей віком до одного року. До цієї статті належать також видатки на спеціальне харчування осіб, які працюють у шкідливих умовах праці, на продуктові пайки й компенсації за продуктові пайки.

Код 1134 «М’який інвентар та обмундирування». Ця стаття містить видатки на придбання постільної білизни, спецодягу, одягу, обмундирування, спортивного одягу, захисного одягу, захисного і спеціального взуття, штор і занавісок, а також видатків на компенсацію за речове забезпечення відповідно до затверджених нормативів.

Код 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів».

До цієї статті належать видатки:

на утримання транспортних засобів і оплату транспортних послуг (зокрема видатки на утримання транспорту, придбання паливно-мастильних матеріалів, капітальний і поточний ремонт автомобілів і транспортних засобів, планово-технічне обслуговування, придбання запасних частин);

страхування автомобіля, оплату дорожнього збору, проїзд по платних дорогах (тунелях), оформлення прав водіїв, технічний догляд транспортного засобу. Видатки з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будинків відносяться до капітального будівництва й капітального ремонту.

Код 1136 «Оренда та експлуатаційні послуги». До цієї статті належать видатки, пов’язані з оплатою орендної плати за взяте в оренду приміщення, обладнання і т. ін.

Код 1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання». До цієї статті належать видатки, пов’язані з проведенням поточного ремонту обладнання, інвентарю, будинків, споруд, приміщень, які перебу­вають на балансі та орендованих, з технічним обслуговуванням комп’ютерної, розмножувальної й медичної техніки, а також видатки, пов’язані з придбанням будівельних матеріалів для поточного ремонту приміщень.

Код 1138 «Послуги зв’язку». До цієї статті належать видат- ки, пов’язані з оплатою послуг зв’язку (абонентська плата за телефон, міжміські та міжнародні розмови, факсимільний зв’язок, електронну пошту), оплата всякого роду поштових відправлень (телеграм, листів, бандеролей та ін.), видатки на обслуговування й утримання внутрішнього телефонного зв’язку.

Код 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки».

Ця стаття охоплює:

оплату з питань бухгалтерського обліку й аудиту, юридичних послуг, інформаційно-довідкових послуг, консультативних послуг, страхування власних і орендованих приміщень згідно з чинними законодавчими й нормативними актами, медичного страхування;

видатки на відомчу і протипожежну охорону;

видатки на утримання в чистоті будинків, дворів, дезинфек­цію, технічне обслуговування обладнання;

видатки на проведення заходів з охорони праці та техніки безпеки;

видатки, пов’язані з поліграфічними роботами (виготовлення рекламних буклетів, візиток, запрошень, посвідчень, інформаційних бюлетенів, видання книг, довідників і т. ін.);

представницькі видатки, норми й порядок використання коштів на які затверджено Міністерством фінансів України;

послуг експертів на час слідства;

видатки на проїзд і проживання свідків і потерпілих під час судового розгляду;

оплату послуг лікувальних, оздоровчих установ, підприємств побутового призначення, організацій харчування та ін.;

інші видатки.

Видатки на відрядження (код 1140). До цієї категорії належать видатки, пов’язані з оплатою:

проїзду, добових, квартирних на час службового відрядження;

підйомних, проїзду, добових під час переміщення працівників;

сесійні виїзди народних суддів; відряджень на курси і в навчальні заклади на сесію, семінари, наради, конференції та інші видатки на відрядження, які відшкодовуються за рахунок бюджет­них коштів у випадках, передбачених законодавством, а також:

видатки на придбання службових проїзних квитків і оплату проїзду за маршрутними листками;

надбавки до заробітної плати, які виплачуються окремим категоріям працівників замість видатків на відрядження (добових, квартирних) у випадках, передбачених законодавством;

видатки на відрядження працівників бюджетних установ на сесії, наради, з’їзди наукового характеру, а також усякого роду поїздки з науковою метою, відрядження викладачів і т. ін.

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення (код 1150). Ця категорія видатків містить витрати, пов’язані з придбанням товарів військового призначення, війсь­кової техніки, інвентарю як короткотермінового, так і довго- тривалого використання; з військовим будівництвом (крім соціально-культурного), а також видатки на мобілізаційну підготовку народного господарства та інші видатки спеціального призначення.

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160). Ця категорія охоплює видатки, пов’язані з оплатою бюджетними установами комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих потреб:

Код 1161 «Оплата теплопостачання»;

Код 1162 «Оплата водопостачання і водовідведення»;

Код 1163 «Оплата електроенергії»;

Код 1164 «Оплата природного газу»;

Код 1165 «Оплата інших комунальних послуг»;

Код 1166 «Оплата інших енергоносіїв».

