Критичне мислення як передумова успішності в професійній діяльності працівника міліції

Особливістю сучасного суспільства є постійно зростаючий потік інформації, який пронизує всі його системи. Впровадження нових підходів в організації управлінської, оперативно-розшукової та слідчої діяльності в міліції є неминучим на шляху розвитку суспільства. Зростає складність і кількість професійних завдань, а отже і рівень професійної компетентності працівників міліції має підвищуватися. Постає питання про належну підготовку персоналу ОВС до таких умов. Працівники міліції мають володіти комплексом пізнавальних стратегій, який забезпечить їм швидке прийняття правильних рішень в професійній діяльності. Одним із способів формування ефективних пізнавальних стратегій працівників міліції є розвиток в них критичного мислення.

Критичне мислення є базовою передумовою успішної професійної діяльності працівника міліції в умовах суспільства, що характеризується постійним оновленням інформації.

Існують різноманітні робочі визначення критичного мислення, вони є прийнятними якщо не суперечать один одному. Заслуговує уваги визначення, що запропоноване Д. Халперн: «Критичне мислення – це використання технік або стратегій, які збільшують ймовірність отримання бажаного кінцевого результату». За такого підходу мислення характеризується як таке, що відрізняється цілеспрямованістю, контрольованістю і обґрунтованістю. При цьому людина, що думає, використовує навички, що є ефективними для конкретної ситуації і типу завдання, що вирішується. В управлінській, оперативно-розшуковій або слідчій діяльності працівник міліції повсякчас стикається з ситуаціями, що вимагають аналізу, розуміння та оцінки інформації. В цьому аспекті професійно важливими якостями працівника міліції є:

- спрямованість на упорядкування інформації. Упорядкування інформації є передумовою подальшого ефективного оперування категоріями, що упорядковуються. Працівник міліції має усунути будь-яку плутанину, пов'язану з логічними протиріччями, багатозначністю та невизначеністю ключових понять.

- схильність до постійного формулювання правильних запитань. Критичне мислення передбачає постійну взаємодію людини з інформацією, що опрацьовується, шляхом задавання правильних запитань. Правильні запитання спрямовують пізнавальну діяльність працівника до отримання істини у конкретній ситуації. Це запитання, що стосуються визначення проблеми та висновку, логічних помилок, пошуку додаткових резонів тощо.

- схильність до формування висновків на основі сильних резонів. Працівник міліції має відрізняти факти від точок зору, обґрунтовані точки зору від необґрунтованих. Факти, закони та закономірності, аксіоми, статистичні дані, висновки експерта мають різну силу як резони щодо конкретного висновку, тому працівник міліції має володіти прийомами, що забезпечують якісну оцінку сили таких резонів.

- готовність виправляти свої помилки. Сила критичного мислення полягає в тому, що воно спрямоване на оцінку правильності власного процесу міркування. Через яке міркування працівник прийшов саме до такого висновку? Відповідь на це запитання передбачає перевірку правильності власних думок суб'єктом.

- відкритість до альтернативних припущень та пояснень. Толерантність до можливих припущень, причин та пояснень усуває заангажованість та упередженість мислення, а відтак зменшує ймовірність помилки.

Як можна розвивати критичне мислення? Застосування прийомів критичного мислення може бути результатом цілеспрямованого навчання таким прийомам через спеціальні курси, тренінгові заняття, семінари тощо, або додатковим результатом тривалого професійного вдосконалення, адже рішення професіонала, як правило, характеризуються обґрунтованістю, практичністю, доречністю і вагомістю. Цілеспрямоване вивчення і розвиток критичного мислення може суттєво підвищити професійний потенціал працівника міліції, що створить стійкий фундамент для швидкого становлення його як професіонала. Те, що мислення може ефективно розвиватись, шляхом цілеспрямованого навчання, підтверджується доказами, представленими Шенфельдом і Херманном, які виявили, що коли студентів коледжу навчали загальних мислительних навичок, вони виконували різноманітні інтелектуальні завдання набагато краще, ніж ті, хто не проходив спеціальний курс. Крім того, вони, на відміну від студентів загальної групи, організовували свою інтелектуальну діяльність так, як це зазвичай роблять спеціалісти. Роботи Фачіоне, Лемперта, Нісбетта та інших дослідників в галузі розвитку інтелектуальних здібностей також свідчать про можливість розвитку критичного мислення шляхом цілеспрямованого навчання.

Варто відзначити, що розвиток критичного мислення в ОВС потребує розробки і впровадження спеціальних програм, курсів, тренінгів, спрямованих на різні вікові та функціональні групи працівників ОВС.

