Актуальні проблеми соціальної, психологічної та виховної роботи в ОВС - Матеріали науково-практичної конференції

Використання міжнародного досвіду в сфері формування духовної культури курсантів вищих навчальних закладів системи мвс україни

Результати проведеного нами дослідження рівня розвитку духовної культури курсантів ВНЗ системи МВС України наочно показують, що для ефективної роботи з формування духовної культури курсантів необхідні перегляд і оптимізація всієї стратегії виховної роботи. Сучасна модель виховання повинна ґрунтуватися на психології, педагогіці й соціології, враховувати позитивний вітчизняний і закордонний досвід. Особливо важливе значення це набуває в умовах інтеграції вітчизняної освіти в міжнародну освітню систему. Саме тому зростає значення вивчення, узагальнення й використання вітчизняного та закордонного досвіду підготовки фахівців для правоохоронної сфери.

Ключовим фактором, що припускає опору на європейську модель поліцейського утворення є Болонський процес. Крім того, є інші фактори, а саме: необхідність інтеграції поліцейських освітніх систем як однієї з основних умов боротьби зі злочинністю в Європі, зміна загальної концепції діяльності поліції Європи в XXI столітті у бік її гуманізації, а також прийняття, у зв'язку із цим, в 2001 році Європейського Кодексу Поліцейської Етики, що містить цінності та загальні етичні принципи роботи поліції в новому столітті. Зазначені фактори підсилюють актуальність пошуку нових підходів до формування духовної культури і етики в поведінці працівників міліції.

Слід зазначити, що головною перевагою виховної роботи в поліції країн Європи є її відкритість соціальним змінам, які мають місце в суспільстві. Це дозволяє навчальним закладам швидко реагувати на те, як розвивається суспільство та з якими проблемами воно стикається. Саме тому, новими напрямками в змісті морального виховання керівних кадрів поліції Європи на початку XXI століття стали:

- рішення етичних проблем, пов'язаних з дотриманням прав людини в суспільстві;

- зміна функції поліції в суспільстві та її реформування;

- дослідження проблеми безперервності навчання етиці в поліції й необхідності спеціального навчання керівників поліції загальній і професійній етиці;

- рішення проблеми необхідності навчання керівників поліції сучасному менеджменту;

- вивчення етичних правил і принципів роботи поліції в умовах багатонаціонального суспільства;

- вивчення етичних проблем спілкування поліцейських служб із державними, суспільними й релігійними організаціями та з населенням.

Слід зазначити, що творцями європейських програм поліцейського навчання був зроблений висновок про те, що для формування гуманістично спрямованого професійного мислення офіцерів поліції, їх духовного й морального вдосконалювання недостатньо використання тільки загальних основ професійної педагогіки. Саме тому в європейських поліцейських навчальних закладах широко використаються напрацювання психології, деонтології, акмеології.

Такий інтегративний підхід дозволяє підсилити ефект навчання, у ході якого офіцерами поліції Європи вивчаються та інтериоризуються такі принципи й цінності, як повага права на життя, повага фундаментальних прав і свобод особи, принципи неупередженості, чесності, ввічливості, справедливості, відповідальності, розсудливості, підпорядкування закону, принципи рівності перед законом, об'єктивності, необхідності і виваженості дій, непідкупності та поваги до суспільства. Таким чином, загальною метою розвитку духовної культури кадрів поліції в процесі їх професійної підготовки є формування цілісної особистості, якій притаманні не тільки професійна компетентність, але й високі моральні якості.

Разом з тим, слід зазначити що, як і в Україні, до початку нинішнього століття етика не була одним із пріоритетних предметів у програмі ряду поліцейських академій і коледжів Європи. Їй приділялося менше навчальних годин, чим іншим важливим предметам професійної підготовки офіцерів поліції: тактичній і бойовій підготовці, основам законодавства та інших дисциплін. Виходячи з міркувань технічної доцільності, поліцейські академії й коледжі спеціалізувалися, головним чином, на викладанні закону, технічних дисциплін, використання зброї та поліцейського обладнання, а також на різних процедурах поліцейської діяльності.

Істотне посилення європейської інтеграції, зміна ролі поліції в суспільстві, підвищення стандартів і зростання пріоритету прав людини в поліцейській діяльності європейської поліції обумовили інтерес до пошуку нових педагогічних підходів до навчання поліцейській етиці, деонтології, свідомому формуванню у співробітників поліції високого рівня духовної культури. В багатьох європейських країнах виникла потреба в нових, але єдиних етичних стандартах поліцейської діяльності, яка була реалізована в Європейському Кодексі Поліцейської Етики, прийнятому в 2001 році. Саме цей кодекс закладає основи етичних норм, дає їх краще розуміння, більш глибокий аналіз і на цих підставах надає можливість полегшеного прийняття рішень у певних ситуаціях. Він змушує замислитись над тими цінностями, які захищає поліція та їх адекватному використанню.

Крім того, існує певна кількість документів інших відомих організацій, таких як ООН («Кодекс поведінки працівників правоохоронних органів», «Основні принципи застосування сили й вогнепальної зброї працівниками правоохоронних органів», «Цивільна поліція – принципи і провідні вказівки» ), ОБСЄ («Кодекс поведінки з військово-політичних аспектів забезпечення безпеки»). В цих документах є такі принципи діяльності поліції: «чесність, справедливість, чуйність, високий рівень моралі, орієнтованість на служіння суспільству, повага до прав людини, законослухняність». А це вказує на високі вимоги до особового складу поліції, про наявність у нього високих морально-ділових якостей та відповідний рівень загальної, професійної та духовної культури.

Отже, аналіз моделей морального та духовного розвитку співробітників правоохоронних органів різних країн вказує на те, що його використання буде корисним для вдосконалення певних напрямків виховної роботи з курсантами ВНЗ системи МВС України в частині формування та вдосконалення їх духовної культури.