Збірка доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» - Збірка

Кубатко о.в., аспірант кафедри економіки

Сумський державний університет

sashee@ukr.net

ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ НА ОСНОВІ ФУНКЦІЇ ЕЛАСТИЧНОСТІ ЗІ ЗРОСТАЮЧОЮ ВІДДАЧЕЮ ВІД МАСШТАБУ

 

У сучасних умовах господарювання, що характеризуються нераціональним використанням природно-ресурсного потенціалу територій, за відсутності технологічної взаємодії між працею та капіталом і неоптимальним співвідношенням їхньої продуктивності, виникає потреба переходу розвитку економічних систем на принципи збалансованості, з метою ефективного використання ресурсів, щоб задовольнити потреби не тільки теперішнього покоління, але залишити їх майбутнім поколінням. Це відомий постулат концепції сталого розвитку, яка набуває своєї актуальності на рівні регіону.

Сучасні проблеми виснаження природних ресурсів в наслідок впливу господарської діяльності, потребують вкладання значних фінансових інвестицій в розвиток новітніх технологій задля збереження та відновлення існуючих видів природних ресурсів. В науковому колі існує декілька підходів до того як трактувати зменшення природних ресурсів. Прихильники технічного прогресу і наукових зрушень, стверджуючи про заміщуваність природного капіталу – штучним, вважають, що якщо зменшення природних ресурсів відбувається за рахунок зростання штучного капіталу, то дані змінні є допустимими та бажаними. Відповідно до другого напряму, природний капітал не має субститутів і ніякий штучний капітал не може його замінити. Дані підходи отримали назви – сильної та слабкої стійкості, поняття яких зазвичай використовуються при визначенні рівнів споживання та корисності.

Зважаючи на вищевикладені аргументи, припустимо, що значну роль в забезпечення умов сталості між поколіннями належить науково-технічному прогресу (зростанню граничної продуктивності факторів виробництва). В першу чергу, за рахунок впровадження науково-технічних зрушень досягається підвищення використання невідновлювальних ресурсів та зростання продуктивності праці, іншим позивним моментом є зменшення кількості викидів шкідливих речовин та відходів виробництва, оскільки в багатьох випадках промислове виробництво починає переходити на замкнуті виробничі цикли.

Запропоноване нами дослідження базується на аналізі виробничої функції Коба-Дугласа з трьома факторами виробництва (1.1). Показник технології, який характеризує рівень забезпечення новітніми технологіями є не змінним по рокам:

                (1.1)

 

де А - рівень технології, К - використання основних фондів в економіці, R - невідновлювальний природний ресурс (використання всіх видів палива, представлений у вигляді запасів умовного палива), L -зайнятість населення по регіонам України.

Використовуючи залежність (1.1), ми вважаємо, що умовою сильної стійкості буде, те що  темпи економічного зростання гарантовані працею та виробничими фондами повинні бути вищі, ніж внесок невідновлювальних природних ресурсів.

При аналізі панельних даних та для розрахунку відповідних еластичностей моделі (), нами було використано метод фіксованого ефекту, результати якого представлені наступним чином (1.2):

 

      (1.2)

 

Згідно отриманих результатів, значне місце в структурі зростання регіонального валового продукту відводиться показнику технології, тобто при впровадженні передових досягнень в виробництво, буде відбуватись більш ефективне використання ресурсів та скорочено темпи їх вичерпності. Наступним показником по значимості є рівень зайнятості населення, її значення складає 0,41\%. Це свідчить, що при зростанні рівня зайнятості населення по регіонам України на 1\%, темпи зростання РВП складуть 0,41\%. Регресійні коефіцієнти для штучного капіталу виявилися статистично значущими і трактуються наступним чином, при зростанні капіталізації основних фондів по регіонам України на 1\%, темпи зростання РВП складуть 0,147\%. Отримані результати свідчать, що використання основних засобів в економіці здійснюється з незначним ступенем ефективності. Зрозуміло, що ступінь фізичного зносу таких фондів висока і забезпечення прогресивних та структурних зрушень в економіці є актуальним. Що стосується коефіцієнтів природного капіталу, то дані показники виявилися статистично не значущими та їх значення складає 0,025\%. Отримані результати по умовному паливу показують, що використання запасів природного потенціалу здійснюється не ефективно та надмірними темпами, це в майбутньому може спричинити їх повну вичерпність.

Резюмуючи наведено, прийняття сильної сталості описується ідеальним станом економічної системи, оскільки при цьому використання природних ресурсів здійснюється таким чином, що рівень природного капіталу не знижується з часом. Проте, прийняття підходу слабкої сталості було б значним покращенням існуючого стану економічної системи при умови переорієнтації виробничого процесу, тобто зменшення ролі невідновлюваних ресурсів та збільшення частки використання промислового капіталу. Крім того, проведення розрахунку показників сильної та слабкої сталості виступає необхідною умовою для прийняття управлінських рішень по забезпеченню екологічно обґрунтованого економічного розвитку регіонів.

Література

Маслов Д.Г. Проблемы выбора показателей устойчивости эколого-экономической системы региона/Д.Г. Маслов//Вестник Московского ун-та. (серия 6 Экономика). – 2005. - № 6. – С. 80 – 88;

Кубатко О.В. Економічний аналіз сильної та слабкої сталості з позицій наближення до збалансованого розвитку / О.В. Кубатко // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2009. – Випуск 254, Том ІІ. – С. 426 – 433.

 

УДК 330.3(477)