Програми фахових диспиплін для вступного випробування - Підручник

12. програма з дисциплІни  «фІлософська пропедевтика»

 

Тема 1.

Людина і світогляд: проблема самоздійснення

      Поняття світогляду: етимологія, значення і зміст терміна. Життя і світогляд. Світогляд як система поглядів, знань, цінностей, вірувань і переконань. Чуттєво-емоційні та вольові елементи світосприйняття і світовідношення. Радість і задоволення, добро і краса як вартісний аспект світогляду. Предметно-світоглядне відношення: світ-людина-суспільство. Особливості повсякденного, асортеричного, аподиктичного, теоретичного і наукового знання у структурі світогляду. Світогляд як основа розуміння і поведінки. Мітологічні та релігійні елементи світогляду.       Роль символічного у житті людини. Розрізнення родів світогляду за Дільтаєм. Буденний і теоретичний світогляд, його рівні і типи. Особисте, індивідуальне, загальне і суспільне у світогляді. Світогляд як духовно-практичне освоєння світу. Основні функції світогляду: розуміння, оцінювання, праксеології. Філософія як теоретичний вираз світоглядного ставлення до світу і теоретична форма самосвідомості людини.

 

Тема 2.

Особливості  мітологічного світогляду, мислення і поведінки

       Мітологія як світогляд, мислення і поведінка: синкретична основа мітологемного світосприйняття. Дійсність неподільності імен і речей, духовного і тілесного, живого і мертвого. Міт як актуальна конкретність реального життя. Чуттєво-емоційне як символічне і знакове у мітологічному сприйнятті. Позаінтелектуальна природа мітологічного світогляду, його байдужість до емпіричних і раціональних доказів і логічної суперечності, пов'язання із ритуалом та політеїстичним віруванням. Анімізм і магія; звуки, жести, запахи, кольори тощо, як засоби мітичного світосприйняття. Зміст тотему, табу і ритуальності. Колективне джерело мітології.

      Розуміння і пояснення (пізнання) у структурі мітологічного мислення. Жертвопринесення як спонука розуміння і дії. Етногрупова основа мітологемного світосприйняття.

      Відмінність між мітологічним і критичним, раціонально-теоретичним мисленням. Мітологічне у контексті європейського світогляду ХХ століття. Роль художнього стилю мітотворчості у культурі ХХ століття. Мітотворчість у гуманітарних, соціальних і політичних концепціях ХХ ст. та суспільна практика. Поняття ''раціоналістичного'' міту. Українське суспільство: посткомуністичні мітологеми світогляду.

 

ТЕМА 3.

ВИТОКИ ФІЛОСОФІЇ: СХІДНА ПАРАДИГМА

       Світогляд та філософські ідеї у культурах Стародавнього Сходу.

Виникнення писемності як умова нагромадження суспільного досвіду і передумова поширення знань. Значення осілого способу життя і міського поселення. Роль жерця і писаря у хліборобських цивілізаціях цивілізаціях Стародавнього Єгипту і Месопотамії.

       Світоглядна концепція солярного монотеїзму. Основні світоглядні ідеї культури Месопотамії. Проблеми морального самовдосконалення людини.

Становлення філософської думки в Індії: ведична, епічна і схоластична епохи.    

       Головні світоглядні ідеї філософського мислення Індійської цивілізації. Класичні філософські школи Стародавньої Індії.

       Філософська думка у Стародавньому Китаї. Основні філософські школи: конфуціанство, даосизм, легізм. Філософія і суспільне життя. Софійність як особливість східної філософської парадигми.

 

ТЕМА 4.

ВИТОКИ ФІЛОСОФІЇ: ЗАХІДНА ПАРАДИГМА

       Досократівська доба античної філософії. Натурфілософія: від хаосу до космосу. Проблема першооснови буття. Філософія як розперсоніфікація світу. Джерела античного космоцентризму.

       Відкриття Логосу й обґрунтування раціональної теоретичної аргументації.

       Сократ і класична антична філософія.

       Епістемнологічна основа західної парадигми мислення і життя.

       Основні функції філософії: критична, пізнавальна, онтологічна, ціннісно-регулятивна, світоглядна, інтегративна, прогностична, методологічна, практична, виховна, соціально-культурна.

 

Тема 5.

Предмет філософії та його структура

       Відношення «світ – людина – суспільство» як світоглядне підґрунтя предмету філософії. Розперсоніфікація світу і природи як чинник раціонального обґрунтування і розуміння. Народження філософії як шлях від міту до логосу. Критична функція філософії.

