Валеологія з методикою викладання - Конспект лекцій (Г. І. Мардар)

1. природне та соціальне у житті людини

                      Люди створили стільки зброї, що здатні знищити самих себе й усю Землю розщепити на шматки. Тому війна в сучасних умовах є самогубством.

            Взаємодія людини з природою вимагає об’єднання зусиль усіх країн і континентів. Тому за міжнародними угодами кожна країна відповідає за забруднення чужої території і повинна присікати                                                                                                                                                              за забруднення чужої території й повинна припинити хижацьке ставлення до природи. Наша планета дуже мала, космічні кораблі облітають її за 96 хв. Але вона достатня й прекрасна, щоб зробити щасливим життя людей різних соціальних орієнтацій і систем, вір, рас, континентів і кліматичних зон.

             Свідоме й відповідальне ставлення до здоров’я як загальнонародного блага  повинно стати нормою життя й поведінки усіх людей. Це передбачає викорінювання шкідливих звичок, виховання культури спілкування, поведінки, харчування, режиму праці й відпочинку, систематичні заняття фізичною культурою, підвищення санітарної культури та гігієнічних знань. Розв’язувати ці завдання потрібно починаючи з дитинства. Необхідно створювати центри здоров’я, в яких люди могли б займатися фізичним тренуванням, психічною корекцією, рефлексотерапією, автотренінгом, реабілітацією й корекцією здоров’я. Треба оберігати здоров’я людини як соціально - безцінний капітал.

                      Головне –  це розв’язання проблеми підвищення стійкості людського організму до впливу негативних для здоров’я чинників і усунення причин і умов, які спричиняють виникнення захворювань.

                      Здоров’я людини на 40\% залежить від способу життя, на 20\% – від спадковості, на 25\% – від екологічного середовища і лише на 10\% – від медичної допомоги. Перетворення біосфери в “ноосферу” (сферу розуму), де людина стає фактором природного розвитку й одночасно біосоціальною, екологічною, розумною космічною силою. Фізичне та психічне здоров’я людини залежать від екологічних умов.

           Найбільш таємничий предмет для вивчення є людина. Сьогодні говорять про екологічну культуру, яка проявляється в практичному ставленні до природи. А головним стрижнем культури розумної людини є теза: “Не нашкодь, а принеси користь природі”. За час існування людствва вирубано близько 60\% лісів, котрі є легенями Землі. Лісові масиви – це велика природня здравниця, де кожний може отримати заряд бодрості, фізичні й духовні сили, естетичну насолоду. За останні 100 років запиленість атмосфери зросла у 20 раз, а  відходи виробництва лише Європейського економічного співтовариства становлять 1500 млн тон. Щоб обмежити вплив людини, треба пізнавати природу і жити, адаптуючись –атмосфери є природні та виробничо-побутові. Так, природні лісові пожари викидають у повітря аерозолів приблизно 3 мільярди тон на рік. Джерелом штучного забруднення атмосфери є пормисловість і транспорт, які викидають прибоизно 200 речовин, зокрема кількість викинутого свинцю становить 250 тисяч тон на рік.

                          Згідно з В. І. Вернадським, біосфера – жива оболонка планети – це “зоопарк”, населений різними видами, популяціями, біоценозами. Як живеться в цьому “зоопарку”?. В 1866 р. німецький зоолог Е. Геккель ввів поняття «екологія», що буквально означає житло, дім. Людство починає розуміти, що треба перебудовувати стосунки між суспільством і природою. Екологія стала планетарною проблемою.

               Триєдина функція природного середовища: економічна – забезпечує народне господарство ресурсами; біологічна – забезпечує фізичне здоров’я людини; соціальна – забезпечує духовний розвиток людини і суспільства в цілому. За останні 50 років населення світу подвоїлося й перевищило 6 млрд., що потребує розв’язання багатьох соціальних і продовольчих проблем. Катастрофічно зростає чисельність міського населення.  Усе це привело до виникнення трьох основних розділів екології людини:

                     - соціально-гігієнічне вивчення й оцінка стану антропогенних чинників довкілля;

                    - еколого-фізіологічне вивчення процесу адаптації організму до природно-кліматичних і виробничих чинників;

                    - медико-соціальна оцінка стану здоров’я й захворюваності, зумовленої дією негативних чинників довкілля. Розробляється новий підхід до засобів охорони, зміцнення й розвитку здоров’я населення. За даними ВООЗ, 80\% хвороб є результатом способу життя і екологічної напруги. Напруга і втома – це проміжний стан між здоров’ям і хворобою (третій стан). Це хвороби цивілізації.

