Тема 16.  проблема обґрунтування наукового знання

Способи обґрунтування знання (критерії науковості). Проблема індуктивного обгрунтування знання. Індуктивний метод Бекона та його відмінність від методів сучасних наук. Методи наукової індукції Міла. “Індуктивний принцип” та питання його обгрунтування. Критика індукції як метода обгрунтування та метода відкриття Поппером. “Контріндукція”  Фойерабенда: рекомендація висувати та захищати гіпотези, що суперечать даним досвіду та визнаним теоріям.

Гіпотеко-дедуктивна побудова наукової теорії та питання щодо експериментального підтвердження гіпотез. Відмінність експериментального підтвердження гіпотез від індуктивного виводу. Основні проблеми, при яких досвід не може виступати засобом верифікації: а/ Неможливість перевірити досвідом загальні твердження (Поппер); б/ теоретичне навантаження мови дослідження; в/ залежність фальсифікації від наявності конкуруючих гіпотез та теорій (Фойєрабенд)

Конвенционалізм про достовірне безперечне знання. Конвенціоналізм Пуанкаре. Поппер про твердження, що не можуть бути фальсифіковані внаслідок захисту конвенцією та догматичною настановою. Вітгенштайн: достовірні твердження, ствердженні як “правила гри”, які не підлягають сумніву, бо є основою перевірок інших тверджень. Поняття парадигми Куна.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Голдстейн М., Голдстейн И. Как мы познаем. М., 1984 С. 37-194// /https://kosilova.textdriven.com/narod/studia3/gnoseology/51_goldsteins.htm

Лекторский В.А. Теория познания ( гносеология, эпистемология)// Вопросы философии 1999, № 8

Порус В.Н. Эпистемология: некоторые тенденции // Вопр. философии. 1997, №2

Автономова Н.С.Рассудок, разум, рациональность М. 1988с. 11-64

Лосский Н.О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция. М., 1995

Касавин И.Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории 7.        

Соколов В.В.Средневековая философия М.,1979. С.134-144, 162-165, 177-181, 54-358, 407-414

Асмус В.Ф. Античная философия  М., 1976. С.48-56

Декарт Р. Правила для руководства ума. Соч. В 2-х тт. Т.1.С. 78-91, 326 // https://www.krotov.info/lib_sec/05_d/dek/dekart_1_077.htm

Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении.// https://www.krotov.info/lib_sec/12_l/ley/leybniz_2_047.htm

Спиноза Б.  Краткий трактат о  Боге, человеке и его счастье.// ihtik.lib.ru/_

Беркли Дж. Три разговора между Гиласом и Филонусом М. 2005 //https://www.i-u.ru/biblio/archive/berkli_tri/00.aspx

Локк Дж. Опыт о человеческом разумении.  // Собр. Соч. В 3-х тт.М., 1985. Т.1 С.96-153// https://www.rus-lib.ru/book/37/63/291-304.html

Юм Д. Исследование о человеческом разумении//Собр. Соч. В 2-х тт.Т.2. М.,1996. С.21-68 https://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000269/st002.shtml

Гегель В.Ф. Кто мыслит абстрактно? //https://www.countries.ru/library/texts/kto.htm

Кант И. Критика чистого разума. Предисловие ко второму изданию. М., 1998. – С. 30 – 36  (або:  Кант И. Соч. в 6 тт. Т.3. М., 1964.  С. 84 – 88). //https://kosilova.textdriven.com/narod/studia3/gnoseology/12_intro.htm

Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике… §§ 5 –30,§40 – 44, 57. //https://kosilova.textdriven.com/narod/studia3/gnoseology/12_prol.htm

Фейербах Л.

Бергсон А. Творческая єволюция // https://www.koob.ru/bergson/tvorcheskaya_evolucia

Лосский Н.О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция// https://www.koob.ru/losskiy/chuvstvennaya_intuiciya

Джеймс У. Прагматизм. К..// https://www.philosophy.ru/library/james/pragma.html

Лиотар  Ж.-Ф. Ситуация постмодерна// https://lib.ru/CULTURE/LIOTAR/liotar.txt

Постмодерн:переоцінка цінностей. Винниця, 2001. С. 17-42, 259-270, 288-303

Фуко М Воля к истине: по ту сторону воли, Власти и сексуальности https://lib.ru/CULTURE/FUKO/istoria.txt

Гадамер Х-Г.Істина та метод. К., 1990. С. 38-43, 409-432

Джеймс В,Прагматизм К.1995.  С. 25-44, 98-117

Хайдеггер М. О сущности истины // Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. М., 1991. С. 8 – 27.

Идеалы и нормы научного исследования. Минск,1992

Кун Т. Структура научных революцій. М 1990

Поппер К Логика и рост научного знания.

Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении.  М., 2004. С. 28 – 86. //https://my.samara.ru/builder/files/soc/c_26852/2611.html

Остин Дж. Значение слова // Аналитическая философия. М., 1993. С.105 – 121. //https://kant.narod.ru/austin.htm

Уорф Б. Язык, мысль и реальность // Новое в лингвистике. Вып.1. М., 1960. С.135 – 198

Мах Э. Познание и заблуждение. Очерк психологи исследования. Ч.1 Гл. 1-14. М.,

Рассел Б. Философия логического атомизма//https://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rass-fil-log.html

Шлик М.  Поворот в философии// Аналитическая философия. Избранные тексты. М.,1993. С.28-49 //https://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Shlik.html

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники.  М., 2006  гл. 8. Эмпирический и теоретический Уровни научного исследования

//http// www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/Step/index.php

Поппер К. Логика и рост научного знания.  М.,1983. Гл.5. С.124 – 148. https://kosilova.textdriven.com/narod/studia3/gnoseology/51popper.htm

Степин В.С. Теоретическое знание.  М., 2001//    https://ru.philosophy.kiev.ua.pers/stepin/index.htm

Лакатос И. История науки и её рациональные реконструкции.// Структура и развитие науки. М., 2001 https://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lacatos.html

Поппер К. Эволюционная эпистемология //  Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. М.2000. С.57 – 74.

С. Кун Т. Структура научных революций. М., 2001.

Фейерабенд П. Избр. труды по методологии науки. М., 1986. С.375 – 409.

Кун Т. Структура научных революций. М., 1976; Гл.10

Тулмин С. Концептуальные революции в науке// https://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Tulmin.htm

Фейерабенд П. Ответ на критику // Структура и развитие науки. М., 1978. С.419 – 455.

Поппер К. Логика и рост научного знания.  М.,1983. С. 254  - 280   

Сокулер З.А.  Проблемы обоснования знаний. – М., 1988.

Фейерабенд П. Избр. труды по методологии науки.  М.,1986.  С.160 – 178;