5.2. задачі для розв’язання

Задача 5.1. Підприємство отримало сировину, за яку попе- редньо сплатило постачальнику 1400 грн. з ПДВ.  Витрати на доставку сторонньою організацією склали 60 грн. з ПДВ, ван- тажно-розвантажувальні роботи здійснено власними силами, за які нарахована зарплата у розмірі 40 грн.

На підставі  наведених даних зробити всі  можливі провод- ки та пояснення до них.

Вирішення задачі 5.1

Пунктом  9 П(с)БО 9 “Запаси” визначено, що до первісної вартості запасів, що придбані за плату включаються затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розван- тажувальні  роботи і транспортування запасів  усіма  видами транспорту до місця їх використання, інші витрати, які безпо- середньо пов’язані з придбанням запасів. Отже, всі витрати, що вказані в задачі повинні бути віднесені на первісну вартість куплених  запасів.

У бухгалтерському обліку будуть зроблені такі записи:

1 Субрахунок 289 “Транспортно заготівельні витрати” – визначається підприємством самостійно.

Задача 5.2. Залишок цегли на складі торгового підприєм- ства на 1 число місяця  становив 50 тис. шт. облікова вартість якої 200 грн. за одну тисячу.

Протягом місяця  підприємство отримало:

10 числа 20 тис. шт. цегли на суму 4,5 тис. грн.;

15 числа 30 тис. шт. цегли на суму 6,9 тис. грн.;

20 числа 50 тис. шт. цегли на суму 12,0 тис. грн.;

25 числа реалізовано 75 тис. шт. цегли на суму 22,5 тис. грн. з ПДВ. Оплату за товар отримано після його відвантаження.

Зробити бухгалтерські  проводки та визначити фінансовий результат при застосуванні різних методів оцінки запасів при вибутті: ФІФО, середньозваженої собівартості. Пояснити, за яких умов доцільним  є застосування кожного з цих методів.

Вирішення задачі 5.2

При списанні запасів при вибутті за методом ФІФО вва- жається, що запаси використовуються в тій  послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які відпус- каються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Метод ФІФО

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці  запасів  діленням  сумарної вартості  залишку таких запасів на початок звітного місяця  і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на поча- ток звітного місяця  і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка  кожної  операції з вибуття запасів може здійснюва- тись також за середньозваженою собівартістю діленням сумар- ної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Метод середньозваженої собівартості

Таким чином, при оцінці запасів при вибутті за середньоз- важеною собівартістю їх вартість при вибутті буде на 1050 грн. (16700–15650) більша ніж за методом ФІФО. При високих тем- пах інфляції  більш реально буде відображатись  фінансовий стан підприємства при застосуванні  методу середньозваженої собівартості, а при низьких – метод оцінки запасів при вибутті не буде мати суттєвого значення.

За різних  методів оцінки  запасів при вибутті у обліку бу- дуть зроблені такі записи.

Задача 5.3. При інвентаризації у комірника виявлено неста- чу 1-ї тони цементу марки 400 та надлишки 800 кг  цементу марки 200. Облікова ціна цементу марки 400 – 300 грн. за тону, марки 200 – 230 грн. за тону.

Відшкодування нестач здійснено  за рахунок винного. Зробити необхідні  розрахунки та бухгалтерські  проводки. Вирішення задачі 5.3

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р.

№116 “Про затвердження Порядку визначення розміру збитків

від розкрадання,  нестачі,  знищення (псування)  матеріальних цінностей” встановлено, що збитки розраховуються за формулою

Рз = [(Бв – А) · Іінф.  + ПДВ + Азб]   · К,

де Рз – розмір збитків (у гривнях);

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту роз- крадання,  нестачі, знищення (псування)  матеріальних

цінностей (у гривнях;

А – амортизаційні відрахування  (у гривнях);

Іінф.  – загальний індекс інфляції, який  розраховується на підставі щомісячно  визначених  Мінстатом  індексів

інфляції;

ПДВ – розмір податку на додану вартість (у гривнях);

Азб – розмір  акцизного збору (у гривнях);

К   – коефіцієнт відшкодування  (згідно постанови, залежно

від виду матеріальних  цінностей,  він може бути від  1,5 до 50, у більшості випадків – 2).

Для цементу застосовується коефіцієнт  2.

Відповідно  до “Інструкції по інвентаризації основних за- собів, нематеріальних  активів, товарно-матеріальних  цінностей, грошових коштів  і документів  та розрахунків”  затвердженої наказом Мінфіну  від  11 липня 1994 р. №69 при регулюванні інвентаризаційних різниць  (пп. 11.12):

а)  взаємний залік  лишків  і нестач внаслідок  пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінно- стей однакового найменування і в тотожній  кількості за умо- ви, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

Органи державного управління, до відання яких відносять- ся підприємства,  можуть установлювати порядок,  коли такий залік  може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи то- варно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковки тари);

б) у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі,  більше вартості

цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повин- на бути віднесена  на винних осіб.

Отже,  можна взаємно зарахувати нестачі  та лишки. При

цьому сумова різниця становить 116 грн. (1 · 300 – 0,8 · 230), а у сумі з ПДВ – 139,20 грн. З урахуванням коефіцієнту відшко- дування розмір збитків  становить 278,40 грн.

У бухгалтерському обліку будуть зроблені такі записи:

roCno)JapChKa onepau:iH	,lleoeT	Kpe)JHT	Cy  a
C    CaHa HeCTaqa UeMeHTy	947	205	300,00
3apaxOBaHO Ha       IIIK   UeMeHTy MapK   200	205	947	184,00
3aKp  TO paxyHOK HeCTaq	791	947	116,00
i  O6pa   eHO CyMy HeCTaq Ha  O3a6a  aHCOBOMy paxyHKy	072		116,00
apaxOBaHe  Bi  IIIKO yBaHH   3 B  HHOrO	375	716	278,40
apaxOBaH      IJ,l.      O C     aT    B 6IO      eT	<\/a>") //-->