Дослідження і розробки, державні програми (код 1170). До цієї категорії належать видатки, пов’язані з виконанням геологорозвідувальних і топографічних робіт, виконанням робіт з типового й експериментального проектування, наданням послуг науково-дослідних організацій, проведенням виборів і референдумів, інші видатки.

Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями (код 1200)

Субсидії і поточні трансферти (код 1300)

Код 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Код 1320 «Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів».

Код 1340 «Поточні трансферти населенню». Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам, передбачені для збільшення їхнього доходу. Такі платежі можуть бути окремим додатком до бюджету конкретної сім’ї, особам чи компенсацією окремих видів витрат, наприклад на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду. До цієї категорії належать такі статті видатків:

«Виплата пенсій і допомоги» (код 1341);

«Стипендії» (код 1342);

«Інші поточні трансферти населенню» (код 1343).

Код 1350 «Поточні трансферти населенню».

Капітальні видатки (код 2000) Придбання основного капіталу (код 2100)

Код 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

До цієї статті належать видатки на придбання:

виробничого обладнання, транспортних засобів, спецавтомобілів, машин, верстатів, бурового обладнання, геодезичних інструментів, науково-дослідних пристроїв, спеціальних креслярсь­ких столів та іншого виробничого обладнання довгострокового користування;

племінної худоби, інших тварин, зокрема службових собак;

меблів для дитячих і навчальних закладів, медичних і лікувально-профілактичних установ, бібліотечних і музейних фондів, спеціальних меблів для закладів культури, комп’ютерної та розмножувальної техніки, спортивного і протипожежного обладнання.

Код 2120 «Капітальне будівництво (придбання)». Ця категорія охоплює такі статті видатків:

«Будівництво (придбання) житла» (код 2121);

«Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів» (код 2122);

«Інше будівництво (придбання)» (код 2123).

Код 2130 «Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація». Ця категорія складається з таких статей видатків:

«Капітальний ремонт і реконструкція житлового фонду» (код 2131).

«Капітальний ремонт і реконструкція адміністративних об’єктів» (код 2132).

«Капітальний ремонт і реконструкція інших об’єктів» (код 2133).

«Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури» (код 2134).

Код 2200 «Створення державних запасів і резервів». Зазначений напрямок видатків охоплює придбання товарів для створення стратегічних і надзвичайних запасів, запасів зерна й товарів, що мають особливо важливе значення для країни, як-от державні фонди дорогоцінних металів і каміння, державний матеріальний резерв.

Код 2300 «Придбання землі і нематеріальних активів». Ця категорія містить видатки на придбання землі, лісів, внутрішніх вод, ділянок землі, де є корисні копалини.

До цієї категорії належать видатки на придбання нематеріальних активів:

права користування природними ресурсами;

права користування майном;

права на знаки для товарів і послуг;

права на об’єкти промислової вартості;

авторських і суміжних прав (літературні та музичні твори, комп’ютерні програми, бази даних і т. ін.);

інших нематеріальних активів;

гудвіл;

роялті.

Код 2400 «Капітальні трансферти». Поняття капітальних трансфертів пов’язане з поняттям трансфертів взагалі, а отже, капітальні трансферти тлумачать як невідплатні односторонні платежі органів управління, які не спричинюються до виникнення або посилення фінансових вимог. Як правило, вони мають одноразовий, нерегулярний характер. Метою капітальних трансфертів є надання можливості придбання капітальних активів, компенсації видатків, покриття збитків, накопичених упродовж кількох років чи таких, що виникли через надзвичайні обставини. До цієї категорії належать такі статті видатків:

Код 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»;

Код 2420 «Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів;

Код 2430 «Капітальні трансферти населенню»;

Код 2440 «Капітальні трансферти за кордон»;

Код 2450 «Капітальні трансферти до бюджету розвитку».

Код 3000 «Нерозподілені видатки». Ця категорія видатків охоплює видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України, фондів непередбачуваних видатків Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.

Код 4000 «Кредитування з вирахуванням погашення». Зазначена категорія видатків складається з платежів до бюджетів усіх рівнів, у результаті яких у них з’являються фінансові вимоги до інших економічних одиниць, при цьому метою зазначених платежів є економічне регулювання, а не отримання прибутку чи управління ліквідністю. Видатки за зазначеною статтею, як свідчить її назва, можуть бути обчислені за простою формулою: від суми наданих кредитів віднімаються суми повернених кредитів.

