Офіційно-діловий документ: основні вимоги та правила складання - Навчально-практичний посібник (А. М. Нелюба)

Словник подано в авторському варіанті.

А

 

Акт (документ) акт, лист;

а. бракоразводный розлучний лист, акт на розлуку;

а. досмотровый оглядовий акт, акт про огляд;

а. о смерти акт про смерть;

а. обвинительный акт обвинувачення;

совершать акт укладaти, укласти акт.

Аналогия аналогія, подібність до чого;

по аналогии с чем з аналогії до чого, аналогічно (подібно) до чого.

Анкета анкета;

заполнять анкету відповідaти, відповісти на анкету;

по анкете значится в анкеті записано;

по анкете определить визначити на підстaві анкети.

Апелляция апеляція, оскарження;

по апелляции (определить) на апеляцію;

подавать апелляцию подавaти, подaти, внести, вносити апеляцію; подати на пересуд.

Арест арешт, ув’язнення;

а. домашний домашній арешт;

взять, посадить под арест заарештувати, взяти під арешт, до арешту, ув’язнити кого;

наложить арест накласти арешт;

подвергаться аресту підпадати арештові;

арест имущества заборона майна;

снятие ареста с имущества звільнення майна з-під заборони, скасування заборони на майно.

Арестовывать, -товать арештовувати, арештувати, заарештовувати, брати, забирати, забрати (взяти) під арешт (до арешту), ув’язнювати, ув’язнити;

а. имущество накладати, накласти заборону на майно.

 

Б

 

Бегство утеча;

обратиться в бегство кинутися навтьоки.

Безнаказанный (о поступке) безкáрний;

оставаться безнаказанным залишáтися непокáраним

Безоговорочно: 1. (без оговорки) без застереження, беззастережно;

(не возражая) без заперечення;

безоговорочно исполнить зробити без заперечення (не заперечуючи).

Безосновательный (о решении) безпідстáвний.

Бесспорный безсуперечний;

б. факт безсуперечний факт.

Блюсти, соблюсти (заботиться о чем) дбáти, подбáти про що;

(соблюдать что) додержувати, додержати чого;

б. чьи интересы дбáти про чий інтерес;

соблюсти все формальности додержати всіх формáльностей.

Большинство більшість;

б. абсолютное абсолютна (цілковита) більшість;

б. голосов перевáга голосів, більшість голосів;

б. огромное величезна більшість;

б. организованное організована (об’єднана) більшість;

б. относительное умовна більшість;

б. подавляющее перевáжна більшість;

б. преобладающее, решающее перевáжна більшість;

по большинству голосов (проходить) більшістю (перевáгою) голосів.

Брак (бракосочетание) шлюб, одруження;

б. гражданский цивільний шлюб;

вступать, вступить в брак, сочетаться браком одружуватися, одружитися, брáти, взяти шлюб, побрáтися з ким;

вступающий в брак шлюбованець;

женатый вторым браком жонáтий удруге, одружений удруге;

расторжение брака розв’язáння шлюбу, розлучення;

бракоразводное дело спрáва про розлучення.

Бродяжничество бродязтво.

Бумага (документ) папір, лист;

б. входящая, вступающая папір (лист) вступний, одержуваний;

б. исходящая папір (лист) вихідний, відсильний;

б. ожидающая исполнения папір, що чекáє на виконáння;

б. препроводительная, сопроводительная лист супровідний, супровідна.

Быть бути;

б. в бегах на втікáх бути;

б. виновным винувáтим, винним бути;

б. в нерешительности вагáтися;

б. в праве мáти прáво;

б. вынужденным, принужденным мусити, приневоленим бути;

б. кем, в качестве кого бути за що, за кого;

б. непричастным непричетним бути, осторонь бути;

б. ознакомленным с чем знáтися на чому, бути обізнаним у чому (на чому, з чим);

б. осмотрительным бути обáчливим, обáчним;

б. сведущим в чем знáтися (розумітися) на чому;

б. угрожающим погрожувати, загрожувати.

 

В

 

Введение запровáдження;

в. в действие чего надання чинності (сили) чому;

в. во владение уводини (увід) у володіння (посідáння).

Вводить, ввести запровáджувати, запровáдити;

в. в заблуждение, обман уводити, увести в омáну;

в. закон в действие надавáти, надáти законові чинності (сили).

Ведение завідування, орудування чим;

быть, находиться в ведении бути (перебувáти) у завідуванні, під орудою, належати;

в свое ведение брать, принимать під свою оруду брáти що;

ведение дела 1. провáдження спрáви (судом, прокурором, слідчим та особою, що проводить дізнання);

2. ведення спрáви (адвокатом);

ведение следствия провáдження слідства.

Верный 1. (несомненный, об обеспечении, сообщении) певний; (правильный, о замечании) правдивий, слушний; (о часах) прáвильний;

2. (согласный с чем, о копии) згідний з первотвором, з ориґінáлом;

3. (преданный кому) вірний кому

оставаться верным кому додержувати вірності кому.

Взгляд (мнение) погляд, думка;

бросить беглый взгляд глянути побіжно, перебігти оком;

держаться того взгляда, что... бути того погляду (тієї думки), що...;

иметь определенные взгляды мáти певні погляди;

на мой (его) взгляд з мого (його) погляду, на мій (його) погляд, як на мене (на нього), на мою (на його) думку;

при первом взгляде як тільки подивитися, на перший погляд;

разделять взгляды меньшинства (большинства) пристáти на думку меншості (більшості), так сáмо, як меншість (більшість) думати;

оставаться при своем взгляде й надáлі так думати, мáти і надáлі той (такий сáмий) погляд.

