12. програма з дисциплІни «фІлософська пропедевтика»
Тема 1. Людина і світогляд: проблема самоздійснення Поняття світогляду: етимологія, значення і зміст терміна. Життя і світогляд. Світогляд як система поглядів, знань, цінностей, вірувань і переконань. Чуттєво-емоційні та вольові елементи світосприйняття і світовідношення. Радість і задоволення, добро і краса як вартісний аспект світогляду. Предметно-світоглядне відношення: світ-людина-суспільство. Особливості повсякденного, асортеричного, аподиктичного, теоретичного і наукового знання у структурі світогляду. Світогляд як основа розуміння і поведінки. Мітологічні та релігійні елементи світогляду. Роль символічного у житті людини. Розрізнення родів світогляду за Дільтаєм. Буденний і теоретичний світогляд, його рівні і типи. Особисте, індивідуальне, загальне і суспільне у світогляді. Світогляд як духовно-практичне освоєння світу. Основні функції світогляду: розуміння, оцінювання, праксеології. Філософія як теоретичний вираз світоглядного ставлення до світу і теоретична форма самосвідомості людини.
Тема 2. Особливості мітологічного світогляду, мислення і поведінки Мітологія як світогляд, мислення і поведінка: синкретична основа мітологемного світосприйняття. Дійсність неподільності імен і речей, духовного і тілесного, живого і мертвого. Міт як актуальна конкретність реального життя. Чуттєво-емоційне як символічне і знакове у мітологічному сприйнятті. Позаінтелектуальна природа мітологічного світогляду, його байдужість до емпіричних і раціональних доказів і логічної суперечності, пов'язання із ритуалом та політеїстичним віруванням. Анімізм і магія; звуки, жести, запахи, кольори тощо, як засоби мітичного світосприйняття. Зміст тотему, табу і ритуальності. Колективне джерело мітології. Розуміння і пояснення (пізнання) у структурі мітологічного мислення. Жертвопринесення як спонука розуміння і дії. Етногрупова основа мітологемного світосприйняття. Відмінність між мітологічним і критичним, раціонально-теоретичним мисленням. Мітологічне у контексті європейського світогляду ХХ століття. Роль художнього стилю мітотворчості у культурі ХХ століття. Мітотворчість у гуманітарних, соціальних і політичних концепціях ХХ ст. та суспільна практика. Поняття ''раціоналістичного'' міту. Українське суспільство: посткомуністичні мітологеми світогляду.
ТЕМА 3. ВИТОКИ ФІЛОСОФІЇ: СХІДНА ПАРАДИГМА Світогляд та філософські ідеї у культурах Стародавнього Сходу. Виникнення писемності як умова нагромадження суспільного досвіду і передумова поширення знань. Значення осілого способу життя і міського поселення. Роль жерця і писаря у хліборобських цивілізаціях цивілізаціях Стародавнього Єгипту і Месопотамії. Світоглядна концепція солярного монотеїзму. Основні світоглядні ідеї культури Месопотамії. Проблеми морального самовдосконалення людини. Становлення філософської думки в Індії: ведична, епічна і схоластична епохи. Головні світоглядні ідеї філософського мислення Індійської цивілізації. Класичні філософські школи Стародавньої Індії. Філософська думка у Стародавньому Китаї. Основні філософські школи: конфуціанство, даосизм, легізм. Філософія і суспільне життя. Софійність як особливість східної філософської парадигми.
ТЕМА 4. ВИТОКИ ФІЛОСОФІЇ: ЗАХІДНА ПАРАДИГМА Досократівська доба античної філософії. Натурфілософія: від хаосу до космосу. Проблема першооснови буття. Філософія як розперсоніфікація світу. Джерела античного космоцентризму. Відкриття Логосу й обґрунтування раціональної теоретичної аргументації. Сократ і класична антична філософія. Епістемнологічна основа західної парадигми мислення і життя. Основні функції філософії: критична, пізнавальна, онтологічна, ціннісно-регулятивна, світоглядна, інтегративна, прогностична, методологічна, практична, виховна, соціально-культурна.