Кредитування за економічною класифікацією видатків полягає в наданні внутрішніх і зовнішніх кредитів.

Код 4100 «Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення».

Категорія містить такі статті:

Код 4110 «Надання внутрішніх кредитів»;

Код 4111 «Надання кредитів органам державного управління інших рівнів»;

Код 4112 «Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям»;

Код 4113 «Надання інших внутрішніх кредитів»;

Код 4120 «Повернення внутрішніх кредитів»;

Код 4121 «Повернення кредитів органами державного управ­ління інших рівнів»;

Код 4122 «Повернення кредитів підприємствами, установами, організаціями»;

Код 4123 «Повернення інших внутрішніх кредитів».

Код 4200 «Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення».

Категорія складається з двох статей:

Код 4210 «Надання зовнішніх кредитів»;

Код 4220 «Повернення зовнішніх кредитів».

Як випливає з наведеної економічної класифікації видатків, вони вельми різноманітні як за складом, так і за економічним змістом. Знання економічної класифікації видатків забезпечують ведення аналітичного обліку касових і фактичних видатків відповідно до кошторису установи, порядок складання, розгляду й затвердження якого висвітлюється в наступному підрозділі.

2.3. Порядок складання, розгляду й затвердження кошторису доходів і видатків

Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторисів бюджетних установ є Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228) з подальшими змінами.

На виконання цієї постанови Міністерство фінансів України розробляє та запроваджує своїми наказами форми кошторису та інших первинних документів, які відтворюють процес складання і виконання кошторису.

Згідно з Порядком № 228 кошторис доходів і видатків бюджетної установи (табл. 2.1) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досяг­нення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, установлених Законом України «Про Державний бюджет».

Таблиця 2.1

Затверджений у сумі 2 756 210 грн —

два мільйони сімсот п’ятдесят тисяч двісті десять грн

(сума прописом і цифрами)

_____________________________________________

(посада)

________________ _____________________________

(підпис)           (ініціали, прізвище)

11.04.20__ р.

(число, місяць, рік)       М. П.

КОШТОРИС ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ НА 20___ р.

480 Київський юридичний університет

(код та назва бюджетної установи, організації)

___________________________________________________________________

(найменування міста, району, області)

вид бюджету — держбюджет   

код та назва функціональної класифікації         070602 

(грн)

Продовження табл. 2.1

Продовження табл. 2.1

Закінчення табл. 2.1

   * Код доходів ставиться залежно від бюджету, з якого одержано субвенцію.

** За наявності цього коду видатки здійснюються згідно з додатком.

Керівник          Ректор ________________________________

            (підпис)           (ініціали, прізвище)

Головний бухгалтер (начальник планово-фінансового відділу) ________________________________

            (підпис)           (ініціали, прізвище)

М. П. _______________________

(число, місяць, рік)

Кошторис має дві складові.

Загальний фонд — це кошти, що надходять із загального фон­ду бюджету та підлягають розподілу за повною економічною класифікацією на здійснення видатків з метою виконання бюджетною установою основних функцій.

Спеціальний фонд кошторису — це обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету, що підлягають розподілу згідно з економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’я­заних з виконанням установою основних функцій.

Усі показники, що характеризують видатки бюджетної установи, згруповано в кошторисі за принципом побудови економічної класифікації видатків бюджету, яка є складовою бюджетної класифікації, затвердженої Наказом Міністерства фінансів Украї­ни від 27.12.2001 № 604.

Форму кошторису затверджує Міністерство фінансів України.

Процес складання проектів кошторисів починається з того, що Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік. Ці дані формуються з огляду на планові доходи державного й місцевих бюджетів на наступний рік. Разом з цими даними головним розпорядникам коштів бюджету надаються необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів.

Відповідно до Порядку № 228 планування дохідної та видаткової частин кошторису здійснюється з урахуванням таких вимог.

У дохідній частині проекту кошторису зазначаються планові обсяги асигнувань із загального фонду бюджету й обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачається спрямувати на покриття відповідних видатків бюджетної установи.

Формування дохідної частини загального фонду здійснюється на підставі планових обсягів бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання цієї установи. Дані про планові обсяги бюджетних асигнувань повідомляються установі безпосередньо вищою організацією.

У дохідній частині спеціального фонду зазначаються планові обсяги надходжень з інших джерел, одержання яких передбачене відповідними законодавчо-нормативними документами. До таких надходжень належать кошти, одержувані бюджетною установою від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції чи іншої діяльності.

Порядком № 228 передбачено, що дохідна частина спеціального фонду формується на підставі розрахунків, які складаються щодо кожного запланованого на наступний рік джерела доходів.

