8. скарлатина, коклюш і грип

Страшну хворобу —  віспу — людство перемогло, але подолати вітряну віспу поки не вдається. Ця хвороба не нале­жить до розряду важких захворювань. Вітряною її, напевно, на­зивають тому, що вона поширюється настільки швидко, начебто вітром розноситься. За два дні до того, як хвороба проявиться, людина, що занедужала, уже виділяє хворобо­творний вірус. Нічого не підозрюючи, оточення продовжує спілку­ватися із зараженим, люди самі стають носіями вірусу і так само, «по ланцюжку», заражають усіх навколо. Напевно, цим також пояснюється і стрімкість поширення хвороби.

Це захворювання викликає появу на шкірі й слизових висипки,  що потім перетворюються на пухирці. Ці пухирці дуже нагадують ті, що виникають при натуральній віспі. Але при натуральній віспі вміст пухирців гнійний і кров'янистий, а при вітряній — це прозора жовта плазма крові. При цьому організм не дуже страждає від ядів вірусу. Чим більше пухирців, тим важче переносить організм  хворобу. Одні хворі залишаються тільки із десятком пухирців,  але деякі діти бувають буквально всипані ними від голови до ніг. Пухирці дуже сверблять. Роздирати їх не можна. По-перше, до ранки неминуче потраплять мікроби, по-друге, на місці здертого пухирця виникає невеликий круглий шрам. Щоб зменшити сверблячку, підсушити пухирці й убити мікроби, що можуть знаходитися на шкірі, пухирці ретельно змазують зеленкою. Оскільки особливого лікування вітряна віспа не передбачає, дітям дозволяють гуляти.  Під час епідемії навколо можна побачити безліч дитячих облич, прикрашених зеленкою. Це не означає, звичайно, що хворим дітям можна гуляти зі здоровими, їхня спільна прогулянка, контакти категорично забороняються.

Проти цієї хвороби немає щеплення. Практично всі люди переносять у дитинстві це захворювання. І хоча воно не вважається важким, не слід забувати, що це все-таки хвороба і хворо­му потрібен належний режим. Легке захворювання — вітряна віспа — небезпечне своїми ускладненнями.