Взыскание кáра;

в. денежное грошовá кáра, штраф;

в. дисциплинарное дисциплінáрна кáра;

подвергать взысканию накладáти, наклáсти кáру на кого.

Вид (наружность) 1. в виде наказания за кáру, як кáра;

в виде опыта сделать як спробу (на спробу) зробити;

в таком виде у такому вигляді;

по внешнему виду виглядом, з вигляду, як подивитися;

2. (в выражениях):

выпустить, упустить, потерять из виду спустити з ока (з очей), недобáчити, забути;

выпущено из виду следующее забули таке, недобáчено такого;

иметь в виду кого, что мáти на оці (на увáзі) кого, що, брáти до увáги кого, що;

иметь виды на кого, на что вáжити на кого, на що;

ставить кому что на вид подавáти, подáти кому до увáги що, заувáжувати, заувáжити кому що;

3. (в значении «предлог» и «причина» в выражениях): в виду чего зважáючи на що, через що;

в виду этого через те, тому, зважáючи на це;

в служебных видах з причин службових;

из корыстных видов щоб покористувáтися, гадáючи (с)користáтися, з корисливості;

ни под каким видом нельзя (аж) ніяк не можна, ні в якому рáзі;

под видом болезни ніби хворий;

под видом посетителя ніби відвідувач;

при виде чего (по)бáчивши що;

4. (вид на жительство) посвідка (документ) на проживáння.

Вина 1. (провинность) винá;

вменять кому-либо в вину что стáвити, постáвити за вину кому що;

отягощать вину збільшити, збільшувати вину;

слагать, сваливать вину на другого звертáти, звернути, складáти, склáсти вину на іншого;

сознаться в вине повинитися;

2. (причина) причина, винá;

быть, послужить виною чего спричинитися, (с)причинятися чому, до чого;

по своей вине з влáсної вини (причини).

Владение (обладание) володіння чим, держáння, посідáння чого;

в. бесспорное володіння безсуперечне;

в. временное володіння тимчасове, дочáсне;

в. законное посідáння (володіння) прáвне;

в. пожизненное володіння (до поки віку), дожитне;

быть, находиться во владении кого бути, перебувáти під чиїм володінням, в чийому посідáнні, під володінням, у посідáнні в кого;

вводить кого во владение чем уводити, увести кого у володіння чим;

вступать во владение чем обняти, обіймáти посідáння чого;

получать во владение діставáти у влáсність.

Власть 1. (сила) влáда, сила, прáво;

иметь власть что-либо сделать мáти силу що робити;

имеющий власть и право влáдний, що мáє влáду;

обличенный властью наділений влáдою, з нáданою влáдою, кому нáдано влáди;

превышение власти надужиття влáди;

это не в моей власти не моя на це сила, не від мене це залежить;

терять власть над собой втрачáти (губити) влáду над собою.

2. (власть) влáда;

в. административная адміністративна влáда;

в. верховная найвища влáда;

в. законодательная законодáвча влáда;

в. исполнительная виконáвча влáда;

власти местные місцева влáда;

власти следственные слідча влáда.

Вменять, вменить (в выражениях): вменять в вину стáвити, постáвити за вину, привиняти, привинити кому що;

вменять в обязанность стáвити, постáвити за обов’язок;

Внимание увáга;

заслуживать внимания бути вáртим увáги;

не оставлять вниманием не лишáти без увáги;

обращать усиленное внимание звертáти, звернути пильну увáгу;

обращать на себя внимание брáти на себе чию увáгу, звертáти, звернути на себе чию увáгу;

обращать внимание на что, принимать во внимание брáти, взяти на увáгу (до увáги) що, зважáти, звáжити на що;

оставаться без внимания бути поза увáгою;

оставлять без внимания не звертáти, не звернути увáги, не вважáти на що, лишáти, лишити без увáги що;

принимая во внимание что беручи до увáги що, зважáючи, уважáючи на що, мáючи на увáзі що, з увáги (з огляду) на що;

уделять внимание віддавáти, віддáти увáгу кому, чому.

Водворять, водворить, водворяться (куда) вселяти, вселити, вселятися, оселяти, оселити; (что) запровáджувати, запровáдити;

водворять законность запровáджувати законність;

водворять на место жительства відпровáджувати, відпровáдити до місця проживáння;

водворять порядок запровáджувати лад.

Вопрос 1. Питáння, (в анкетах, бланках) запитáння;

в. главный найбільше питáння;

в. открытый нерозв’язане питáння;

в. разрешимый розв’язне питáння, питáння, що можна розв’язáти;

в. спорный спірне (суперечне) питáння;

в. частный окреме питáння;

возбуждать, поднимать вопрос порушувати, порушити питáння;

возникает вопрос по(в)стає, виникáє, заходить питáння;

задавать вопрос стáвити, постáвити питáння;

(на очереди) вопрос об удовлетворении питáння, як задовольнити;

(дело) спрáва;

выяснить вопрос з’ясовувати, з’ясувáти спрáву;

к вопросу о чем у спрáві чого;

по вопросу о чем у спрáві (чого), про що.

Вор, воровка злодій, злодійка, крадій;

в. домашний хáтній злодій;

в. квартирный квартирний злодій;

в. профессиональный злодій з фáху, фáхом.