Тема 5. Предмет філософії та його структура Відношення «світ – людина – суспільство» як світоглядне підґрунтя предмету філософії. Розперсоніфікація світу і природи як чинник раціонального обґрунтування і розуміння. Народження філософії як шлях від міту до логосу. Критична функція філософії. Класичні і некласичні аспекти еволюції предмету філософії. Субстанція й онтологія. Епістемологія (гносеологія) аксіологія, логіка, антропологія, як складові предмета філософії. Матеріалізм – спіритуалізм (ідеалізм). Теїстичний аспект філософування. Буття та його структура. Річ і слово. Мінливість, сталість і рух. Простір і час. Множинність, дискретність і єдність. Монізм, дуалізм, плюралізм. Спіритуалізм і матеріалізм. Теїзм і метафізика. Онтологічна функція філософського мислення. Гносеологія і епістемологія: головні проблеми. Природа знань. Мислення і свідомість. Проблема та критерії істинності знань. Поняття раціональності як норми філософського мислення. Проблема меж розуму й раціонального філософського тлумачення. Відмінність між раціональними, нераціональними та ірраціональними міркуваннями. Емпіризм і раціоналізм. Досвід. Аксіологія. Морально-етична складова предмету філософії. Природа світоглядно-філософського фундаменталізму. Філософія і релігія – особливості взаємин. Віра і переконання. Філософія і наука: спільні риси і відмінності. Проблема неметафізичного мислення і філософії.
Тема 6. Аксіологічні виміри буття: суб’єктивність і свідоме життя. свобода і відповідальність Свідоме життя і людська суб'єктивність. Розум, воля, емоції як компоненти людської суб'єктивності. Ерос як пристрасть. Аналіз феномену чуттєвості у різних культурах. Життя і смерть як умови самоусвідомлення. Поклик до самовдосконалення. Покликання людини виносити судження: від правди до блага і краси. Гідність людини. Людина як суб’єкт оцінювання і самоздійснення. Персональний і трансперсональний характер вартостей та їх духовно-практичні спонуки. Визначення вартостей, їх структура і роль в дійсності. Ієрархічність та бінарність вартостей. Вітальні, соціальні і духовні вартості. Вартості в суб'єктивному світі людини: цілісна структура особи. Самооцінка – основа особистого “Я”. Сенси буття особи. Свобода – як фундаментальна вартість буття особи. Вартість як передумова свободи вибору. Виміри свободи: свобода і необхідність; свобода як самостримання, самообмеження і самопожертва; свобода як вседозволеність і сваволя (Х.Ортеґа-і-Ґассет); свобода як вибір і відповідальність; ''втеча від свободи'' (Е.Фромм); свобода як джерело самоздійснення людини та засіб самоствердження. Основні функції вартостей. Етика як теорія і практика моральних вартостей. Естетика як сприйняття прекрасного і його теорія. Культура і суспільне життя як здійснення вартостей. ''Малоросійство'' як явище інтелектуальної і моральної волі: проблема культурного укорінення.
Тема 7. визначення філософії та її функції Особливості філософського мислення. Мудрість і філософія. Філософія як теоретична форма світогляду й теоретична основа самосвідомості. Філософія і метафізика: вади світоглядного визначення філософії. Чи можлива філософія як метафізика? (І. Кант). Класичні визначення філософії за Платоном, Аристотелем, Кантом. Статус філософського знання серед інших дисциплін. Визначення філософії з погляду: етимологічного (софійного), світоглядно-теоретичного, предметного-епістемологічного, сайєнтичного, антисайентичного, антропологічного, екзистенціального, семіотичного. Відношення «Я – Інший» як основа антропологічної рефлексії. Антропологічний поворот у філософії. Філософія як мистецтво жити. Дефініції філософії. Філософія як духовне і розумове ''повноліття'' і як ''інтелектуальне змагання з дійсністю''. Основні функції філософії та її суспільна спрямованість. Гуманістичний дух філософії. Філософія в системі культури людства та її національні особливості. Українська ідея та особливості української філософії.