У видатковій частині проекту кошторису визначається загальна сума видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації, а також з розподілом видатків, які планується покрити за рахунок бюджетних асигнувань, і видатків, які плануєть­ся здійснити за рахунок спеціального фонду.

Визначаючи обсяги видатків, бюджетні установи мають ураховувати об’єктивну потребу в коштах, виходячи зі своїх основних виробничих показників і контингентів, що встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення видатків у плановому періоді.

При цьому обов’язковим є виконання вимог стосовно першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарські потреби установи. Під час визначення видатків має забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть вноситися тільки ті видатки, необхідність яких зумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися тільки за умови забезпечення коштами невідкладних видатків і відсутності заборгованості. Тому потреба в асигнуваннях на ці цілі має визначатися з урахуванням наявності відповідного обладнання та інвентарю, а в кошторисах мають плануватися видатки на придбання тільки тих матеріальних цінностей, яких установа справді потребує.

Видатки за кошторисом плануються на підставі встановлених норм видатків і наявної мережі установ у розглянутому далі порядку.

Формуючи видатки, бюджетна установа враховує такі по- казники:

мережу та контингенти, які вона обслуговує, тобто оператив­но-виробничі показники своєї діяльності (кількість шкіл, чисельність учнів у них, кількість лікарень і лікарняних ліжок тощо);

норми бюджетних видатків на розрахункову одиницю (на клас у школі, ліжко або ліжко-день у лікарні, на дитину або дитино-день у дошкільній установі).

При цьому норми бюджетних видатків — це обсяг витрат (у натуральному або вартісному виразі), установлений згідно з основними показниками діяльності установи.

Матеріальні норми видатків (у натуральному виразі) відбивають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному виразі) на одиницю виміру витрат. Наприклад, склад і кількість продуктів харчування на одного хворого, кількість електроенергії на освітлення 1 м2 площі приміщення тощо.

Грошова норма — це матеріальна норма, переведена у грошовий вираз згідно з установленими тарифами. Наприклад, кількість ліжко-днів у лікарні, помножена на встановлену норму видатків на одне ліжко, дасть суму видатків на харчування в цій лікарні.

Розглядаючи застосування бюджетними установами норм видатків, зауважимо також, що їх можна поділити на обов’язкові та розрахункові. Обов’язкові норми встановлюються законодавчо-нормативними документами, і їх застосування обов’язкове для всіх бюджетних установ. До них належать ставки заробітної плати, штатні нормативи, норми добових, норми видатків на харчування та ін. А розрахункові норми — це середні витрати, що припадають на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.

Використовуючи встановлені для неї норми видатків і основні виробничі показники, бюджетна установа визначає видатки на своє утримання та функціонування.

Потреба у видатках на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали в закладах охорони здоров’я визначаєть­ся за нормативами з урахуванням умов утримання та лікування хворих. Такі нормативи розраховуються згідно з раціоном харчування, який визначає добову норму витрат продуктів і цін на них. Норми видатків на харчування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У плануванні видатків за кошторисом бюджетним установам неодмінно потрібно враховувати обмеження бюджетних видатків, установлені чинним законодавством. Так, Указом Президента України «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» від 21.01.98 № 41/98 для установ і організацій, що фінансуються з державного бюджету, установлені такі обмеження:

заборона починати будівництво нових об’єктів;

призупинення проведення капітальних і поточних ремонтів службових приміщень (споруд), крім випадків, пов’язаних з аварійним станом будівель (споруд, приміщень);

обмеження придбання меблів, технічного обладнання, побутових приладів за рахунок бюджетних коштів.

Ці обмеження є прямою забороною для планування бюджетними установами видатків на наступний рік за відповідними кодами економічної класифікації.

Указом Президента України «Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері» від 25.12.2001 № 1251/2001 передбачено Міністерству фінансів України і Державному казначейству України розробити й затвердити до 1 липня 2002 року порядок тимчасового обмеження бюджетних асигнувань і пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів та запровадити зазначений порядок з 1 січня 2003 року.

Відповідно до Порядку № 228 під час складання проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не плануються. Однак коли спеціальний фонд кошторису сплановано так, що заплановані доходи перевищують заплановані видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення згідно із законодавством, бюджетна установа має передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, необхідні для виконання основних її функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Усі видатки, включені до проекту кошторису, мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації. Це означає, що під час складання проекту кошторису бюджетні установи для обґрунтування сум видатків наводять докладне розшифрування видатків щодо кожного коду економічної класифікації видатків.