Восстановлять, восстановляться відновляти, відновлювати, відновити, поновити, поновляти, поновлятися;

в. в должности повертáти, повернути на посáду;

в. в правах кого повертáти прáво кому;

Вред (ущерб материальный) шкода;

в. личный ушкодження особи;

потерпевший вред ушкоджений;

причинять, причинить вред шкоду чинити, вчинити, шкодити, пошкодити;

терпеть вред мáти шкоду, зазнáти, зазнавáти шкоди.

Время час;

в ближайшее время незабáром, найближчим чáсом, найближчого чáсу;

в надлежащее время у слушний час;

в настоящее время тепер, цього чáсу, нині, зáраз;

в непродолжительном времени незабáром, невдовзі;

в неурочное время в неналежний час;

в одно (и тоже) время одночáсно, рівночáсно;

в более отдаленное время за давнішнього чáсу, давніше;

в последнее время остáннім чáсом;

в рабочее время під (у) робітній час;

в самом непродолжительном времени щонайшвидше;

в самое близкое время найближчим чáсом, найближчого чáсу;

в свободное время на дозвіллі, у вільний чáс;

в течении некоторого времени протягом якогось чáсу;

в удобное время при (добрій) нагоді, слушним чáсом, слушного чáсу;

до настоящего времени дотепер, досі;

до последнего времени донедáвна;

за истекшее время за минулий час;

и до настоящего времени і досі;

на неопределенное время на невизначений час;

на непродолжительное время на недовгий, на малий час;

отнимающий много времени забарний, загáйний;

по истечении некоторого времени трохи згодом, коли минув (мине) деякий час;

раньше времени передчáсно, без чáсу;

с некоторого времени з якогось чáсу;

с этого (настоящего) времени відтепер, з цього чáсу;

со временем згодом;

со времени начала следствия відколи почалося слідство;

спустя (через) некоторое время згодом, незабáром, невдовзі, по якімсь чáсі;

упустить время пропустити час.

Вследствие 1. через що, з чого, нáслідком чого;

вследствие вашего отказа через те (вважáючи на те), що ви відмовилися;

(а поэтому) (а) тому, (а) через те, з тієї, з цієї причини;

вследствие изложенного тому, вважáючи (зважáючи) на скáзане.

Вступать, вступить вступáти, вступити, входити, увійти;

в. в должность ставáти, стáти на посáду;

в. в пререкания починáти, почáти сперечáтися, заходити, зайти в суперечки;

в. в силу набувати, набути, набирáти, набрáти чинності (сили), входити в силу;

в. во владение входити, увійти у володіння;

в. в свои права входити, увійти в свої правá;

в. в сношения нав’язувати, нав’язáти стосунки, заходити, зайти в стосунки;

в. в тяжбу запізвáтися.

Выгода вигода, інтерес;

для своей выгоды на свою користь, собі на користь;

извлекать выгоду мáти з чого зиск, користувáтися, покористувáтися з чого;

получить выгоду от чего зискáти на чому.

Вызов викликáння, виклик;

в. к суду викликáння на суд;

с вызовом сторон викликавши сторони.

Вымогательство (о преступлении) злочинне вимагáння.

Высказываться, высказаться висловлюватися, висловитися;

в. в чью пользу висловлюватися, висловитися за ким, за кого;

в. по вопросу висловлюватися, висловитися в спрáві про... .

Выступать, выступить виступáти, виступити;

в. на суде ставáти, стáти на суд, виступáти, виступити на суді;

в. против кого ставáти проти кого.

 

Г

 

Год рік;

г. круглый цілий рік, увесь рік;

г. отчетный звітний рік;

г. прошлый минулий рік;

г. следующий наступний рік;

г. текущий цей рік, поточний рік;

г. учебный шкільний (навчáльний, академічний) рік;

в наступающем году наступного року;

в текущем году цього року;

в течение года, в продолжение года в рік, через рік, протягом року;

за истекший год за минулий рік;

из года в год, каждый год щороку, рік у рік, з року в рік;

круглый год цілий рік;

с каждым годом з року на рік, рік від року;

этого года (выпуск) цьогорічний.

Голос голос;

г. избирательный виборчий голос;

г. решающий ухвáльний (присудний) голос;

г. совещательный дорáдчий голос;

иметь право голоса мáти прáво голосувáти, мáти прáво на голос;

по большинству голосов (проходить) більшістю (перевáгою) голосів;

подавать голос за кого-то подавáти, подáти голос за кого, голосувáти за кого, на кого;

право решающего голоса прáво ухвáлювати;

подача голосов подавáння голосів, голосувáння.

Гражданский 1. громадянський (стосується громадян, громадянства);

г. права громадянські правá;

2. цивільний (приватноправовий; невійськовий);

г. право цивільне прáво;

г. кодекс цивільний кодекс;

г. дело цивільна спрáва.

 

Д

 

Давать, дать давáти, дáти;

д. знать давáти (подавáти) звістку кому, оповіщáти, оповістити кого, сповістити, повідомити кого, давáти (до) відома кому;

д. знать о себе об’являтися, об’явитися;

д. на слово на віру давáти;

д. понять давáти зрозуміти кому;

Давность дáвність, задáвнення;

д. исковая позовна дáвність;

д. истекла вийшла дáвність;

за давностью через задáвність;

Дежурство чергувáння;

дежурство принять ставáти, стáти на чергувáння.

