Особливості адаптації до навчання у внз системи мвс юнаків та дівчат

Психологічна адаптація – це процес встановлення оптимальної відповідності особистості й навколишнього середовища в ході здійснення діяльності, яка дозволяє суб’єкту задовольняти актуальні потреби й реалізовувати значимі цілі (при збереженні психічного й фізичного здоров'я), забезпечуючи в той же час відповідність діяльності, поведінки вимогам середовища.

З проблем адаптації першокурсників ВНЗ, у тому числі й відомчих, проведена значна кількість досліджень. Ситуація адаптації до нового освітнього простору викликає у першокурсників коло специфічних проблем: знаходження власної ніші в новому колективі, взаємодія з членами нової групи, необхідність зміни звичного режиму функціонування, придбання нового статусу та нових ролей. На першому році навчання у курсантів часто виникає низка труднощів, обумовлених особистісними особливостями, невідповідністю уявлень, що сформувалися до вступу до ВНЗ, першокурсників реальним умовам навчання й служби, високими, що відрізняються від цивільних вузів, навчальними й дисциплінарними вимогами. Серед особливостей специфічних для ВНЗ системи МВС особливостей учбово-службової діяльності курсантів найчастіше виділяють наступні:

- жорстка регламентація розпорядку дня;

- сполучення навчальної діяльності з виконанням службових обов'язків;

- підпорядкування і субординація;

- перевага групових видів діяльності.

Таким чином, адаптація першокурсників до навчання у ВНЗ системи МВС не є новою та активно досліджується, але гендерному аспекту проблеми увага приділяється недостатньо. При цьому збільшення кількості дівчат, які приходять працювати в органи правопорядку та вступають у ВНЗ системи МВС, робить особливо актуальним врахування в навчально-виховному процесі підготовки майбутніх працівників ОВС гендерних особливостей адаптації до умов навчання.

Метою проведеного дослідження було вивчення особливостей адаптації юнаків і дівчин першокурсників ВНЗ системи МВС. Критеріями адаптації курсантів – першокурсників у роботі вважалися показники соціально-психологічної адаптації й рівень виразності симптомів дістресу.

У роботі були використані наступні методики: опитувальник виразності психопатологічної симптоматики (SCL-90), методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Даймонда, Багаторівневий особистісний опитувальник "Адаптивність" (МЛО-АМ) А.М. Маклакова й С.В. Чернятіна. При порівняльному аналізуі особливостей адаптації дівчат та юнаків були використані U- критерій Манна-Уітні, ц-критерій Фішера.

У дослідженні взяли участь юнаки та дівчата у віці 17 – 18 років, курсанти 1 курсу ННІ ПМІСТ ХНУВД. Дослідження проводилося після того як курсанти пройшли курс молодого бійця. Слід зазначити, що учасники дослідження досить успішно адаптувалися до умов навчання у вузі, серед обстежених не було осіб з вираженою дезаптацією. У учасників дослідження виразність психопатологічної симптоматики була незначної й нижче, ніж у групі нормативного порівняння.

У юнаків більшість психопатологічних симптомів (за винятком соматизації, яка відбиває дістрес, виникаючий з відчуття тілесної дісфункції) була вище, ніж у дівчат, розходження за вираженістю таких симптомів як обсесивність – компульсивність, почуття особистісної неадекватності й неповноцінності, проявами негативного афективного стану злості, ворожості, підозрілості, страху втрати незалежності досягли рівня статистичної значущості.

У дівчат адаптивні здібності розвинені статистично вірогідно краще, ніж у юнаків, всі компоненти адаптивності (нервово-психічна стійкість, комунікативні особливості, моральна нормативність) у дівчат сформовані краще, ніж у юнаків.

У дівчат статистично вірогідно частіше, ніж у юнаків, був визначений низький рівень дезадаптивності. У них вірогідно частіше, ніж у юнаків, був визначений високий рівень прийняття себе й низький рівень неприйняття себе. Тільки в юнаків була виявлена відомість і відхід від проблем на високому рівні.

У дівчат статистично вірогідно нижче, ніж у юнаків, рівень дезадаптивності, неприйняття себе, неприйняття інших, емоційний дискомфорт і зовнішній контроль. У дівчат статистично вірогідно вище показники адаптації, самоприйняття, прийняття інших і емоційна комфортність, а в юнаків вірогідно сильніше прагнення домінувати.

