7. профілактика патології хребта

Корекція поведінкових реакцій людини передбачає створення положень для сну, роботи, відпочинку, підняття й переміщення вантажів, різних рухів таким  чином, щоб побутові й трудові навантаження, відпочинок людини не були загрозою для розвитку змін у хребті й навколишніх тканинах. .Відносно нічного сну загальновідоме положення про тверду основу ліжка, наявність валика під шию, правильному підйомі із ліжка (з положення лежачи на боці або на животі).

У ході побутової й трудової діяльності необхідно уникати тривалого знаходження в нахиленому вперед положенні стоячи. При цьому варто прагнути розвантажити поперек за рахунок упору рукою, коліном, підв’язування щільного пояса на талію. Також несприятливо впливає тривале знаходження в положенні скручування тулуба навколо вертикальної осі, сидячи з нахилом голови вперед без опори тулуба. В останній ситуації необхідний контроль освітленості робочого місця й відстані до письмового стола або до екрана комп’ютера. Варто уникати тривалої механічної компресії сідничних ділянок (водії та ін.) у зв’язку з несприятливим впливом на крижове сплетіння. Під час відпочинку небезпечно для шийного хребта читання лежачи без опору для голови.

Якщо тривале знаходження в статичних положеннях  необхідне то кожні 30—90 хв необхідно робити паузи з елементами рухових перемикань (вправи третьої групи) або пасивний відпочинок. При   цьому   можливе   використання   елементів психотренінгу. Щоб не було  мікротравматизації тканин хребта, варто уникати стрибків і зіскоків із висоти на тверду поверхню, струсів і тривалого вібраційного впливу,   падінь,   занять   бігцем   по   твердій   поверхні   у   взутті   зі   слабкою   амортизацією, ривкових і різких рухів. Із міркувань профілактики порушень у ділянці попереково-крижового переходу жінкам не можна постійно перебувати у взутті на високих  підборах.         

Піднімати вантажі, незалежно від їх маси, необхідно із «активованою» спиною й попереком. Тобто, вантажі піднімати ногами, але не спиною. Якщо маса вантажу суттєво перевищує функціональні й еластичні силові можливості м’язово-зв’язкового апарату, необхідно подбати про фіксацію попереку поясом штангіста або будь-яким іншим широким і твердим фіксатором. Перенесення вантажів необхідно робити із мінімальним плечем, тобто максимально, близько до тіла. При цьому варто прагнути до симетричного, рівномірного розподілу маси вантажу. Отже, оптимальним є носіння вантажу у двох руках або з використанням рюкзака.

З метою підвищення термічної резистентності тканин хребта, попередження несприятливих наслідків загального й локального переохолодження рекомендується регулярне виконання процедур, що загартовують, у вигляді контрастного душу, повітряних ванн, обливань і купання. Для поліпшення прохідності енергетичних каналів і їх енергетичної наповненості рекомендують заняття гімнастикою «тай-цзи-цюань», дихальною технікою цигун, хатха-йогою.

Важливим заходом є вироблення стресостійкості організму в цілому, оскільки психоемоційний стрес приводить до вазоконстрикції з порушенням трофіки хребта й сприяє фіброзуванню хряща за рахунок переходу кальцієвих солей у нерозчинний стан. У зв’язку з цим рекомендують методики психорозвантаження, корекції особистісно-емоційного стану, звільнення області несвідомого від попередніх психотравмуючих слідів.

Очищення організму сприяє відновленню клітинного й гуморального гомеостазу, звільненню тканин від продуктів метаболізму, патологічних імунних комплексів, екзо- і ендотоксинів, попередженню застійних явищ, м’котканинних трансформацій. Відомий нормалізуючий вплив лікувального голодування на біоенергетичну оболонку й циркуляцію «життєвої енергії».

З методів очищення рекомендують очищення органів (кишечник, печінка, нирки, кров, лімфа, суглоби) за допомогою фітопрепаратів,  із кратністю 1 -2 рази на рік.

Розвантажувально-дієтична терапія, лікувальне голодування з ентеросорбцією, сліпе зондування проводяться 1- 4 рази на місяць. Значний очищувальний ефект дає сауна (1- 4 рази на місяць).

Пасивне зняття напруги з м’яких тканин хребта проводиться за допомогою різних технік класичного масажу, сегментарно-рефлекторних впливів, точкового масажу, біоенергетичного очищення тканин. Дані процедури проводяться 1- 4 рази на рік. З віком, при гіпокінезії необхідність у цих процедурах підвищується.

Виражений ефект стосовно м’якотканинних структур мають пасивні способи психорозвантаження. Робота зі свідомістю й підсвідомістю у вигляді дихальних технік (ребефінг,   холотропне   дихання),    нейролінгвістичне програмування,   тілесно орієнтована  терапія,   холістичний   пасинг,   зміна   схеми   тіла  сприяють  зняттю  м’язових і тканинних затисків, відновленню кровообігу та ін.

Мануануальна терапія полягає в пасивному розтягненні тканин і ліквідації функціональних суглобових блоків. Мануальну терапію має праве проводити тільки лікар, що пройшов курси спеціалізації.