      Класичні і некласичні аспекти еволюції предмету філософії. Субстанція й онтологія. Епістемологія (гносеологія) аксіологія, логіка, антропологія, як складові предмета філософії. Матеріалізм – спіритуалізм (ідеалізм). Теїстичний аспект філософування.

       Буття та його структура. Річ і слово. Мінливість, сталість і рух. Простір і час. Множинність, дискретність і єдність. Монізм, дуалізм, плюралізм. Спіритуалізм і матеріалізм. Теїзм і метафізика. Онтологічна функція філософського мислення.

       Гносеологія і епістемологія: головні проблеми. Природа знань. Мислення і свідомість. Проблема та критерії істинності знань. Поняття раціональності як норми філософського мислення. Проблема меж розуму й раціонального філософського тлумачення. Відмінність між раціональними, нераціональними та ірраціональними міркуваннями. Емпіризм і раціоналізм. Досвід.

Аксіологія. Морально-етична складова предмету філософії.

       Природа світоглядно-філософського фундаменталізму. Філософія і релігія – особливості взаємин. Віра і переконання. Філософія і наука: спільні риси і відмінності. Проблема неметафізичного мислення і філософії.

 

Тема 6. 

Аксіологічні виміри буття: суб’єктивність і свідоме життя. свобода і відповідальність

      Свідоме життя і людська суб'єктивність. Розум, воля, емоції як компоненти людської суб'єктивності. Ерос як пристрасть. Аналіз феномену чуттєвості у різних культурах. Життя і смерть як умови самоусвідомлення. Поклик до самовдосконалення. Покликання людини виносити судження: від правди до блага і краси. Гідність людини.

     Людина як суб’єкт оцінювання і самоздійснення. Персональний і  трансперсональний характер вартостей та їх духовно-практичні спонуки. Визначення вартостей, їх структура і роль в дійсності. Ієрархічність та бінарність вартостей. Вітальні, соціальні і духовні вартості.

      Вартості в суб'єктивному світі людини: цілісна структура особи. Самооцінка – основа особистого “Я”. Сенси буття особи. Свобода – як фундаментальна вартість буття особи. Вартість як передумова свободи вибору. Виміри свободи: свобода і необхідність; свобода як самостримання, самообмеження і самопожертва; свобода як вседозволеність і сваволя (Х.Ортеґа-і-Ґассет); свобода як вибір і відповідальність; ''втеча від свободи'' (Е.Фромм); свобода як джерело самоздійснення людини та засіб самоствердження.

      Основні функції вартостей. Етика як теорія і практика моральних вартостей. Естетика як сприйняття прекрасного і його теорія.

      Культура і суспільне життя як здійснення вартостей.  ''Малоросійство''  як явище інтелектуальної і моральної волі: проблема культурного укорінення.

 

Тема 7.

визначення філософії та її функції

      Особливості філософського мислення. Мудрість і філософія. Філософія як теоретична форма світогляду й теоретична основа самосвідомості. Філософія і метафізика: вади світоглядного визначення філософії. Чи можлива філософія як метафізика? (І. Кант).

      Класичні визначення філософії за Платоном, Аристотелем, Кантом. Статус філософського знання серед інших дисциплін.

     Визначення філософії з погляду: етимологічного (софійного), світоглядно-теоретичного, предметного-епістемологічного, сайєнтичного, антисайентичного, антропологічного, екзистенціального, семіотичного.

     Відношення «Я – Інший» як основа антропологічної рефлексії. Антропологічний поворот у філософії. Філософія як мистецтво жити.

      Дефініції філософії. Філософія як духовне і розумове ''повноліття'' і як ''інтелектуальне змагання з дійсністю''.

      Основні функції філософії та її суспільна спрямованість. Гуманістичний дух філософії. Філософія в системі культури людства та її національні особливості. Українська ідея та особливості української філософії.

 

ТЕМА 8.

ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

      Тема людини у філософії. Поняття життєвого світу людини: проблема життя і смерті. Взаємодія життєвих інстанцій: біотичної з її потягами і гонами, соціальної з її настановою на взаємодію, та духу з його здатністю до аскези.

      Людина – політична тварина. Людина як вільна істота з потребами вкоріненості і трансценденції. Індивід – особа – персона. Антропоцентризм: позитивна і негативна антропологія. Людське буття та людські звершення. Світогляд зарозумілості та проблема обожнення людини: застереження М. Шеллера і Ж. Марітена. Ч. Тейлор про «три хвороби» нашого часу.