ТЕМА 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Тема людини у філософії. Поняття життєвого світу людини: проблема життя і смерті. Взаємодія життєвих інстанцій: біотичної з її потягами і гонами, соціальної з її настановою на взаємодію, та духу з його здатністю до аскези. Людина – політична тварина. Людина як вільна істота з потребами вкоріненості і трансценденції. Індивід – особа – персона. Антропоцентризм: позитивна і негативна антропологія. Людське буття та людські звершення. Світогляд зарозумілості та проблема обожнення людини: застереження М. Шеллера і Ж. Марітена. Ч. Тейлор про «три хвороби» нашого часу. Цинічний розум як форма хибної свідомості. Що таке свідоме життя? Турбота про Іншого як основа людського буття. Судьба і доля. Людина перед викликом глобалізації. Сенс життя. Феномен безсмертя. Людина перед потребою визнання, самоздійснення і любові. Свобода як право людини за її народженням. Свобода і відповідальність як базові передумови людяності. Призначення людини. Людина і людство. Поняття ідентичності та автентичності особи. Соціальна роль і гендерна рівність. Культура як форма взаємодії людини і світу. Захист прав і свобод людини. Планетарна єдність людей. Різновиди філософської антропології: соціальна, структурна, культурна, політична, релігійна, педагогічна.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: Барт Ролан.Избранныеработы. Семиотика. Поетика. М., 1994. Разд. 2. Миф сегодня. С.72-131. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001. – С. 18-30; С. 31-51. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. К., 1992. Вейль С. Укорінення. К., 1999. Вейн Поль. Чи вірили греки у свої міфи? – Львів, 2003. – С. 85-102. Гадамер Г. Мова і розуміння // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 286 – 305. Гайдеггер М. Час картини світу // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Гнозис, 1993. – С. 135-167. Генрих Дитер. Свідоме життя. Дослідження співвідношення суб’єктивності та метафізики. – К.: Курс, 2006. – С. 12-41. Гордер Юстейн. Світ Софії. Роман про історію філософії. Львів, 1997. С. 73 – 90. Грабович Г. Поет як міфотворець. К., 1998. Розд. 3. Міф: структури і парадигматичні відносини. С.63-73. Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996. – С. 62 – 95. Захара І. С. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С. 20 – 112. Золотослов. Поетичний космос Древньої Русі. К., 1988. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. К., 1994. Кант І. Відповідь на питання, що таке просвітництво? // Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – С. 158-161. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка зможе виступити як наука / Переклад і редакція Івана Мірчука. Друге видання за редакцією М. Шаповала. – Мюнхен, 2004. – С. 39-57. Кант І. Рефлексії до критики чистого розуму. – К.: Юніверс, 2004. – С. 11 – 40. Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. Том 256. – С. 469-484. Карась А. Трансформація філософії під впливом сучасних викликів // Вісник ЛНУ. Серія: філософські науки, 2008. № 11. С. 38–46. Карась А. Ф. Філософія: предмет та історія: Текст лекцій. Львів, 1994. – С. 4-14. Карась А.Ф. Душа культури і дух мислення // Записки Наукового Товариства імені Т.Шевченка. Т.222. Львів, 1991. С.216-247. Козловський Петер. Постмодерна культура // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. – К.: Ваклер, 1996. – С. 221 – 245. Кондзьолка В. В. Філософія і її духовно-інтелектуальний простір. – Чернівці, 2004. – С. 33-67. Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. – Львів., 1996. – С. 7-35. Космос Древньої України. К., 1992. Костенко Ліна. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. К., 1999. Костомаров М. Книга буття українського народу // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – С. 410 – 425. Кремень В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. – К.: Книга, 2005. – С. 14-21; С. 48-52; С. 72-103; С. 12-48; С. 12 – 46; С. 332 – 342; 458 – 465; С. 7-46, 322-342. Кульчицький О. Введення в проблематику сутності філософії // Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 60-72; С. 28-41. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995. – С. 100 – 113; С. 124 – 139; С. 113 – 124; С. 139-163; С. 24-36. Леві-Строс Клод. Структурна антропологія. К., 1997. Розд.11. Структура міфів. С.195-220. Лісовий В. Культура і цивілізація // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика. К., 1997. С.12-31. Лосев А.