Валеологія з методикою викладання - Конспект лекцій (Г. І. Мардар)

1. сенс, цінність життя і здоров’я

Д. С. Ліхачов на це запитання відповів так: «Я думаю, для збільшення добра у  світі. А добро – це щастя всіх людей, це вміння бачити й відчувати прекрасне. А для сприйняття красоти й добра сама людина повинна бути красивою, щедрою глибокою».

Чим частіше людина ставить питання про сенс життя, тим вона добріша, розумніша. Людина повинна вміти піднятися над собою, жити не лише для себе, але й для інших, бути корисною й            потрібною. Удосконалюючись, людина розуміє й поважає себе та інших.

Л. Толстой у своєму щоденнику писав: «Усі сили повинні бути спрямовані на те, щоб з кожною годиною ставати кращими, ніж ми є. І хоч це дуже важко, але людина повинна перемагати себе». Для себе він написав такі правила:

Що заплановано, обов'язково зробити.

Що робиш, роби все дуже добре.

Змушуй свій розум постійно діяти з усією йому можливою силою.

Читай і думай.

Звичайно, це дуже важкі правила. Потрібна воля і сильний характер. Використовуйте усі випадки, щоб виховувати волю і характер. І кожне діло вважайте важливим, ставтеся до нього з усією серйозністю. Існує тісний зв'язок між моральним удосконаленням і щастям, з одного боку, та моральним удосконаленням і нещастям - з іншого.

Цінність людського життя є абсолютною цінністю, оскільки життя - це єдина умова і критерій для здійснення будь-якої  іншої цінності.

Історично склалося два розуміння цінності життя:

1. Життя цінне як суспільна одиниця, бо робить певний внесок у загальні блага;

2. Цінність життя беззаперечна, незалежна ні від чого й ні від кого.

Але цінність життя визначається сенсом життя. Якщо його немає –  немає й чого жити. Людина, людство і його життя є вищими цінностями, оскільки вони являють собою вершину еволюції. Цінність життя виявляє себе через смерть, усвідомлення якої змушує людину цінити життя й знаходити в ній сенс.