      Цинічний розум як форма хибної свідомості. Що таке свідоме життя? Турбота про Іншого як основа людського буття. Судьба і доля. Людина перед викликом глобалізації.

      Сенс життя. Феномен безсмертя. Людина перед потребою визнання, самоздійснення і любові. Свобода як право людини за її народженням. Свобода і відповідальність як базові передумови людяності. Призначення людини.

      Людина і людство. Поняття ідентичності та автентичності особи. Соціальна роль і гендерна рівність. Культура як форма взаємодії людини і світу. Захист прав і свобод людини. Планетарна єдність людей.

      Різновиди філософської антропології: соціальна, структурна, культурна, політична, релігійна, педагогічна.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Барт Ролан.Избранныеработы. Семиотика. Поетика. М., 1994. Разд. 2. Миф сегодня. С.72-131.

Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001. – С. 18-30; С. 31-51.

Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. К., 1992.

Вейль С. Укорінення. К., 1999.

Вейн Поль. Чи вірили греки у свої міфи? – Львів, 2003. – С. 85-102.

Гадамер Г. Мова і розуміння // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 286 – 305.

 Гайдеггер М. Час картини світу // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Гнозис, 1993. – С. 135-167.

Генрих Дитер. Свідоме життя. Дослідження співвідношення суб’єктивності та метафізики. – К.: Курс, 2006. – С. 12-41.

Гордер Юстейн. Світ Софії. Роман про історію філософії. Львів, 1997. С. 73 – 90.

Грабович Г. Поет як міфотворець. К., 1998. Розд. 3. Міф: структури і парадигматичні відносини. С.63-73.

Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996. – С. 62 – 95.

Захара І. С. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С. 20 – 112.

Золотослов. Поетичний космос Древньої Русі. К., 1988.

Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. К., 1994.

Кант І. Відповідь на питання, що таке просвітництво? // Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – С. 158-161.

Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка зможе виступити як наука / Переклад і редакція Івана Мірчука. Друге видання за редакцією М. Шаповала. – Мюнхен, 2004. – С. 39-57.

Кант І. Рефлексії до критики чистого розуму. – К.: Юніверс, 2004. – С. 11 – 40.

Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. Том 256. – С. 469-484.

Карась А. Трансформація філософії під впливом сучасних викликів // Вісник ЛНУ. Серія: філософські науки, 2008.  № 11.  С. 38–46.

Карась А. Ф. Філософія: предмет та історія: Текст лекцій. Львів, 1994. – С. 4-14.

Карась А.Ф. Душа культури і дух мислення // Записки Наукового Товариства  імені Т.Шевченка. Т.222. Львів, 1991. С.216-247.

Козловський Петер. Постмодерна культура // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. – К.: Ваклер, 1996. – С. 221 – 245.

Кондзьолка В. В. Філософія і її духовно-інтелектуальний простір. – Чернівці, 2004. – С. 33-67.

Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. – Львів., 1996. – С. 7-35.

Космос Древньої України. К., 1992.

Костенко Ліна. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. К., 1999.

Костомаров М. Книга буття українського народу // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – С. 410 – 425.

Кремень В.  Філософія: мислителі, ідеї, концепції. – К.: Книга, 2005. – С. 14-21; С. 48-52;  С. 72-103; С. 12-48; С. 12 – 46; С. 332 – 342; 458 – 465; С. 7-46, 322-342.

Кульчицький О. Введення в проблематику сутності філософії // Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 60-72; С. 28-41.

Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995. – С. 100 – 113; С. 124 – 139; С. 113 – 124; С. 139-163; С. 24-36.

Леві-Строс Клод. Структурна антропологія. К., 1997. Розд.11. Структура міфів. С.195-220.

Лісовий В. Культура і цивілізація // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика. К., 1997. С.12-31.

Лосев А.Диалектика мифа // Философия, мифология, культура. М., 1991. С. 21-21; С. 40-44; С. 91-99; С. 169-172.

Маланюк Є. Книга спостережень. Торонто,1966. – Т. 2.(Малоросійство). –  С. 229-247.

Мамардашвили М.Как я понимаю философию. М., 1990.

Марсель Г. Трагическая мудрость философии. М., 1995.

Мирча Элиаде. Аспекты мифа. М., 1994.