Действие (юридичне) дія; (о законе, актах) чинність, сила;

д. договора чинність договору;

д. обратное зворотна чинність, зворотна сила;

д. правовое дія прáвна;

д. преступное злочин, злочинство;

д. судебное дія судовá;

д. юридическое юридична дія;

вводить в действие надавáти, надáти сили, чинності;

закон входит в действие закон стає чинним;

оскорблять действием зневажáти дією;

подводить под действия закона підводити, піддавáти під чинність закону.

Действительный 1. (о факте) дійсний, (подлинный) спрáвжній, правдивий;

(юридическое о документе) чинний, правосильний, вáжний;

быть действительным мáти силу, бути вáжним;

перестать быть действительным втрáтити силу;

(удостоверение) действительно до... мáє силу до...

Действующий 1. який (що) діє;

д. решительно який (що) діє рішуче;

д. телефон телефон, який (що) працює;

(находящийся в силе) чинний, мáє силу;

д. документ документ мáє силу;

действующее законодательство чинне законодáвство;

3. діючий, дійовий;

действующая армия діюча áрмія;

действующие лица дійові особи.

Дело спрáва, діло;

д. гражданское цивільна спрáва;

д. истребованное одержана на вимогу спрáва;

д. личное а) особова спрáва, б) особиста спрáва;

д. очередное черговá спрáва;

д. секретное таємна, секретна спрáва;

д. служебное урядова (службова) спрáва;

д. спешное, срочное негáйна, (нагáльна) спрáва;

д. судебное судова спрáва;

д. тайное таємниця;

д. текущее поточна спрáва;

д. тяжебное позов, спрáва позóвна;

д. уголовное кримінáльна спрáва;

д. экстренное негáйна спрáва;

вести дело провáдити спрáву;

возбуждать дело (в суде) розпочинáти, розпочáти, заводити, завести спрáву, (в гражданских делах) позивáти, запозивати кого;

возобновлять дело поновляти, поновити спрáву;

давать делу надлежащее направление належно скеровувати спрáву;

давать делу движение, ход зрушувати, зрушити спрáву, пускáти, пустити, посувáти, посунути спрáву;

движение дела рух спрáви, посувáння спрáви;

дело лежит, остается без движения спрáва не рушáє наперед;

дело обстоит так стан спрáви такий, спрáва у такому стáні;

обратиться по делу (к кому) вдáтися у спрáві (до кого);

переходить к очередным делам переходити, перейти (дáлі) до порядку денного;

по делам у спрáвах;

по личному делу в особистій спрáві;

по настоящему делу у цій спрáві;

прекращать дело закривáти, закрити спрáву;

при делах оставить залишити в спрáвах;

приобщение к делу долучення, приєднáння до спрáви;

проиграть дело прогрáти спрáву;

слушание дела розгляд спрáви;

это дело исключительной важности це нáдто важлива спрáва;

это дело решенное це вже вирішено.

Деяние вчинок;

д. наказуемое кáрний (карогідний) вчинок;

д. преступное злочин, злочинство.

Доверенность (документ) вірчий лист, довіреність, доручення;

по доверенности (действовать) на підстáві доручення (довіреності);

прекращать доверенность скасувáти доручення (довіреність);

совершать доверенность укладáти, уклáсти доручення (вірчий лист, довіреність).

Доверие віра, довіра, довір’я;

злоупотреблять доверием надуживáти віри;

облеченный доверием наділений довірою, з нáданою довірою, кому нáдано довіру;

оказывать доверие звірятися, звіритися кому, на кого;

с полным доверием з цілковитою довірою;

терять доверие к кому, к чему зневірятися, зневіритися в кому, в чому.

Договор договір;

заключать договор укладáти, уложити договір, брáти, узяти договір;

заключающийся в договоре договірний;

нарушать договор ламáти, зламáти договір;

необусловленный в договоре незастережний у договорі;

обуславливать что договором обумовлювати, застерігáти що в договорі;

по договорам згідно з договорами, на підстáві договорів;

право по договору прáво з договору;

предусмотренный в договоре застережений, зазнáчений у договорі;

прекращать действие договора скасувáти, скасовувати чинність договору;

расторгать договор розривáти, розірвáти договір;

совершать договор укладáти, уклáсти договір;

согласно договора згідно з договором;

условия договора умови (пункти) договору.

Доказательство 1. (логический довод) довід;

д. неопровержимое незлáмний довід;

д. основательное слушний довід;

д. письменное писаний довід, довід на письмі;

д. прямое безпосередній довід;

доказательства убедительные переконливі доводи;

без приведения доказательств (утверждать) не подаючи, не подáвши доводів;

давать доказательство давáти, дáти довід, доводити, довести, стверджувати, ствердити доводом;

представлять, приводить доказательства подавáти, подáти доводи;

(улика, предмет или обстоятельство) доказ;

доказательства вещественные речові докази;

предъявить вещественные доказательства покáзувати, показáти речові докази.

Документ документ;

д. действителен до документ має силу (чинний) до

д. оправдательный виправдний документ;

д. подделанный, подложный підроблений (сфальшований) документ;

надлежащие документы належні документи;

служить документом бути, прáвити за документ.

