Доценко о.ю., аспірант

Національний гірничий університет, м.Дніпропетровськ

DotsehoOY@gmail.com

ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Однією з головних умов активізації інноваційного розвитку на місцевому рівні є його належне фінансове забезпечення. Сьогоднішня ситуація у фінансовому секторі України характеризується відсутністю довгострокової стратегії інноваційного розвитку, дефіцитом джерел фінансових ресурсів, нерозвиненістю ринку капіталів і, як наслідок, обмеженням можливостей щодо використання якомога більшого числа джерел фінансування інновацій. Усі ці негативні явища зменшують потенційні можливості регіонів щодо впровадження інноваційних проектів та гальмують подальший інноваційний розвиток не тільки регіонів, а і в цілому країни. 

Тому особливої актуальності набувають питання фінансування інноваційного розвитку за рахунок різноманітних зовнішніх джерел з підвищенням у цьому процесі ролі місцевих органів влади. Інноваційний розвиток регіону призводить до зростання місцевої економіки й дозволяє досягати поставлених цілей регіонального розвитку шляхом стратегічних змін. Можна відзначити наступні закономірності інновацій на місцевому рівні:

інновації збільшують потенціал регіону;

інновації носять цілеспрямований характер, забезпечуючи економічне зростання;

практична реалізація інноваційної політики регіону знаходить своє відображення в соціально-економічній та інвестиційній політиці;

інноваційна політика має на увазі безперервність розвитку й постійне вдосконалення.

Основними джерелами фінансування інноваційних процесів, відповідно до світової практики, покликано вважати: власні кошти (прибуток та амортизаційні відрахування); банківські ресурси; індивідуальні інвестори; іноземний; інвестиційні фонди; бюджетне фінансування; венчурний капітал.

Аналіз статистичних даних, свідчить що у структурі фінансування інноваційної діяльності в Україні за останні роки найбільшу питому вагу складають власні кошти, тобто підприємства орієнтовані на власні можливості. З 2006 до 2008 частка обсягів фінансування власними коштами знижується відносно загального рівня фінансування інноваційної діяльності. За останні роки сильно зросла частка інших джерел фінансування. Загалом обсяги фінансування інноваційної діяльності в промисловості мають тенденцію до зростання та за останні 8 років збільшились майже в 5 разів - з 1757,1 до 11994 млн. грн. Щодо бюджетного фінансування, то простежується тенденція збільшення фінансування за рахунок коштів державного бюджету та коливання обсягів фінансування коштами місцевих бюджетів. Але частка бюджетного фінансування дуже незначна - 2,8\% з держаного бюджету та 0,1\% з місцевого у 2008 році [1].

Основні фактори, які стримують розвиток фінансування інноваційної діяльності в регіонах України є:

високий ступінь ризику довгострокових інноваційних проектів

нестабільність законодавства підприємницької, інноваційної та податкової сфер;

брак попиту на продукцію НДДКР;

відсутність необхідної інноваційної інфраструктури;

 нестача довгострокових коштів та їхня висока вартість;

 нерозвиненість фондового ринку;

 несприятливий інвестиційний клімат.

Шляхи подальшої активізації фінансування інноваційного розвитку можна поділити на три групи:

1) спрямовані на стимулювання інноваційної діяльності, поліпшення інвестиційного клімату;

2) активізація інвестиційної активності населення, банківського та небанківського сектору активізація розвитку фондового ринку;

3) підвищення ефективності фінансування інноваційної діяльності за рахунок активної участі органів влади.

Таким чином, найдоступнішими джерелами фінансування інноваційного розвитку для підприємств регіонів залишаються власні кошти (прибуток і амортизаційні відрахування) та залучені кошти (інвестиційне фінансування), набуває поширення фінансування за рахунок позичених коштів (кредит та венчурне фінансування) та комбіноване фінансування.

За рахунок бюджетного фінансування інновацій повинен вирішуватися комплекс сучасних проблем місцевого рівня: економічних, пов'язаних з виробництвом високоефективної конкурентоспроможної продукції; екологічних, гарантуючих екологічно чисте середовище; технологічних, пов'язаних із застосуванням високих маловідходних, безвідхідних технологій, що гарантують випуск продукції нових поколінь високої якості й попиту споживачів; соціальних, пов'язаних зі створенням нових робочих місць і підвищенням доходів населення регіону.

Удосконалення процесів фінансування інноваційного розвитку передбачає врахування національної стратегії економічного розвитку і державної інноваційної політики; здійснення моніторингу фінансування інноваційних об’єктів, інформаційного забезпечення, прогнозування інноваційного процесу і планування обсягів фінансування, оперативного управління, інституційного й економічного забезпечення.

Література

1.Статистичний щорічник України за 2008 рік. За редакцією О.Г. Осауленка. Державний комітет статистики України. - Київ, 2009, 567с.

УДК 330.322.5 : 336.763(477)