У тижневий термін після опублікування Закону України «Про Державний бюджет України», відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів обсяги затверджених бюджетних асигнувань з їх щомісячним розподілом (табл. 2.2).

Відповідно до встановлених лімітів бюджетних асигнувань головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють підвідомчим установам річні обсяги бюджетних асигнувань, здійснюють щомісячний розподіл асигнувань із загального фонду й доводять їм відповідні лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Таблиця 2.2

Затверджений у сумі 1 711 380 грн      

Один мільйон сімсот одинадцять тисяч            

триста вісімдесят грн   

(сума прописом і цифрами)

Підпис

(число, місяць, рік)

ПЛАН АСИГНУВАНЬ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТУ НА 20___ р.

Продовження

Лімітна довідка про бюджетні асигнування (табл. 2.3) є документом, який містить затверджені бюджетні призначення (установлені бюджетні асигнування) та їх щомісячний розподіл, а також показники, які відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі відповідних нормативів. Ліміт­на довідка видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном України.

Розпорядники бюджетних коштів відповідно до затверджених для них обсягів бюджетних асигнувань та інших показників, зазначених у лімітній довідці, приводять у відповідність до них свої витрати. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження у штатному розписі, має бути приведено у відповідність до певного фонду оплати праці, а інші витрати — у відповідність до інших установлених асигнувань так, щоб забезпечити виконання функцій, покладених на установу.

Штатний розпис, що його подає установа до вищої організації, є документом, який визначає структуру установи, кількість штатних одиниць за кожним структурним підрозділом і в цілому по установі. У штатному розписі зазначаються встановлені штат­ному персоналу посадові оклади, надбавки, доплати, місячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на рік для цієї установи.

Вищі організації протягом двох тижнів після отримання лімітних довідок складають і подають уточнені проекти зведених кошторисів і проекти зведених планів асигнувань до Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів для складання і затвердження річного розкладу призначень відповідних бюджетів (розкладу річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального і спеціальних фондів за головними розпорядниками, згідно з повною економічною класифікацією, що відповідає відомостям усіх проектів кошторисів), і щомісячного розкладу асигнувань загального фонду відповідних бюджетів (розкладу річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального фонду за головними розпорядниками, згідно зі скороченою економічною класифікацією зі щомісячним розподілом, що відповідає відомостям усіх планів асигнувань).

Таблиця 2.3

ЛІМІТНА ДОВІДКА ПРО БЮДЖЕТНІ АСИГНУВАННЯ НА 20__ р.

Видана   (ким) МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(кому) КИЇВСЬКОМУ ЮРИДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТУ

Підстава: Закон України «Про державний бюджет України» на 20___ р.

1. З державного бюджету України за 070602 закладам освіти III і IV рівнів акредитації виділено 2 756 210 грн.

2. У сумі асигнувань із загального фонду бюджету враховано витрати на утримання середньорічної чисельності працівників — 536 ставок, з них педагогічних працівників — 337 ставок.

3. Помісячні обсяги асигнувань із загального фонду бюджету встановлено такі:

4. Проекти кошторису доходів і видатків, плану асигнувань із загального фонду, штатного розпису установи на 20__ р. зі зведеними даними та розрахунками мають бути подані на затвердження до 25 лютого 20__ р.

Підпис

Міністерство фінансів України надсилає для реєстрації, обліку й виконання затверджений річний розклад призначень державного бюджету та щомісячний розклад асигнувань загального фонду Державного бюджету до Державного казначейства, яке у триденний термін повідомляє головним розпорядникам витяги зі згаданих документів, які є підставою для затвердження кошторисів і планів асигнувань розпорядниками коштів, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кошториси і плани асигнувань на проведення централізованих заходів затверджують окремо щодо кожного заходу керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держ­адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад. Такі кошториси та плани асигнувань можуть бути затверджені на загальний обсяг видатків. При цьому для здійснення кожного конкретного заходу не пізніш ніж за місяць складається окремий кошторис на підставі календарних планів.

Кошториси та плани асигнувань підписують керівник і головний (старший) бухгалтер установи (централізованої бухгалтерії).

Затверджені кошториси, плани асигнувань та штатні розклади бюджетних установ скріплюється гербовою печаткою і підписом керівників установ, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження. Ці документи затверджують­ся у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається в установі, яка їх затвердила.

Затверджений кошторис доходів і видатків є для бюджетної установи основним фінансовим документом, що визначає обсяг коштів, виділених з бюджету на утримання установи, і розподіл їх у напрямках витрачання.