Мірчук Іван. Вступ до філософії. – Мюнхен, 2006. – С. 19–57; С. 23-57; С. 45 – 50; С. 57 – 91; С. 136 – 145.

Моріак Ф. У що я вірю. К., 1993.

На ріках вавилонських. – К., 1991. 

Нечуй-Левицький Іван. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. – К.: Обереги, 2003. – С. 3 – 75.

Ортега -и -Гассет Х. Что такое философия ? М., 1991. С. 51-192.

Платон. Апологія Сократа / Платон. Діалоги. – К.: Основи, 1995. – С. 20 – 42.

Предмет і проблематика філософії. Навчальний посібник / За ред. М. А. Скринника і З.Е. Скринник. – Львів, 2001. – С. 15-21; С. 366 – 413; С. 36-53; С. 10 – 36, 215 – 245; С. 26 – 30, 265 – 291; С. 30 – 32, 336 – 366; С. 194 – 215.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995 (ч. 1). – С. 5-74.

Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: навчальний посібник. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 6 – 41; С. 41–74; С. 75–109; С. 109–144; С. 217–254; С. 291 – 324; С. 568 – 603.

Свідзинський А. Самоорганізація і культура. К., 1999. Розд. 12. С.129-139. Розд. 13. С. 139-149. Розд. 15. С.159-178.

Слотердайк П. Критика цинічного розуму: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2002. – С.19-25.

Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – С. 5 – 59.

Топоров В. Миф. Ритуал. Символ. Образ. М., 1995.

Філософія: світ людини. Курс лекцій (Табачковський В. Г., Булатов М. О., Хамітов Н. В.). – К.: Либідь, 2003. – С. 15-36; С. 9-29, 157-179.

Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.

Франко І. Що таке поступ? (Твори у 50-ти томах. К., 1985. Т. 45.) // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – С. 444 – 471.

Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990.

Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1989. № 9.

Шевченко Т. Щоденник. Твори у 5 т. К., 1985. Т. 5. 

Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 91-122.

Контрольні питання:

Поняття світогляду, його структурні елементи і предметні відношення.

Значення радості і задоволення у житті людини та їх світоглядна обумовленість.

Повсякденне, достовірне і теоретичне знання. Основні функції світогляду.

Типологія світогляду

Обґрунтуйте, чому вважається, що радість належить до субстанційного виміру буття, а задоволення (насолода) – до атрибутивного.

Як Ви розумієте поняття «самоздійснення» людини і чим воно відрізняється від «самоствердження»? Назвіть основні чинники самоздійснення людини.

Розкрийте «горизонт» функції розуміння і засади критичного і раціонально-теоретичного мислення. У якому співвідношенні між собою вони перебувають?

Характерні риси та відмінності між мітологічним і релігійним світоглядами.

Віра, надія і любов у структурі світогляду і житті людини.

Характерні особливості теоретичного знання і світогляду.

Що таке міфологія? Назвіть її основні функцій й охарактеризуйте.

Що таке синкретизм і в чому полягає його світоглядна функція?

У чому суть персоніфікації довкілля первісною людиною?

Чому вважається, що мітологічний світогляд є принципово позаінтелектуальним? Чим тоді відрізняється інтелектуальна форма світосприйняття?

Охарактеризуйте функцію розуміння як базову для мітичного світогляду. Що вважається контекстом її існування?

У якому відношенні перебувають функції розуміння і критичного, раціонального мислення? Запропонуйте приклади.

Поясніть чому для мітологічного світосприйняття іманентною є функція жертвопринесення?

Що таке мітотворчість ХХ століття: наведіть кілька прикладів, що свідчать про її існування.

У чому полягає відмінність між жертвопринесенням і жертовністю? Наведіть приклади.

Поняття онтології у філософії: запропонувати визначення монізму, дуалізму і плюралізму.

Охарактеризуйте поняття: «субстанція», «монізм», «дуалізм», «плюралізм».

Що таке гносеологія? Назвіть основні поняття, що характеризують її зміст.

Про які чотири основні онтологічні напрями в історії філософії йдеться у підручнику О. Кульчицького?

Охарактеризуйте основну проблему і завдання гносеології.

Розкрийте зміст спіритуалізму (ідеалізму) та матеріалізму у філософії.

Охарактеризуйте суть скептичних підходів у філософії.

Визначте характерні віхи та імена в історії філософського матеріалізму.

Охарактеризуйте проблематику джерела пізнання у філософії.

Визначте характерні віхи та імена в історії філософії спіритуалізму.

