СоцІальна обумовленІсть кримІналІзацІЇ дІяння, передбаченого ст. 227 кк украЇни: «випуск або реалІзацІя недоброякІсноЇ продукцІЇ»

Як свідчать статистичні показники, застосування на практиці норм адміністративного законодавства, законодавства про захист прав споживачів, норм законодавства про стандартизацію, сертифікацію та метрологію про відповідальність за продаж товарів, надання послуг або виконання робіт неналежної якості є досить поширеним явищем. Водночас використання кримінально - правових засобів охорони громадян у сфері споживання життєвих ресурсів, зокрема статті «Випуск або реалізація недоброякісної продукції» КК України, - украй рідкісне.

Зазначені обставини, потреба в удосконаленні чинного кримінального законодавства про відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції, причини необхідності криміналізації цього явища, а також відсутність належного наукового розроблення даної проблеми зумовили актуальність обраної теми статті та необхідність її детального дослідження.

Варто наголосити, що робіт, у яких цей злочин досліджується на монографічному рівні, досить незначна кількість. Більшість правників вивчали зазначений злочин лише в межах кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності (Тацій В.Я., Утєвський Б.С. Та ін.), що не дозволяло їм повною мірою здійснити науковий аналіз проблем кримінально - правової охорони здоров’я населення від негативного впливу недоброякісної продукції. До того ж багато питань вказаної проблематики є дискусійними й дотепер недостатньо розроблені.

Відсутність застосування на практиці ст. 227 КК – це не свідчення повної втрати випуском або реалізацією недоброякісної продукції суспільної небезпеки, а, навпаки, підтвердження об’єктивно зумовленої необхідності кардинального реформування цієї статті, приведення її у відповідність до реалій сьогодення.

Для порівняння, у Російській Федерації законодавець пішов шляхом зміни спрямованості й змісту кримінально - правової норми, яка за сутністю та змістом є аналогічною до норми національного кримінального законодавства про відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції. Статтю 238 КК РФ «Виробництво, зберігання, перевезення або збут товарів та продукції, виконання робіт або надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки» законодавець включив до глави про відповідальність за злочини, які посягають на здоров’я населення.

Дослідження результатів реформ політичного, економічного та соціального устрою України дозволили дійти висновку, що на цей час суспільна небезпека злочину, передбаченого ст. 227 КК України, криється у його спроможності завдати істотної шкоди відносинам, які складаються з приводу охорони здоров’я населення, що ще раз підкреслює необхідність криміналізації випуску або реалізації недоброякісної продукції. Отже, диспозиція вищевказаної статті потребує змін. Зазначена мета може бути досягнута за рахунок виключення ст. 227 КК України з розділу VII «Злочини у сфері господарської діяльності» КК України. Натомість можна включити до розділу XIII «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення» КК України норму про відповідальність за виготовлення з метою збуту або збут товарів, надання послуг чи виконання робіт, які не відповідають встановленим вимогам щодо безпеки життя та здоров’я людини.

Щодо чинників, які впливають на криміналізацію діяння, передбаченого ст. 227 КК України, то на мою думку, найбільш повний їх перелік запропонували П. Дагель [1, 68-74] та А. Коробеєв [2, 67]

1. Група юридико - кримінологічних підстав:

Необхідність криміналізації випуску або реалізації недоброякісної продукції зумовлена достатньо високим ступенем суспільної небезпечності цих діянь. Суспільна небезпечність - по суті, найголовніший з критеріїв криміналізації, оскільки саме ним оперує суспільна думка, визнаючи те чи інше діяння злочинним, іноді навіть раніше, ніж це робить законодавець.

Ступінь суспільної небезпечності випуску або реалізації недоброякісної продукції надто високий. Існування цього явища в суспільстві істотно загрожує генофонду нації, оскільки майбутнє будь - якого суспільства та держави безпосередньо залежить від здоров’я нації. Тому найбільш суттєві посягання на це благо мають високий ступінь суспільної небезпечності та потребують криміналізації. За думкою Р. Гринєвского суспільна небезпечність випуску або реалізації недоброякісної продукції вченими, законодавцем і суспільством у цілому на даний момент недооцінюється [3, 23 -25]. Статистичні дані свідчать про постійне зростання кількості злочинів у зазначеній сфері. У засобах масової інформації постійно оголошуються факти та наводяться приклади нанесення шкоди споживачам у результаті реалізації неякісних, фальсифікованих товарів.

Так, з перевірених 15 автосалонів м. Києва у 90 \% випадків були відсутні сертифікати якості, документи, які підтверджують дату и місце виготовлення автомобілів. Головним Київським місцевим управлінням зі справ захисту прав споживачів автосалонам нараховані штрафні санкції на суму більше 1 млн. гривень. Продовжуючи дослідження, варто відмітити, що прокуратурою м. Києва у ході перевірок встановлені непоодинокі випадки кримінально – караних діянь. Так, прокуратурою Оболонського району порушена кримінальна справа по факту реалізації службовими особами одного з підприємств недоброякісного дизельного палива, яке не відповідає вимогам ПСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. Технічні умови» (ст. 227 КК України). Відповідно по факту виготовлення в підпільному цеху фальсифікованої та недоброякісної продукції під маркою «Львівські дріжджі» вартістю майже 5 млн. гривень і випуску її на товарний ринок порушена кримінальна справа прокуратурою Соломенського району м. Києва (ст. 227, ч. 3; ст. 229 КК України). Прокуратурою Голосіївського району столиці порушена кримінальна справа по факту випуску і реалізації недоброякісних хлібних виробів по підробленим рецептурам (ст. 227; ст. 358, ч. 1, ч. 3 КК України) [4].