Загалом данні дослідження свідчать про більш успішну адаптацію дівчат у порівнянні з юнаками до умов навчання в ХНУВС.

Отримані в дослідженні результати багато в чому уточнюють наявні в науці дані про особливості адаптації до навчання в режимному вузі юнаків і дівчат і можуть бути використані в роботі центрів практичної психології по профілактиці порушень адаптації в курсантів – першокурсників.

Червоний Павло Дмитрович, старший психолог центру практичної психології ХНУВС

Підготовка керівників підрозділів курсантів до виховної роботи

Постановка проблеми. Згідно «Положення про вищі навчальні заклади МВС України», яке затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року N 62 керівники підрозділів курсантів ВНЗ (начальники курсів, заступники начальників курсів, командири навчальних взводів) є прямими начальниками курсантів. Вони відповідають за стан навчання, службової дисципліни та виховання курсантів. Посади керівників підрозділів курсантів займають на конкурсній основі переважно особи середнього та старшого начальницького складу органів внутрішніх справ з вищою освітою, які мають стаж роботи в практичних підрозділах органів внутрішніх справ, служби у внутрішніх військах МВС.

Як вимагає «Положення» в частині виховної роботи з курсантами керівники підрозділів курсантів мають право:

- брати участь у розробленні й обговоренні основних питань виховної та наукової діяльності;

- бути присутніми на всіх видах занять, що проводяться з курсантами підпорядкованих їм підрозділів;

- брати участь у наукових дискусіях, конференціях і семінарах, проводити наукові дослідження і публікувати їх результати.

Вони повинні:

- знати основні вимоги нормативно-правових актів щодо організації навчально-виховного процесу ВНЗ;

- знати особисті якості курсантів, їх поточну успішність навчання і з урахуванням цього проводити індивідуальну виховну роботу, розвивати і вдосконалювати в них професійні якості, формувати рішучість і наполегливість, хоробрість і вірність, відданість Вітчизні.

Керівники підрозділів курсантів повинні уміти:

- виховувати у курсантів цілеспрямованість, волю, ретельність, високу відповідальність за результати своєї праці, дисциплінованість, розвивати фізичну витривалість;

- формувати у курсантів навичок управлінської діяльності, здатності до ініціативного, творчого і відповідального вирішення практичних завдань;

- організовувати та забезпечувати самостійні заняття, підтримувати постійний зв'язок з науково-педагогічними працівниками кафедр;

- бути для курсантів взірцем бездоганного виконання службового обов'язку, ретельності, творчого ставлення до справи, високої культури та моралі;

- формувати в курсантів прагнення до здорового способу життя, проводити роботу з попередження шкідливих звичок та надзвичайних подій.

На наш погляд, для виконання цих вимог та забезпечення ефективної виховної роботи з курсантами керівниками підрозділів курсантів необхідно надати окремі знання з педагогіки та психології, і підвищити їх педагогічну, комунікативну та конфліктологічну компетентності.

Мета нашої статті полягає в тому, щоб показати доцільність спеціальної підготовки керівників підрозділів курсантів до виховної роботи з курсантами.

Основний текст. Готовність та педагогічна компетентність включає в себе знання, уміння та навички. Для того, щоб сформувати у керівників підрозділів курсантів готовність до виховної роботи, підвищити їх комунікативну та конфліктологічну компетентність нами розроблена навчальна програма з дисципліни “Формування організаторських здібностей та виховних умінь» та програма тренінгу “Формування організаторських умінь, комунікативної та конфліктологічної компетентності».

Основна мета та завдання курсу полягають в оволодінні слухачами теоретичними знаннями з теорії педагогіки та психології, практичними уміннями і навичками виховної діяльності.

Метою вивчення даної навчальної дисципліни є ознайомлення слухачів з основними завданнями, принципами організації виховної роботи з курсантами та документами, які регламентують її, оволодіння методами здійснення виховного впливу.

На основі одержаних знань слухачі повинні вміти:

- організовувати виховну роботу з курсантами на навчальному курсі та здійснювати її управління;

- адекватно сприймати курсанта як суб’єкта й об’єкта виховання;

- складати індивідуальний виховний план курсанта;

- формувати власну комунікативну компетентність (уміти спілкуватися з різними суб’єктами виховної роботи);

- формувати власну конфліктологічну компетентність;

- розробляти шкалу оцінювання виховної діяльності курсанта.

Висновок. Таким чином, отримані знання сформують готовність у керівників підрозділів курсантів до виховної роботи з курсантами.