Формування позитивного мислення працівника овс через зміну образу «я»

Нові соціальні умови, в яких здійснюється професійна діяльність співробітників ОВС, зобов'язують їх ретельно продумувати форму своїх дій, передбачати моральні наслідки власних учинків, оберігати авторитет державної влади, сприяти росту престижу правоохоронних органів України.

Основну загрозу для психічного здоров’я правоохоронця становить стрес, який, на привеликий жаль, є складовою частиною професійної діяльності працівника ОВС, й може привезти до неадекватної поведінки та психосоматичних захворювань.

Виявлення індивідуально-психологічних передумов виникнення стресу та його подолання психологічними засобами є лише одним із важливих питань загальної проблеми забезпечення психічного здоров’я правоохоронця. Обов’язковим повинно бути формування психологічних знань, умінь та навичок здорового способу життя яке слід розпочинати з першого курсу навчання у вищому навчальному закладі системи МВС. Це дасть можливість, в майбутньому, підвищити результативність роботи, службову та виконавську дисципліну працівників ОВС, й стане важливим компонентом їх професіоналізму.

Сучасні форми, методи і прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів вимагають від них не тільки зрозуміти, запам’ятати та відтворити отримані знання, але й вміти оперувати ними, ефективно застосовувати в професійній діяльності й творчо розвивати. Найбільш доцільними та дієвими методами є такі, як: тренінг, коучінг, наставництво, професійне консультування. До цього списку слід додати й такі ефективні засоби розв’язання гострих особистісних проблем, як саногенне мислення (концепція Ю. Орлова) та позитивне мислення (М. Мольц).

Ці методи базуються на свідомій постановці та розгляді проблеми, свідомому рефлексивному аналізі емоцій та стресогенних факторів, тобто на залученні інтелекту й творчості до процесу самовдосконалення й вирішення життєвих проблем та професійних завдань.

Для розв’язання життєвих проблем М. Мольц пропонує застосовувати універсальний інтелектуальний засіб, який він називає позитивним мисленням. Його суть полягає в тому, щоб підсилити позитивний образ власного «Я» шляхом успішних вчинків та дій і не дати йому погіршитись або зруйнуватись у разі невдач або помилок поведінки, діяльності, взагалі – життя. Технологія формування позитивного мислення передбачає такі етапи:

- усвідомлення потреби та можливості зміни негативного образу «Я»;

- розслаблення (релаксація);

- програмування підсвідомості (зміна образу «Я»);

- повторення останніх двох етапів протягом певного часу.

Коли говорять про зміну власного Я, звичайно ж, не мають на меті спонукати людину до створення якогось надуманого, фантастичного образу самого себе — всемогутнього, пихатого та егоїстичного. Таке уявлення так само не відповідало б реальності, як і переконання у власній неповноцінності. Завдання полягає в тому, щоб допомогти людині знайти своє справжнє Я та привести уявлення про себе в цілковиту відповідність із собою, тим паче, що його ніколи не буває запізно змінити чи вдосконалити. Різноманітні життєві події та процес професійного становлення вимагають від курсантів мотиваційних та особистісних змін, що є першим етапом в процесі зміни образу «Я». Якщо змінюється цілісний образ власного «Я», то життєві проблеми, в тому числі психотравмуючі, які узгоджуються з цим новим образом, розв’язуються значно легше, без надмірних зусиль. Що є досить важливим фактором для процесу психічного самооздоровлення й стресостійкості взагалі.

Створення нового образу «Я» відбувається на основі аналізу власної діяльності, ставлення до себе інших людей, читання тощо. Людина повинна детально обдумати рішення щодо самовдосконалення та запитати себе: «Чого дійсно я хочу? Чи відповідає це моїй системі цінностей? Чи реально це? Чи можу я уявити це всебічно? Чи стану я досконалішим, досягнувши мети?».

Для того, щоб людина змінилася, потрібно змінити зовнішні умови, в яких вона перебуває, але це майже неможливо. Тоді замість цих змін вдамося до так званого "синтетичного" (уявного) – досвіду. Як відомо, головне значення для людини мають не самі події, які відбуваються з нею, а той смисл, який надає людина цим зовнішнім обставинам, ті емоції, дії та вчинки, що вона переживає. Мислене експериментування, формування моделей реагування за допомогою програвання ролей у штучних ситуаціях спирається не стільки на свідомість, скільки на підсвідомість, що має великий вплив та керує поведінкою. Якщо досить довго і наполегливо "тримати перед очима" уявний образ самого себе, окриленого вірою в успіх, то з часом людина стане схожою на нього. Виразне уявлення того, що ви зазнали поразки, може зробити перемогу недосяжною. Також, якщо яскраво уявити власну перемогу, то вже саме це – буде сприяти успіху. Люди з негативними переконаннями замуровують, "заклинюють" свої здібності під впливом постійного "гіпнотизування" людським оточенням та власних негативних думок. Ці негативні уявлення з такою ж силою впливають на нашу поведінку, як і ті, які професійний гіпнотизер навіює певному об'єкту.

Таким чином, діючи свідомо на підсвідомість мовою, думками, почуттями, ми програмуємо, а значить змінюємо образ власного «Я», формуємо звичку до позитивного мислення. Розглянута система подолання стресових ситуацій та вирішення життєвих проблем взагалі, допоможе курсантам ефективно використовувати інтелект, творчість, увесь особистісний потенціал для психічного оздоровлення. Також вона може слугувати цінним опертям для практикуючих психологів у випадках виникнення психотравмуючих ситуацій у професійній діяльності правоохоронця.