Должность (место) посáда;

д. подчиненная залежна посáда;

быть в должности кого бути на посáді кого, заступáти яку посáду;

вступать в должность ставáти, стáти на посáду;

выдвигать на должность висувáти, висунути на посáду, відзначáти, відзнáчити для посáди;

заместить все свободные должности попризначáти на всі посáди;

занимать, иметь должность мáти посáду, бути на посáді;

замещать кого-либо по должности заступáти, заступити кого-небудь на посáді;

заместить должность (кем) признáчити на посáду;

назначать на должность призначáти на посáду;

занимаемая должность посáда;

занимать должность мáти посáду, бути на посаді;

освободить от занимаемой должности усунути з посáди;

отказаться от должности зректися посáди;

по занимаемой должности відповідно до посáди;

получать повышение в должности діставáти вищу посáду;

с оставлением в должности залишáючи, залишивши на посáді;

состоять в должности бути на посáді;

утвердить в должности затвердити на посаді.

Доставлять, доставить доставляти, достáвити, приставляти, пристáвити;

д. сведения подавáти, подáти відомості;

д. под охраной припровáджувати, припроводити з вартовими.

Достоверный вірогідний;

д. сведения вірогідні фáкти.

 

Ж

 

Жалоба скáрга;

ж. апеляционная апеляційна скáрга;

ж. кассационная касаційна скáрга;

ж. частная приватна скáрга;

делопроизводство по жалобам діловодство в спрáві скарг (про скáрги);

подавать жалобу подавáти скáргу на кого, оскáржувати, оскáржити кого;

подавать жалобу на решение суда оскáржувати, оскáржити судову постанову;

приносить, заявлять жалобу подавáти (занdсити) скáргу на кого, куди, оскáржувати кого.

Жизнь життя;

лишить кого жизни позбáвити кого життя;

лишить себя жизни собі смерть заподіяти, (вкоротити) збáвити собі віку;

посягать, покушаться на жизнь робити зáмах на життя.

Жительство проживáння, пробувáння, мешкання;

вид на жительство посвідка на проживáння (пробувáння);

место жительства місце проживáння (пробувáння);

поселиться на постоянное жительство осісти, оселитися (назавжди);

постоянное место жительства стáлий осідок, стáле пробувáння.

 

З

 

За за;

за исключением окрім, за винятком;

за истечением срока (через те), що минув термін, що вийшов час;

за недостатком мест через брак місць, бракувáло місць;

за неиманием (денег) не мáвши, (через те), що немáє, що не було (грошей), через брак (грошей);

за несогласием через незгоду;

за печатью з (під) печáткою;

за последнее время остáннім чáсом;

за свой счет своїм коштом, на влáсні кошти.

Заведомо вочевидь, зазнаки;

з. ложный вочевидь неправдивий, зазнаки неправдивий.

Завещание заповіт

вскрыть завещание відкрити заповіт;

по завещанию на підстáві заповіту, згідно з заповітом.

Заключение 1. (вывод) висновок на що, з чого;

з. обвинительное висновок на обвинувáчення;

з. предварительное (по делу) попередній висновок;

выводить заключение робити, зробити висновок, висновувати;

давать, делать свое заключение подавáти, подáти, робити, зробити свій висновок;

на ваше заключение на ваш висновок, на вирішення;

по заключении, после заключения після висновку;

по заключению на підстáві висновку;

по заключению чьему за чиїм висновком;

прийти к заключению прийти до висновку;

согласно вашего заключения згідно з вáшим висновком;

(тюремное) ув’язнення;

з. одиночное окреме ув’язнення;

з. предварительное передсудове ув’язнення, запобіжне ув’язнення;

держать в заключении держáти у в’язниці;

он в заключении він ув’язнений, він у в’язниці;

подвергать заключению ув’язнювати, ув’язнити, держáти у в’язниці, садити, посадити у в’язницю.

Закон прáво, закон;

з. действующий чинне прáво, чинний закон;

з. основной основний закон;

з. существующие теперішні закони, сьогочáсні, сучáсні закони;

в обход закона обминáючи закон;

во имя закона íменем закону (прáва);

в силу закона силою закону (прáва), за силою закону (прáва);

вводить закон в силу, в действие надавáти законові сили (чинності);

вне закона поза законом;

закон входит в силу закон набирáє сили, стає чинним;

закон гласит у законі скáзано;

нарушать закон ламáти прáво, переступити закон;

обратное действие закона зворотна сила закону;

по закону згідно з законом, як закон велить;

полное собрание законов повна збірка законів;

поступать по закону чинити, діяти прáвно;

предусмотренный законом передбáчений у законі;

прилагать, применять закон застосовувати закон;

противный закону суперечний законові;

противоречащий закону суперечний законові, що перечить законові.

Замечание 1. (примечание) увáга, заувáження;

з. уместное слушна увáга;

(дисциплинарное) заувáження, (действие) заувáжування, заувáження;

з. строгое сувора догáна;

делать замечание робити, зробити заувáження, заувáжити, заувáжувати.

Занимать, занять (должность) заступáти, заступити (посáду), бути на посáді, мáти посáду;

з. высокое положение мáти значне становище;

з. место забирáти, забрáти місце, (о лице) займáти, зайняти місце, (должность) мáти посáду.

Заседание засідання, рáда;

з. закрытое засідання неприлюдне (закрите), закрита (неприлюдна) рáда;

з. пленарное пленáрне, повне засідання, пленáрна рáда;

з. открытое засідання прилюдне, прилюдна рáда;

з. экстренное нагáльне засідання, позачергове засідання, нагáльна, позачергова рáда;

в заседании на засіданні, на рáді.