Згідно з визначенням ВООЗ, здоров’я людини – це не лише відсутність фізичних дефектів та хвороб, а й повне фізичне, психічне й духовне благополуччя. Тому екологічні дослідження людини повинні мати теоретичні аспекти: вивчення фізіологічних механізмів адаптації до різних природно - кліматичних і виробничих умов середовища існування, моделювання процесів взаємодії організму людини і факторів середовища й практичні аспекти: розвиток методів оцінки антропогенного впливу на організм факторів навколишнього середовища та методів оцінки здоров’я людини й популяції людей, а також методів управління екологічною ситуацією. 

 Екологічний егоцентризм.  Руйнуючи природу, людина руйнює  й саму себе, тому що людина складає з біосферою одне ціле.  Біосфера є необхідним середовищем життя людини, а її біохімічна енергія – живим субстратом кожного індивіда. Перетворення біосфери в “ноосферу” (у сферу розуму), де людина стає найважливішим чинником природного розвитку, означає водночас перетворення самої людини в суттєву екологічну, біосоціальну, розумну космічну структуру. Гігієна природи – це вже назріла проблема.  У сучасних умовах зростає кількість та інтенсивність фізичних, хімічних та інших чинників, які здатні безпосередньо впливати на організм людини, обминаючи соціальні бар’єри.

В останній час виявлені нові захворювання – дієтичні, токсикологічні, алергічні, ендокринні. Їх розповсюдження тісно пов’язано з широким використанням нових речовин, нових енергій, зі зміною хімічного оточення людини. На думку вчених, більше 80\% випадків ракових захворювань викликається дією хімічних продуктів і вірусів, які містяться в зовнішньому середовищі. Атмосферні забруднення впливають на органи дихання. До 50\% захворювань людей у промислових містах протікають з ураженням дихальної системи. Дуже небезпечним є забруднення води. До 50 млн. людей хворіють через брудну воду. Приблизно 10-15 млн. тонн нафти на рік зливається в океан.

Підвищення радіоактивності середовища суттєво змінюють спадковий фонд живої природи.  Охорона генетичної програми людини – найважливіша умова прогресу охорони здоров’я.

Екологія людини вивчає стосунки людини з навколишнім природним середовищем, впливом його чинників на фізичне й психічне здоров’я людини в умовах бірценозу й природного оточення.

Сучасна урбанізація й екологія. На думку соціологів, найкращим співвідношенням міського і сільського населення є 90:10. Оптимальними в усії відношеннях є містаз 100-200-тисячним населенням. Міста – це середовище, де концентрується багато “негативів” сучасної цивілізації: шум, вібрація, забруднення атмосфери, зміна радіаційного балансу клімату.  В містах інтенсивність сонячної радіації на 20\% нижча, ніж у селах. Забруднення повітря небезпечне для здоров’я людини. Шум є головним “забруднювачем” атмосфери, а після нього йдуть іонизуючі випромінювання, токсичні речовини, вібрація, надзвичайні психічні навантаження., інтенсифікація праці, вживання в їжу “ерзац-продуктів”, масове використання антибіотиків, сульфаніламідів, гормональних, сильнодіючих препаратів. Усе це змінило структуру захворюваності і смертності населення. Зросла ільість стертих і абортивних форм. Виникли нові форми, наприклад, “смогова хвороба” і хвороба Мінамата. 

Красота природи має велике значення не лише для духовного, а й для фізичного удосконалення індивіда.

У даний час перше й друге місце серед причин смертності  займають хвороби серця та рак крові, на третьому – злоякісні пухлини, на четвертому – нещасні випадки і на п’ятому – самогубства. У деяких країнах нервово – психічні захворювання виходять на перший план. Туберкульоз, наркоманія і СНІД стають соціальною проблемою.