Диалектика мифа // Философия, мифология, культура. М., 1991. С. 21-21; С. 40-44; С. 91-99; С. 169-172. Маланюк Є. Книга спостережень. Торонто,1966. – Т. 2.(Малоросійство). – С. 229-247. Мамардашвили М.Как я понимаю философию. М., 1990. Марсель Г. Трагическая мудрость философии. М., 1995. Мирча Элиаде. Аспекты мифа. М., 1994. Мірчук Іван. Вступ до філософії. – Мюнхен, 2006. – С. 19–57; С. 23-57; С. 45 – 50; С. 57 – 91; С. 136 – 145. Моріак Ф. У що я вірю. К., 1993. На ріках вавилонських. – К., 1991. Нечуй-Левицький Іван. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. – К.: Обереги, 2003. – С. 3 – 75. Ортега -и -Гассет Х. Что такое философия ? М., 1991. С. 51-192. Платон. Апологія Сократа / Платон. Діалоги. – К.: Основи, 1995. – С. 20 – 42. Предмет і проблематика філософії. Навчальний посібник / За ред. М. А. Скринника і З.Е. Скринник. – Львів, 2001. – С. 15-21; С. 366 – 413; С. 36-53; С. 10 – 36, 215 – 245; С. 26 – 30, 265 – 291; С. 30 – 32, 336 – 366; С. 194 – 215. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995 (ч. 1). – С. 5-74. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: навчальний посібник. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 6 – 41; С. 41–74; С. 75–109; С. 109–144; С. 217–254; С. 291 – 324; С. 568 – 603. Свідзинський А. Самоорганізація і культура. К., 1999. Розд. 12. С.129-139. Розд. 13. С. 139-149. Розд. 15. С.159-178. Слотердайк П. Критика цинічного розуму: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2002. – С.19-25. Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – С. 5 – 59. Топоров В. Миф. Ритуал. Символ. Образ. М., 1995. Філософія: світ людини. Курс лекцій (Табачковський В. Г., Булатов М. О., Хамітов Н. В.). – К.: Либідь, 2003. – С. 15-36; С. 9-29, 157-179. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990. Франко І. Що таке поступ? (Твори у 50-ти томах. К., 1985. Т. 45.) // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – С. 444 – 471. Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1989. № 9. Шевченко Т. Щоденник. Твори у 5 т. К., 1985. Т. 5. Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 91-122. Контрольні питання: Поняття світогляду, його структурні елементи і предметні відношення. Значення радості і задоволення у житті людини та їх світоглядна обумовленість. Повсякденне, достовірне і теоретичне знання. Основні функції світогляду. Типологія світогляду Обґрунтуйте, чому вважається, що радість належить до субстанційного виміру буття, а задоволення (насолода) – до атрибутивного. Як Ви розумієте поняття «самоздійснення» людини і чим воно відрізняється від «самоствердження»? Назвіть основні чинники самоздійснення людини. Розкрийте «горизонт» функції розуміння і засади критичного і раціонально-теоретичного мислення. У якому співвідношенні між собою вони перебувають? Характерні риси та відмінності між мітологічним і релігійним світоглядами. Віра, надія і любов у структурі світогляду і житті людини. Характерні особливості теоретичного знання і світогляду. Що таке міфологія? Назвіть її основні функцій й охарактеризуйте. Що таке синкретизм і в чому полягає його світоглядна функція? У чому суть персоніфікації довкілля первісною людиною? Чому вважається, що мітологічний світогляд є принципово позаінтелектуальним? Чим тоді відрізняється інтелектуальна форма світосприйняття? Охарактеризуйте функцію розуміння як базову для мітичного світогляду. Що вважається контекстом її існування? У якому відношенні перебувають функції розуміння і критичного, раціонального мислення? Запропонуйте приклади. Поясніть чому для мітологічного світосприйняття іманентною є функція жертвопринесення? Що таке мітотворчість ХХ століття: наведіть кілька прикладів, що свідчать про її існування. У чому полягає відмінність між жертвопринесенням і жертовністю? Наведіть приклади. Поняття онтології у філософії: запропонувати визначення монізму, дуалізму і плюралізму. Охарактеризуйте поняття: «субстанція», «монізм», «дуалізм», «плюралізм». Що таке гносеологія? Назвіть основні поняття, що характеризують її зміст. Про які чотири основні онтологічні напрями в історії філософії йдеться у підручнику О. Кульчицького? Охарактеризуйте основну проблему і завдання гносеології. Розкрийте зміст спіритуалізму (ідеалізму) та матеріалізму у філософії. Охарактеризуйте суть скептичних підходів у філософії. Визначте характерні віхи та імена в історії