Затрагивать, затронуть зачіпáти, зачепити, порушувати, порушити;

з. вопрос порушувати питання;

з. вскользь згадáти, казáти, сказáти, згáдувати між іншим;

з. чьи-либо интересы стосувáтися до чиїх інтересів, зачіпáти чий інтерес.

Защита (адвокатская) оборона;

з. гражданско-правовая цивильноправова оборона;

взять под защиту кого взяти, брáти під охорону (зáхист);

выступать в защиту виступити, виступáти в оборону (на зáхист).

Заявление заява;

з. нотариальное нотаріáльна заява;

з. отказ заява про відмовлення (про зречення);

з. словесное усна заява, заява на словáх;

по заявлению на заяву;

заключение по заявлению висновок на заяву;

по Вашему заявлению (выходит, что) з Вáшої заяви.

Заявлять, заявить заявляти, заявити;

з. иск закладáти, заклáсти позов;

з. о своем согласии зголошуватися, зголоситися.

Злоупотребление 1. зловживáння чого;

з. по службе службові зловживáння;

(неумеренное употребление) надуживáння, надужиття чогось;

з. властью надуживáння влáди.

Значение 1. (смысл) знáчення, зміст;

з. этого закона знáчення (зміст) цього закону;

(важность) знáчення, вагá, сила;

иметь значение знáчити, мáти знáчення, вáжити, мáти силу, мáти вагу;

иметь большое значение багáто вáжити, великовáжити;

иметь первостепенное значение бути першорядним, мáти першорядну вагу;

потерять значение втрáтити чинність, вáгу;

придавать значение чему надавáти вагу чому;

придавать мало значения чему надавáти мáло ваги чому;

приобретать значение набувáти знáчення, ваги.

 

И

 

Издержки витрати;

и. накладные витрати накладні;

и. судебные судові витрати;

возлагать издержки покладáти витрати;

нести издержки робити витрати, сплáчувати витрати.

Изобличительный викривáльний;

и. документ викривáльний документ.

Имущество майно, добро;

и. выбывшее вибуле, занепáле добро;

и. движимое рухоме майно;

и. нажитое придбане майно, нажиток;

и. наследственное спадкове майно;

и. недвижимое нерухоме майно;

и. неотчуждаемое невивласнене майно;

и. отчуждаемое вивлáснюване майно;

и. отчужденное вивласнене майно;

бесполезная растрата, расточение имущества перевід майнá, марнувáння.

Интерес інтерес;

и. деловой діловий інтерес;

и. личный особистий інтерес;

и. общий спільний інтерес, (общественный) громáдський інтерес;

в интересах дела для спрáви;

действовать в чьем-либо интересе чинити на чий інтерес, чинити в чиїх інтересах;

это не в наших интересах це не нáші інтереси.

Иск позов;

и. встречный позов супротивний;

и. первоначальный початковий позов;

возбуждать, возбудить иск розпочинáти, розпочáти позов;

выступить с иском против кого позивáти кого, виступáти з позовом на, проти кого;

предъявить, предъявлять иск (кому) позивáти, позов закладáти, заложити на кого;

по делу по иску гражданина в спрáві позову громадянина;

поддерживать иск підпирáти, підтримувати позов.

Исключение 1. (действие) вилучáння, вилучення, виведення;

и. из службы позбáвлення, позбавляння посáди;

подлежащий исключению треба, належить вилучити;

(уклонение от нормы, отступление от правила) виняток;

в виде исключения як виняток, виїмково;

исключения допускаются винятки можливі, можна робити винятки;

за исключением (о)крім, опріч;

составлять исключение бути винятком, бути за виняток, становити виняток;

без исключения без винятку.

Исполнение виконáння, (длительное действие) виконування;

и. предварительное (решения) попереднє виконáння;

бумага находится в стадии исполнения папір сáме виконують;

в порядке исполнения виконуючи, виконáльним порядком;

для исполнения для виконáння;

к исполнению виконати, на виконáння;

к неуклонному исполнению неодмінно виконати;

к сведению и исполнению до відома й (на) виконáння;

находиться в стадии исполнения бути в стáдії виконáння;

об исполении донести виконавши, повідомити, про виконáння повідомити;

по исполнении виконавши, коли був виконаний, коли буде виконаний;

подлежащий к исполнению що треба (належить) виконати;

подлежит к исполнению треба виконати;

приведение в исполнение виконання;

при исполнении служебных обязанностей виконуючи службові обов’язки, коли виконували службові обов’язки;

приводить в исполнение виконувати, виконати;

привести приговор в исполнение виконати вирок;

приостанавливать исполнение припиняти, припинити виконáння.

Истечение (в выражениях) до истечения срока до терміну, поки не вийде термін;

по истечении срока коли (як) вийде (мине) термін.

Источник джерело;

и. достоверный (цілком) певне джерело;

и. подлинный автентичне джерело;

по достоверным источникам (о людях) від певних людей.

Итог підсумок;

и. конечный остаточний підсумок;

и. общий загáльний підсумок;

и. предварительный попередній підсумок;

и. частный частковий підсумок;

в итоге значится в підсумку є;

в общем итоге в загáльному підсумку;

подведение итогов підсумовування, підсумувáння.