Запропонуйте визначення і характеристику сенсуалізму.

Охарактеризуйте проблематику і суть філософського дуалізму і назвіть його представників.

Запропонуйте визначення і характеристику раціоналізму. Поясніть вислів Р. Декарта «cogito, ergo sum».

Охарактеризуйте проблематику і суть філософського монізму і назвіть його представників.

Охарактеризуйте онтологічну проблематику і структуру буття за теорією Н. Гартмана.

Охарактеризуйте поняття «світогляд» і вкажіть на його структуру. У чому полягає зв'язок між світоглядом і філософією.

Проблема істини у класичній філософії: емпіризм і раціоналізм.

У чому полягає проблема визначення філософії як науки?

Розкрийте «горизонт» функції розуміння і засади раціонально-теоретичного мислення. У якому співвідношенні між собою вони перебувають?

У чому полягають особливості релігійного світогляду?

Охарактеризуйте явища «солярного монотеїзму» і світоглядного політеїзму.

Назвіть найважливіші світоглядні ідеї вавилонської культури. У чому полягає відмінність між світоглядними ідеями та власне філософським мисленням?

Назвіть основні епохи у розвитку філософської думки в Індії і вкажіть до якої з них належить формування «даршан» (поясніть також значення цього явища)?

Назвіть основні світоглядні ідеї індійського філософського мислення і запропонуйте їхню характеристику.

Назвіть основні філософські школи Стародавньої Індії.

Охарактеризуйте основні школи Стародавнього Китаю та їх ідейний зміст.

Що таке «легізм» і до якої культури належить це явище?

Які принципи закладено в основу китайської філософії Конфуцієм?

Окресліть особливості античного філософського мислення досократичного періоду.

У чому полягає відмінність між східною і західною парадигмами філософського мислення?

Чому вважається, що філософія Сократа викликала радикальну переорієнтацію мислення? У чому її історичне значення?

Що таке раціональне обґрунтування: вкажіть основні риси.

Предмет філософії та його ділянки.

Що таке філософія? Запропонуйте визначення і дайте пояснення кількох підходів.

 Характеристика ірраціонального напрямку у філософії.

Що таке аксіологія і в чому полягає її основна проблематики?

Охарактеризуйте проблему «становлення вартостей у дійсності» на основі дискусії між Н. Гартманом і М. Шеллером.

Охарактеризуйте основні ділянки філософського знання.

 Поясніть особливості етимологічного підходу до визначення філософії та критично-раціонального. Філософія як «розумове повноліття».

Світоглядне визначення філософії та його обмеженість.

Епістемологічне визначення філософії. Філософія, метафізика і наука.

Характерні риси софійної філософської парадигми. Який зміст поняття «мудрість»?

У чому суть семіотичного підходу до філософії? Запропонуйте його визначення.

 Що таке Логос у філософії Античності і яким чином це поняття позначилося на західній парадигмі мислення?

Назвіть основні функції філософії і запропонуйте характеристику кожної.

 Чи є філософія наукою? Обґрунтуйте  свою відповідь

Предмет антропології та її різновиди

Есенційний та екзистенціний підходи до людини і світу

Суть і завдання філософської антропології.

Проблематика і метод філософської антропології.

Різновиди філософської антропології

Структура вартостей та вартості у структурі дійсності

Сократ як філософ: головна проблематика тексту «Апологія Сократа»

Ключові думки та міркування Сократа, звернені до першої групи обвинувачів:

Хто є справді мудрим, на думку Сократа?

 Ключові міркування Сократа, адресовані другій групі обвинувачів:

 Чому проти Сократа виникла у людей «люта ненависть»?

 Справедливість, правда, гідність і честь у філософії Сократа:

 Значення смерті у житті й вчинках людини, на думку Сократа

 У чому полягає головна проблема, що випливає з «Апології Сократа»?

Предмет онтології.

Охарактеризуйте проблематику і суть філософського монізму і назвіть його представників.

Що таке «пантеїзм»?

Головні проблеми гносеології.

Охарактеризуйте суть скептичних підходів у філософії.

У чому суть гносеологічного (епістемологічного) релятивізму?

Що таке наукове пізнання і чим воно відрізняється від ненаукового?

 Базові передумови самоздійснення: свобода, ідентичність, автентичність.

У чому суть поняття «антропологічна зарозумілість»?

Поясніть зміст поняття «цинічний розум».

Філософія як «інтелектуальне змагання з дійсністю».