4. захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування

Несприятлива екологічна обстановка, наслідки ава­рії на Чорнобильській АЕС, постійні стреси, неправиль­не харчування є причинами зниження імунітету в насе­лення України. Знижений імунітет характеризуються наступним:

сприйнятливістю до різних інфекцій;

загостренням хронічних захворювань;

станом слабкості та сонливості.

Все це ознаки авітамінозу. Повсюдно в наш техно­генний час виявляється синдром еколого-професійної залежності, коли людина не хвора, але й не здорова. Клі­нічні дослідження жодних захворювань не виявляють, але людина відчуває себе досить погано. Такий стан здоров'я пов'язаний із неповноцінним харчуванням. Згідно із статистичними даними, раціон харчування жителів України розбалансований; найбільше в ньому не вистачає вітамінів С –– до 80\%, групи В –– 40-80\% та інших вітамінів –– 20-30\% (без градації за віковими ка­тегоріями). Неповноцінність споживаної українця­ми їжі є причиною 80\% усіх захворювань в Україні і зниження тривалості життя.

•          Найгострішою проблемою в Україні є серце­во-судинні захворювання. Кожні 45 с. з цієї причини в нашій країні вмирає людина. Ще й Гіппократ зазначав, що ліки повинні стати їжею, а  їжа –– ліками.

* Друге місце в списку захворювань займає цукро­вий діабет –– на його частку припадає 10 млн. осіб, 80\% яких страждають на ожиріння.

Третє місце щодо захворюваності українців належить онкозахворюванням.

При цьому стан здоров'я підростаючого покоління України гнітючий: 75\% дітей народжуються хворими і лише 5\% усіх новонароджених вважаються абсолютно здоровими. Водночас Україна посідає 20 - е місце за тривалістю життя серед жінок і 52 - е місце за тривалі­стю життя серед чоловіків.

       Одним із напрямів у сучасній медицині, пов'язаних із застосуванням у процесі лікування й оздоровлення орга­нізму лікарських трав, є фітотерапія. З давніх-давен наші предки використовували в боротьбі з різними за­хворюваннями настої з листя, плодів і коріння рослин. Останнім часом у нашій країні пропагуються всілякі біологічно активні добавки до їжі (БАДи). Що ж со­бою являють БАДи і чи потрібні вони сучасній людині?

одні вважають використання БАДів недозволеною розкішшю;

інші –– марним витрачанням грошей;

треті розповідають про їхню чудодійну силу легенди.

       Використовуючи конкретні факти, спробує­мо розібратися в цьому питанні.  Світовий досвід свідчить про те, що через різні причини практично неможливо досягти швидкої ко­рекції раціону харчування населення традиційним шляхом –– за рахунок збільшення об'ємів виробниц­тва й розширення асортименту продовольчих товарів. До того ж, доступність продовольства для населення й забезпеченість його мікронутрієнтами –– це речі, взаємно не зв'язані. Розрахунки показують, що навіть при достатньому продовольчому забезпеченні насе­лення як за асортиментом, так і за кількістю їжі, враховуючи енергетичні потреби людини сучасного урбанізованого суспільства, що знижуються, його по­требу в згаданих нутрієнтах повністю задовольнити неможливо.

Наслідком цього є наявність у популяції великої кількості осіб, з одного боку, –– з надмірною масою ті­ла (одним із провідних чинників ризику атеросклеро­зу; ішемічної хвороби серця; гіпертонічної хвороби; цукрового діабету), а з іншого  - зі зниженою не­специфічною стійкістю до несприятливих чинників зовнішнього середовища й імунодефіцитами. Склад су­часних продуктів харчування вимушує вирішувати ди­лему –– зменшити споживання їжі, що містить надли­шок насичених жирів, моносахаридів і солі, з метою профілактики атеросклерозу, ожиріння й гіпертонії, тим самим посиливши дефіцит необхідних мікронутрієнтів, або збільшити кількість їжі, що вживається, ліквідувавши мікронутрієнтну недостатність, але різко посиливши ризик виникнення вищеперелічених «хво­роб цивілізації».