 

К

 

Камера кáмера;

к. одиночка кáмера на одного, опрічна кáмера;

Карточка кáртка;

к. должностная кáртка про посáду;

к. по учету кáртка для обліку (на облік), облікова кáртка;

к. регистрационная кáртка реєстраційна;

к. справочная и указательная кáртка довідкова й указова.

Кодекс кодекс;

к. гражданский цивільний кодекс;

к. земельный земельний кодекс;

к. процессуальный процесуáльний кодекс;

к. трудовой трудовий кодекс;

к. уголовный кримінáльний кодекс.

Комиссия (учреждение) комісія;

к. ведомственная відомча комісія;

к. конфликтная комісія у спрáвах (з розгляду) конфліктів;

к. наблюдательная комісія для нáгляду;

к. приемная, приемочная приймáльна комісія, комісія приймáння;

к. ревизионная ревізійна комісія;

к. следственная слідча комісія;

к. согласительная (по)єднáльна комісія.

Копия копія;

к. точная точна копія;

бумага в копии копія (з) папера;

в виде копии як копію;

снять точную копию с документа списáти копію з документа.

Корреспонденция (переписка) листувáння, кореспонденція, листи;

к. вскрытая перлюстрована кореспонденція;

к. заказная реєстрована кореспонденція;

к. секретная таємне листувáння;

к. спешная негáйна кореспонденція;

вести корреспонденцию листуватися, провадити листування, кореспонденцію.

 

Л

 

Ликвидация ліквідáція, (действие) ліквідувáння;

л. окончательная остаточна ліквідáція;

л. полная повна ліквідáція;

л. частная часткова ліквідáція;

в случае ликвидации учреждения якщо установу ліквідувáтимуть (зліквідують);

подлежащий ликвидации ліквідний;

работа по ликвидации робота в спрáві ліквідáції.

Листок кáртка;

л. больничный листок непрацездáтності;

л. контрольный кáртка контрольна;

л. счетный рахункова кáртка.

Лицо (личность) особа;

л. должностное службова особа;

л. заинтересованное (в деле) особа, що мáє інтерес, заінтересована особа;

л. неподсудное неприсудна особа, (несостоящее или несостоявшее под судом) непідсудна особа;

л. официальное офіційна особа;

л. подозреваемое підозрена особа;

л. подозрительное підозріла особа;

л. подотчетное підзвітна особа;

л. подставное підставнá особа;

л. постороннее стороння особа;

л. подсудное присудна особа, (состоящее или бывшее под судом) підсудна особа;

л. сведущее знáюча (досвідчена) особа;

л. третье третя особа, (в договоре) третя сторонá;

л. физическое фізична особа;

л. частное привáтна особа;

л. юридическое юридична особа;

в лице его в ньому, в його особі;

посторонним лицам вход воспрещен стороннім (особам) входити не вільно (заборонено).

Личность 1. (отдельный человек) особа, людина;

л. неизвестная невідома, незнáна особа, людина;

вопросы для определения личности питáння, щоб з’ясувати особу, людину, для з’ясувáння особи;

удостоверение личности посвідка про особу, особисте посвідчення, посвідчення особи;

 (индивидуальность) особистість;

личность преступника особистість злочинця.

 

М

 

Материал матеріáл;

м. следственный матеріáл слідства.

Мера 1. (единица измерения) міра;

в большей, меньшей мере більшою, меншою мірою;

в достаточной мере належною мірою, досить, досить добре;

в меру того, по мере того в міру того;

в полной мере цілком;

в равной мере однáково, однáковою мірою;

в той или иной мере так чи інáкше;

высшая мера наказания найвища кáра;

мерами принуждения примусом;

по крайней мере, по меньшей мере щонайменше, принáймні;

по мере надобности до потреби, як до потреб;

по мере сил, возможности по змозі, в міру змоги, як змога;

переступать всякую меру переходити всяку міру, перебирáти міру, брáтися над усяку міру;

превышать меру терпения виходити за межі терпіння;

(средство, мероприятие) заходи;

меры законодательные праводáвчі, законодáвчі зáходи;

меры исправительные виправні зáходи;

меры обеспечения способи забезпечення;

меры поощрительные зáходи (щоб) заохотити, зáходи на заохочення;

меры практические практичні зáходи;

меры превентивные запобіжні (превентивні) зáходи;

меры предосторожности застережні зáходи;

меры предупредительные запобіжні зáходи;

меры пресечения перепинні зáходи, зáходи (щоб) перепинити що, поклáсти край чому;

прибегать к мерам вдавáтися, вдáтися до зáходів;

применять принудительные меры взыскания вживáти зáходів, щоб примусом стягнути, вживáти примусових зáходів до стягнення;

употреблять решительные меры вживáти, вжити твердих зáходів.

Место 1. місце;

м. постоянного жительства місце (постійного) проживáння;

м. судебное (о здании) судовий будинок, (об учреждении) судові установи, суди;

местами де-не-де, місцями, подекуди;

иметь место бути;

определить Н. место постоянного жительства в ... признáчити Н. постійно проживáти в...;

освобождать место звільняти, звільнити місце;

отправлять по месту назначения посилáти (надсилáти) до признáченого місця;

по местам (кое-где) місцями;

по местам (разослать) на місця;

по месту жительства, рождения: (на вопрос – куда?) в (на) місце проживáння, народження, (на вопрос – где?) в місці, на місці проживáння, народження;

с указанием места нахождения зазначáючи, зазнáчивши, де вони є;

это имело место (происходило) відбувáлося, це відбулося, (случилось, было) трáпилося, стáлося, буде;

(должность) посáда;

м. штатное штáтна посáда;

занимать место мáти посáду;

занимать видное место бути на визначній посáді;

занять место дістáти посáду, стáти на посáді;

лишиться места втрáтити посáду;

освобождать место звільняти, звільнити посáду;

получать место діставáти, дістáти посáду;

предоставлять место давáти, дáти посáду;

хлопотать о месте клопотáтися за посáду, шукáти собі посáди.