Мілорадова Наталя Едуардівна, кандидат психологічних. наук, доцент кафедри прикладної психології ХНУВС

Особливості життєвих пріоритетів працівників ОВС (гендерний аспект)

Проблемі ціннісних орієнтацій належить одне з провідних місць у дослідженні людської поведінки та її саморегуляції. Цінності зорієнтовують діяльність індивіда, а також істотно впливають на процес становлення особистості. Особистісні цінності – це найбільш дієвий психологічний механізм регуляції поведінки особи, який підтверджує усталеність її психічних властивостей.

Основні сторони життя людини: праця, суспільна робота, сім’я, сфера дозвілля та захоплень – виступають об’єктами ціннісних орієнтацій та уявлень. Система ціннісних орієнтацій виражає внутрішню основу відносин особистості до дійсності та створює змістовну сторону її спрямованості. Зумовлюючи лінію поведінки людини, її конкретні вчинки, ця система виступає в якості мотивів, тобто показує, які цілі переслідує (моральні чи аморальні, з особистою вигодою чи з користю для суспільства і т.ін.). Ціннісні орієнтації можуть бути каталізатором як позитивних вчинків (високоморальних), так і негативних (аморальних).

Формування особистості працівників ОВС – це складний процес перетворення вимог сучасного законодавства та відповідних відомчих настанов у переконання, звички, особистісні якості, навички та вміння. Тому нами було проведене дослідження щодо виявлення гендерних особливостей у виборі життєвих пріоритетів працівниками органів внутрішніх справ.

Для виявлення гендерних особливостей життєвих цінностей та емоціного ставлення до них нами були застовані наступні методи та методики: анкетування, методика «ціннісні орієнтації» М. Рокіча; тестування «Морфологічний тест життєвих цінностей», та «Колірний тест відношень» А.М. Еткінда. Обробка даних проводилася з використанням критерія Фішера та параметричного критерія Стьюдента.

Протягом дослідження були виявлені гендерні особливості відношення працівників ОВС до ціннісно важливих понять. Аналіз результатів анкетування працівників ОВС різних статей дозволив нам виявити рівень сформованості уявлень про основні цінності життя, коло інтересів чоловіків та жінок. Крім того, нами було виявлено значущі гендерні розбіжності по деяким напрямкам: стосовно бажань змінити роботу, у відношеннях до підтримання взаємин з колегами по службі, у виборі пріоритетів між інтересами сім’ї та професійними інтересами, у бажаннях зміни професії та досягненні значних висот у житті.

Крім того, в ході дослідження життєвих цінностей працівників ОВС також були виявлені гендерні відмінності в ціннісно – смисловій сфері. За допомогою методики «Морфологічний тест життєвих цінностей» були визначені так звані декларовані життєві пріоритети (цінності). Сфера професійного життя для жінок є більш домінантною ніж для чоловіків, за допомогою професії жінки самоутверджуються, вважають свою професійну діяльність в ОВС певним досягненням в своєму житті. Чоловіки, в свою чергу, віддають перевагу сфері захоплень та фізичної активності. Вони вважають що ці сфери зможуть забезпечити їх існування та підвищення ефективності виконання своїх професійних обов’язків. Таким чином, були виявлені цінності, що декларуються у співробітників органів внутрішніх справ, тобто ті цінності які є усвідомлюваними. Крім того, нами були виявлені гендерні розбіжності серед виборів термінальних та інструментальних цінностей.

Та як відомо людина може не усвідомлювати свої дійсні цінності або ховати їх, створюючи таку собі “бутафорію ціннісних відносин». Тому для вивчення «реальних» ціннісних відносин, емоційного ставлення до запропонованих цінностей було проведено проективну методику «Колірний тест відносин». В наслідок проведення цієї методики було виявлено, що як для жінок так і для чоловіків найпріоритетнішими виступають такі цінності як родина, друзі, власне «Я», освіта як засіб підвищення кваліфікації та професійного росту . Жінки більш позитивно ставляться до поняття «родина» та «освіта» й негативно до поняття «Я». Чоловіки, на відміну від жінок, більш позитивно ставляться до поняття «Я». Поняття «друзі» та «фізична активність» сприймаються однаково позитивно як серед жінок так серед чоловіків. Негативне ставлення серед досліджених обох статей спостерігається до поняття «керівник». Найприваблішими цінностями являються «друзі», «родина», власне «Я», «освіта». Найнеприваблівишими цінностями як для жінок так і для чоловіків – працівників ОВС є «керівник» та «професійна діяльність».

Таким чином, можна зробити висновок про те, що хоч жінки і декларують цінність професійного життя, але для них більш важливою є сфера сімейного життя, спілкування з друзями та власний престиж. Чоловіки також декларують цінність фізичної активності, як засобу ефективного виконання своїх службових обов’язків, але емоційно більш позитивно ставляться до освіти як засобу підвищення кваліфікації та просуванню по службі. Тому дійсні цінності є джерелом мотивації, їх знання дає можливість керівному складу органів внутрішніх справ більш ефективно та продуктивно мотивувати до професійної діяльності працівників ОВС.