1. основи методики викладання валеології в школі

У процесі навчання учні набувають емпіричних і теоретичних понять.

Емпіричні – це фіксація окремих фактів зовнішніх ознак і властивостей, їх узагальнення й класифікація, які описують явища і не розкривають їхньої суті.

Теоретичні поняття розкривають сутність явища, служать основою наукового світогляду, дають адекватне конкретне розуміння явищ і процесів.

Наприклад, поняття саморегуляція – це внутрішня упорядкованість, цілісність, взаємодія частин системи.

До складових  формування саморегуляції належать:

уходження людини в природні ритми (добові, тижневі, сезонні);

енергетичний і пластичний обмін організму людини з навколишнім середовищем;

психічна саморегуляція – уміння управляти собою, контролювати свій психічний стан, емоції, поведінку;

фізична культура як засіб інтенсифікації всіх процесів в організмі;

гігієнічна культура.

Саморегуляція як валеологічне явище гармонійно поєднує всі названі компоненти, зумовлює валеологічну культуру особистості, закладає не тільки фізичне, але й творче довголіття.

Саморегуляція як соціальне явище розглядає людину як соціальний феномен, що  реалізується в діяльності.