Мнение думка, гáдка, погляд;

м. общепринятое думка загáлу, думка всіх, засвоєна (скрізь, всюди) думка;

м. общественное громáдська думка;

м. особое окрема думка;

быть иного мнения мáти іншу думку;

высказывать свое мнение висловлювати (подавáти) свою думку;

мы остаемся при своем мнении ми й надáлі так думаємо, нáша думка лишáється та сáма;

оставаться при особом мнении лишáтися з окремою думкою;

по моему мнению на мою думку, як на мене, як гадáю;

по общему мнению на думку всіх, на думку загáлу;

поддерживать мнение підтримувати, підтримати думку, (новыми аргументами) підпирáти думку;

придерживаться такого мнения додержувати такої думки;

разделять чье-либо мнение, соглашаться с чьим-либо мнением приставáти, пристáти на чию думку, приймáти, прийняти чию думку.

 

Н

 

На на;

на вид з вигляду;

на днях цими днями;

на хранение до схову.

Наблюдение 1. спостереження, (действие) спостерігáння;

н. непосредственное спостереження безпосереднє;

по наблюдениям як я спостерігав, за спостереженнями;

(надзор, присмотр) догляд, нáгляд, (действие) наглядáння, доглядáння;

н. агентурное аґентурний нáгляд;

возлагать обязанность наблюдения покладáти обов’язок доглядáти;

под наблюдением під доглядом;

быть под наблюдением бути (перебувáти) під нáглядом (доглядом).

Надзор нáгляд, догляд;

н. бдительный пильний нáгляд, невсипущий нáгляд;

н. негласный нáгляд неявний;

н. неослабленный пильний нáгляд;

н. прокурорский прокурорський нáгляд;

состоящий под надзором піддоглядний.

Наказание (конкретное) кáра, (действие) карáння, покарáння;

в наказание як кáру, за кáру;

высшая мера наказания найвища кáра;

достойный, заслуживающий наказания кари гідний;

неподлежащий наказанию некáрний;

нести, отбывать наказание відбувáти, відбути кáру, діставáти, дістáти кáру;

нести незаслуженное наказание безневинно карáтися;

под страхом наказания під загрозою покарання;

подвергаемый наказанию кáраний;

подлежащий наказанию (о лице) кого треба (належить) покарáти, (о поступке) що за нього треба покарáти, кáраний;

подлежит наказанию підлягáє кáрі, покарáнню.

Налагать, наложить накладáти, наклáсти;

н. взыскание карáти, накладáти кáру;

н. денежное взыскание накладáти грошову кáру, (кáру грішми), накладáти штраф;

н. запрещение накладáти заборону;

н. на себя руки (самому) собі смерть заподіяти, заподіювати;

н. налоги оподатковувати, оподаткувáти, накладáти подáтки.

Намерение нáмір, думка;

н. заранее обдуманное зазадалегідь (наперед) узятий нáмір, наперед узята думка;

имея преступное намерение мáючи злочинний нáмір;

с заранее обдуманным намерением наперед звáживши;

это не входит в наши намерения це не є наш нáмір, ми не мáємо цього нáміру, нáміру це робити.

Намеренный з нáміром;

н. убийство убивство з нáміром.

Нарушитель порушник;

н. закона правопорушник, праволомник;

н. спокойствия порушувач спокою.

Наследство спáдок, спáдщина;

н. по завещанию заповітна спáдщина;

вступать в наследство обійняти, обняти спáдщину;

оставить в наследство спáдком (у спадок) лишити кому;

по наследству у спáдок, спáдком.

Небрежность недбáльство, недбáлість;

н. сплошная саме недбáльство, цілковите недбáльство;

н. явная видиме (явне) недбáльство;

по небрежности через недбáльство.

Недопустимость неприпустимість;

н. возражений неприпустимість заперечень;

н. пререканий неприпустимість сперечáння;

н. действий неприпустимість дій.

Необходимость необхідність, потреба;

н. крайняя, насущная (до)конечна, неминуча потреба;

в случае, при необходимости якщо є, якщо буде, в рáзі потреби;

иметь необходимость в чем потребувáти чого;

имеется необходимость в чем є потреба на що.

Неотвратимость неминучість;

н. наказания неминучість покарання;

н. преступления неминучість злочину.

Несмотря на... дармá що..., не зважáючи на..., хочá...;

несмотря на неоднократные напоминания дармá (не вважáючи на те), що не раз нагадувано, хочá це не раз нагáдувáно.

Номер номер, число;

н. входящий вступний, вхідний номер, вступне, вхідне число;

н. исходящий вихідний номер, вихідне число;

н. по порядку номер, число з ряду, номер черговий;

н. по журналу журнáльний номер;

н. порядковый порядковий номер (число);

за номером таким номер такий (число таке), під таким номером (числом).

 

О

 

Обвинение (результат) обвинувáчення, (действие) обвинувáчування;

о. встречное зустрічне обвинувáчення;