Варто додати, що такі форми антисуспільної поведінки, як випуск або реалізація недоброякісної продукції як в радянські часи, так і дотепер є невипадковими та непоодинокими. З приводу поширеності суспільно небезпечних діянь Г. Злобін виділяє верхню та нижні межі можливості криміналізації. Сутність нижньої межі полягає у тому, що такі діяння повинні бути відносно поширеними. Однак неможливо не врахувати існування верхньої межі, сутність якої полягає в тому, що такі діяння не можуть бути ані загальновикористовуваними, ані навіть занадто поширеними [5, 218]. Випуск або реалізація недоброякісної продукції набули масового характеру, тому щодо нижньої межі криміналізації можна впевнено заявити про її наявність. Стосовно верхньої межі для даного виду злочинів питань взагалі не повинно виникати - подібна антисуспільна поведінка людини не може бути визнана загальновикористовуваною у цивілізованому суспільстві.

Проголошення незалежності України у 1991 році зумовило злам командно - адміністративної системи колишнього Радянського Союзу, скасування всеосяжного контролю з боку держави за діяльністю підприємців різного рівня та перехід до ринкових відносин. В умовах існування різних форм власності почала спостерігатися відповідна динаміка збільшення кількості злочинів, пов’язаних з випуском або реалізацією недоброякісної продукції на ринках України, що, в свою чергу, зумовило необхідність процесу криміналізації даного діяння.

2. Група соціально - економічних підстав:

Як свідчить статистика, за останні роки в Україні значного поширення набули випадки реалізації на внутрішньому ринку незаконно ввезених через кордон та виготовлених на території держави фальсифікованих і неякісних продуктів харчування, промислових товарів, побутової хімії тощо. Це призводить до недобросовісної конкуренції, інших негативних чинників та завдає значних збитків вітчизняному виробнику, отже й державному бюджету.

За інформацією Головного Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю, у 2007 році виявлено численні підпільні цехи з виробництва фальсифікованої мінеральної води. Так, 40 - річний «підприємець» організував виробництво «Куяльника» та «Поляни квасової» на горищі власного будинку села Красносілки під Одесою. У Києві під час лише однієї перевірки на оптовому ринку «Юність» було виявлено 7200 півторалітрових пляшок підробної води «Миргородська». Встановлено, що така вода постачалася за підробними сертифікатами якості. До інших відомих підробок належить продукція Дніпропетровського маслоекстрактного заводу - відома «Олейна» [6].

Так, про збитки, що завдають компаніям підробники їхньої продукції, можна тільки здогадуватися. Часом неможливо підрахувати втрати будь - якої відомої фірми, що «завдяки» фальсифікаторам втрачає свій імідж та довіру покупця. А про збитки держави від випуску або реалізації недоброякісної продукції можна навіть не говорити - вони величезні. Саме тому необхідно звернути увагу на проведення інтенсивних досліджень, спрямованих на пошук і визначення найбільш ефективних шляхів, засобів і методів боротьби з вищевказаним явищем та на їх попередження.

3. Група соціально – психологічних підстав:

Не повинно виникати сумнівів, що при сьогоденному рівні розвитку правосвідомості в суспільстві, коли більшість громадян цілком упевнені в тому, що кожен злочинець повинен бути покараний, усунення кримінальної відповідальності за вчинення певних категорій суспільно - небезпечних діянь буде сприйнято як їх цілковитий дозвіл. Отже, діяння, передбачене ст. 227 КК України: «Випуск або реалізація недоброякісної продукції» слід визнавати злочином.

Небезпека сучасного стану сфери господарської діяльності України полягає в тому, що до сьогодні відсутні реально дієві механізми протидії цьому соціальному злу, тобто випуску та реалізації недоброякісної продукції. З реалій життя очевидно, що надзвичайно небезпечні явища у вищезазначеній сфері, як правило, враховуються лише статистично. У масштабах держави дійсні причини системно не вивчаються і не прогнозуються, через що можливі соціально - економічні і правові наслідки.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити декілька висновків: по - перше, випуск або реалізація недоброякісної продукції цілком відповідає принципам криміналізації, що запропоновані радянськими вченими П. Дагелем та А. Коробеєвим, і, зважаючи на поширеність і суспільну небезпечність цього явища, можна з упевненістю казати, що воно потребує криміналізації.

І, по - друге, можна побачити, що ст. 227 КК України спрямована на охорону інтересів у сфері господарювання. Чинна кримінально-правова норма про відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції потребує корегування в плані зміни її цільової спрямованості та законодавчої фіксації цього в тексті чинного Кримінального кодексу України.

Література: 1. Дагель П.С. Условия установления уголовной наказуемости // Правоведение.- 1975.- № 4.- С. 68 – 74. 2. Коробеев А.И. Советская уголовно – правовая политика: проблемы криминализации и пенализации.- Владивосток, 1987.- С. 67. 3. Гриневский Р. Обман потребителей: последствия декриминализации // Уголовное право: научно – практический журнал.- 2004.- №3.- С. 23-25. 4. Джерело: www.https://mignews.com.ua. 5. Г.А Злобин. Основания уголовно – правового запрета: криминализация и декриминализация.- М., 1982.- С.218. 6. Китайчик Т. Качество и безопасность пищевых продуктов // Экспресс-клуб. – 2007. – 15 июля. 7. К.С. Денисенко. Проблеми протидії незаконному виробництву та обігу фальсифікованої продукції на споживчому ринку України// Науковий вісник НАВСУ.-2002.- №5.- С. 86-92.