філософського матеріалізму. Охарактеризуйте проблематику джерела пізнання у філософії. Визначте характерні віхи та імена в історії філософії спіритуалізму. Запропонуйте визначення і характеристику сенсуалізму. Охарактеризуйте проблематику і суть філософського дуалізму і назвіть його представників. Запропонуйте визначення і характеристику раціоналізму. Поясніть вислів Р. Декарта «cogito, ergo sum». Охарактеризуйте проблематику і суть філософського монізму і назвіть його представників. Охарактеризуйте онтологічну проблематику і структуру буття за теорією Н. Гартмана. Охарактеризуйте поняття «світогляд» і вкажіть на його структуру. У чому полягає зв'язок між світоглядом і філософією. Проблема істини у класичній філософії: емпіризм і раціоналізм. У чому полягає проблема визначення філософії як науки? Розкрийте «горизонт» функції розуміння і засади раціонально-теоретичного мислення. У якому співвідношенні між собою вони перебувають? У чому полягають особливості релігійного світогляду? Охарактеризуйте явища «солярного монотеїзму» і світоглядного політеїзму. Назвіть найважливіші світоглядні ідеї вавилонської культури. У чому полягає відмінність між світоглядними ідеями та власне філософським мисленням? Назвіть основні епохи у розвитку філософської думки в Індії і вкажіть до якої з них належить формування «даршан» (поясніть також значення цього явища)? Назвіть основні світоглядні ідеї індійського філософського мислення і запропонуйте їхню характеристику. Назвіть основні філософські школи Стародавньої Індії. Охарактеризуйте основні школи Стародавнього Китаю та їх ідейний зміст. Що таке «легізм» і до якої культури належить це явище? Які принципи закладено в основу китайської філософії Конфуцієм? Окресліть особливості античного філософського мислення досократичного періоду. У чому полягає відмінність між східною і західною парадигмами філософського мислення? Чому вважається, що філософія Сократа викликала радикальну переорієнтацію мислення? У чому її історичне значення? Що таке раціональне обґрунтування: вкажіть основні риси. Предмет філософії та його ділянки. Що таке філософія? Запропонуйте визначення і дайте пояснення кількох підходів. Характеристика ірраціонального напрямку у філософії. Що таке аксіологія і в чому полягає її основна проблематики? Охарактеризуйте проблему «становлення вартостей у дійсності» на основі дискусії між Н. Гартманом і М. Шеллером. Охарактеризуйте основні ділянки філософського знання. Поясніть особливості етимологічного підходу до визначення філософії та критично-раціонального. Філософія як «розумове повноліття». Світоглядне визначення філософії та його обмеженість. Епістемологічне визначення філософії. Філософія, метафізика і наука. Характерні риси софійної філософської парадигми. Який зміст поняття «мудрість»? У чому суть семіотичного підходу до філософії? Запропонуйте його визначення. Що таке Логос у філософії Античності і яким чином це поняття позначилося на західній парадигмі мислення? Назвіть основні функції філософії і запропонуйте характеристику кожної. Чи є філософія наукою? Обґрунтуйте свою відповідь Предмет антропології та її різновиди Есенційний та екзистенціний підходи до людини і світу Суть і завдання філософської антропології. Проблематика і метод філософської антропології. Різновиди філософської антропології Структура вартостей та вартості у структурі дійсності Сократ як філософ: головна проблематика тексту «Апологія Сократа» Ключові думки та міркування Сократа, звернені до першої групи обвинувачів: Хто є справді мудрим, на думку Сократа? Ключові міркування Сократа, адресовані другій групі обвинувачів: Чому проти Сократа виникла у людей «люта ненависть»? Справедливість, правда, гідність і честь у філософії Сократа: Значення смерті у житті й вчинках людини, на думку Сократа У чому полягає головна проблема, що випливає з «Апології Сократа»? Предмет онтології. Охарактеризуйте проблематику і суть філософського монізму і назвіть його представників. Що таке «пантеїзм»? Головні проблеми гносеології. Охарактеризуйте суть скептичних підходів у філософії. У чому суть гносеологічного (епістемологічного) релятивізму? Що таке наукове пізнання і чим воно відрізняється від ненаукового? Базові передумови самоздійснення: свобода, ідентичність, автентичність. У чому суть поняття «антропологічна зарозумілість»? Поясніть зміст поняття «цинічний розум». Філософія як «інтелектуальне змагання з дійсністю». |